Роменсько-борщевська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Роменсько-борщевська культура — культура городищ східнослов'янських племен.

Час культури: 700—1000 роки.

Назва походить від двох груп досліджених городищ — біля міста Ромни і села Борщове (Воронізька область).

Доля культури[ред.ред. код]

Волинцівська культура трансформувалася у роменську.

Роменську культуру ототожнюють з сіверянами.

У горішньому Пооччі з 700-800 років складається новий варіант ромено-борщевської культури, який ототожнюють з в'ятичами, За Валентином Сєдовим ромено-борщевська культура та земля полян складали Руський каганат, що ймовірно розвалився у 860-ті роки.

Тоді південь й південний схід Орловської області став напівпустим межовим краєм слов'ян зі салтово-маяцької культурою Хозарського каганату. В'ятичи горішнього Пооччя, як й Київ на той час, стали данниками Хозарського каганату.

Поширення[ред.ред. код]

Територія поширення роменської культури лісостепова смуга між середньою течією Дніпра і горішньою течією Дінця. Борщевська культура була поширена у горішньому Подонні.

На 850 рік Подесіння, Посем'я та землі південніше займали сіверяни; Горішнє Подоння до впливу річки Вороніж займали слов'яни борщевської культури, які відійшли з Подоння на горішнє та середнє Пооччя у 900-1000 роках через набіги печенігів. Тоді південь й південний схід

Риси культури[ред.ред. код]

Прикмети Роменсько-борщевської культури: оборонне положення городищ, напівземлянковий тип житла з печами-кам'янками або глинобитними, кераміка переважно ліпна (горщики, миски, сковорідки).

Основне заняття сільське господарство, розвинене ремесло.

Найкраще дослідженими пам'ятками є Монастирище і Новотроїцьке.

Поховання[ред.ред. код]

Панівний обряд поховань — трупоспалення. У 800-1000 роках курганний ритуал поховання мощинської культури поширюється з верхів'їв Оки по слов'янському Подонню та краю поширення роменської культури. До того племена волинцівської, роменської й борщевської культур ховали мертвих у грунтових могильниках з трупоспаленням на боці з попелом збираним у глиняні урни.

Пам'ятки Роменсько-борщевської культури Орловської області[ред.ред. код]

Пам'ятки ранніх в'ятичів роменсько-борщевської культури 700-1000 років зосереджені по Оці, її лівим притокам, Зуші й притоку Бистрої Сосни Лівенці:

  • у Глазунівському районі нижній шар городища Тагине є найпівденнішою пам'яткою культури у області;
  • передостанній шар городища Лужки над Кромою;
  • передостанній шар городища Воротинцеве-1 над Зушою;
  • городище Крома та навколишнє селище мають знахідку ліпної кераміки ромено-боршевської культури так червоноглиняні амфори салтово-маяцької культури, що вказує на торгові зв'язки в'ятичів з хозарами;
  • в Урицькому районі городище у села Городище над правою притокою Цону річкою Людською, селище у сільця Лебідка на лівому березі річки Цон; у межиріччі Орлика Цону селище у сільця Селікове, два багатошарових городища у сільця Колос;
  • городище Борилове й селище Хотетове над Нугрою у Болховському районі;
  • у Ливенському районі три селища: Пушкарське-1, -2 на мисі річки Серболовки при впливі у Ливенку на північному краї міста Ливни; селище Вахнове на лівому березі правої притоки Бистрої Сосни річкою Мокрець.

Джерела та література[ред.ред. код]