Роландас Паксас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роландас Паксас
лит. Rolandas Paksas
PAKSAS Rolandas.png
Flag of Lithuania (1988–2004).svg 7-й Президент Литви
26 лютого 2003 — 6 квітня 2004
Попередник Валдас Адамкус
Наступник Артурас Паулаускас
Flag of Lithuania (1988–2004).svg Прем'єр-міністр Литви
18 травня 1999 — 27 жовтня 1999
Попередник Іряна Дягутєнє (в.о.)
Наступник Іряна Дягутєнє (в.о.)
26 жовтня 2000 — 20 червня 2001
Попередник Андрюс Кубілюс
Наступник Еугяніюс Ґянтвілас (в.о.)
Народився 10 червня 1956(1956-06-10)[1][2][3] (66 років)
Тельшяй, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Відомий як політик
Країна Литва
Alma mater Вільнюський технічний університет Гедиміна і Санкт-Петербурзький державний університет цивільної авіаціїd
Політична партія Комуністична партія Литви і Order and Justiced
Релігія католицтво
Нагороди
орден Трьох зірок орден «За заслуги» II ступеня орден Вітовта Великого із золотим ланцюгом кавалер Великого ланцюга ордена Інфанта дона Енріке

Роландас Паксас (лит. Rolandas Paksas [rɔˈɫɐ̂ˑndɐs ˈpaːksɐs] ( прослухати); нар. 10 червня 1956, Тельшяй, Литовська РСР) — литовський політик, президент Литовської Республіки від 26 лютого 2003 до 6 квітня 2004; перший керівник європейської держави, усунений від посади в результаті імпічменту; льотчик-спортсмен.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у Вільнюському інженерно-будівельному інституті (інженер промислового та цивільного будівництва; 1974—1979), пізніше закінчив Ленінградську академію цивільної авіації (інженер-пілот; 1984). У 1985—1992 роках — голова аероклубу С. Дарюса та С. Гіренаса (Вільнюс). Член збірних вищого пілотажу СРСР та Литви[4]. Президент акціонерної будівельної компанії «Restako» (1992—1997).

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

  • 1997 рік — за списком Партії консерваторів обраний до ради міста Вільнюс і обраний мером Вільнюса (1997).
  • з 4 грудня 1999 по 5 вересня 2001 — голова Союзу лібералів Литви (лит. Lietuvos liberalų sąjunga), з 27 жовтня 2001 року заступник голови СЛЛ.
  • липень — листопад 2001 року — староста фракції лібералів у Сеймі і лідер парламентської опозиції. 21 грудня 2001 року з групою прихильників вийшов зі складу фракції лібералів, а в січні 2002 — зі складу СЛЛ.
  • травень-жовтень 1999 року — прем'єр-міністр дев'ятого уряду Литви. Пішов у відставку на знак протесту проти продажу литовського нафтопереробного комплексу «Мажейкю нафта» американському концерну. Після відставки — радник президента, повноважний представник з особливих доручень.
  • з 27 жовтня 2000 по 20 червня 2001 року — прем'єр-міністр одинадцятого уряду.
  • квітень-жовтень 2000 року — знову мер Вільнюса.
  • березень 2002 — один із засновників Ліберально-демократичної партії (лит. Liberalų demokratų partija) та її голова.
  • 5 січня 2003 — обраний президентом Литви. Вступив на посаду 26 лютого 2003 року. Протягом його терміну виникло занепокоєння тим, що він мав зв'язки з російською мафією[5]. Юрій Борисов, президент авіаційної компанії «Avia Baltika», пожертвував 400 000 доларів на його кампанію[5], і отримав литовське громадянство указом Паксаса. Пізніше Конституційний суд Литви визнав цей указ неконституційним.
  • 30 жовтня 2003 року — департамент держбезпеки (ДДБ) Литви передав керівництву сейму документи, які, на думку ДДБ, свідчили про зв'язки оточення Роландаса Паксаса із «міжнародною злочинністю».
  • 3 листопада 2003 року — Генеральна прокуратура Литви допитала керівника авіаремонтного холдингу Avia Baltika Юрія Борисова.
  • 1 грудня 2003 року — тимчасова комісія Сейму прийшла до висновку, що Паксас може перебувати «під впливом ряду осіб», у тому числі Юрія Борисова, що «створює загрозу національній безпеці» країни.
  • 18 грудня 2003 року — Сейм створив комісію з розслідування фактів, які могли б стати підставою для винесення президенту імпічменту.
  • 19 лютого 2004 року — Сейм затвердив висновки комісії, що визнала обґрунтованими обвинувачення, і прийняв постанову про початок процедури імпічменту.
  • 31 березня 2004 — Конституційний суд Литви визнав, що Роландас Паксас тричі порушив Конституцію ЛР тим, що незаконно надав громадянство Юрію Борисову, не забезпечив збереження державної таємниці і чинив тиск на прийняття рішень приватними особами та компаніями.
  • 6 квітня 2004 року — достроково усунутий Сеймом з посади за грубі порушення Конституції Литовської Республіки і президентської присяги. Роландаса Паксаса, зокрема, було звинувачено в тому, що він повідомив Юрію Борисову про прослуховування його телефонних переговорів литовськими спецслужбами.
  • 30 квітня 2004 року — прокуратура пред'явила Роландасу Паксасу обвинувачення в розголошенні державної таємниці, що виразилося у попередженні Юрія Борисова про стеження з боку спецслужб. 19 травня справу було передано до Вільнюського окружного суду, який почав розглядати його 15 липня.
  • 25 травня 2004 року — Конституційний суд заборонив Паксасу брати участь у нових президентських виборах, що відбулися 13 червня. Конституційний суд роз'яснив, що зміщена імпічментом за порушення присяги особа довічно не може обиратися президентом, членом Сейму, призначатися прем'єр-міністром або членом уряду, а також займати інші державні посади, де для вступу на посаду необхідно принесення присяги.
  • З 11 грудня 2004 року — голова Ліберально-демократичної партії.

