Романюк Олександр Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Романюк Олександр Борисович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 10 вересня 1975(1975-09-10)
Вільшанка, Чуднівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 20 вересня 2014(2014-09-20) (39 років)
Дмитрівка, Нікопольський район, Дніпропетровська область, Україна
(автомобільна аварія)
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Одеський державний університет внутрішніх справ
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Бори́сович Романю́к (24.08.1989 — 20.09.2014) — лейтенант міліції, Міністерство внутрішніх справ України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Вільшанка Чуднівського району. Житомирської області 24 серпня 1989 року. У 2011 році закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ. Із серпня 2013-го — оперуповноважений Київського районного відділу карного розшуку Одеського міського управління ГУ МВС.

Із серпня 2014-го — інспектор штабу, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Шторм».

20 вересня 2014-го року, близько 2-ї години ночі, на трасі «Дніпропетровськ — Нікополь» водій автобуса (що превозив із зони проведення бойових дій 34 бійців БПСМОП «Шторм»), який не відпочивав дві доби, заснув за кермом та втратив керування. Автобус з'їхав в кювет і перекинувся, більшість пасажирів дістали травми, двоє з них — лейтенант міліції Олександр Романюк і старший сержант міліції Олександр Лисоконь загинули.

Вдома лишилися батьки та двоє братів. Похований у с. Вільшанка на сільському кладовищі.

Девізом його короткого життя був такий: Не шукай собі місце в житті, для життя себе треба створити.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений 26.2.2015 орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • особиста подяка від Міністра МВС України Авакова А. Б. та грошова премія за затримку трьох дезертирів, які втекли зі зброєю з пгт Чабанка 11 травня 2014 року.

Джерела[ред. | ред. код]