Розстріл білоруських діячів (1937)
Розстріл 29—30 жовтня (біл. «Ноч расстраляных паэтаў»; «Чорна ніч», «Ніч розстріляних поетів») — розстріл понад 100 представників білоруської інтелектуальної еліти — видатних діячів культури, мистецтва і науки, а також громадських діячів тодішньої БРСР — у ніч з 29 на 30 жовтня 1937 року в підвалах мінської внутрішньої тюрми НКВС («американки») та в Піщаловському замку, зокрема 22 білоруських письменників (більшість згодом амністували). Таким чином, в ці дні репресії, які чинило керівництво СРСР в ті роки по всій країні (Великий терор), досягли в Білорусі свого піка[1], позаяк з 4 березня 1937 р. по 22 травня 1938 року (444 дні) в Білорусі було репресовано близько 100 тисяч осіб (в середньому за ніч заарештовували 230 осіб).
За 3 місяці до розстрілу 1 серпня 1937 у внутрішньому дворі Мінської в'язниці НКВС БРСР спалили кілька десятків тисяч рукописів ненадрукованих творів тих письменників, які не пройшли цензуру.
Більшовицькі репресії в Білорусі почалися в 1917 році і були припинені внаслідок військових дій і відступу більшовиків з білоруських територій. У період НЕПу і політики білорусизації в Білоруській РСР не було систематичних політичних репресій. Системні репресії відновилися з 1930-х років, з крахом політики білорусизації та початком хвилі примусової колективізації. Серпень 1936 року вважається початком Великого терору в СРСР, який характеризувався масовими політичними репресіями та стратами великої кількості людей. Свого піку Великий терор досяг у 1937-1938 роках.
В архіві президента Російської Федерації (АПРФ, опис № 24, справа № 411) зберігається «Список осіб, що підлягають суду військової колегії Верховного суду Союзу РСР». До списку включені «вороги народу» з усього Радянського Союзу. Він датований 7 вересня 1937 року і підписаний Й. Сталіним, В. Молотовим, Л. Кагановичем, К. Ворошиловим, М. Єжовим. Список засуджених за першою категорією (до найвищої міри покарання — розстрілу) за Білоруською РСР налічує 103 людини, за другою категорією (засуджені до 10 років ув'язнення в концтаборах) — 6 осіб. Список Білоруської РСР датований 15 вересня 1937 року і підписаний Й. Сталіним, В. Молотовим і начальником 8-го відділу Головного управління державної безпеки СРСР старшим майором державної безпеки В. Цезарським.
Сучасне представлення про Ніч розстріляних поетів 29-30 жовтня було сформоване в книзі «Толькі адна ноч»[2]. Вважається, що принаймні частина розстрілів відбувалася в підвалах внутрішньої тюрми НКВС БРСР (так званої «американки»), але розстріли могли відбуватися і за містом, зокрема в Куропатах. Подальше дослідження ускладнюється закриттям архіву КДБ у Білорусі. Точна кількість розстріляних 29-30 жовтня 1937 року не встановлена. Доля деяких осіб з московського списку невідома, але відомо, що частина московського списку була розстріляна в інший день: наприклад, ветеринар Костянтин Гурський (17 жовтня)[3] або заступник голови Наркомату БРСР Олександр Васильович Іванов (17 жовтня)[4]. Деяких підсудних першої категорії (наприклад, завідувача лабораторією Вітебської ветеринарної станції Михайла Капітанакі), врешті-решт засудили до таборів[5], хоча це було радше винятком. До списку також увійшли ті, кого лише засудили 30 жовтня, а розстріляли вже 31 жовтня (зокрема доцент Вітебського інституту ветеранів Герасим Качанов[6], завідувач кафедри Вітебського інституту ветеранів і медичного інституту Віктор Клянтицький[7], військовий Іван Сорокаш[8] та інші).
Найчастіше статтями КК БРСР[9], інкримінованими розстріляним, були ст. 63 («зрада Батьківщини»), ст. 69 («підрив державної промисловості, транспорту, торгівлі, грошового обігу, кредитної системи або кооперативу, вчинене з контрреволюційними цілями»), ст. 70 («вчинення терористичних актів проти представників радянської влади»), ст. 76 («організаційна діяльність, спрямована на підготовку або вчинення злочинів, передбачених ст. 63-75, а також участь в організації, створеній для підготовки або вчинення одного з цих злочинів»). Організовані «терористичні» та «антирадянські угруповання», «націонал-фашистські організації», «контрреволюційні організації» тощо фабрикувалися співробітниками НКВС за статтею 76, а зізнання у сфабрикованих злочинах вибивалися з в’язнів тортурами.
