Рознійчук Іван Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рознійчук Іван Федорович
Псевдо Марко Бараболя
Народився 19 квітня 1910(1910-04-19)
Ділове
Помер 27 листопада 1945(1945-11-27) (35 років)
станиця Пашківська, нині смт Пашківський
Діяльність письменник

Іван Федорович Рознійчук (літературний псевдонім: Марко Бараболя; 19 квітня 1910, Ділове — 27 листопада 1945, станиця Пашківська, нині смт Пашківський, Краснодарський край) — вчитель, український письменник-сатирик міжвоєнного періоду з Закарпаття.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині свідомих селян-гуцулів у селі Требушани на Мараморощині (нині — с. Ділове Рахівського району). 1939 року замордовано його батька разом з іншими українськими патріотами-односельцями.

Початкову освіту одержав у рідному селі; закінчив торговельну академію у Мукачевому. Працював вчителем у Рахові та Ясіні; опісля працював у банку в Ужгороді.

Творчість[ред. | ред. код]

У 1928—1935 роках часто виступав з гумористичними нарисами і гострою сатирою у періодичних виданнях Закарпаття на суспільно-політичні та культурні теми: з великою поетичною майстерністю висміював недоліки громадського та культурного життя краю. Вибрані праці видано в збірці «З-під їдкого пера Марка Бараболі» (1941) та «Тутешняцька губернія» (1970), «На Верховині» (1984).

Словацьке педагогічне видавництво у Братиславі — Відділ української літератури у Пряшеві — видало невеличку збірку творів Марка Бараболі, яку впорядкував Михайло Мольнар. У післямові укладача відзначається, що твори Марка Бараболі своїм художнім рівнем значно вищі за твори більшості сучасних письменників-закарпатців — це найкращі зразки української літератури на Закарпатті: вони мають право вважатися надбаннями загальноукраїнської сатири та цікаві не лише змістом, а й формою та мовою, якою сатирик блискуче володів і якій приділяв особливу увагу.

Мобілізація і смерть[ред. | ред. код]

1943 року мобілізований як угорський підданий в угорську армію, яка воювала на боці нацистської Німеччини. Довгий час припускали, що він загинув як вояк мадярського війська на Східному фронті. Проте 1945 року в листах від свідків виявилося, що 13 жовтня 1944 його взяли в радянський полон та відправили у табір для військовополонених у Новоросійську: там же працював на розчищенні міських руїн.

Лише з початком 1990-х віднайдено в московських архівах документ про його смерть: захворів на фронті на туберкульоз і помер у військовому евакуаційному госпіталі в станиці Пашківській на Кубані. Серед імен вибитих на мармуровій плиті біля братської могили є ім'я і прізвище Івана Рознійчука.

Твори[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]