Рональд Інґлегарт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рональд Інґлегарт
Соціологія
Соціологія ХХ - XXI ст.
Ronald Inglehart.jpg
Рональд Інґлегарт читає лекцію на факультеті соціології КНУ імені Тараса Шевченка, 21 квітня 2011 року
Народився 5 вересня 1934(1934-09-05) (79 років)
Мілуокі, штат Вісконсин, США

Основні інтереси соціологія, політологія, цінності, культурні орієнтації, суспільна думка
Значні ідеї засновник постматеріалізму (70-ті роки ХХ століття), міжгенераційна зміна цінностей, культура, почуття щастя, суб’єктивна цінність
Вплинули на нього {{{під_впливом}}}
Вплинув на {{{вплинув_на}}}

Рональд Інґлегарт, Рональд Інґлгарт (англ. Ronald F. Inglehart, нар.5 вересня 1934 року, Мілуокі, шт. Вісконсін) - американський соціолог, політолог, працює в Мічиганському Університеті, Директор Центру політичних досліджень при Інституті соціальних досліджень Університету штата Мічіган, професор, координує міжнародний дослідницький проект «Світове обстеження цінностей» (World Values Survey). Наукові інтереси: порівняльні дослідження в сфері політичного розвитку та політичної психології, вивчення ціннісних змін у сучасних суспільствах та їх соціально-політичних наслідків. В сімдесяті роки розробив теорію постматеріалізму.

Біографія[ред.ред. код]

Освіта. Кар’єра.[ред.ред. код]

Навчався в Північнозахідному університеті (у 1956 році отримав ступінь бакалавра), в Чиказькому університеті (у 1962 році - ступінь магістра, у 1967 році - докторський ступінь). Викладав в Університеті штата Мічіган з 1966 до 1978, з 1978 року - професор політології, як запрошений професор читав лекції в університетах Женеви, Лейдена, Кіото, Берлина, Рима. 1970-ті - 1990-ті роки присвятив дослідницьким проектам Євробарометра, що фінансувалися Комісією Європейських Спільнот.У 1985 році заступив на посаду програмного директора Центру політичних досліджень Інституту соціальних досліджень при Університеті шт. Мічіган. З 1988 року керує проектом англ. World Values Survey (Всесвітній огляд цінностей). У 1994-1997 роках - членство у комітеті міжнародної політичної науки при Американській асоціації політичної науки. Учасник редколегій журналів "Уряд і опозиція" (Government and Opposition, з 1987 року), "Міжнародний журнал суспільної думки" (International Jour nal of Public Opinion, з 1988 року), "Політика та індивід" (Politics and the Individual, з 1992 року).[1]

Постматеріалізм[ред.ред. код]

В 70-х роках Рональд Інґлегарт створює теорію Постматеріалізму. Постматеріалізм являє собою істотний зсув у стратегіях виживання, увага до економічних параметрів життя зменшується, на перший план виходять аспекти суб’єктивного благополуччя.[2] Постмодернізація у передових індустріальних суспільствах та суспільствах, що індустріалізуються, проявляється у двох основних тенденціях: системи цінностей змінюються, на перший план виходять "постматеріальні" цінності, інституоналізаційна структура, що базується на ієрархічній бюрократичній організації, втрачає підтримку населення і все меньше відповідає системі цінностей, що змінюється.

Основні тези[ред.ред. код]

  • Для постматеріалізму характерна хоча б незначна залученість до добровільного служіння суспільству.
  • Солідарність не залежить від постматеріалізму та соціальної позиції.
  • Постматеріалізм сприяє зростанню важливості сім’ї.
  • Постматеріалізм та високе суспільне становище в суспільстві стимулюють інтерес до політики.
  • Кореляція між постматеріалізмом та безробіттям від’ємна.
  • Державне управління недостатньо конкурентоспроможне порівняно із неурядовими ринковими структурами.
  • Авторитет та влада втрачають традиційну значущість та повагу.
  • Політика набуває вигляду самостійного індивідуального заняття, люди все більше залучаються до безпосередніх дій чи прийняття рішень.
  • Стираються класові межі, максимізуються індивідуальні права.

Основні праці[ред.ред. код]

«Тиха революція» (1977) та «Культурний зсув у розвиненому індустріальному суспільстві»(1989)[ред.ред. код]

В праці The Silent Revolution (Тиха революція), виданій у 1977 Інґлегарт виявив значний зсув у ціннісних орієнтаціях населення розвинених індустріальних суспільств.У своїй книзі 1989 "Культурні зрушення в розвиненому індустріальному суспільстві" (Culture Shift in Advanced Industrial Society) Інґлегарт використовує велику кількість рядів даних обстежень, що проводилися у 26 країнах в період з 1970 по 1988 для аналізу культурних змін, які відбуваються, коли молоде покоління поступово замінює старе серед дорослого населення. Ці зміни мають далекосяжні політичні наслідки. Інглхарт аналізує зміни у релігійних віруваннях, мотиваціях у роботі, політичні конфлікти, ставлення до дітей і сім’ї, ставлення до розлучень, абортів і гомосексуалізму.

