Роздрібнена множина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Поняття роздрі́бнених множи́н (англ. shattered sets) відіграє важливу роль в теорії Вапника — Червоненкіса, відомій також як ВЧ-теорія. Роздрібнювання та ВЧ-теорія використовуються в дослідженні емпіричних процесів[en], а також у статистичній теорії обчислювального навчання[en].

Визначення[ред. | ред. код]

Припустімо, що A є множиною, а C — класом множин. Клас C роздрі́бнює множину A, якщо для кожної підмножини a множини A існує такий елемент c класу C, що

Рівнозначно, C роздрібнює A, якщо булеан P(A) = { cA | cC }.

Ми застосовуємо літеру C для позначення «класу» (англ. class) або «набору» (англ. collection) множин, як у класі Вапника — Червоненкіса (ВЧ-клас). Множина A часто вважається скінченною, оскільки в емпіричних процесах нас цікавить роздрібнювання скінченних множин точок даних.

Приклад[ред. | ред. код]

Ми покажемо, що клас усіх кругів на площині (у двовимірному просторі) не роздрібнює будь-яку множину з чотирьох точок на одиничному колі, але клас усіх опуклих множин на площині роздрібнює будь-яку скінченну множину точок на одиничному колі.

Нехай A є множиною з чотирьох точок на одиничному колі, а C є класом усіх кругів.

Множина A з чотирьох конкретних точок на одиничному колі (одиничне коло показано рожевим).

Щоби перевірити, чи C роздрібнює A, ми намагаємося намалювати круг навколо кожної з підмножин точок множини A. По-перше, ми малюємо круг навколо підмножин з кожної ізольованої точки. Потім ми намагаємося намалювати круг навколо кожної з підмножин із пар точок. Це виявляється здійсненним для сусідніх точок, але неможливим для точок на протилежних сторонах кола. Як унаочнено нижче:

Оскільки існує підмножина, яку не може бути ізольовано жодним кругом із C, то ми робимо висновок, що A не роздрібнюється класом C. І, трохи поміркувавши, ми можемо довести, що жодна множина з чотирьох точок не роздрібнюється цим C.

Проте, якщо ми перевизначимо C як клас усіх еліпсів, ми виявимо, що ми все ще можемо ізолювати всі підмножини, як і вище, але також і точки, які раніше були проблемними. Таким чином, ця конкретна множина з 4 точок роздрібнюється класом еліпсів. Унаочнено нижче:

Трошки поміркувавши, ми можемо зробити узагальнення, що будь-яку множину скінченних точок на одиничному колі може бути роздрібнено класом усіх опуклих множин (унаочніть з'єднанням точок).

Коефіцієнт роздрібнювання[ред. | ред. код]

Для кількісної оцінки багатства набору множин C ми використовуємо поняття коефіцієнтів роздрібнювання (відомих також як коефіцієнти роздрібнення або функція росту, англ. shattering coefficients, shatter coefficients, growth function). Для набору C множин s⊂Ω, де Ω є будь-яким простором, часто ймовірнісним простором, а є будь-якою множиною з n точок, ми визначаємо n-тий коефіцієнт роздрібнювання набору C як

де позначає потужність множини.

 — це найбільше число підмножин будь-якої множини A з n точок, які може бути сформовано перетином A з множинами з набору C.

Ось деякі факти про :

  1. для всіх n, оскільки для будь-якої .
  2. Якщо , то це означає, що існує множина потужності n, яку може бути роздрібнено набором C.
  3. Якщо для деякого , то для всіх .

Третя властивість означає, що якщо C не може роздрібнити будь-яку множину потужності N, то він не може роздрібнювати множини й вищих потужностей.

Клас Вапника — Червоненкіса[ред. | ред. код]

ВЧ-розмірність класу C визначається як

або, альтернативно, як

Зауважте, що

Якщо для будь-якого n існує множина потужності n, яку може бути роздрібнено класом C, то для всіх n, а ВЧ-розмірність цього класу C є нескінченною.

Клас зі скінченною ВЧ-розмірністю називається класом Вапника — Червоненкіса або ВЧ-класом. Клас C є рівномірно Гливенка — Кантеллі[en], якщо і лише якщо він є ВЧ-класом.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wencour, R. S.; Dudley, R. M. (1981), Some special Vapnik–Chervonenkis classes, Discrete Mathematics, 33 (3): 313—318, doi:10.1016/0012-365X(81)90274-0 (англ.)
  • Steele, J. M. (1975), Combinatorial Entropy and Uniform Limit Laws, Ph.D. thesis, Stanford University, Mathematics Department (англ.)
  • Steele, J. M. (1978), Empirical discrepancies and subadditive processes, Annals of Probability, 6 (1): 118—227, doi:10.1214/aop/1176995615, JSTOR 2242865 (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]