Розенбаум Олександр Якович
| Олександр Розенбаум | |
|---|---|
 | |
| рос. Розенбаум Александр Яковлевич | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Олександр Якович Розенбаум |
| Дата народження | 13 вересня 1951 (70 років) |
| Місце народження | Ленінград, СРСР |
| Роки активності | 1968 — дотепер |
| Громадянство |
 СРСР,  Росія |
| Національність | єврей |
| Професія | поет, композитор, співак, письменник, актор |
| Освіта | Санкт-Петербурзький державний медичний університет |
| Співацький голос | баритон |
| Інструменти | гітара, фортепіано |
| Жанр | авторська пісня |
| Псевдоніми | АЯРов[1] |
| Нагороди | |
| rozenbaum.ru | |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Олекса́ндр Я́кович Розенба́ум (13 вересня 1951, Ленінград, РСФСР) — радянський та російський автор-виконавець, співак, композитор, поет, актор, письменник, Заслужений артист Росії (1996)[2], Народний артист Росії (2001)[3]. Прихильник війни Росії проти України[4][5]. Давній друг Володимира Путіна та Дмитра Гордона[6]. Фігурант центру бази "Миротворець"[7]. Занесений до переліку осіб, що створюють загрозу нацбезпеці України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 13 вересня 1951 року в Ленінград в сім'ї студентів-однокурсників 1-го Медичного інституту, Якова Шмар'євича Розенбаума[8] та Софії Семенівни Міляєвої. Яків і Софія закінчили інститут 1952 року, далі родина Розенбаумів переїхала до східного Казахстану, до Зиряновська. Яків, лікар-уролог, став там головним лікарем міської лікарні; професія Софії — акушер-гінеколог. Протягом шести років батько й мати Сашка лікували мешканців Зирянівська. У цей же період в сім'ї народився ще один син — Володимир Розенбаум[9].
Став вивчати музику з п'ятирічного віку. Закінчив школу № 209 на вулиці Повстання — колишній Павловський інститут благородних дівиць, де раніше навчалися його батьки, а потім — дочка. Закінчив музичну школу № 18 за класом фортепіано та скрипки спочатку під керівництвом Лариси Янівни Іоффе, а згодом — талановитого вчителя Марії Олександрівни Глушенко[9]. Сусідом його бабусі був відомий гітарист Михайло Олександрович Мінін, у якого навчився азам, грі на гітарі навчався сам[9], брав участь у самодіяльності, потім закінчив вечірнє музичне училище за класом аранжування. Грав для друзів, вдома та у дворі. За словами Розенбаума, він «на сцені з п'яти років»[10]. Ходив на фігурне катання, у 12 років перейшов до секції боксу «Трудові резерви»[9].
У дитинстві кожне літо проводив в Україні[11][12]. Вважає Київ найкращим містом, після Петребургу (Росія)[13][14][15][16]. Написав багато пісень у Києві[17].
У 1968—1974 роках навчався в Першому медичному інституті в Ленінграді. Досі щорічно дає там концерти. Його виключили з інституту за те, що він не поїхав разом з іншими студентами на традиційне збирання картоплі, але в армію не взяли через поганий зір. Олександр пішов працювати в лікарню. Через рік він поновив навчання в інституті. 1974 року здав на відмінно всі державні іспити й отримав диплом лікаря-терапевта загального профілю. Його спеціалізація — анестезіологія та реаніматологія. Пішов працювати у швидку допомогу, на Першу підстанцію, розташовану на вулиці Професора Попова, б. 16Б, неподалік від рідного інституту[9].
Навчався у вечірньому джазовому училищі при Палаці культури ім. С. М. Кірова. Пісні почав писати з 1968 року в інституті для капусників, студентських спектаклів, вокально-інструментальних ансамблів і рок-груп. 1980 року пішов на професійну естраду. Грав у різних групах.
Родинне життя Розенбаума почалося рано, але перший шлюб тривав недовго. Вже через рік він знову одружився, цього разу на своїй однокурсниці, у подружжя народилася дочка Ганна. У Розенбаума був вибір між професією лікаря, за якою він вже пропрацював 5 років, і естрадною кар'єрою. Вибір було зроблено на користь музики.