Окружний суд Вільнюса визнав Паксаса не винним у розголошенні секретної інформації (державної таємниці)[6]. Це рішення було скасовано в 2005 році Апеляційним судом Литовської Республіки на підставі того, що окружний суд не зв'язав усіх підтверджуючих доказів[6]. Апеляційний суд, визнавши Паксаса винним у вчиненні злочину, не призначив покарання, заявивши, що відхід Паксаса з державної служби означав, що він більше не представляв загрози[6].

Був обраний від партії «Порядок і справедливість» в Європарламент на виборах, що пройшли в Литві 7 червня 2009[7].

У 2011 році Європейський суд з прав людини визнав пожиттєву заборону Паксасу на обрання в парламент протиправною, але питання про правомірність заборони на висунення в президенти визнав такими, що перебувають поза своєю компетенцією.[8]

У вересні 2018 року Паксас припинив членство в партії «Порядок і справедливість», але йому не буде дозволено балотуватися в президенти або стати спікером парламенту, посилаючись на те, що він більше не хоче, щоб його пов'язували з рішеннями партії як причину відходу[9][10].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Encyclopædia Britannica
  2. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  3. Munzinger Personen
  4. Profile: Rolandas Paksas. BBC. 6 квітня 2004. Процитовано 28 січня 2010. 
  5. а б Lithuanian Parliament Removes Country's President After Casting Votes on Three Charges. New York Times. 7 квітня 2004. Процитовано 28 січня 2010. 
  6. а б в WORLD LAW BULLETIN – March 2005. Law Library of Congress. 2005. Процитовано 28 січня 2010. 
  7. BNS. (15.06.2009). BNS. МВК затвердила результати виборів в ЄП. Delfi. Delfi. Архів оригіналу за 24.08.2011. Процитовано 4 липня 2009. 
  8. Решение ЕСПЧ по делу Paksas v. Lithuania(англ.)
  9. Paksas mulls new movement after leaving Lithuania's Order and Justice party. Lithuania Tribune. 1 жовтня 2018. Процитовано 25 березня 2019 — через Delfi. 
  10. Balčiūnaitė, Sniegė (29 вересня 2018). R.Paksas: nebelaikau savęs partijos "Tvarka ir teisingumas" nariu. 15min (лит.). Процитовано 25 березня 2019. 
  11. http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdoc_l?p_id=205788
  12. Указ Президента Латвийской Республики от 25 ноября 2003 года Указ Президента Латвійської Республіки від 25 листопада 2003 Список нагороджених на сайті Президента Латвії [Архівовано 13 липня 2011 у Wayback Machine.](латис.)
  13. Інформація на сайті Президента Португалії
  14. Указ Президента України від 5 листопада 1998 року № 1214/98 «Про нагородження відзнаками Президента України»

Посилання[ред. | ред. код]