Роквелл Кент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Роквел Кент)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роквелл Кент
Rockwell Kent
Rockwell Kent.jpg
Роквелл Кент,фото 1920
При народженні Роквелл Кент
Народження 21 червня 1882(1882-06-21)
Террітаун
Смерть 13 березня 1971(1971-03-13) (88 років)
  Платсберг
Національність американець
Громадянство Flag of the United States.svg США
Жанр пейзаж
Навчання Колумбійський університет, майстерня Генрі.
Діяльність художник, митець, діяч пластичних мистецтв
Напрямок реалізм
Роки творчості 1900—1970
Твори пейзажі
Нагороди

Роквелл Кент у Вікісховищі?

Роквелл Кент (англ. Rockwell Kent, 21 червня 1882, Террітаун — 13 березня 1971, Платсберг, штат Нью-Йорк) — художник зі Сполучених Штатів, представник реалістичного пейзажного живопису. Письменник, графік, художник книги, громадський діяч, завзятий мандрівник.

Біографія[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Батько Кента був юристом. На честь батька і назвали сина — Роквелл Кент. В родині було троє дітей, коли батько помер у 1887 р. Їхнім вихованням займалася мати Сара Бенкер, бабуся Роквелла і тітка Еннті Джо, що була художницею (навчалася в місті Дрезден).

Кент змінив декілька шкіл, але захоплювався малюванням, кресленням. Родинна рада з жінок направила юнака на навчання в Колумбійський університет (архітектурний факультет). Кент рано залишив родину, аби не бути тягарем для небагатих жінок. Заробляв на життя на будівництві, проектував будинки. В дозвілля не полишав малювання й живопис. Бажання стати художником привело його в Нью-Йорк.

Навчання у Роберта Генрі[ред. | ред. код]

Роберт Генрі (1865—1929) — відомий представник реалістичного мистецтва США, ватажок так званих «нью-йоркських реалістів» і супротивників американського академізму. В майстерні Роберта Генрі молодий митець отримав потужну мистецьку школу і став прибічником реалізму, який не полишав все життя. Серед учнів Генрі того ж часу — Едвард Хоппер та Джордж Беллоуз.

Саме за порадою Генрі Роквелл Кент поїхав на острів Монхеган, до дикої природи, на північ, який стане наскрізною темою в творчості художника. Пізніше Кент стане одним з небагатьох художників, що малюватиме Гренландію, Вогняну Землю, Аляску, дикі куточки і заповідники штату Массачусетс тощо.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Роквелл Кент, 1933 рік

З 1930-х років починається участь Кента в політичних рухах. З 1939 року він у політичній організації соціалістичного спрямування. Художник був посланцем до Всесвітнього конгресу за розброєння та мир, став членом Всесвітньої Ради Миру з 1955 року.

У 1950 році він вперше приїхав до СРСР. Подорож була нетривалою, але справила приємне враження на митця. Неприємне враження, навпаки, було у Держдепартамента США, що позбавив художника закордонного паспорта. Кент подав судовий позив на Держдепартамент. Тяганина тривала декілька років, але суд визнав правоту художника. Прихильності до владних установ США у Кента це не додало. Він став політично «неблагонадійним» на батьківщині. Всі його спроби подарувати свої картини і збірки музеям США відхилили.

Художник нажив підозріле ставлення влади і втратив популярність в країні, де запанували абстракціонізм і інші течії постмодернізму. Роботи художника не купували. У нього виникло оманливе відчуття непотрібності своїх творів для США.

Шалена слава в СРСР[ред. | ред. код]

Серед подорожей художника і подорож до СРСР. Виставки картин американського майстра в межах дозованої цензури мали тим не менше шалений успіх в СРСР. Адже пейзажі не агітували за капіталізм. Твори майстра змогли побачити в різних містах СРСР, серед яких Рига, Ленінград, Одеса, Київ, Москва. Художник з дружиною приїздили в Україну у Закарпаття, а також в Київ і Крим.

Позбавлений уваги і підтримки на батьківщині, літній художник наважився на незвичний крок і подарував СРСР значну кількість своїх творів живопису і графіки.

Три міста в Україні після розподілу дару отримали картини художника, серед них Львів[1], Одеса[2], Київ[3].

Визнання в США[ред. | ред. код]

Шлях до садиби Кента — Асгор
Майстерня

В квітні 1969 року сталася пожежа в садибі Кента Асгор. Згоріли будинок і колекції, привезені з подорожей, бібліотека у 10 000 примірників, частка картин. Був пошкоджений архів художника, який встигли врятувати. Пізніше архів реставрували і передали на збереження в столицю Вашингтон в Архів американського мистецтва. В садибі Асгор, яку Кент встиг відновити після пожежі, його і поховали після смерті у 1971 році.