29 та 30 жовтня 1937 р. відзначаються великою кількістю розстріляних письменників, але масові розстріли відбувалися також і в попередні та наступні дні[4]. Так, 31 жовтня, серед інших були розстріляні білоруський політичний діяч і нарком освіти БРСР у 1926-1929 роках Антон Баліцький, заступник наркома освіти 1928-1930 років, економіст Самуїл Слонім, сільськогосподарський діяч і редактор Сергій Гесень[10] та інші.
1 листопада у Мінську відбувся масовий розстріл вірян Білоруської Православної Церкви (11 осіб) у рамках справи «Білоруської автокефальної церкви»[11]. Діячі, вбиті під час цих розстрілів, у списку військової колегії Верховного суду СРСР не знаходилися.
Список містить імена осіб, які були розстріляні в ніч з 29 на 30 жовтня 1937 року репресивною «машиною» Радянського Союзу. Невинність більшої частини з них потім була визнана радянськими судами. На додаток до початкового списку, який надійшов з Москви, місцевими співробітниками НКВС БРСР було додано ще низку діячів (їхні прізвища відзначені «*»).
- Обухов Борис Олександрович, завідувач кафедри анатомії, Вітебський ветеринарний інститут
- * Арабей Микола, завідувач відділу шкіл ЦК КП(б)Б
- Аронов Наум Меєрович
- * Августинович Анатоль, начальник управління будівельних робіт при РНК БРСР
- Афанасьєв Ігнат Ілліч, викладач Мінського Білпедтехнікуму
- Бобков Семен Дмитрович
- Барзунов Георгій Федорович, директор тресту «Головхліб» БРСР
- * Башкевич Вадим, начальник Управління вищої школи Наркомату освіти БРСР
- Бейлін Соломон Хаїмович
- Білоцерківський Абрам Давидович
- * Бронштейн Яків , літературний критик
- Бурдика Іван Семенович, відповідальний секретар РНК БРСР
- * Войнов Віктор Леонтійович, завідувач експедиції карамельного цеху фабрики «Комунарка»; білоруський журналіст, член КПЗБ
- * Ворончанка Олександр , Нарком освіти БРСР, кандидат у члени ВКП(б)
- Варшавський Станіслав Юліанович
- Васильєв-Вашчилін Григорій Микитович
- Вольний Анатоль, заслужений діяч мистецтв Білорусі
- Габаєв Мовша-Нохим Ізраїлевич
- Габрусов Опанас Степанович
- * Головач Платон, прозаїк, виключений з ВКП(б) 1937 року.
- Гейштерн Антон Михайлович
- * Гершон Йосип Хаїмович, заступник Наркома освіти БРСР, член/кандидат у члени ВКП(б) з 1919
- Гінзбург Яків Юхимович
- Госин Абрам Менделевич
- Гурський Костянтин Йосипович, старший ветеринарний лікар, ветеринарне управління Наркомзему БРСР (за іншими даними[12], розстріляний 17.10.1937)
- Гуревич Нохман Гіршович , Нарком внутрішньої торгівлі БРСР, член ЦК КП(б)Б, член ЦВК БРСР, член/кандидат у члени ВКП(б) з 1920
- * Денискевич Микола Михайлович , партійний працівник, другий секретар ЦК КП(б)Б, член/кандидат у члени ВКП(б)
- Дмитров Микола Андрійович
- Дяків Ананій Іванович , ректор БДУ в 1934—1935 рр.
- Дракохруст Аврам Генріхович [Архівовано 15 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Олесь Дудар, поет
- * Хацкель Мойсейович Дунець , критик і публіцист
- Елянсон Гірш Борухович
- Єрмаков Микола Павлович
- Живуцький Іван Степанович, учитель
- Замалін Наум Михайлович, доцент Вітебського ветеринарного інституту
- Міхась Зарецький, прозаїк, виключений з ВКП(б) 1929 року
- Зянкович Олександр Сазонович
- Іванов Олександр Васильович
- Ісправников Прохор Іванович, заст. завідувача сільськогосподарського відділу газ. «Вітебський пролетар»
- * Ковальов Захар, секретар Ворошиловського РК КП(б)Б
- Василь Коваль, прозаїк
- * Захар Ковальчук , голова ЦК профспілок БРСР, виключений з КП(б)Б 1937 року
- * Кондрашук Микола, начальник управління скляної промисловості Наркомату легкої промисловості БРСР
- Кантор Соломон Менделевич, директор Білпромторгу
- Капітанакі Михайло Васильович
- * Йосип Кораневський , державний діяч, педагог, публіцист, 2-й ректор Білоруського державного університету, член КП(б)Б.
