Розп'яття святого Петра (Мікеланджело)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розп'яття святого Петра
Творець: Мікеланджело Буонарроті
Час створення: 1540-ві[1]
Висота: 625 см
Ширина: 662 см
Матеріал: фарба для фрескиd
Техніка: техніка фрески
Жанр: сакральне мистецтво
Зберігається: Капела Паоліна
Музей: Музеї Ватикану
CMNS: Розп'яття святого Петра у Вікісховищі

«Розп'яття святого Петра» (італ. Crocifissione di san Pietro) — фреска в Апостольському палаці Ватикану, в капелі Паоліна[2]. Одна з двох останніх закінчених робіт Мікеланджело. Фреску написано в період 15461550 років на замовлення папи Павла III. Фреска відрізняється потужністю, виразністю та стрункістю композиції, багато істориків мистецтва вважають цю роботу вершиною творчості Мікеланджело.

Історія[ред. | ред. код]

Будувати капелу почали в 1537 і точна дата початку та кінця роботи Мікеланджело над фрескою невідомі, проте 1550 дві фрески були готові. Папа Павло ІІІ помер роком раніше. Крім фрески «Розп'яття святого Петра» Мікеланджело написав для капели фреску «Навернення Савла». Капела Паоліна з двома фресками розташована поза ватиканськими музеями, поруч із особистими покоями Папи Римського. Капела Паоліна, на відміну від Сікстинської капели та собору Святого Петра, недоступна для туристів.

У Нідерландах у Гарлемі, в музеї Тейлора, на аркуші з архітектурними етюдами збереглося кілька ескізів італійським олівцем до «Розп'яття апостола Петра».

Після закінчення робіт над фресками в капелі Паоліна, Мікеланджело майже повністю присвятив себе архітектурі — собор Святого Петра, Капітолій, Палаццо Фарнезе, Санта-Марія-дельї-Анджелі-е-дей-Мартірі, Сан-Джованні-дей-Фіорентіні.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=The_Crucifixion_of_St._Peter_(Michelangelo)&oldid=1105732735
  2. Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика: Энциклопедия. — М.: Белый город. // Редактор Л. П. Анурова. 2006.

Література[ред. | ред. код]

  • Гримм Г. Д.[ru] Микель-Анджело Буонарроти. — СПб.: «Грядущий день», 1913—1914. Т. 1, Вып. 1—5.
  • Дживелегов А. К.[ru] Микельанджело. 1475—1564. — М.: «Мол. гвардия», 1957.
  • Дажина В. Д.[ru] Микеланджело. Рисунок в его творчестве. — М.: «Искусство», 1986.
  • Микеланджело. Жизнь. Творчество [Сб.] / Сост. В. Н. Гращенков. — М.: «Искусство», 1964.
  • Thode H.[de] Michelangelo und das Ende der Renaissance. Berlin, 1902—1912. Bd. I—III. (англ.)
  • Popp A. Die Medici-Kapelle Michelangelos. Munchen, 1922. (англ.)
  • Tolnay L. de. Michelangelo. Vol. 1—5. Princeton, 1943—1960. (англ.)
  • Weinberger M. Michelangelo the Sculptor. London; N. Y., 1967. Vol. 1—2. (англ.)
  • Hartt F. Michelangelo. The complete Sculptor. N. Y., 1967. (англ.)
  • Heusinger L. Michelangelo. Life and Works. Firenze, 1967. (англ.)
  • Wilde J.[en] Michelangelo. Six Lectures. Oxford, 1978. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]