До художника посмертно прийшли слава та визнання і на батьківщині. Втрата багатьох картин художника для США пізніше спонукала громадськість країни викупати картини майстра з приватних збірок чи передавати їх у музеї. Картини Роквелла Кента нині зберігають музеї штатів Коннектикут, Огайо, Вашингтон на заході США, декілька інститутів, Метрополітен-музей в Нью-Йорку.

Графіка Роквелла Кента[ред. | ред. код]

Роквелл Кент. «Екслібрис Кетрін Браш», бл. 1920 р.

Художник належить до видатних графіків США в 20 столітті. Про це свідчить і посмертний каталог гравюр Кента, упорядкований Деном Берн-Джонсом і надрукований у 1975 році.

Роквелл Кент — автор малюнків і світлин до літературних творів Бокаччо, Шекспіра, Мелвілла, американського поета Волта Вітмена.

Друковані твори Кента[ред. | ред. код]

  • «Плавання на південь від Магелланової протоки»
  • «Рейд N by E»
  • «Гренландський щоденник»
  • «Саламіна»
  • «Це я, Господи»
  • «Про людей та гори»

Родина Роквела Кента[ред. | ред. код]

Роквел Кент пошлюбився 1908 року з Кетлін Вайтинг, котра була племінницею його вчителя Еббота Тейєра (1849—1921). До шлюбу молоді зустрічались начасто, лише тоді, коли Кент прибував з острова Монхеган в Беркшир, де мешкала наречена. Необхідність заробляти примушувала художника міняти місця роботи. 1913 року у них народилась третя дитина. Життя в Нью-Йорку, небезпечне і дороге, примусило забрати родину 1914 року на острів Ньюфаундленд, де було дешевше і здоровіше для дітей. Всього родина мала п'ятеро дітей[4].

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Роквел Кент. «Працівники моря», 1907 р.
Роквел Кент. «Беркшир взимку», 1909 р.
  • «Острів Мен взимку», 1906
  • «Весняна лихоманка. Беркшир», 1908
  • «Село на узбережжі острову Мен», 1909
  • «Захід сонця на мохегані», 1910
  • «Сонячний блиск», 1919
  • «Аляска. Вигляд з острову Лисиць взимку», 1919
  • «В очікуванні побачення», 1929
  • «Фіорд Семірлик. Південна Гренландія», 1929
  • «Художник у Гренландії», 1929
  • «Християнський цвинтар. Південна Гренландія», 1929
  • «Берег Гренландії», 1931
  • «Гренландці поблизу Годховна», 1932
  • «Мертва тиша. Північна Гренландія», 1932
  • «Листопад в Північній Гренландії», 1932
  • «Жіноча робота. Південна Гренландія», 1932
  • «Собаки у фіорді Кангердлуарссук. Північна Гренландія», 1933
  • «Похмурий день. Фіорд в Північній Гренландії», 1933
  • «Ескімос у човні каяк», 1933
  • «Мисливець на тюленів. Північна Гренландія», 1933
  • «Ферма Асгор. Саллі верхи», 1948
  • «Літній день. Ферма Асгор» , 1950
  • «Гора Ассінібойн. Канадські Скелясті гори», 1952
  • «Менськи туман. Монхеган», 1955
  • «Полювання на омарів», 1955
  • «Молоді ялини. Менське узбережжя», 1955
  • «Наближення бурі», 1959
  • «Річка Осейбл взимку», 1960
  • «Шлях до ферми Асгор», 1960
  • "Адірондакська осінь "
  • «Буря на морі»
  • «Мисливець в Гренландії»
  • «Старий власник, старий кінь, стара комора, старий світ»

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Рокуэлл Кент. Плавание к югу от Магелланова пролива = Voyaging Southwards from the Strait of Magellan. — 2-е. — Москва : «Мысль», 1977. — 224 с. — 80 000 прим. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Двомовний альбом «Rockwell Kent», автор-упорядниу Чегодаєв А. Д., серія «Masters of World Painting», Aurora art Publishers. Leningrad, 1979
  • Wien, Jake Milgram, «Rockwell Kent: The Mythic and the Modern», Hudson Hills Press, 2005.
  • Traxel, David, An American Saga: The Life and Times of Rockwell Kent, New York: Harper & Row, 1980.
  • Johnson, Fridolf. Rockwell Kent: An Anthology of His Works New York: Alfred K. Knopf, 1982.
  • Johnson, Fridolf. «The Illustrations of Rockwell Kent: 231 examples from Books, Magazines, and Advertising Art.» New York: Dover Publications, 1976
  • Roberts, Don. «Rockwell Kent: The Art of the Bookplate.» San Francisco: Fair Oaks Press, 2003.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Львівська картинна галерея», Львів, «Каменяр», 1972, с. 62
  2. Шелестова Е. «Из музеев Одессы», Одесса, «Маяк», 1977
  3. «Киевский музей западного и восточного искусства», Киев, «Мистецтво», 1986, с.147
  4. Петрова Т. А. «Рокуэлл Кент», Ленинград, «Искусство», 1990, с. 25
  5. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.