Виступав у складі груп та ансамблів: «Адміралтейство», «Аргонавти»[18], ВІА «Шестеро молодих», «Пульс» (під псевдонімом Аяров[19], від «А. Я. Розенбаум»).
Початком сольної діяльності можна вважати виступ 14 жовтня 1983 року в Будинку культури МВС ім. Ф. Е. Дзержинського. Надалі він став художнім керівником театру-студії «Творча майстерня Олександра Розенбаума».
У 1999 році разом з Андрієм Макаревичем їздив в експедицію у джунглі Амазонки (Бразилія)[20].
2003 року обраний депутатом Державної думи Росії від партії «Єдина Росія».
Віце-президент і художній керівник концертного відділу товариства «Велике місто».
Голова ради Фонду розвитку історичної спадщини «Кронштадт». «Відновлення Морського собору р. Кронштадта і повернення його людям для служіння тій ідеї, для якої він був створений — бути головним морським храмом країни, — на думку Голови ради фонду Олександра Розенбаума є „святим завданням“»[21].
28 червня 2005 року підписав серед 50 представників громадськості лист на підтримку вироку колишнім керівникам «Юкоса»[22].
У 2009 році разом з Андрієм Макаревичем подорожував по рікам Пантаналу (Бразилія)[23].
Мешкає і працює в Санкт-Петербурзі.
Підписав серед 42 відомих петербуржців відкритий лист президенту Дмитру Медведєву на підтримку будівництва «Охта-центру»[24].
Учасник щорічної Національної Премії Шансон Року у Кремлі 26 березня 2011.
Політичні погляди[ред. | ред. код]
7 грудня 2003 року Розенбаум став депутатом російського парламенту (четвертa Думa) від владної партії партії «Єдина Росія», та заступника голови комітету Держдуми РФ з культури.
Підтримка окупації України[ред. | ред. код]
Підтримав позицію Володимира Путіна щодо Російської агресії в Криму[4][5]. За це йому заборонили в'їзд в Україну[26].
Офіційна дискографія[ред. | ред. код]
(вказана дата запису, а не видання)
- «Домашний концерт [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.]» (1981)
- «Памяти Аркадия Северного» (квітень 1982) (спільно з Братами Жемчужними)
- «Посвящение посвящающим [Архівовано 15 жовтня 2021 у Wayback Machine.]» (1983)
- «Новые песни [Архівовано 31 серпня 2019 у Wayback Machine.]» (листопад 1983) (спільно з Братами Жемчужними)
- «Концерт в Воркуте [Архівовано 18 грудня 2019 у Wayback Machine.]» (1984)
- «Эпитафия [Архівовано 15 жовтня 2021 у Wayback Machine.]» (1986)
- «Мои дворы [Архівовано 12 лютого 2020 у Wayback Machine.]» (1986)
- «Нарисуйте мне дом [Архівовано 23 березня 2020 у Wayback Machine.]» (1987)
- «Дорога длиною в жизнь [Архівовано 1 травня 2020 у Wayback Machine.]» (1987)
- «Концерт на ЛОМО [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.]» (1987)
- «Нью-Йоркский концерт [Архівовано 1 січня 2020 у Wayback Machine.]» (1987)
- «Казачьи песни [Архівовано 2 серпня 2019 у Wayback Machine.]» (1988)
- «Анафема [Архівовано 10 жовтня 2021 у Wayback Machine.]» (1988)
- «Гоп-стоп [Архівовано 21 грудня 2019 у Wayback Machine.]» (1993)
- «Ностальгия [Архівовано 4 січня 2020 у Wayback Machine.]» (1994)
- «Горячая десятка [Архівовано 9 жовтня 2021 у Wayback Machine.]» (1994)
- «Вялотекущая шизофрения [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.]» (вересень 1994)
- «Розовый жемчуг [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.]» (серпень-листопад 1995) (спільно з Братами Жемчужними)
- «На плантациях любви [Архівовано 7 грудня 2019 у Wayback Machine.]» (березень-травень 1996)
- «Концерт в день рождения [Архівовано 9 жовтня 2021 у Wayback Machine.]» (4 жовтня 1996)
- «Возвращение на Арго [Архівовано 14 жовтня 2021 у Wayback Machine.]» (лютий 1997)
- «Июльская жара [Архівовано 19 січня 2020 у Wayback Machine.]» (листопад 1997)
- «Транссибирская магистраль [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.]» (листопад 1999)
