Перейти до вмісту

Розрив-трава залозиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Розрив-трава залозиста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Бальзаминові (Balsaminaceae)
Рід: Розрив-трава (Impatiens)
Вид:
Розрив-трава залозиста (I. glandulifera)
Біноміальна назва
Impatiens glandulifera

Розрив-трава залозиста[1][2] (Impatiens glandulifera Royle) — вид трав'янистих рослин родини бальзамінові (Balsaminaceae), родом із Гімалаїв, натуралізований у Європі та деяких інших частинах світу. В Європейському Союзі включено до офіційного переліку чужорідних інвазійних видів[3].

Однорічна рослина 100—200 см заввишки. Стебло майже нерозгалужене, порожнисте, соковите, часто червонувате. Листки черешкові, в кільцях по 3, рідше супротивні; при основі рослина має залози, які виробляють липкий, солодко ароматний і їстівний нектар. Квітки мають тільки одну площину симетрії, 3–4 см завдовжки, лілово-рожеві, із зеленуватим шпорцем. Коробочка 14–18(25) мм завдовжки, на верхівці з колючим вістрям. Насіння майже кулясте, шириною 3 мм[2][4][5].

Поширення

[ред. | ред. код]

Батьківщина — Гімалаї (Індія, Непал, Пакистан); натуралізований в Європі, Японії, азійській Росії, Новій Зеландії, Канаді, США[6][7][8].

В Україні вид зростає у квітниках переважно на Правобережжі[9]; здичавілою трапляється поблизу парканів, на пустирях, у ярах, приміських лісах, заплавних лісах, по берегах водойм. Декоративна[2].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Impatiens glandulifera // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 223. (рос.)(укр.)
  3. Invasive Alien Species of Union concern, 2017 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2017. Процитовано 19 серпня 2019.
  4. NatureGate. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 09.03.2019. (англ.)
  5. Flora of Pakistan. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 09.03.2019. (англ.)
  6. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 19 січня 2020. Процитовано 09.03.2019. (англ.)
  7. Euro+Med Plantbase. Процитовано 09.03.2019. (англ.)
  8. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 09.03.2019. (англ.)
  9. UkrBIN. Процитовано 09.03.2020.