Ромашки (Білоцерківський район)
| село Ромашки | |
|---|---|
,_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8_(%D0%A0%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)_03.JPG)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Білоцерківський район |
| Громада | Рокитнянська селищна громада |
| Облікова картка | с. Ромашки[1] |
| Основні дані | |
| Засноване | 1773 |
| Населення | 865 |
| Площа | 30 км² |
| Густота населення | 28,83 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 09623[2] |
| Телефонний код | +380 4562 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°43′48″ пн. ш. 30°36′05″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
146 м |
| Водойми | річка Горохуватка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 09623, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Ромашки, вул. Покровська, 23 |
| Сільський голова | Дем'яненко Петро Степанович |
| Карта | |
  Ромашки | |
 Ромашки | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Рома́шки — село в Україні, у Рокитнянській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Населення становить 865 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Ромашки — село при річці Гороховатці, в одній версті нижче села Телешівка. Жителів обох статей разом з селом Бакумівка, що розташована нижче по річці Гороховатці, навпроти села Шарки — 1948 осіб. У 1790 році вважалося, що у 65 хатах, 538 мешканців обох статей. Землі в маєтку нараховується 3742 десятини. Після Абакумова Ромашки належали дочці його Олександрі Андріївні Трофімовій; а нині її дочці, дружині відставного підполковника, Серафимі Антонівні Масловій. В кінці минулого століття село належало до Рокитнянського ключа.
Церква на честь Покрова Пресвятої Богородиці спочатку була дерев'яна, збудована 1773 року священиком з села Вінцентівка Феодором Куликівським «на кшталт халупи, зі снопків пошита, глиною обліплена». У 1843 році покійна поміщиця Трофімова на її місці побудувала кам'яну з трьома престолами: головний на честь Покрова Пресвятої Богородиці, бічні — на честь Святителя Миколая та преподобного Антонія Печерського. Церква багато оснащена начинням, по штатах зарахована до 5-го класу; землі має 37 десятин[3].
Археологія[ред. | ред. код]
Біля села 1899 року Вікентій Хвойка розкопав пам'ятки Черняхівської культури. Вельми відома посудина із землеробським календарем. На ній зображені дощі, колосіння хлібів, жнива, Ярилин день, Купала, обжинки, а також ряди квадратиків, що відповідають дням землеробських робіт[4].
Покровська церква[ред. | ред. код]
Головна архітектурна пам'ятка села — Покровська церква, будівництво якої закінчено 1843 року. У провінції, для будівництва храму використали давній проєкт, створений наприкінці XVIII — початку XIX століття у стилі розвинутого класицизму.
Церква у вигляді базиліки зі спрощеними деталями та декором, котрий обмежений тинькуванням поверхонь, дощатим рустом на кутах, розфарбуванням в два улюблені кольори класицизму — жовте тло, білі деталі. Західний фасад Покровської церкви прикрасив чотириколонний портик з трикутним фронтоном та дві невисокі дзвіниці-вежі. Дахи криті бляхою, пофарбованою в зелений колір, що перегукується з кольором навколишньої рослинності. Мури храму прикрашені двома ярусами вікон, в першому ярусі — видовжені, в другому — квадратні, як то було типово для палаців дворянських садиб доби палладіанства. Лиштва біля вікон відсутня. Східний фасад створює єдина абсида, прикрашена ззовні дощатим рустом та круглими вікнами. Під час німецько-радянської війни західний фасад Покровської церкви був пошкоджений та відновлений у первісному вигляді у повоєнний час.
Обмаль декору за край компенсована вишуканою стриманістю всіх фасадів Покровської церкви та величним силуетом, притаманним лише храмовим спорудам в столиці. Храм справляє враження видатної столичної споруди, проєкт якої був використаний ще й в сільській місцевості. Прикладами цього типу базилікальних храмів були:
- Троїцький собор Олександро-Невської лаври (архітектор Старов Іван Єгорович);
- П'ятницька церква у маєтку Липяги (1826—1834), близька за часом побудови до храму в селі Ромашки під Києвом;
- Церква Димитрія Солунського у маєтку Печетово військового губернатора Петербурга Павла Голенищева-Кутузова;
- Успенська церква на Могильцях в Москві (архітектор Ніколя Легран).
Церква Покрова Пресвятої Богородиці с. Ромашки[5]
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Ф. П. Чередніченко (1901—1942) — професор Київського політехнічного інституту, брав участь у проведенні наукових досліджень в оборонній галузі, розстріляний під час німецької окупації.
Див. також[ред. | ред. код]
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
- Палладіанство
- Старов Іван Єгорович
- Львов Микола Олександрович
- Креслення архітектора
- Садиба
- Олександро-Невська лавра
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Облікова картка с. Ромашки, Київська область. rada.gov.ua. Верховна рада України. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
- ↑ Васильковский уезд. Ромашки // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква : видавець О. В. Пшонківський, 2005. — С. 420. — ISBN 966-8545-15-Х. (рос.)
- ↑ Давні слов'яни та їх сусіди у II—V ст.
- ↑ Покровська церква, Ромашки
Джерела[ред. | ред. код]
- Рокитнянский район. Ромашки, село. Покровская церковь, 1843 г. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т / Госстрой УССР и др.; Гл. редкой.: Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др. — Киев : Будівельник, 1983. — Т. 1: Київська область. — С. 143. (рос.)
- Архитектура в истории русской культуры. Санкт-Петербург и архитектура России. Выпуск 7 / Отв. ред. И. А. Бондаренко. — Москва : КомКнига, 2007. — С. 317—362. — ISBN 978-5-484-00809-4. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Ромашки, с. cdiak.archives.gov.ua. ЦДІАК. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 8 жовтня 2023.
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