- «Настоящий солдат [Архівовано 1 січня 2020 у Wayback Machine.]» (квітень 2001)
- «Старая гитара [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]» (2001)
- «Странная жизнь [Архівовано 29 грудня 2018 у Wayback Machine.]» (2003)
- «Я вижу свет [Архівовано 24 грудня 2019 у Wayback Machine.]» (липень-серпень 2005)
- «Попутчики [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.]» (2007)
- «Мечта блатного поэта [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]» (лютий 2009)
- «Рубашка нараспашку [Архівовано 10 жовтня 2021 у Wayback Machine.]» (травень-червень 2010)
- «Берега чистого братства [Архівовано 30 грудня 2019 у Wayback Machine.]» (липень 2011) (спільно з Григорієм Лепсом)
- «Метафизика [Архівовано 7 жовтня 2019 у Wayback Machine.]» (запис 2014—2015; реліз 11 грудня 2015)
- «Симбиоз» (2019)
- «Ритм Лю Блюз [Архівовано 4 листопада 2020 у Wayback Machine.]» (2020)
Відеокліпи[ред. | ред. код]
- «Фонарщик» [Архівовано 10 лютого 2019 у Wayback Machine.] (1990)
- «Флагманский марш» [Архівовано 7 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (1996)
- «Подари, Господь, мелодию» [Архівовано 7 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (2000)
- «Кантри на завалинке» [Архівовано 7 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (2000)
- «Вальс-Бостон» [Архівовано 7 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (2001)
- «Колыбельная» [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.] (2001)
- «Клетчатый» [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.] (2003) (спільно з Дмитром Гордоном)
- «Вечерняя застольная» [Архівовано 8 серпня 2019 у Wayback Machine.] (2011) (спільно з Йосипом Кобзоном і Григорієм Лепсом)
- «Любовь на Бис!» [Архівовано 7 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (2012) (спільно з Зарою)
- «Почти» [Архівовано 3 листопада 2020 у Wayback Machine.] (2020)
- «Держи свой такт» [Архівовано 2 листопада 2020 у Wayback Machine.] (2020)
Фільми про Олександра Розенбаума[ред. | ред. код]
- 1987 — «Лицом к лицу [Архівовано 13 січня 2020 у Wayback Machine.]»
- 1987 — «Два часа с бардами [Архівовано 23 січня 2020 у Wayback Machine.]»
- 1990 — «Размышления Александра Розенбаума [Архівовано 9 жовтня 2021 у Wayback Machine.]»
- 1994 — «Бессонница [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.]»
- 1996 — «Я не могу назвать себя звездой [Архівовано 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.]» (Телеканал «Київ»)
- 1997 — «Вальс-бостон [Архівовано 6 грудня 2019 у Wayback Machine.]»
- 1997 — «Поздний экспресс [Архівовано 14 жовтня 2021 у Wayback Machine.]»
- 2003 — «Философия пути» 20 лет спустя (частина 1 [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.] і частина 2 [Архівовано 5 січня 2020 у Wayback Machine.])
- 2004 — «Личная жизнь Александра Розенбаума [Архівовано 2 січня 2020 у Wayback Machine.]»
- 2010 — «Мужчины не плачут [Архівовано 15 жовтня 2021 у Wayback Machine.]»
- 2011 — «Странная жизнь» Александра Розенбаума [Архівовано 10 січня 2020 у Wayback Machine.]
- 2011 — «Мой удивительный сон… [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.]»
- 2016 — «Александр Розенбаум. Мне тесно в строю [Архівовано 26 грудня 2019 у Wayback Machine.]»
- 2021 — «Александр Розенбаум. Тринадцатая струна [Архівовано 10 листопада 2021 у Wayback Machine.]»
- 2021 — «Сны у розового дерева [Архівовано 10 листопада 2021 у Wayback Machine.]»
- 2021 — «Свой среди своих [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.]»
Державні нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Пошани (7 вересня 2011)[27]
- Народний артист РФ (2001)
- Заслужений артист РФ (1996)
- Ювілейна медаль «300 років Російському флоту»[28].