- Карпенко Іван Іванович, завідувач лабораторії Вітебської ветеринарної станції
- Качанів Герасим Антонович
- Кляницький Віктор Семенович
- Тодор Кляшторний, поет
- Куделько Йосип Фадеєвич, начальник управління з охорони авторських прав при СП БРСР
- * Кульбак Мойсей , прозаїк
- Кучинський Олексій Степанович , державний і громадський діяч, педагог, редактор, виключений з ВКП(б) 1937 року
- * Лабадаєв Михайло, завідувач особливого сектору (відділу) ЦК КП(б)Б
- * Лашкевич Леонард, заступник наркома Наркомату радгоспів БРСР
- Левін Олександр Самойлович, літературний критик
- Левін Соломон Вульфович, літературний критик
- Лейбин Пиня Мойсейович
- Ліхтенштейн Семен Давидович
- Лукашонок Микита Сергійович
- Юрка Лявонний , поет
- Ляйбович Хаїм Єлясович
- Лямперт Соломон Григорович, студент 5 курсу БГУ
- * Левков Максим , Нарком юстиції БРСР
- Мазель Єлизар Якович, заст. директора з наукової роботи Вітебської науково-дослідчої ветеринарної станції
- * Мойсеєв Лев, секретар Борисівського РК КП(б)Б
- Малов Борис Михайлович, завідувач відділу хлібної групи Наркомату внутрішньої торгівлі
- Мараков Валерій Дмитрович , поет
- Маргелов Степан Прохорович , завідувач секції географії інституту економіки АН БРСР
- Марголін Михайло Соломонович
- * Мар'янов Борис, секретар Дзержинського РК КП(б)Б, член ЦК КП(б)Б (з 1937 р.)
- Масленников Павло Олександрович
- Мелік-Шахназаров Андрій Павлович
- Мірлін Абрам Наумович
- Місников Микола Данилович
- * Михайлов Дем'ян, консультант Управління справами РНК БРСР
- Міхєєв Микола Іванович
- * Митьков Сергій, директор гідролізного досліджуваного заводу Наркомату місцевої промисловості БРСР
- Сергій Мурзо, поет
- Мухін Павло Максимович, завідувач лабораторії Вітебської науково-дослідчої ветеринарної станції
- Навахрест Яків Петрович
- Янка Неманський , прозаїк, громадський діяч
- Нестерович Іван Іванович
- Подсявалов Іван Іванович
- Паплика Іван Мойсейович
- Пасмарник Іван Мойсейович
- * Петрушеня Василь, консультант РНК БРСР з комунальних та транспортних справ
- Зяма Пивоваров , поет
- Питомцов Михайло Микитович
- Протопопов Аполлон Володимирович
- * Протасеня Григорій, вчений-агрохімік
- Пурис Ізраїль Лейзерович
- Пуциловський Олександр Андрійович
- Путинцов Іван Андрійович
- Петрашин Кузьма Григорович
- Розумовський Арон-Лейб Симонович
- Ридевський Михайло Антонович, завідувач навчальної частини Мінського педагогічного інституту
- Самохвалов Олександр Григорович
- Сандомирський Яків Григорович, завідувач кафедри Вітебського ветеринарного інституту
- Саприцький Оскар Абрамович, заступник наркома землеробства БРСР
- Сорокаш Іван Устинович
- Спектор Яків Меєрович, завідувач секретаріату РНК БРСР
- Старинський Василь Семенович
- Сташевський Василь Петрович , прозаїк
- Стреле Георгій Володимирович, директор конерадгоспу № 120
- Суровцов Георгій Володимирович
- Селов Дмитро Павлович, начальник планово-фінансового управління Наркомату освіти БРСР
- Сердюк Пантелей Іванович, завідувач лабораторії біофабрики № 5 у Вітебську
- Таненбавм Мирон Борисович
- Тавбін Юлій Абрамович, поет
- Троцький Іван Васильович
- Трумпацький Еля Хацкелевич
- * Турлай Андрій, Нарком радгоспів БРСР
- Успенський Євген Костянтинович , фізик
- Фалкін Григорій Якович
- Фінкельштайн Аба Алтерович
- Фломбавм Євсій Євнович
- * Фрідман Ісаак, начальник відділу землеустрою Наркомату землеробства БРСР
- Харлац Дмитро Семенович
- * Ізі Харик , поет
- Хатулов Петро Федорович, літературний критик
- Чернушевич Олександр Оникійович , завідувач забезпечення, Білгеорозвідка; Нарком освіти БРСР у 1933—1936 рр., член ВКП(б)
- Черняк Микола Платонович
- Міхась Чарот, поет
- Чачура Костянтин Георгійович
- Шалай Макар Ксенофонтович , літературний критик
- Шапіра Юдель Ісаакович
- Шестаков Павло Петрович, журналіст
- * Юдельсон Арон , поет
- Юлькін Яків Веніамінович
- * Яркін Віктор , начальник служби Дніпро-Двінського пароплавства в Гомелі, в 1918—1919 роках голова ЧК Західної області, а потім БРСР, одночасно в березні-травні 1919 року голова Мінської міськради.
