Роман Фельпель
| Роман Фельпель | |
|---|---|
| Народження | 1880 |
| Смерть | червень 1940 |
| Країна (підданство) |
.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
Роман Фельпель (нім. Roman Völpel, бл. 1880 — червень 1940) — архітектор.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з галицької родини німців-євангелістів. Закінчив Львівську політехніку, навчався також у Відні. У 1910—1940 роках працював у Львові. Від 1916 року член Політехнічного товариства[1]. Належав зокрема до правління товариства.[2] Викладав у Промисловій школі. 1920 року спільно з інженерами Каролем Махальським і Збігневом Власичем заснував будівельну фірму «Спілка інженерів Махальський, Фельпель, Власич» (пол. «Zespół inżynierów Machalski, Völpel, Wlassics»)[3]. Захоплювався історією наполеонівського часу, займався живописом. Мав особливу пристрасть до коней, через що влаштував власну конюшню на Персенківці. Родина Фельпелів проживала спочатку на вулиці Театинській (тепер вулиця Кривоноса), а згодом на вулиці Супінського, 5 (тепер вулиця Коцюбинського).
Спроєктував будинок для Банку польської землі на вулиці Князя Романа, 6 у Львові (1912–1914, співавтор Адольф Піллер). Автор архітектурної частини гробівця родини Шекс на Личаківському цвинтарі (бл. 1925, виготовила фірма Людвіка Тировича). Спроєктував житлові будинки на вулиці Самійленка, 14-20 у Львові (1926)[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 96.
- ↑ Protokół Walnego Zgromadzenia Członków Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, odbytego dnia 16 marca 1938 r. // Czasopismo Techniczne. — 1938. — № 18. — S. 280.
- ↑ Wpis firmy spółkowej // Zbiór ogloszeń firmowych trybunałów handlowych. — Sierpień 1921. — № 8. — S. 116.(пол.)
- ↑ Якубовський І. В. Садибне житло Львова кінця XVIII — початку ХХІ століть // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» — 2010. — № 674. — С. 89.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бірюльов Ю. О. Вольпель Роман // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 427. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Tekliński I. Pożegnanie Ewy Żygulskiej // Cracovia Leopolis. — 1998. — № 1 (13). — ISSN 1234-8600 (пол.)
- Pamięci Architektów Polskich. Roman Völpel (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |