Романій Андрій Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Станіславович Романій
2011. Свадьба Андрея Романия 092.jpg
Андрій Романій на власному весіллі, червень 2011 року
Народився 6 грудня 1970(1970-12-06) (47 років)
Дніпропетровськ
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність актор, театральний режисер, режисер
Alma mater Дніпровський театрально-художній коледж (1989) і Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Заклад Донецький національний академічний український музично-драматичний театр і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Нагороди
Ролі Хлестаков, Жорж Дюруа, Голохвастов, Остап Бендер

Андрій Станіславович Романі́й (6 грудня 1970, Дніпропетровськ) — український актор і режисер, заслужений артист України, до 2014 року провідний актор Донецького академічного українського музично-драматичного театру.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Дніпропетровську. Закінчив Дніпропетровське державного художньо-театральне училище. Разом з товаришем Михайлом Кришталем поїхав до Донецька, де пройшов огляд художньої ради і отримав запрошення працювати в Донецькому музично-драматичному театрі, але відмовився від нього. Далі служив у військах ППО швидкого реагування. Після поранення був представлений до нагороди. По закінченню служби повернувся в Донецьк і з 1989 року почав працювати в трупі Донецького музично-драматичного театру.

Перша роль — принц Тарталія у виставі «Золотий апельсин».

Постановка «У джазі лише дівчата» за участю Андрія Романія отримала Гранпрі фестивалю «Театральний Донбас-2006», стала найкращою виставою VIII Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії». Сам актор був відзначений дипломом за найкращу акторську роботу[1].

У виставі за п'єсою Едварда Олбі «Хто боїться Вірджинії Вульф?» виступив як співрежисер[2].

У рейтингу «Топ Донбасу», що проводиться виданням «Острів» посів друге місце в категорії «Перспектива Донбасу (культура)»

Визнаний найкращим комедійним артистом в Україні за 2005 рік — отримав премію Національної спілки театральних діячів України імені Володимира Довганюка[3].

Знявся в телесеріалі «Вечірка»[4]

Працював ведучим телевізійної програми «Кіносвіт» на телеканалі «Україна»[5].

Разом з Михайлом Кришталем написав гімн Донецького національного університету[6].

Під час російського вторгнення на Донбас Романій підтримував українську владу. У подальшому не переоформився на роботу усвоєму театрі, підконтрольному ДНР, перебрався на постійне проживання до Києва. У травні 2015 дебютував у Національному театрі імені Франка у виставі на камерній сцені «Дівка.Українська love story» за п’єсою Віри Маковій (режисер Олена Роман). Андрій Романій зіграв у ній дядька Митрофана — невдаху, напівбомжа. В інтерв'ю Романій висловив свій захват позитивним і дружнім ставленням до нього з боку київських акторів. У Донецьку в нього лишилася колишня дружина, з малолітнім сином, тому актор змушений їздити туди у середньому раз на місяць[7].

Родина[ред. | ред. код]

Андрій Романій з дружиною на власному весіллі

1 червня 2011 Андрій Романій одружився з артистою балету Оленою Володько. Урочиста церемонія одруження проходила в парку Щербакова. Обраницю підняли на повітряній кулі. Актор в образі барона Мюнхгаузена приїхав на коні, вліз мотузяною драбиною в кошик, де працівниця РАГСу одружила молодят і видала свідоцтво датоване 32 травня[8]. В подальшому пара розлучилася, син від цього шлюбу лишився жити з Оленою в Донецьку. У Андрія Романія є ще два, старші, сини, станом на травень 2015 старший з них мешкає у Дніпропетровську, молодший в Сумах.[7]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Київський національний театр імені Івана Франка[ред. | ред. код]

Інша участь у виставах[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Диплом за найкращу чоловічу роль регіонального фестивалю «Театральний Донбас — 96»
  • Подяка Міністерства культури та мистецтв України (1997)
  • Диплом за найкращу чоловічу роль регіонального фестивалю «Театральний Донбас — 98»
  • Лауреат всеукраїнської акції «Золота фортуна-1998» в номінації «Найкращий різноплановий актор року»
  • Диплом всеукраїнського театрального фестивалю "До нас їде " Ревізор ""
  • І премія за найкращу чоловічу роль регіонального фестивалю «Театральний Донбас — 2000»
  • Гран-прі театрального фестивалю «Таврійські ігри-98»
  • Заслужений артист України (2001)
  • Срібна медаль Академії мистецтв України (2003)
  • Диплом за найкращу чоловічу роль другого плану Регіонального фестивалю «Театральний Донбас — 2004»
  • Премія ім. А.Довганюка «Найкращий комедійний актор року» (2005)
  • Диплом за найкращу чоловічу роль регіонального фестивалю «Театральний Донбас-2006»
  • Диплом за найкращу чоловічу роль міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» (2006)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Сдам в аренду тенора. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  2. а б в Удар в мозжечок. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  3. Лучший комик живет в Донецке. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  4. Скоро на TV — премьера донецкого сериала. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  5. «Я ещё не настолько силен, чтобы говорить правду, но уже достаточно силен, чтобы не врать». Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  6. «Театр — это возможность поделиться своей болью». Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  7. а б «Андрій РОМАНIЙ: «Через війну я перестав бути категоричним»». Архів оригіналу за 2015-05-30. 
  8. Такой свадьбы Донецк ещё не видел — известный актер 32 мая расписался на воздушном шаре. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  9. Кто боится Вирджинии Вулф?. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  10. Жизненный абсурд на театральных подмостках. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  11. Театр. «В джазе только девушки» и только по-донецки. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  12. а б Девушки из джаза и стюардессы по расписанию. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  13. В джазе только девушки. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  14. Шахтеры на сцене показывали стриптиз. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  15. Ladies night. Только для женщин. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  16. «В джазе» обошлись без Монро. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  17. За двумя зайцами. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  18. За двумя зайцами. Программа. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  19. Боинг-Боинг. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  20. Андрей Романий: «Отдыхая на море, борюсь со стрессом!». 
  21. Ревизор. Программа. Обзор прессы. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  22. а б в Андрей Романий. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  23. Зойкина квартира. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  24. а б Полоумный Журден. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  25. Самый долгоиграющий спектакль. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  26. Учитель танцев. Обзор прессы. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  27. Истории нашего двора. Архів оригіналу за 2012-12-10. 

Посилання[ред. | ред. код]