- Ювілейна медаль «70 років збройних сил СРСР»
- Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
- Медаль «Захиснику Вітчизни»[29]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://web.archive.org/web/20090101235744/http://www.rozenbaum.fatman.ru/index.html
- ↑ Нагороджений указом Президента РФ Б. Єльцина 30.08.1996 г. Архів оригіналу за 06.01.2012. Процитовано 13.09.2011.
- ↑ Почесне звання присвоєно указом президента Росії № 541 від 15 травня 2001. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 13 вересня 2011.
- ↑ а б Archived copy. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
- ↑ а б Факты ICTV - Розенбаум "забрал" у Украины Крым и Донбасс. Pressa.today. 28 листопада 2014. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Дмитрий Гордон. Официальный сайт — Александр Розенбаум и Дмитрий Гордон снялись в клипе о крепкой мужской дружбе
- ↑ Розенбаум Александр Яковлевич / Розенбаум Олександр Якович / Rozenbaum Aleksandr YAkovlevich «МИРОТВОРЕЦЬ».
- ↑ Nadya.biz «Blog Archive» Яков Розенбаум, отец барда: «Разговоры о самоубийстве сына — глупость!». Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 15 вересня 2011.
- ↑ а б в г д Офіційний сайт Олександра Розенбаума. Біографія. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 15 вересня 2011.
- ↑ Розенбаум Олександр Якович. Архів оригіналу за 24 серпня 2007. Процитовано 24 серпня 2007.
- ↑ «Пока все дома» А.Розенбаум. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ Розенбаум читает Гордону свой стих, написанный в дороге из Тернополя в Ивано-Франковск. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
- ↑ Александр Розенбаум. Запись интервью для программы «Решето». 1994 год. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
- ↑ Розенбаум: Если бы не Питер, осел бы в Киеве. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 14 жовтня 2019.
- ↑ «А. Я. Розенбаум: я пишу русскую песню в разных жанрах»
- ↑ Звезда на «Звезде» с Леонидом Якубовичем. Александр Розенбаум. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Розенбаум о том, какие песни написал в Киеве. Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 14 жовтня 2019.
- ↑ Історія радянської рок-музики — Аргонавти. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 15 вересня 2011.
- ↑ Олександр Розенбаум: «Я втомився від цієї країни. Мабуть, як ніколи!»[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Самое экстремальное путешествие Макаревича и Розенбаума в дикой Амазонке. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ У Морському соборі Кронштадта вперше за 75 років пройшла святкова літургія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2011.
- ↑ Звернення діячів культури, науки, представників громадськості у зв'язку з вироком, винесеним колишнім керівникам НК «ЮКОС». Архів оригіналу за 17 червня 2009. Процитовано 15 вересня 2011.
- ↑ «Индеец, прячущий свое имя»
- ↑ / 09/019 / На підтримку «Охта центру» виступили 42 відомих петербуржця[недоступне посилання з листопадаа 2019] / / fontanka.ru
- ↑ Кличко vs Поветкин — 13 раунд — Большой бокс — Интер. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
- ↑ SBU issues entry ban against 140 Russian artists, УНІАН (5 November 2016)
Ukraine's State Security Service bans 140 Russian cultural figures from entering country, ТАРС (5 November 2016) - ↑ Указ Президента Російської Федерації від 7 вересня 2011 № 1175 «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації». Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 15 вересня 2011.
- ↑ Фото О. Я. Розенбаума в мундирі з нагородами. Архів оригіналу за 31 серпня 2011. Процитовано 15 вересня 2011.
- ↑ Олександр Розенбаум нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 16 вересня 2011.
|
- Народились 13 вересня
- Народились 1951
- Випускники Санкт-Петербурзького медичного університету
- Баритони
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Нагороджені ювілейною медаллю «300 років Російському флоту»
- Нагороджені медаллю «Ветеран Збройних сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Заслужені артисти Росії
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені нагрудним знаком «Воїну-інтернаціоналісту»
- Нагороджені медаллю «Від вдячного афганського народу» (Афганістан)
- Лауреати премії ФСБ
- Політики Росії
- Полковники Росії
- Члени «Єдиної Росії»
- Виконавці російського шансону
- Депутати Державної думи Російської Федерації IV скликання
- Російські гітаристи
- Радянські актори
- Російські актори
- Співаки Санкт-Петербурга
- Російські євреї
- Фігуранти бази «Миротворець»