Розділювач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розділювач
The Divide
Розділювач 2011 постер.jpg
Жанр Постапокаліптичний трилер
Режисер Ксав'є Генс
Продюсер Джульєтт Акопян
Сценарист Карл Мюллер
У головних
ролях
Лорен Джерман
Майкл Б'єн
Майло Вентімілья
Кортні Б. Венс
Іван Гонсалес
Майкл Еклунд
Еббі Тіксон
Ештон Холмс
Розанна Аркетт
Композитор Жан-П'єр Тайєб
Кінокомпанія Preferred Content
Instinctive Film
Julijette Inc
Тривалість  122 хв.
Мова англійська
Країна Flag of the United States.svg США
Канада Канада
Німеччина Німеччина
Рік  2011
Дата виходу  13 березня 2011 (SXSW)
13 січня 2012 (США)
20 квітня 2012 (Великобританія)
IMDb: ID 1535616
Кошторис  $30 млн
Касові збори  $130 839

«Розділювач» (англ. The Divide) — постапокаліптичний трилер 2011 р. режисера Ксав'є Генса та сценаристів К. Мюллера й Ерона Шіна. У ролях: Лорен Джерман, Майкл Б'єн, Майло Вентімілья і Розанна Аркетт. Фільм випущений у кінотеатрах США 13 січня, на DVD — 17 квітня 2012 р.

Згідно з сюжетом, на місто Нью-Йорк здійснений ядерний удар. Мегаполіс знаходиться в руїнах, він практично весь знищений, а люди мертві. Проте вісімці «щасливчиків» вдалося сховатися у підвалі будівлі, який виявився спеціальним бункером. Масивні сталеві двері зачинились за людьми, відтепер їм залишається лише чекати рятувальників, але з'являються зовсім інші — солдати, одягнені в скафандри, які при цьому почали стріляти в уцілілих. Виживальникам удалося вбити кілька ворогів та відбити атаку, втративши при цьому дівчинку. Після розвідки виживальників двері заварюють ззовні, у нових жителів бункера залишився один скафандр від радіації та зброя вбитих солдатів.

Природна людська сутність бере своє. Як наслідок — психічна та моральна деградація особистості кожного з зачинених у бункері, паніка, масовий психоз, жорстокість. Як результат — природний відбір, в якому виживає найсильніший.

Фільм був негативно сприйнятий професійними критиками та провалився у прокаті, при цьому глядачі дали фільму достатньо високу оцінку, а сам Розділювач отримав дві кінонагороди та чотири номінації.

Сюжет[ред.ред. код]

Дія фільму розгортається в підвалі одного з будинків у Нью-Йорку, який став свого роду рятувальним бункером для дев'яти людей, коли місто було піддано ядерній атаці (ракети можна бачити у відображенні очей дівчини в першій же сцені). В першу мить фільму вісім чоловік встигають забігти в бункер, підготовлений Міккі, пожежним (фотографії зі служби лежать в його кімнаті). Міккі оголошує себе головним в рятувальному бункері, розподіляє їжу і воду, визначає для кожного кімнату і встановлює загальні правила, що включають, зокрема, заборону на відвідування його особистої кімнати.

У виживанців є відносно великий запас бобів і води, працює генератор. Однак незабаром Делвін зауважує, що іноді Міккі «балує» себе їжею, якої немає в загальному раціоні.

Через якийсь час в бункер приходять гості. Газовим різаком вони розкривають двері і входять. Ті, що вижили, впевнені, що це рятувальники, втім деякі, включаючи Міккі, вимкнули світло в бункері і сховалися в пітьмі. На те були вагомі причини: «рятувальний» загін мав при собі автоматичну зброю. Гості відібрали Венді (дочку однієї з присутніх у бункері), вкололи їй в шию якийсь розчин і поклали в переносну капсулу. Решту, по всій видимості, чекала така ж доля. Троє «рятувальників» кинулися в глиб бункера, де були незабаром вбиті. Міккі і іншим чоловікам вдалося замкнути двері зсередини. Знявши шолом одного з гостей, герої виявили азіата і жартома сперечалися про його національність.

Незабаром ними була зроблена спроба вийти за межі бункера в одному з уцілілих костюмів (другий костюм розрізаний ножем в результаті боротьби з «рятувальником», а третього розірвало вибухом системи життєзабезпечення). Сміливець Джош відкрив двері і з подивом виявив, що до їх бункеру веде пластиковий тунель. Пройшовши по ньому кілька десятків метрів, він виходить в приміщення лабораторії, де військові науковці, одягнені в захисні костюми, сортують колби з біологічним матеріалом. На столах розкладене людське волосся. В іншій кімнаті він виявляє переносні капсули, в яких висіли діти із заклеєними очима і ротами, в які вели трубки.

Чужака виявляють, зав'язується бійка. Джош тікає назад в бункер, застреливши двох переслідувачів, але втрачає зброю. Двері в бункер заварюють зовні, не залишаючи нещасним всередині шансів на порятунок.

