Биков Ролан Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ролан Анатолійович Биков)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Биков Ролан Антонович
Rolan Bykov (cropped).jpg
Народився 12 листопада 1929(1929-11-12)
Київ
Помер 6 жовтня 1998(1998-10-06) (68 років)
Москва
  • рак легень
  • Поховання
    Громадянство
    Діяльність актор, кінорежисер, сценарист, театральний режисер, поет
    Alma mater
    Заклад
    Роки діяльності 195419981998
    У шлюбі з Lidiya Knyazeva[d] і Санаєва Олена Всеволодівна
    IMDb nm0125909
    Нагороди та премії

    Биков Ролан Антонович у Вікісховищі?

    Ролан Антонович Биков (за документами, починаючи з повоєнного часу, через помилку паспортиста — Роланд Анатолійович[1]; сценічне ім'я — Ролан Биков; рос. Рола́н Анто́нович Бы́ков; 12 листопада 1929, Київ, Українська СРР — 6 жовтня 1998, Москва, Росія) — радянський і російський актор та кінорежисер. Народний артист СРСР[2][3]лауреат Державної премії СРСР.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився в родині червоноармійця Семена Мойсейовича Кардановського, що взяв псевдонім Антон Биков[4]. З 1939 року займався в театральній студії «Родник» (керівник Ольга Ларіна) Будинку піонерів на Кіровській разом з відомими згодом діячами: режисерами Олександром Міттою, В. Андрєєвим, Б. Рицаревим, акторами І. Кваша, М. Прокоповичем. Закінчив Театральне училище імені Щукіна (педагоги: В. К. Львова та Л. М. Шихматов). Як актор і режисер Биков виступав на сценічних підмостках — в Московському ТЮГу (з 1951 по 1959), Ленінградському театрі імені Ленінського комсомолу (1958—1960). В 1957—1959 році керував студентським театром МДУ[3].

    Працював на кіностудії «Мосфільм» актором, режисером, художнім керівником об'єднання «Юність». У 1989—1992 роках був директором Всесоюзного центру кіно і телебачення для дітей та юнацтва. Обирався секретарем Союзу кінематографістів СРСР. Народний депутат СРСР в 1989—1991 років. Творець і керівник Міжнародного фонду розвитку кіно і телебачення для дітей та юнацтва («Фонд Ролана Бикова»). Очолював позапартійний суспільно-політичний Рух 95 — спілку громадських організацій працівників культури, науки, освіти та екології. Був президентом банку «Хелп». Дійсний член Леонардо-клубу, брав участь у врученні Міжнародної Леонардо-премії Юрію Лужкову.

    Був одружений впродовж 15 років на актрисі Л. Н. Князєвої, з якою усиновив дитину — Олега Ролановича Бикова (1958—2002)[5]. Вдова — Олена Санаєва. Пасинок — популярний російський письменник Павло Санаєв.

