Розрив-трава залозиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розрив-трава залозиста
Impatiens glandulifera flower3.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Еудікоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Бальзамінові (Balsaminaceae)
Рід: Розрив-трава (Impatiens)
Вид: Розрив-трава залозиста
Біноміальна назва
Impatiens glandulifera
Royle, 1834
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Impatiens glandulifera
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Impatiens glandulifera
EOL logo.svg EOL: 581165
IPNI: 374110-1
ITIS logo.svg ITIS: 29187
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 253017

Розрив-трава залозиста[1][2] (Impatiens glandulifera) — вид трав'янистих рослин родини Бальзамінові (Balsaminaceae), родом із Гімалаїв, натуралізований у Європі та деяких інших частинах світу.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна рослина 100–200 см заввишки. Стебло майже нерозгалужене, порожнисте, соковите, часто червонувате. Листки черешкові, в кільцях по 3, рідше супротивні; при основі рослина має залози, які виробляють липкий, солодко ароматний і їстівний нектар. Квітки мають тільки одну площину симетрії, 3–4 см завдовжки, лілово-рожеві, із зеленуватим шпорцем. Коробочка 14–18(25) мм завдовжки, на верхівці з колючим вістрям. Насіння майже кулясте, шириною 3 мм[2][3][4].

Поширення[ред. | ред. код]

Батьківщина — Гімалаї (Індія, Непал, Пакистан); натуралізований в Європі, Японії, азійській Росії, Новій Зеландії, Канаді, США[5][6][7].

В Україні вид зростає у квітниках переважно на Правобережжі; здичавілою трапляється поблизу парканів, на пустирях, у ярах, приміських лісах. Декоративна[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Impatiens glandulifera // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 223. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Процитовано 09.03.2019.  (англ.)
  4. Flora of Pakistan. Процитовано 09.03.2019.  (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 09.03.2019.  (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 09.03.2019.  (англ.)
  7. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 09.03.2019.  (англ.)