Рондель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ронде́ль (фр. rondelle — щось кругле, від лат. rotundus — круглий) — давньофранцузька віршова форма, яка набула поширення в новочасних європейських літературах; вірш з тринадцяти рядків, де обов'язкові римовані повтори з двох наскрізних рим.

Він складається із трьох строф (перша і друга — чотиривірші, третя — п'ятивірш). Українські поети зверталися до ронделя досить епізодично (П. Тичина), але деякі автори видавали збірки, в основі яких була ця складна віршова форма. Микола Боровко опублікував збірку «Ронделі» (К., 1994):

Мою любов, немов Христа, ………а
Добробажальцями розп'ято. ……..б
Хто в друзі пхавсь, той винувато, б
Мов пес, підібгує хвоста. ….а
А сіть обмов, важка й густа, а
Розставлена уміло катом… ………б
Мою любов, немов Христа, ………а
Добробажальцями розп'ято. ………б
Та крил натхнення — не дістать: ..б
Вони увись підносять свято, ……..а
Хоч їх і стріляно, і клято. …..а
Цілують праведні вуста ……б
Мою любов, немов Христа. ………..б

2005 року збірку сучасних ронделів «На Майдані надії» видав Йосип Осецький.

Джерело[ред. | ред. код]