Роздольський Роман Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роздольський Роман Осипович
Roman Rosdolsky.png
Народився 19 липня 1898(1898-07-19)[1]
Львів[1]
Помер 20 жовтня 1967(1967-10-20)[1] (69 років)
Детройт[1]
Діяльність соціальний історик[d], економіст[d], автор, архіваріус і письменник
Партія Комуністична партія Австрії і Комуністична партія Західної України

Роздо́льський Рома́н О́сипович (19 липня 1898, Львів — 20 жовтня 1967, Детройт) — український політолог та історик, економіст-марксист та політик. Як марксист вважається одним з найвпливовіших представників троцькізму.

Син філолога Осипа Роздольського.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в видатній львівській інтелігентній сім'ї, яка з 19 ст. була активно включена в процес пробудження та формування української національної свідомості. Батько — відомий теолог, філолог та перекладач Осип Роздольський, мати Ольга Роздольська (нар. Танчаківська). Стрийко — відомий український композитор Данило Роздольський. Обидва діди Романа були священиками греко-католицької церкви та відомими прихильниками самостійності української нації. Другом родини був Іван Франко.

Ще 15-річним гімназистом в 1913 році Роман Роздольський приєднався до українського соціалістичного руху, відвідував конспіративні «драгоманівські» гуртки[2]. Тоді ж разом із шкільними товаришами познайомився з працями Карла Маркса.

Студіював у Празі й Відні, у 1921—1922 роках редагував журнал «Наш Стяг» (псевд. Прокопович) та перший голова Тимчасового ЦК Компартії Східної Галичини; був одним з засновників і керівників Комуністичної Партії Західної України (КПЗУ), але після 1926 від партійної діяльності відійшов. У 1927—1931, перебуваючи у Відні, був науковим співробітником Московського Інституту Марксизму-Ленінізму (вивчав марксистські першоджерела під керівництвом Давида Рязанова й Ісаака Рубіна), а після його розгрому вивчав віденські архіви стосовно народного господарства Галичини та всієї Австрійської імперії XVIII ст. У 1934—1939 перебував у Львові, де працював асистентом на кафедрі економічної історії Львівського університету, а також редагував спільно зі Степаном Рудиком часопис «Життя і слово». У вересні 1939 року переїхав до Кракова, 1942—1945 в'язень німецьких концтаборів, з 1945 — в Детройті.

Політична активність[ред.ред. код]

Праці[ред.ред. код]

Найбільш вичначною працею Роздольського вважається «Zur Entstehungsgeschichte des Marxschen „Kapital“» (До історії походження марксового «Капіталу»), 1968-69, 2 тт., два наклади.

Автор монографій: «Die grosse Steuer- und Agrarreform Josefs II» (1961), «Stosunki poddańcze w dawnej Galicji» (1962, 2 тт.), «Friedrich Engels und das Problem der Geschichtlosen Völker» (1934; перше історіографічне дослідження марксистських поглядів на питання національностей), та багатьох статей. Праці Роздольського стосуються походження й розвитку теорій Маркса-Енгельса, соціально-економічної історії, суспільних і революційних рухів та ідей у Східній Європі 18 — 19 ст., у тому числі в Україні. В сучасній західноєвропейській науковій літературі Роздольського визнають за знавця Марксової теорії і одного з представників неомарксизму, бо він цілком по-новому тлумачив «Капітал» Маркса.

Джерела та література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.