Романов Григорій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Романов Григорій Васильович
Лизичев А.Д. и Романов Г.В. в 6-й гв. омсбр. Берлин 1983.jpg
Народився 7 лютого 1923(1923-02-07)[1][2]
село Зіхново, тепер Боровицького району Новгородської області, Російська Федерація
Помер 3 червня 2008(2008-06-03)[3][2] (85 років)
Москва, Росія
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний морський технічний університетd
Знання мов російська
Учасник Battle for Leningradd
Членство ЦК КПРС і Політбюро ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання сержант
Партія КПРС, КПРФ
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда» Орден Переможного лютого

Григорій Васильович Романов (7 лютого 1923(19230207), село Зіхново, тепер Боровицького району Новгородської області, Російська Федерація — 3 червня 2008, місто Москва) — радянський державний діяч, секретар ЦК КПРС (1983—1985), 1-й секретар Ленінградського обласного комітету КПРС. Член ЦК КПРС у 1966—1986 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС з 27 квітня 1973 по 5 березня 1976 року. Член Політбюро ЦК КПРС з 5 березня 1976 по 1 липня 1985 року. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань, член Президії Верховної Ради СРСР у 1971—1984 роках. Герой Соціалістичної Праці (6.02.1983).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в багатодітній селянській родині. У 1938 році з відзнакою закінчив неповну середню школу і вступив до Ленінградського суднобудівного технікуму.

У 1941—1945 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. служив зв'язківцем на Ленінградському і Прибалтійському фронтах, був контужений і обморожений.

Член ВКП(б) з 1944 року.

Після демобілізації, у 1946 році закінчив Ленінградський суднобудівний технікум, технік-суднокорпусобудівник.

У 1946—1954 роках працював конструктором центрального конструкторського бюро (ЦКБ—53) на суднобудівному заводі імені Жданова в Ленінграді, начальником сектора центрального конструкторського бюро Міністерства суднобудівної промисловості СРСР.

У 1953 році заочно закінчив Ленінградський кораблебудівний інститут, інженер-кораблебудівник.

У 1954—1957 роках — партійний організатор, секретар комітету КПРС суднобудівного заводу імені Жданова в Ленінграді.

У 1957—1961 роках — секретар, 1-й секретар Кіровського районного комітету КПРС міста Ленінграда.

У 1961—1962 роках — секретар Ленінградського міського комітету КПРС.

У 1962 — січні 1963 року — секретар Ленінградського обласного комітету КПРС.

18 січня 1963 — 15 грудня 1964 року — 2-й секретар Ленінградського промислового обласного комітету КПРС.

15 грудня 1964 — 16 вересня 1970 року — 2-й секретар Ленінградського обласного комітету КПРС.

16 вересня 1970 — 21 червня 1983 року — 1-й секретар Ленінградського обласного комітету КПРС.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 лютого 1983 року за внесок в розвиток партійного і державного будівництва та в зв'язку з 60-річчям від дня народження, Романову Григорію Васильовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

15 червня 1983 — 1 липня 1985 року — секретар ЦК КПРС.

З липня 1985 року — пенсіонер у місті Москві. Член Центральної консультативної ради при ЦК КПРФ.

Помер 3 червня 2008 року. Похований в Москві на Кунцевському цвинтарі.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]