Розщеплення хребта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розщеплення хребта
Спеціальність медична генетика і неврологія[1]
Симптоми asymptomaticd[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 LA02
МКХ-10 Q05 і Q76.0
OMIM 182940
DiseasesDB 12306
CMNS: Spina bifida у Вікісховищі

Розщілина хребта[2] (інколи розщеплення хребта[джерело?], лат. Spina bifida) — дефект розвитку хребта, що полягає в аномальному розвитку хребта, яке викликане розщепленням — незакриттям хребетного каналу (іншими словами: відсутність задньої частини дуг хребців). Цей дефект виникає приблизно на 3-му тижні вагітності. Залежно від району залягання розрізняють грижі шийного, грудного, поперекового та крижового відділів. Добавки фолієвої кислоти під час вагітності зменшують ймовірність розвитку розщеплення хребта[3].

Форми[ред. | ред. код]

Різні форми spina bifida

Виділяють такі форми:[2]

  • Приховані розщілини хребта (spina bifida occulta)
  • Відкриті розщілини хребта (spina bifida uverta):
    • оболонкові форми (Meningocele)
    • корінцева форма (менінгорадикулоцеле)
    • мозкова форма (менінгомієлоцеле (або лат. myelomeningocele), менінгомієлорадикулоцеле)
    • кістозна форма (мієлоцистоцеле, сирингомієлоцеле)
  • Рахішизис (area medullo-vasculosa)

Симптоми[ред. | ред. код]

Рентгенівський знімок виявив розщеплення хребта на рівні S1

Наслідки розщеплення хребта залежать від тяжкості дефекту та його локалізації. Наслідками цього дефекту іноді можуть бути легкі болі або певні труднощі в русі, спричинені порушеною іннервацією м'язів, їх втомою або слабкістю (непідтримувані або погано підвішені м'язи повинні виконувати в декілька разів більше роботи, ніж м'язи здорової людини), але також можуть бути значно серйознішими, як їх параліч, що може спричинити повну іммобілізацію. Окрім дефектів хребта, серед інших симптомів є деформація суглобів нижніх кінцівок, грижі, які можуть призвести до паралічу нервів (викликаючи порушення шкірного відчуття, а при ускладненні пролежнів), труднощі з проходженням фекалій (параліч м'язів прямої кишки) або сечі — нейрогенний сечовий міхур, а отже, розвиток численних інфекцій сечовивідних шляхів тощо. Запущені стадії цього дефекту часто супроводжуються мозковою грижею (лат. Myelomeningocoele).

Лікування[ред. | ред. код]

Ортопедичне лікування залежить від ступеня ускладнення. Багато людей, які живуть з цим дефектом, можуть навіть не знати про його існування, оскільки він може не заважати нормальному функціонуванню. Деякі діти потребують коригуючої гімнастики та ортопедичних засобів, таких як ортопедичні устілки або, у гірших випадках, милиці чи ортези.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bednařík J., Ambler Z., Růžička E. Klinická neurologie: část speciálníISBN 978-80-7387-389-9
  2. а б Наказ МОЗ України від 27 серпня 2004 року № 429 «Про затвердження клінічних протоколів лікування найпоширеніших нейрохірургічних захворювань у дітей: ПРОТОКОЛ діагностики та лікування розщілини хребта (spina bifida) »
  3. Periconceptional use of multivitamins and the occurrence of neural tube defects. 1988. doi:10.1001/jama.1988.03410210053035. PMID 3184392. 

Література[ред. | ред. код]

  • Алгоритм реабілітаційного обстеження дітей із spina bifida [Електронний ресурс] / Адирхаєв С. Г., Адирхаєва Л. В., Туровець Г. М. — Київ : Ун-т «Україна», 2019. — 37 с.
  • СУЧАСНІ АСПЕКТИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ SPINA BIFIDA. О. Р. Боярчук, К. Т. Глушко, Н. М. Свірська, В. В. Ковальов, О. Р. Шило. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (4), 53–57.DOI:10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9736 2018-2019.

Посилання[ред. | ред. код]