Романій Андрій Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Станіславович Романій
2011. Свадьба Андрея Романия 092.jpg
Андрій Романій на власному весіллі, червень 2011 року
Народився 6 грудня 1970(1970-12-06) (47 років)
Дніпропетровськ
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність актор, театральний режисер, режисер
Alma mater  • Дніпровський театрально-художній коледж
 • Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Заклад
  • Донецький національний академічний український музично-драматичний театр
  • Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
  • Нагороди
    Ролі Хлестаков, Жорж Дюруа, Голохвастов, Остап Бендер

    Андрій Станіславович Романі́й (6 грудня 1970, Дніпропетровськ) — український актор і режисер, заслужений артист України, до 2014 року провідний актор Донецького академічного українського музично-драматичного театру.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився в Дніпропетровську. Закінчив Дніпропетровське державного художньо-театральне училище. Разом з товаришем Михайлом Кришталем поїхав до Донецька, де пройшов огляд художньої ради і отримав запрошення працювати в Донецькому музично-драматичному театрі, але відмовився від нього. Далі служив у військах ППО швидкого реагування. Після поранення був представлений до нагороди. По закінченню служби повернувся в Донецьк і з 1989 року почав працювати в трупі Донецького музично-драматичного театру.

    Перша роль — принц Тарталія у виставі «Золотий апельсин».

    Постановка «У джазі лише дівчата» за участю Андрія Романія отримала Гранпрі фестивалю «Театральний Донбас-2006», стала найкращою виставою VIII Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії». Сам актор був відзначений дипломом за найкращу акторську роботу[1].

    У виставі за п'єсою Едварда Олбі «Хто боїться Вірджинії Вульф?» виступив як співрежисер[2].

    У рейтингу «Топ Донбасу», що проводиться виданням «Острів» посів друге місце в категорії «Перспектива Донбасу (культура)»

    Визнаний найкращим комедійним артистом в Україні за 2005 рік — отримав премію Національної спілки театральних діячів України імені Володимира Довганюка[3].

    Знявся в телесеріалі «Вечірка»[4]

    Працював ведучим телевізійної програми «Кіносвіт» на телеканалі «Україна»[5].

    Разом з Михайлом Кришталем написав гімн Донецького національного університету[6].

    Під час російського вторгнення на Донбас Романій підтримував українську владу. У подальшому не переоформився на роботу усвоєму театрі, підконтрольному ДНР, перебрався на постійне проживання до Києва. У травні 2015 дебютував у Національному театрі імені Франка у виставі на камерній сцені «Дівка.Українська love story» за п’єсою Віри Маковій (режисер Олена Роман). Андрій Романій зіграв у ній дядька Митрофана — невдаху, напівбомжа. В інтерв'ю Романій висловив свій захват позитивним і дружнім ставленням до нього з боку київських акторів. У Донецьку в нього лишилася колишня дружина, з малолітнім сином, тому актор змушений їздити туди у середньому раз на місяць[7].

    Родина[ред. | ред. код]

    Андрій Романій з дружиною на власному весіллі

    1 червня 2011 Андрій Романій одружився з артистою балету Оленою Володько. Урочиста церемонія одруження проходила в парку Щербакова. Обраницю підняли на повітряній кулі. Актор в образі барона Мюнхгаузена приїхав на коні, вліз мотузяною драбиною в кошик, де працівниця РАГСу одружила молодят і видала свідоцтво датоване 32 травня[8]. В подальшому пара розлучилася, син від цього шлюбу лишився жити з Оленою в Донецьку. У Андрія Романія є ще два, старші, сини, станом на травень 2015 старший з них мешкає у Дніпропетровську, молодший в Сумах.[7]

    Ролі в театрі[ред. | ред. код]

    Київський національний театр імені Івана Франка[ред. | ред. код]

    Інша участь у виставах[ред. | ред. код]

    Нагороди[ред. | ред. код]

    • Диплом за найкращу чоловічу роль регіонального фестивалю «Театральний Донбас — 96»
    • Подяка Міністерства культури та мистецтв України (1997)
    • Диплом за найкращу чоловічу роль регіонального фестивалю «Театральний Донбас — 98»
    • Лауреат всеукраїнської акції «Золота фортуна-1998» в номінації «Найкращий різноплановий актор року»
    • Диплом всеукраїнського театрального фестивалю "До нас їде " Ревізор ""
    • І премія за найкращу чоловічу роль регіонального фестивалю «Театральний Донбас — 2000»
    • Гран-прі театрального фестивалю «Таврійські ігри-98»
    • Заслужений артист України (2001)
    • Срібна медаль Академії мистецтв України (2003)
    • Диплом за найкращу чоловічу роль другого плану Регіонального фестивалю «Театральний Донбас — 2004»
    • Премія ім. А.Довганюка «Найкращий комедійний актор року» (2005)
    • Диплом за найкращу чоловічу роль регіонального фестивалю «Театральний Донбас-2006»
    • Диплом за найкращу чоловічу роль міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» (2006)

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б Сдам в аренду тенора. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    2. а б в Удар в мозжечок. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    3. Лучший комик живет в Донецке. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    4. Скоро на TV — премьера донецкого сериала. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    5. «Я ещё не настолько силен, чтобы говорить правду, но уже достаточно силен, чтобы не врать». Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    6. «Театр — это возможность поделиться своей болью». Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    7. а б «Андрій РОМАНIЙ: «Через війну я перестав бути категоричним»». Архів оригіналу за 2015-05-30. 
    8. Такой свадьбы Донецк ещё не видел — известный актер 32 мая расписался на воздушном шаре. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    9. Кто боится Вирджинии Вулф?. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    10. Жизненный абсурд на театральных подмостках. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    11. Театр. «В джазе только девушки» и только по-донецки. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    12. а б Девушки из джаза и стюардессы по расписанию. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    13. В джазе только девушки. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    14. Шахтеры на сцене показывали стриптиз. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    15. Ladies night. Только для женщин. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    16. «В джазе» обошлись без Монро. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    17. За двумя зайцами. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    18. За двумя зайцами. Программа. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    19. Боинг-Боинг. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    20. Андрей Романий: «Отдыхая на море, борюсь со стрессом!». 
    21. Ревизор. Программа. Обзор прессы. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    22. а б в Андрей Романий. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    23. Зойкина квартира. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    24. а б Полоумный Журден. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    25. Самый долгоиграющий спектакль. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    26. Учитель танцев. Обзор прессы. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
    27. Истории нашего двора. Архів оригіналу за 2012-12-10. 

    Посилання[ред. | ред. код]