«Модернізація та постмодернізація»[ред.ред. код]

Основною темою книги "Модернізація та постмодернізація"(1997 рік) є ідея, що зміни у світогляді відбивають зміни в економічній і політичному середовищі, проте це відбувається зі зміною поколінь. Інґлегарт припустив, що індустріалізація призводить до змін, таких як масова мобілізація і зменшення відмінностей у гендерних ролях.Після індустріалізації розвиненого індустріального суспільства відбуваються значущі зрушення в цінностях, зменшується роль інструментальної раціональності. Постмодерн принесе нові соціальні зміни, включаючи демократизаці політичних інститутів і скорочення державних соціалістичних режимів.

Rising Tide: Gender Equality and Cultural Change Around the World[ред.ред. код]

Написана у співавторстві з Піппою Норріс у 2003 році праця концентрується на дослідженні змін, що відбулися у двадцятому столітті із традиційними гендерними ролями. Дослідження показує, як модернізація змінила ставлення до гендерної рівності та аналізує політичні наслідки. У праці порівнюються особливості ставлення до гендерної рівності в усьому світі, за результатами даних, зібраних майже у 70 країнах, починаючи від багатих до бідних, від аграрних до постіндустріальних суспільств.

Sacred and Secular: Religion and Politics Worldwide[ред.ред. код]

Наступна праця - "Духовне і світське. Релігія та політика в світі" (2004 рік, у співавторстві з Піппою Норріс) базується на базі нових фактичних даних, зібраних на четвертій хвилі Світового обстеження цінностей en:World Values Survey ( з 1981 по 2001 рік у 80 спільнотах, що охоплюють більшість основних релігій світу. Автори доходять висновку, що релігійність зберігається найбільш сильно серед уразливих груп населення, особливо в бідних і бездержавних країнах,де особисте виживання сполучено з найбільшою кількістю небезпек та ризиків. З іншого боку, систематичне руйнування традиційних релігійних практик, цінностей та переконань можуть мати місце серед найбільш процвітаючих шарів у багатих країнах. Але в той же час зростає частка населення в багатих і бідних країнах, що витрачає час на роздуми про сенс і мету життя. Стверджується, що в розвинених країнах, церкви вже не відіграють ролі основного життєвого орієнтиру, проте питання духовності в широкому сенсі залишаються актуальними та надзвичайно важливими.

Modernization, Cultural Change, and Democracy. The Human Development Sequence[ред.ред. код]

Модернізація, культурні зміни і демократія. В співпраці з К. Вельзелом, у 2005 році. Спираючись на дані досліджень, що охоплюють 85% населення світу, автори стверджують, що модернізація в процесі розвитку людини, в якому економічний розвиток, культурні зміни, які роблять окремі автономії, гендерна рівність і демократія стають все імовірнішим. Ця книга показує, що основні цінності і переконання людей змінюються, таким чином, щоб вплинути на їхнє політичну, сексуальну, економічну і релігійну поведінку. Ці зміни приблизно передбачувані: в значній мірі, вони можуть бути пояснені переглянутим варіантом теорії модернізації. Представлені моделі соціальних змін, що передбачаютьшляхи, якими системи цінностей, швидше за все, будуть розвиватися в найближчі десятиліття. Вони показують, що масові цінності відіграють вирішальну роль у становленні і розквіті демократичних інститутів.

Cosmopolitan Communications[ред.ред. код]

Остання книга, яку Інґлегарт, написав з Піппою Норріс. У роботі він стверджує, що суспільства з усього світу відчувають потік інформації з різних каналів, обмін відбувається за межами місцевих громад і навіть національних кордонів, тобто можна говорити про поширення космополітичної комунікації. Ця книга розвиває нові теоретичні основи для розуміння міжнародних зв'язків і використовує це, щоб визначити умови, за яких глобальні зв'язки, швидше за все, несуть загрозу культурному розмаїттю. Автори аналізують емпіричні дані на глобальному рівні та рівні окремих суспільств, вивчаючи світогляд і переконання людей. Дослідження спирається на дані en: World Values Survey, що охоплюють 90 суспільств у всіх основних регіонах світу (1981 - 2007 роки). У висновку розглядаються наслідки розглянутих ідей для політики в галузі культури.

Нещодавні публікації[ред.ред. код]

  • Norris, Pippa, and Ronald F. Inglehart. 2009. Cosmopolitan communications: Cultural diversity in a globalized world. New York : Cambridge University Press. Abstract.
  • Inglehart, Ronald F., and Christian Welzel. 2005. Modernization, cultural change, and democracy : the human development sequence. New York : Cambridge University Press.
  • Inglehart, Ronald F., and Pippa Norris. 2004. Sacred and Secular: Reexamining the Secularization Thesis. Cambridge University Press.
  • Inglehart, Ronald F. 2004. Islam, Gender, Culture and Democracy: Findings from the Values Surveys. Ontario: de Sitter Publications. Abstract.
  • Inglehart, Ronald F., Miguel Basanez, Jaime Diez-Medrano, Loek Halman, and Ruud Luijkx. 2004. Human Beliefs and Values: a Cross-cultural Sourcebook based on the 1999-2002 Value Surveys. Mexico City: Siglo XXI.
  • Inglehart, Ronald F., and Pippa Norris. 2003. Rising Tide: Gender Equality and Cultural Change Around the World. New York: Cambridge University Press. Abstract.
  • Inglehart, Ronald F. 2003. Culture and Social Change: Findings from the Value Surveys. Leiden: Brill Academic Publishers.[3]