Трупи раніше убитих військових починають розкладатися, щоб позбутися запаху, Міккі пропонує розрізати тіла сокирою і скинути в септик.

Через деякий час у виживанців починають підходити до кінця запаси їжі, на ґрунті чого вибухає конфлікт з Міккі, який «один не худне». Один з тих, що вижили, взявши тазер, змушує Міккі відкрити кодовий замок на задніх дверях в його кімнаті. Зав'язується бійка, в результаті якої Міккі з автомата вбиває супротивника. Прибіглі на шум виживанці зв'язують Міккі, катують і змушують видати код від дверей. Виявляється, за нею знаходяться великі запаси води і їжі.

Проходить час, люди поділяються на два табори — «лідер» Джош і його друг Боббі, що захопили і лімітуючі їжу, з примкнулою до них Мерилін (матір'ю Венді), яка піддається постійному насильству і згодом вмирає, і решта — Єва, її колишній хлопець і зведений брат лідера. Все ще пов'язаний Міккі перебуває з ними.

Втративши секс-іграшку, до Єви постійно пристає і схиляє до статевого акту Джош (у тому числі в обмін на їжу), хоча обіцяв «залишити її своєму братові». Розуміючи, що довго так тривати не може, Єва намагається знайти вихід. Міккі повідомляє їй, що в кімнаті з припасами є пістолет (останній автомат гостей утилізований Євою) і вже не в перший раз просить звільнити його.

Відволікаючим маневром, відключивши батарею, одну людину виманюють з колишньої кімнати Міккі, Джоша відволікає Єва. Наречений Єви Сем проходить в сховище і знаходить пістолет. Зав'язується боротьба, в яку втягнуті всі виживанці, в результаті за нещасним збігом обставин, застреленим виявляється брат лідера, Едріан. Він вмирає. Єва гострою консервною кришкою вбиває Боббі, бере пістолет і звільняє Міккі. Міккі ранить Джоша. Бачачи, що він програв і що його союзник і брат мертві, він бере бензинову лампу і влаштовує пожежу, заодно спалюючи себе.

Міккі і напівживий Сем починають гасити пожежу, але марно. Єва, розуміючи, що вибратися з бункера і вижити може тільки одна людина, бере костюм радіозахисту і припаси і покидає бункер через септик в кімнаті з припасами, закривши за собою кодові двері і залишивши Міккі і Сема вмирати. Таким чином, єдиною, хто врятувався, залишається вона. Єва виходить на поверхню, бачачи тільки зруйноване місто і небо, закрите шаром попелу.

Ролі[ред.ред. код]

Виробництво[ред.ред. код]

Зйомки[ред.ред. код]

Фільм був знятий в хронологічній послідовності та заснований на дуеті сценаристів Карла Мюллера й Ерон Шіна. Режисер Ксав'є Генс затвердив Лорен Джерман, Майло Вентімілью, Майкла Б'єна й Розанну Аркетт на головні ролі. Фільм знятий у Центрі тисячоліття (англ. Millennium Centre) і Виробничому Центрі Манітоба (англ. Manitoba Production Centre) у Вінніпезі, Манітоба.

Фотографії дружини Міккі в кіно — це картини з реального життя дружини Майкла Б'єна Дженніфер Бланк. В оригінальному сценарії Міккі був більш расистським. Вступні сцени фільму знімалися в один день.

Актори, які грали свої ролі, внесли багато імпровізації під час зйомок. А сцена стрижки зроблена в один дубль. Також виробнича компанія найняла дієтолога, який посадив акторів на дієту.

Зйомки були затримані виверженням вулкана Ейяфьятлайокудль в Ісландії, який паралізував повітряне сполучення між Європою та Північною Америкою.

Мелісса Джордж, Шонн Вільям Скотт, Роберт Патрік і Рафаель Персонназ спочатку збиралися знятися в цьому проекті.

Прем'єра[ред.ред. код]

Фільм був представлений на Content Films. Після його прем'єри на кінофестивалі South by Southwest права у США були швидко придбані Anchor Bay.

Музика[ред.ред. код]

Музика створена гітаристом і музичним продюсером Жан-П'єр Тайєбом.

Критика[ред.ред. код]

Рейтинг фільму на IMDb становить 5.8 з 10[1] та 26% на Rotten Tomatoes, з середньою оцінкою 4,1 / 10, на основі 46 оглядів.[2]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Чоловіки в білих костюмах розрізали частину дверей, але потім цей отвір зникає.
  • Міккі запитує, чи бачили виживанці, що відбулося з японцями, коли американці скинули «Маленького хлопчика» («Малюка») на Нагасакі. Насправді атомну бомбу «Малюк» скинули на Хіросіму 6 серпня 1945, а на Нагасакі впала бомба «Товстун» три дні потому.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]