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    • 1954 — Школа мужності — реаліст
    • 1955 — Педагогічна поема — степан Перець
    • 1955 — Шляхи і долі — Винник
    • 1956 — Це починалось так… — Вася Лапшин
    • 1958 — Наш кореспондент — Микола Уваров — бригадир зварників
    • 1959 — Шинель — Акакій Акакійович Башмачкін
    • 1960 — Балтійське небо — старший лейтенант Кабанков
    • 1960 — Міст перейти не можна — Стенлі
    • 1960 — Обережно, бабусю! — Іван Ілліч
    • 1960 — Російський сувенір — епізод
    • 1960—1961 — Воскресіння — божевільний
    • 1962 — Подорож у квітень — виноторговець
    • 1963 — Великий гніт (кіноальманах) — кавказець-хабарник
    • 1963 — Невигадані історії — хлопець на брусах
    • 1963 — Пропало літо — чоловік на ринку
    • 1963 — Співробітник ЧК — священик
    • 1963 — Вулиця Ньютона, будинок 1 — рибалка-браконьєр
    • 1963 — Я простую Москвою — «загіпнотизований» перехожий
    • 1964 — Викликаємо вогонь на себе — Терех, поліцай
    • 1964 — Одруження Бальзамінова — Лук'ян Лук'янович Чебаков
    • 1964—1974 — Гніт (короткометражний)
    • 1965 — Дзвонять, відкрийте двері — Павло Васильович Колпаков
    • 1965 — Здрастуй, це я! — Олег Пономарьов
    • 1966 — Айболить-66 — Бармалей
    • 1966 — Душка — Іван Петрович
    • 1966 — Андрій Рубльов — скоморох
    • 1967 — Та, що біжить по хвилях — Гез, капітан корабля
    • 1967 — Комісар — Юхим Магазанник
    • 1968 — Капа (короткометражний) — Іван
    • 1968 — Мертвий сезон — Іван Павлович Савушкін
    • 1968 — Служили два товариша — Іван Карякін
    • 1969 — Адам і Хева — старий
    • 1969 — Увага, черепаха! — дідусь Діденко / бабуся Манукян
    • 1969 — Егмонт (фільм-спектакль) — Фансі
    • 1969 — Жди мене, Анна — Міня
    • 1969 — Остання реліквія — брат Йоханнес
    • 1969 — Сюжет для невеликого оповідання — Михайло Павлович Чехов
    • 1970 — Корона Російської імперії, або Знову невловимі — лисий імператор
    • 1971 — Дикий капітан — адмірал
    • 1971 — Їхали в трамваї Ільф і Петров — Федоренко Іван Самойлович
    • 1971 — Перевірка на дорогах — Іван Єгорович Локотков
    • 1971 — Телеграма — хлопець з чубом
    • 1972 — Записки Піквікського клубу (фільм-спектакль) — Іов Троттер
    • 1972 — Мічений атом — Пчолкін, провідник
    • 1972 — Петерс — Терехов, начальник московської міліції
    • 1972 — Принц і жебрак — сер Вільям
    • 1972 — Зійти на берег — Коклен
    • 1972—1973 — Велика перерва — Олександр Трохимович Петрикін
    • 1973 — Докер — Агапов
    • 1973 — Виконуючий обов'язки — маляр
    • 1973 — Капітан (короткометражний) — дядько Харитон
    • 1973 — Мегре і людина на лавці — клоун Фред
    • 1974 — Автомобіль, скрипка і собака Клякса — диригент / Леонід Ломакін / мешканець будинку / глухонімая / старенька з кішками
    • 1974 — Ходіння по муках — кузьма Кузьмич
    • 1975 — На ясний вогонь — Лев Пантейлемоновіч Дубасов
    • 1975 — Пригоди Буратіно — кіт Базиліо
    • 1976 — 12 стільців — отець Федір
    • 1976 — Село Качка — Шишок
    • 1976 — Дні хірурга Мишкина — Іван
    • 1976 — Звичайна Арктика — Андрій Миронович
    • 1976 — Подранки — Воладимир Громов
    • 1977 — Ніс — Ковальов, Ніс, Іван Якович
    • 1977 — За сімейними обставинами — логопед
    • 1977 — Про Червону Шапочку — боягузливий мисливець
    • 1977 — Рудін — Африкан Семенович Пігас
    • 1977 — Юлія Вревська — Брофт
    • 1978 — Поки божеволіє мрія — Панкратьєв
    • 1978 — Вулицями комод водили … — дільничний лікар
    • 1979 — Жив-був настроювач — Іван Іванович
    • 1979 — Уявний хворий — пан Діафуарус
    • 1979 — Піна — Полудушкін
    • 1979 — Поговори на моїй мові (короткометражний)
    • 1979 — Пригоди Алі-Баби і сорока розбійників — Абу-Хасан / візир Гулябада
    • 1980 — Амністія — Іван Петрович Кічкайло
    • 1980 — З життя відпочиваючих — Віктор Леонідович Лісюткін
    • 1981 — Вакансія — Аристарх Володимирович Вишневський
    • 1981 — Душа — Альберт Леонідович Гроб
    • 1981 — Золоте руно — дядя Міша
    • 1981 — Куди зник Фоменко? — Мирон Петрович Манечкін, начальник цеху
    • 1981 — Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна — Меф Поттер
    • 1982 — Весільний подарунок — Яша
    • 1983 — Опудало — диригент
    • 1984 — Герой її роману — Маріо Джузеппе Фаворитов
    • 1985 — У пошуках виходу (кіноальманах) — приборкувач
    • 1985 — Щиро Ваш — Геннадій Сергійович Постніков
    • 1985 — Місток (кіноальманах) — Семен Лукич
    • 1985 — Почни спочатку — Зуєв
    • 1985 — Підсудний — адвокат
    • 1985 — Співучасть у вбивстві — Френк Філдс, старший інспектор
    • 1986 — Листи мертвої людини — професор
    • 1986 — Чегемський детектив — міліціонер
    • 1986 — Чичерін — Д'Аннунціо, італійський поет
    • 1989 — Воно — Петро Петрович Фердищенко
    • 1991 — Поза
    • 1992 — Арбітр — Володимир Іванович, детектив
    • 1993 — Сірі вовки — Микита Сергійович Хрущов
    • 1993 — Я — Іван, ти — Абрам — Нахман
    • 1995 — Золоте дно — Солоненький
    • 1995 — Російський паровоз — Джон Сільвер
    • 1995 — Ширлі-мирлі — покупець алмазу
    • 1997 — Ніч жовтого бика

    Озвучування[ред. | ред. код]

    • 1967 — Пісня про Сокола
    • 1975 — Мук-скороход
    • 1977 — Клаптик і Хмара
    • 1979 — Ростик і Кеша — читає текст
    • 1979 — Сталеве кільце — читає текст
    • 1980 — Піф-паф, ой-ой-ой! — мисливець, автор опери
    • 1981 — Балаган
    • 1983 — Казки Дональда Біссет — читає текст
    • 1985 — Вовчок
    • 1985 — Слоненя захворів
    • 1986—1987 — Пригоди пінгвіненяти Лоло
    • 1987 — Щасливий Григорій — пес Григорій

    Режисер[ред. | ред. код]

    Сценарист[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Ролан Антонович Биков
    2. Указ Президента СРСР від 5 липня 1990 N 348 «Про присвоєння почесного звання» Народний артист СРСР тов. Бикову Р. А.
    3. а б Нова Російська енциклопедія: у 12 т. / Редкол.: А. Д. Некіпелов, В. І. Данилов-Данільян і ін — М.: ТОВ «Видавництво» Енциклопедія. Т. 3 Бруней — Вінча, 2007. — 480 с.: Іл.
    4. Документальний фільм про Роланом Бикова, канал «Культура»
    5. Біографія Князєвої Лідії Миколаївни

    Посилання[ред. | ред. код]