Ромашки (Рокитнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Ромашки
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Рокитнянський
Рада/громада Ромашківська сільська рада
Код КОАТУУ 3223785001
Облікова картка Ромашки 
Основні дані
Засноване 1773 р.
Населення 865
Площа 30 км²
Густота населення 28,83 осіб/км²
Поштовий індекс 09623
Телефонний код +380 4562
Географічні дані
Географічні координати 49°43′48″ пн. ш. 30°36′05″ сх. д. / 49.73000° пн. ш. 30.60139° сх. д. / 49.73000; 30.60139Координати: 49°43′48″ пн. ш. 30°36′05″ сх. д. / 49.73000° пн. ш. 30.60139° сх. д. / 49.73000; 30.60139
Середня висота
над рівнем моря
146 м
Водойми річка Горохуватка
Місцева влада
Адреса ради 09623, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Ромашки, вул. Покровська, 23, тел. 2-36-42
Сільський голова Дем'яненко Петро Степанович
Карта
Ромашки is located in Україна
Ромашки
Ромашки
Ромашки is located in Київська область
Ромашки
Ромашки

Рома́шки — село в Україні, в Рокитнянському районі Київської області, центр сільської ради, якій також підпорядковане село Бакумівка. Населення становить 865 осіб.

Археологія[ред.ред. код]

Біля села 1899 року Вікентій Хвойка розкопав пам'ятки Черняхівської культури. Вельми відома посудина із землеробським календарем. На ній зображені дощі, колосіння хлібів, жнива, Ярилин день, Купала, обжинки, а також ряди квадратиків, що відповідають дням землеробських робіт. [1]

Покровська церква[ред.ред. код]

Покровська церква (мур.), село Ромашки (Рокитнянський район)

Головна архітектурна пам'ятка села — Покровська церква, будівництво якої закінчено 1843 року. Як то бувало і раніше в провінції, для будівництва використали давній проект, створений чи то наприкінці 18, чи то на зламі 18-19 століть в стилі розвинутого класицизму.

Церква у вигляді базиліки зі спрощеними деталями і декором, котрий обмежений тинькуванням поверхонь, дощатим рустом на кутах, розфарбуванням в два улюблені кольори класицизму — жовте тло, білі деталі. Західний фасад Покровскої церкви прикрасив чотириколонний портик з трикутним фронтоном та дві невисокі дзвіниці-вежі. Дахи криті бляхою, пофарбованою в зелений колір, що перегукується з кольором навколишньї рослинності. Мури храму прикрашені двома ярусами вікон, в першому ярусі — видовжені, в другому — квадратні, як то було типово для палаців дворянських садиб доби палладіанства. Лиштва біля вікон відсутня. Східний фасад створює єдина абсида, прикрашена ззовні дощатим рустом та круглими вікнами. В роки війни 1941–1945 західний фасад Покровскої церкви був пошкоджений і відновлений за старим виглядом в повоєнний період.

Обмаль декору за край компенсована вишуканою стриманістю всіх фасадів Покровскої церкви та величним силуетом, притаманним лише храмовим спорудам в столиці. Храм справляє враження видатної столичної споруди, проект якої був використаний ще й в сільській місцевості. Прикладами цього типу базилікальних храмів були —

  • Троїцький собор Олександро-Невської лаври (арх. Старов Іван Єгорович)
  • П'ятницбка церква в садибі Липяги (1826–1834), близька за часом побудови до храму в селі Ромашки під Києвом
  • Церква Димитрія Солунського в садибі Печетово військового губернатора Петербурга Голенищева-Кутузова
  • Успенська церква на Могильцях в Москві (Арх. Ніколя Легран).

Персоналії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР». Т.1. Киев, «Будівельник», 1983. С.143.
  • сборник «Санкт-Петербург и архитектура России. Архитектура в истории русской культуры». Вып. 7. М., 2007. С. 317–362.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.