У 2017 році політик Микола Статкевич організував акцію вшанування загиблих перед будівлею КДБ[13]. Подібні «ланцюги пам’яті» проходили й у наступні роки[14]. З 2017 року група активістів, які захищали заповідну зону Куропатів від забудови бізнес-центру, 29 жовтня почала влаштовувати в урочищі «Ніч розстріляних поетів» із читанням віршів авторства загиблих митців та промовами. У 2017 році вийшов музичний альбом «(Не)расстраляныя» (біл. «Не(розстріляні)») на вірші розстріляних авторів. Їх заспівали та поклали на музику такі білоруські виконавці, як Лявон Вольський, Святлана Бень та Павло Аракелян, а також гурти «Тонкі Ход», «Akute» та «Naka».[15]
Останній подібний масовий захід в Білорусі проводився у 2020 році в Куропатах. У наступні роки через політичні репресії в Білорусі цю дату відзначає білоруська еміграція.[16]
- Купала - фільм заборонений до показу режимом Лукашенка у якому окрім долі письменника Янки Купали висвітлюється історія заборон білоруської мови урядом Російської імперії, боротьби білорусів за свою державу у 1917-1920, депортації білорусів радянською владою, та знищення білоруської інтелігенції у СРСР 1937го [17].
- ↑ Яны вынішчалі нашых продкаў. www.marakou.by. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 2 листопада 2018.
- ↑ Маракоў, Леанід (2006). Толькі адна ноч. Минск. с. 180.
- ↑ Списки жертв — Гурский Константин Иосифович. base.memo.ru. Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ а б Маракоў, Леанід (2007). Ахвяры і карнікі (білоруською) . Мінськ: Зміцер Колас. с. 440.
- ↑ Списки жертв — Капитанаки Михаил Васильевич. base.memo.ru. Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Качанаў Герасім Артамонавіч (1907). Адкрыты спіс (біл.). Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Списки жертв — Кленицкий Виктор Семенович. base.memo.ru. Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Списки жертв — Сорокош Иван Иустинович. base.memo.ru. Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Крымінальны Кодэкс Беларускай Сацыялістычнай Савецкай Рэспублікі (PDF) (білоруською) . 1928.
- ↑ Гессен Сергей Михайлович (1898). Открытый список (рос.). Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Пакутнікі за веру. Ян Баравік. Процитовано 1 листопада 2023.
- ↑ Жертвы политического террора в СССР. lists.memo.ru. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 2 листопада 2018.
- ↑ Свабода, Радыё (29 жовтня 2017). «Ланцуг памяці» каля будынка КДБ. ФОТА і ВІДЭА. Радыё Свабода (біл.). Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Свабода, Радыё (29 жовтня 2018). 16 чалавек утварылі «ланцуг памяці» каля будынка КДБ. Радыё Свабода (біл.). Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Беражны, Сяргей (29 жовтня 2019). Ноч расстраляных паэтаў. Хто і за што забіў 100 прадстаўнікоў беларускай інтэлігенцыі? - Лайфстайл Onlíner. Onlíner (рос.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Ноч растраляных паэтаў - 2023. Дзе і калі?. budzma.org. Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Купала
- Маракоў Л. Ахвяры і карнікі. Мн.: Зміцер Колас, 2007 г. ISBN 978-985-6783-38-6
- Грахоўскі С. «Так погибали поэты» / Выбраныя творы. Мн.: Кнігазбор, 2007 г. ISBN 985-6824-59-1
- Біографії репресованих у ніч з 29 на 30 жовтня 1937 року в тюрмі КДБ Білорусі в дослідженні Леоніда Морякова [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Кастусь Лашкевич, Кривава ніч білоруської історії [Архівовано 1 листопада 2010 у Wayback Machine.] // TUT.BY, 29.10.2010 р.
- Жертви політичного терору в СРСР [Архівовано 11 квітня 2012 у WebCite]