Роман Дмовський
Роман Дмовський | |
---|---|
пол. Roman Dmowski | |
Псевдо | Kazimierz Wybranowski[1] і R. Skrzycki[1] |
Народився | 9 серпня 1864[3][4][…] Камйонек, Королівство Польське, Російська імперія |
Помер | 2 січня 1939[2][3][…] (74 роки) Дроздово, Білостоцьке воєводство, Польська Республіка |
Поховання | Бруднівський цвинтарd |
Країна | Польська Республіка |
Місце проживання | Санкт-Петербург[6] |
Діяльність | дипломат, політик, письменник |
Галузь | міжнародні відносини |
Alma mater | Варшавський університет |
Знання мов | польська[7] |
Членство | Національна ліга[d] і Association of the Polish Youth "Zet"d |
Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d], Міністр закордонних справ Польщі і member of the Sejm of the Second Polish Republicd |
Партія | Національно-демократична партія Польщі |
Автограф | |
Нагороди | |
Ро́ман Стані́слав Дмо́вський (пол. Roman Stanisław Dmowski; 9 серпня 1864, Камйонка поблизу Варшави — 2 січня 1939, село Дроздове поблизу Ломжі) — польський політичний діяч і публіцист, засновник націоналістичного політичного угруповання «Табір великої Польщі» (Obóz Wielkiej Polski). Прихильник італійського фашизму[8], антисемітизму[9] та добросусідських відносин з Росією[10].
Народився в родині дрібного шляхтича.
Закінчив Варшавський університет. У студентські роки брав участь у діяльності підпільної студентської організації «Союз польської молоді „Зет“» (пол. Związek Młodzieży Polskiej «Zet»). Був організатором студентської вуличної маніфестації у соту річницю Конституції 3 травня (1891). Заарештований і півроку перебував у варшавській Цитаделі, потім висланий у Митаву.
У 1893 році спільно з іншими діячами національного руху організував «Лігу Народову» («Національна ліга», пол. «Liga Narodowa» — нелегальну політичну організацію, що діяла у всіх частинах розділеної між Австрією, Росією та Німеччиною Польщі).
У 1895 році з Митави таємно перебрався до Львова. Очолив «Ліги Народову», перетворену в 1897 році в Націонал-демократичну партію. Спочатку Дмовський висував програму консолідації національних сил, опозиції царській політиці зросійщення. У 1904 взяв участь у Паризькій конференції революційних і опозиційних партій Росії. У міру розвитку польського революційного робітничого руху він усе рішучіше став виступати проти соціалістів.
У 1905 році влаштувався у Варшаві. У 1905—1907 роках закликав до придушення революції і пропонував співпрацю з царизмом. Був членом II та III Державної Думи (1907—1909). Під час Першої світової війни 1914—1918 років виступав на боці Антанти, очолював Польський національний комітет, створений 25 листопада 1914 в Петербурзі, потім однойменний комітет (створений у 1917) в Парижі.
У 1919 — делегат Польщі на Паризькій мирній конференції. Був політичним супротивником Юзефа Пілсудського, послідовно виступав за створення мононаціональної польської держави, депортацію євреїв і насильницьке ополячення німців і українців.
До 1922 року був послом Установчого Сейму Польщі.
У 1923 році — міністр закордонних справ Польщі, проте згодом відійшов від активної політичної діяльності.
Засновник та ідеолог націоналістичного політичного угруповання «Табір великої Польщі» (пол. Obóz Wielkiej Polski, 4 грудня 1926—1933), забороненої в Польщі у 1920—1930-х роках. На відео паплюження пам'ятника українцям, в тому числі воякам УПА на цвинтарі в селі Верхрата видно емблему[11] профашистської організації «Obóz wielkiej Polski».[12].
- 10 листопада 2006 року відкрито пам'ятник у Варшаві[13];
- 20 січня 2020 року, в Бидґощі, на будівлі Поморського навчального центру для вчителів (вул. Ягеллонська, 9), відкрито пам'ятну таблицю[14];
- на честь Романа Дмовського названі: алея в Перемишлі; вулиці в Оборниках, Бельсько-Бялій, Ченстохові, Кошаліні, Пьотркові-Трибунальськім, Ломжі, Познані, Сталевій Волі, Вроцлаві, Коніні, Щецині, Слупську, Кракові, Бидґощі, Новім Сончу, Кендзежині-Козьле, Сосновцю, Тарнові, Тихах; мости в Бидґощі та Вроцлаві.
