Розділля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Розділля
пол. Rozdziele
PL - Rozdziele - cerkiew Narodzenia NarodzeniaNajświętszej Marii Panny (przeniesiona z Serednicy) - Kroton 001.JPG
Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Координати 49°38′43″ пн. ш. 21°17′46″ сх. д. / 49.64527777780577367° пн. ш. 21.29611111113877797° сх. д. / 49.64527777780577367; 21.29611111113877797Координати: 49°38′43″ пн. ш. 21°17′46″ сх. д. / 49.64527777780577367° пн. ш. 21.29611111113877797° сх. д. / 49.64527777780577367; 21.29611111113877797

Країна Польща
Воєводство Малопольське воєводство
Повіт Горлицький повіт
Гміна Ліпінкі
Перша згадка 1530
Населення 269 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-304
Автомобільний код KGR
SIMC 0356027
GeoNames 760231
Розділля. Карта розташування: Польща
Розділля
Розділля
Розділля (Польща)
Розділля. Карта розташування: Малопольське воєводство
Розділля
Розділля
Розділля (Малопольське воєводство)

Розділля — лемківське село у Польщі, у гміні Ліпінкі Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 269 осіб (2011[1]).

Назва[ред. | ред. код]

Одна з версій походження назви села каже, що Розділля виникло з південної частини села Ліпінки, заселеної русинами, закріпаченими за волоським правом (через це неправильно трактуються польським істориками як волохи). Через те, що люди різних віросповідань не жили між собою у згоді, і виник «розділ» села на дві половини.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Розділлю, Польща

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується в 1530 р. як частина села Липинки. У 1564 р. село закріпачене за німецьким правом. За податковим реєстром 1505 р. в селі наділ землі попа, з якого той платив 60 грошів на рік. Входило село до Сяноцької землі Руського воєводства.

З 1772 р. до 1918 р. у складі Австрії й Австро-Угорщини, провінція Королівство Галичини та Володимирії. На 1900 р. село мало 112 будинків, в ньому проживало 596 осіб.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Горлицького повіту Краківського воєводства, у 1934—1939 рр. у складі ґміни Ліпінкі. В 1928 р. в селі була заснована москвофільська читальня імені Качковського. На 01.01.1939 в селі було переважно лемківське населення: з 750 жителів села — 710 українців, 20 латинників (усі — в мішаних родинах), 10 поляків і 10 євреїв[2]. Після Другої світової війни частину лемків вивезли в СРСР, решту (255 осіб включно зі священиком Миколою Микитою) 9 червня 1947 р. під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі (о. Микола Микита депортований у с. Забур Зєльоноґурського повіту)[3]. В селі залишені 44 поляки і 55 українців зі змішаних родин.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква[ред. | ред. код]

До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, до якої належали також села: віддалене на 3 км Липинки і на 10 км — Лібуша та місто Беч за 13 км.

Розділля, Мацина Велика і Вапенне були злучені з початком XIX століття в одну парохію. Пізніше, коли парохи Розділля перенесли по причині лихого стану місцевих приходських будинків свою резиденцію з Розділля до Мацини Великої, тоді й розділецька церква стала дочірною для церкви в Мацині Великій. Так було до 1914 p., коли Перемиський Епископ Костянтин Чехович грамотою від 3.02.1914 р. заснував у Розділлі самостійну парохіяльну експозитуру Горлицького деканату. Метрики провадились від 1784 р.[4]

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 124 27 84 13
Жінки 145 33 80 32
Разом 269 60 164 45

Сакральні об'єкти[ред. | ред. код]

  • Колишня греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці у Розділлю, кам'яна, з незвичною для західних міст архітектурою (на даний час римо-католицький костел, який є дочірнім парафії Успіння пресвятої діви Марії у Ліпінках, що входить до деканату Беч, єпархії жешувської). Її виникнення пов'язане з кінцевою стадією будівельної діяльності так званого «Йозефинського періоду». Засновником православної церкви (згідно інформації на збереженій дошці) був Еварист Анджей Куропатніцький. Закладення наріжного каменю відбулося 10 травня 1787 року. У 1927 р. церква була розширена через подовження нефу в західному напрямку так, що від початкового планування збереглися тільки напівкруглі вівтарі, а також східна частина нави.[6]
  • Православна Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Розділлю, дерев'яна. Перенесли її у Розділля у 1985 зі села Середниця, що на Перемишльських гірських масивах, де вона існувала від 1756 року. Храм підпорядкований Парафії св. Михайла Архангела.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

  • У другій половині дня 7 вересня 1939 року загін польських солдатів з 1 Полку Стрільців Підгалянських вів у Розділлю запеклу перестрілку з атакуючою з боку Кригу колоною Німців. Під час бою були вбиті німецький офіцер з розвідувального дозору і лемко Стефан Ханаса, житель цього села, що знаходився на службі Польського Війська[7]. Наступного дня німці з помсти підпалили шість будівель у центрі села, обстрілюючи тих, хто біг на допомогу. Таким чином, загинуло вісім жителів села.
  • На межі сіл Ліпінки і Розділля 17 серпня 1944 року під час нападу на хати членів української поліції капрал Ян Сайхта з Кригу був важко поранений. Стривожений пострілами німецький загін негайно прибув на місце події і тут, на задньому дворі будинку, добив його.
  • Під час окупації в Розділлю загинули: сім'я Кулєрів з 7 осіб, Йосип і Михайло Сівак і п'ятеро дітей з родин циган Сіваків, Петро Драган, Анастасія Тилявська разом з євреєм Йоськом, котрого вона переховувала, та інші.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Rozdziele // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 832. (пол.)
  • Miejsca walki, straceń i męczeństwa ludności w powiecie gorlickiem w okresie II wojny światowej, Ludwik Dusza, Rzeszów, 1971.
  • Wojciech Krukar i inni: Przewodnik Beskid Niski dla prawdziwego turysty. Pruszków: Oficyna wydawnicza REWASZ, 2002, s. 367—368,ISBN = 83-85557-98-9.
  • Апокриф руський

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Розділля

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 25, 142.
  3. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  4. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 27-28
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  6. Brykowski Річард: «Пам'ятники архітектури горлицкого повіту», в: «Nad rzeką Ropą. Szkice historyczne», Wydawnictwo Literackie, Kraków 1968, s. 472
  7. Адам, Федор Барча, Гоч: Лемкы в борбі о свою i не свою свободу. Ліґніця-Зичдранова: Oficyna Wydawnicza ATUT Wrocławskie Wydawnictwo Oświatowe, 2005, s. 30. ISBN brak.