Роман II Молодший

Роман II грец. Ρωμανὸς B' Λεκαπηνός
Роман II Роман II на «Promptuarii Iconum Insigniorum».
Імператор Східної Римської імперії
листопад 959 — 15 березня 963
Попередник:	Костянтин VII Багрянородний
Наступник:	Никифор II Фока
Народження:	938(0938) Константинополь, Східна Римська імперія
Смерть:	963(0963) Константинополь, Східна Римська імперія
Причина смерті:	падіння з коняd
Країна:	Східна Римська імперія
Рід:	Македонська династія
Батько:	Костянтин VII Багрянородний
Мати:	Олена Лекапена
Шлюб:	Феофана і Vertha of Provenced
Діти:	Василь, Констянтин, Олена , Анна
Медіафайли у Вікісховищі

Роман II Лакапін (грец. Ρωμανὸς B' Λεκαπηνός; близько 938 — 963)  — імператор Візантії з листопада 959 по 15 березня 963.

Біографія

Був сином імператора Костянтина VII та Олени Лакапет, дочки імператора Романа I Лакапіна. Саме для Романа були призначені нотатки батька, що згодом отримали назву «Про управління імперією».

Середньовічні джерела згадують про заручини Романа з Гадвіґою, дочкою герцога Баварії Гайнріха І, але врешті одружився він на Берті, позашлюбній донці короля Італії Гуго, яка отримала візантійське ім'я Євдокія. Але дружина невдовзі померла — нібито ще незайманою.

Після смерті Євдокії Роман вів життя гульвіси і зрештою познаймовився з донької шинкаря Кратера Анастасією (що, за переказами, ще й підробляла повією). Анастасія стала спочатку коханкою Романа, а потім і дружиною — змінивши ім'я на Феофано («богом дана») і отримавши офіційний шляхетний родовід.

Саме Феофано пліткарі приписували отруєння Константина VII, після смерті якого Роман став імператором. П'ятеро його сестер невдовзі вирішили стати черницями, а мати померла — нібито «від розпуки».

Державними справами новий займався неохоче, передоручивши оперативне адміністрування паракімонену (постільничому) Йосипу Врінзі, а керівництво військами –здібним полководцям. В 961 року візантійські війська під керівництвом воєначальника Никифора Фоки відвоювали Крит у арабів.

Імператриця натомість, за переказами, виснажувала чоловіка любощами. Знесилений і деозрієнтований він якось просто не ввтриався в сідлі, впав з коня… і віддав душу богові. Лікарі пояснювали його слабкість, що напередодні він надто «розструсив нутрощі». Проте чутки стверджували, що його зрештою отруїла дружина, що вже мала репутацію отруйниці.

Роман залишиа двох неповнолітніх синів (Василя і Костянтина), опіку над якими взяла Феофано, і 2 дочок (старша, Олена, деякий час була можливо, нареченою Оттона II, у результаті він одружився з Феофано — родичкою Іоанна Цимісхія; та молодша, Анна Порфірогенета, яка народилася за два дні до смерті батька і вийшла заміж за київського князя Володимира.

Див. також

• Список Візантійських імператорів

Посилання

• Біографія Романа II у Hellenica(англ.)