- присвячено дві ювілейні монети з серії «Сторіччя відновлення незалежності Польщі»: срібна 10-злотова та золота номіналом 200 злотих[15].
- Думки сучасного поляка (пол. Myśli nowoczesnego polaka), (1902).
- Німеччина, Росія і польське питання (пол. Niemcy, Rosja i kwestia polska), (1909).
- У відносинах з іншими країнами немає нічого правильного і не правильного, є лише сила або слабкість.
- Єврейське населення є безумовним паразитом на соціальному тілі будь-якої країни де воно проживає.[16]
- Здорова країна, що стоїть на міцному фундаменті завжди асимілює чужі племена політично і культурно, насильно або ні.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Дмовский Роман // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ https://www.polskipetersburg.pl/hasla/dmowski-roman
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Cyprian Blamires; Paul Jackson. World Fascism: A Historical Encyclopedia. — ABC-CLIO, 2006. — P. 177. (англ.)
- ↑ Robert Michael, Philip Rosen (2007) Dictionary of Antisemitism: From the Earliest Times to the Present. Scarecrow Press. p. 70
- ↑ Walicki A. The Troubling Legacy of Roman Dmowski // East European Politics & Societies. — 1999. — № 14 (1). — P. 26. (англ.)
- ↑ Zniszczono pomnik UPA w Werchracie. (пол.)
- ↑ Коваленко І. Що задумали у Варшаві? // Експрес. — 2016. — № 86 (8952) (10—17 лист.). — С. 4.
- ↑ Роман Дмовський: Львів та українське питання https://zaxid.net/news/. Процитовано 2 червня 2020.
- ↑ Відкриття таблиць Юзефа Пілсудського, Романа Дмовського, Войцеха Корфантого та Юзефа Галлера (пол.). Процитовано 2 червня 2020.
- ↑ Нова ювілейна монета Національного банку Польщі на 100-річчя незалежності. Срібна і золота версії. Процитовано 2 червня 2020.
- ↑ Dmowski R. Wymowne cyfry // Przegląd Wszechpolski, 1, 15 May 1895, p.147
- Дмовский Роман // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 357. — 1000 екз.
- Дмовський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Пономарьов В. Дмовський Роман Станіслав // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 223. — ISBN 978-966-611-818-2.
- Ясіновський Ю. П. Дмовський Роман // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 406. — ISBN 966-00-0405-2.
- Чорновол І. П. Польська національна демократія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 379. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Матрашек Т. Роман Дмовський: Львів та українське питання // Zaxid.net. — 2010. — 28 квітня.
- Chrzanowski I. i Konopczyński W. Dmowski Roman (1864—1939) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 213—225. (пол.)
- Wapiński R. Roman Dmowski. — Lublin : Wyd. Lubelskie, 1988. — ISBN 83-222-0480-9. (пол.)
- Piotr Wandycz, Donald Warren Treadgold, Peter F. Sugar. The Lands of Partitioned Poland, 1795—1918. — University of Washington Press, 1974. (англ.)
- Dobraczyński J. Spadające liście, powieść historyczna o Romanie Dmowskim. (пол.)
- People.su. Роман Дмовський: біографія.
- Biblioteka im. Feliksa Konecznego, wybrane dzieła Romana Dmowskiego. (пол.)
- Towarzystwo Przyjaciół Muzeum Przyrody w Drozdowie o Romanie Dmowskim. (пол.)
- Działalność dyplomatyczna Romana Dmowskiego podczas Kongresu Wersalskiego. (пол.)
- Dokładne sprawozdanie z działalności Romana Dmowskiego w Wersalu w 1919 roku. (пол.)
- Государственная дума Российской империи, 1906—1917 : Энциклопедия. Москва: Российская политическая энциклопедия. — 2008. — С. 166—167. ISBN 978-5-8243-1031-3. (рос.)
- 3-й созыв Государственной Думы: портреты, биографии, автографы. — Санкт-Петербург(пол.): издание Н. Н. Ольшанскаго, 1910. (рос.)
- Народились 9 серпня
- Народились 1864
- Уродженці Королівства Польського 1815–1915
- Померли 2 січня
- Померли 1939
- Поховані на Бруднівському цвинтарі
- Випускники Варшавського університету
- Кавалери Великого хреста ордена Зірки Румунії
- Кавалери ордена Білого Орла (Польща)
- Кавалери Великого Хреста Ордена Відродження Польщі
- Кавалери Великого хреста ордена Оранських-Нассау
- Політики Польщі
- Польські публіцисти
- Польський націоналізм
- Націоналісти
- Померли в Підляському воєводстві
- Польські антикомуністи