Розмарі Клуні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розмарі Клуні
англ. Rosemary Clooney
Зображення
Зображення
Народилася23 травня 1928(1928-05-23)[1][3][…]
Мейсвілл, Кентуккі, США
Померла29 червня 2002(2002-06-29)[1][3][…] (74 роки)
Беверлі-Гіллз, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
  • рак легень
  • Громадянство США
    Діяльністьспівачка, акторка, джазвумен, сценаристка, телеакторка, кіноакторка, автобіографка
    Alma materWithrow High Schoold, St. Patrick's Schoold і Western Hills High Schoold
    Роки діяльності19462001
    У шлюбі зХосе Феррер, Хосе Феррер і Dante DiPaolod
    ДітиМіґель Феррер, Rafael Ferrerd, Monsita Ferrerd і Gabriel Ferrerd[5]
    Брати / сестриNick Clooneyd і Betty Clooneyd
    IMDbnm0167041
    Нагороди та премії
    Премія Греммі за життєві досягнення

    Kentucky Women Rememberedd

    зірка на голлівудській Алеї слави[d]


    CMNS: Розмарі Клуні у Вікісховищі

    Розмарі Клуні (англ. Rosemary Clooney; 23 травня 1928 — 29 червня 2002) — американська естрадна співачка та актриса 1940-х-1950-х. Тітка актора Джорджа Клуні.

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Народилася в м. Мейсвілл (штат Кентуккі), в сім'ї католиків, вихідців з Ірландії — Ендрю Джозефа Клуні та Френсіс Мері Гілфойл. Коли Розмарі було 13, її мати та брат Нік переїхали до Каліфорнії, залишивши її та молодшу сестру на піклування батька, який намагався утримувати дівчаток, працюючи на оборонній фабриці. Якось уночі він пішов святкувати закінчення Другої світової війни, забрав усі гроші і більше не повернувся. Як пише Клуні у своїй автобіографії, вона із сестрою були надані самі собі.

    Кар'єра

    [ред. | ред. код]

    На початку своєї кар'єри Клуні виступала у дуеті із сестрою Бетті. У першій половині 1950-х вона була однією з найпопулярніших естрадних співачок Америки. Її манера виконання відрізнялася досить своєрідним фразуванням, а виступи супроводжувалися цікавими акторськими знахідками. Її пісні Come On-a My House (1951), Half As Much (1952), Hey There (1953) і This Ole House (1954) досягли першого рядка в національних чартах продажів.

    У другій половині 1950-х Клуні вела досить популярне телевізійне шоу та багато гастролювала з Бінгом Кросбі, який був шанувальником її таланту.

    Справжнім тріумфом стало виконання пісні «Mambo Italiano» у 1954 році.

    З настанням епохи рок-н-ролу популярність співачки пішла на спад. Незабаром після цього прямо під час концерту у неї стався нервовий зрив, причиною якого був біполярний афективний розлад, посилений прийомом наркотиків. 1958 року Розмарі знімається у власному телешоу. Вона перебуває на піку слави. Але вже через деякий час, пригнічена великою кількістю роботи в студії, зйомками, виступами та тяжкістю материнства, Клуні звикла до вживання великої кількості заспокійливого та снодійного. Незважаючи на те, що життя Розмарі для громадськості здавалося спокійним і розміреним, її фізичний стан залишав бажати кращого через вплив таблеток.

    У 1958 році Клуні йде з Columbia Records. Вона робить запис для студії Metro-Goldwyn-Mayer, а потім і для Coral. До кінця 1958 року вона підписала договір з фірмою RCA Victor, з якою співпрацювала до 1963 року.

    Глибокою психічною травмою обернулося для неї вбивство Роберта Кеннеді (1968), яке сталося у її присутності.

    Особисте життя

    [ред. | ред. код]

    З 1953 по 1961 і з 1964 по 1967 Клуні була одружена з пуерто-риканським актором Хосе Феррером, володарем премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль. Від цього шлюбу — п'ятеро дітей. Їхні сини Мігель і Рафаел Феррери пішли стопами батька і стали акторами. Розмарі завела роман із танцюристом Данте ДіПаоло, своїм партнером з фільмів Here Come the Girls та Червоні підв'язки. Але, на подив друзів і публіки, влітку 1953 року Клуні втекла з актором Хосе Феррером, який на 16 років був старший за неї.

    Померла від раку легенів, причиною якого була її постійна пристрасть до сигарет.

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]