Розріз (креслення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розріз автомобіля, виконаний на натурному зразку з метою демонстрування конструкції

Ро́зріз у кресленні — ортогональна проекція предмета, який уявно розітнено одною чи кількома площинами щоб показати його невидні поверхні[1]. Розріз є умовним зображенням, бо при його виконанні тільки умовно проводять cічні (розтинальні) площини та уявно не показують окремі частини предмета, які розміщені між спостерігачем і даними розтинальними площинами і показують лише ті деталі та їх частини, що розташовані за розтинальною площиною.

Класифікація розрізів[ред.ред. код]

Залежно від положення січної площини відносно основних вимірів предмета розрізи поділяються на поздовжні й поперечні, а залежно від кількості розтинальних площин розрізи бувають прості та складні, причому останні поділяються на східчасті та ламані[1]. За повнотою виконання і призначенням розрізи бувають повні (утворені при повному (наскрізному) перетині несиметричного предмета розтинальною площиною) та місцеві (призначені для з'ясування будови предмета в окремому обмеженому місці)[1].

В залежності від положення січних площин відносно площин проекцій розрізи поділяються на горизонтальні фронтальні профільні та похилі.

Простий розріз[ред.ред. код]

Простий розріз утворюється однією розтинальною площиною, який за положенням розтинальної площини поділяється на[1]:

  • Горизонтальний розріз — розтин, виконаний розтинальними площинами, паралельними до горизонтальної площини проекцій.
  • Фронтальний розріз — вертикальний розтин, виконаний розтинальними площинами, паралельними до фронтальної площини проекцій.
  • Профільний розріз — вертикальний розтин, виконаний розтинальними площинами, паралельними до профільної площини проекцій.
  • Похилий розріз — розтин, виконаний розтинальною площиною, що складає з горизонтальною площиною проекції кут, який відрізняється від прямого.
  • Поздовжній розріз — розтин, виконаний розтинальними площинами, спрямованими уздовж довжини чи висоти предмета.
  • Поперечний розріз — розріз, виконаний розтинальними площинами, спрямованими перпендикулярно до довжини чи висоти предмета.

Складний розріз[ред.ред. код]

Складний розріз — розріз, виконаний декількома розтинальними площинами, який за положенням розтинальних площин поділяється на[1]:

  • Східчастий розріз — складний розріз, виконаний декількома паралельними розтинальними площинами.
  • Ламаний розріз — складний розріз, виконаний за допомогою розтинальних площин, що перетинаються.

Виконання розрізів на креслениках[ред.ред. код]

Приклад виконання простого профільного розрізу
Приклад виконання східчастого розрізу
Приклад виконання місцевого розрізу

На кресленику внутрішні конфігурації частини предмета в розрізі показують суцільними лініями, як і видимий контур предмета. При цьому те, що знаходиться в січній площині, за винятком порожнин, штрихують тонкою суцільною лінією.

Положення січної площини вказують на кресленику лінією перетину. Для лінії перетину слід застосовувати розімкнену лінію. При складному розрізі штрихи проводять також у місць перетину січних площин між собою. На початковому і кінцевому штрихах слід ставити стрілки, що вказують напрямок погляду

Біля початку і кінця лінії перерізу, а при необхідності, і біля місць перетину січних площин ставлять одну й ту ж велику букву. Літери наносять близько до стрілок, що вказують напрямок погляду, і в місцях перетину з боку зовнішнього кута.

Розріз має бути відмічений написом по типу «А-А» (завжди двома літерами через тире).

У будівельних креслениках біля лінії перетину взамін букв допускається застосовувати цифри, а так само надписувати назву розрізу (плану) з присвоєним йому літерних, цифрових або іншим познак.

Коли січна площина збігається з площиною симетрії предмета в цілому, а відповідні зображення розташовані на одному й тому ж аркуші в безпосередньому проекційному зв'язку і не розділені якимись іншими зображеннями, для горизонтальних, фронтальних і профільних розрізів не відзначають положення січної площини і розріз написом не супроводжують.

Фронтальним і профільним розрізам, зазвичай, надають положення, що відповідає прийнятому для даного предмета на головному виді кресленика. Горизонтальні, фронтальні та профільні розрізи можуть бути розташовані на місці відповідних основних видів.

Вертикальний розріз, коли січна площина не паралельна до фронтальної або профільної площини проекцій, а також похилий розріз повинні будуватися і розташовуватися відповідно до напряму, зазначеному стрілками на лінії перетину. Допускається розташовувати такі розрізи в будь-якому місці кресленика, а також з поворотом до положення, відповідного до прийнятого для даного предмета на головному зображенні.

При ламаних розрізах січних площині умовно повертають до суміщення в одну площину, при цьому напрям повороту може не збігатися з напрямком погляду.

Місцевий розріз виділяють на вигляді суцільною хвилястою лінією або суцільною тонкою лінією зі зламом. Ці лінії не повинні збігатися з будь-якими іншими лініями зображення.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.

Джерела[ред.ред. код]

  • ДСТУ ISO 128-40:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 40. Основні положення про розрізи та перерізи. (ISO 128-40:2001, IDT)
  • ДСТУ ISO 128-44:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 44. Розрізи та перерізи на машинобудівних креслениках. (ISO 128-44:2001, IDT)
  • ДСТУ ISO 128-50:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 50. Основні положення про зображення розрізів і перерізів. (ISO 128-50:2001, IDT)
  • ГОСТ 2.305-2008 ЕСКД. Изображения — виды, разрезы, сечения.
  • Островський О. Інженерне креслення з додатком основ комп'ютерного креслення (CAD): Навчальний посібник для студентів технічних навчальних закладів.- Львів: Оксарт, 1998. — 184 с. — ISBN 966-7113-27-2
  • Інженерна графіка: креслення, комп'ютерна графіка: Навчальний посібник / За ред. А. П. Верхоли . — К.: Каравела, 2005 . — 304 с. — Вища освіта в Україні. — ISBN 966-8019-35-0