Розподільні кошти (MLS)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Розподільні кошти в MLS (англ. Allocation money) — сума грошей, яку команди можуть використовувати для підписання гравців і/або підвищення їхньої зарплати, щоб залишатися в рамках межі зарплат.

Розподільні кошти даються командам з шести причин[1]:

  1. Пропуск плей-оф у попередніх сезонах.
  2. Розширення команди у своєму першому сезоні.
  3. Трансфер гравця в закордонний клуб за валюту.
  4. Виступ у груповому етапі або плей-оф Ліги чемпіонів КОНКАКАФ (додаткові гроші виділяються кожен сезон, коли команда буде проходити туди).
  5. Команди можуть продати 2 з 10 своїх «бюджетних» місць у складі за гроші розподілу.
  6. Команди, які купляють третього гравця із зарплатою вище встановленого максимуму, отримують третє місце як гроші розподілу.

Розподільні гроші можна використовувати кількома способами:

  • Зменшити вартість гравця по відношенню до межі заробітної плати до мінімальної зарплати ліги ($ 65 000 в 2017 році).
  • Зменшити вартість гравця з перевищенням зарплати по відношенню до стелі зарплат з $ 350000 до мінімуму $ 175000.
  • Зробити так, щоб зарплата гравця не виходила за межі (за рахунок встановлення заробітної плати нижче $ 350000).
  • Купувати гравців за межами MLS (використовуючи розподільні кошти для будь-якої частини заробітної плати або торгової вартості).
  • Продавати гравців в інші команди за будь-які гроші.

Незалежно від того, коли був даний розподіл, його розмір визначається MLS; деталі не розкриваються для широкої публіки. Посилаючись на це, деякі члени співтовариства MLS звинуватили лігу в пособництві великим ринковим командам, зокрема «Лос-Анджелес Гелексі», у використанні розподілів.

Розподільні гроші не слід плутати з розподільним ордером MLS. Останній є рейтингом, що використовуються для визначення того, який клуб має першочергове право придбати гравця збірної США, який повертається в MLS після гри за кордоном; або колишнього гравця MLS, який повертається в лігу після гри за кордоном за звичайну трансферну вартість[2]. Поряд з розподільними грошима рейтинги розподільного ордера можуть бути продані за умови, що частиною компенсації, отриманої натомість є зміна рейтингу розподілу іншого клубу.

Двічі в історії ліги, клуб отримував гроші розподілу за гравця, що покидав клуб і використовував їх на того ж гравця, після його повернення в лігу: «Чикаго Файр» на Анте Разова і «Нью-Інгленд Революшн» на Даніеля Ернандеса[3].

Примітки[ред. | ред. код]