Росатом Східна Європа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (вересень 2021)
ТОВ "Росатом Східна Європа"
Тип товариство з обмеженою відповідальністю
Засновано 2011
Штаб-квартира Україна: Київ
Ключові особи Олександр Мертен (директор)
Холдингова компанія "Русатом - Міжнародна мережа"
rosatom.com.ua

ТОВ «Росатом Східна Європа» — українське представництво російської компанії «Русатом - Міжнародна мережа», що відповідає за просування на ринку продуктів та послуг підприємств, що входять держкорпорацію Росатом, розвиток відносин з закордонними партнерами, пошук нових бізнес моделей, а також партнерів, що зацікавлені у співпраці з атомною галуззю[1]. Представництво засновано 2011 року, остаточне оформлення відбулося 2014-го[2].

Географія діяльності компанії поширюється на територію України, Білорусь, Литву, Латвію, Естонію, Молдову, Ізраїль, Вірменію, Грузію, Азербайджан та Кіпр[1]. Український офіс компанії у Києві був відкритий першим у мережі закордонних представництв «Русатом — Міжнародна мережа»[3].

Директором Росатом Східна Європа є Олександр Мертен[4].

Хронологія[ред. | ред. код]

  • 2011 рік — відкриття регіонального офісу у Києві, як східноєвропейської філії «Атоменергопрому». Пізніше був перетворений на регіональний офіс ЗАТ «Русатом Оверсіз».
  • 2014 рік — створено ТОВ «Росатом Східна Європа» — дочірню компанію енергопромислового комплексу «Русатом — Міжнародна мережа».
  • 2 вересня 2014 року — голова регіонального офісу, Олександр Мертен, призначений на посаду президента ЗАТ «Русатом — Міжнародна мережа»[5].

Структура[ред. | ред. код]

«Росатом Східна Європа» є регіональним центром приватної установи для забезпечення розвитку міжнародної регіональної мережі атомного енергопромислового комплексу «Русатом — Міжнародна мережа» у Східній Європі та поширює свою діяльність на території України, Білорусі, Литви, Латвії, Естонії, Молдови, Ізраїлю, Вірменії, Грузії, Азербайджану та Кіпру.

Діяльність[ред. | ред. код]

Росатом Східна Європа у своєму регіоні працює практично за усіма напрямками діяльності Росатому. Основними з них є:

Історія співпраці з країнами регіону[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

Росатом Східна Європа здійснив і здійснює підтримку проектів ДК «Росатом» в Україні. Вони включають постачання запасних частин і устаткування для сервісу АЕС України, участь в добудові блоків ХАЕС-2 та РАЕС-4, а також:

Постачання ядерного палива в Україну[ред. | ред. код]

Постачання ядерного палива в Україну здійснюється відповідно до довгострокового контракту, підписаного між ВАТ «ТВЕЛ» (Паливний дивізіон ГК «Росатом») і ДП НАЕК «Енергоатом». На цей час контракт на постачання ЯП діє до 2025 року.[9]

У 2019 Україна закупила у ТВЕЛа ядерного палива на суму $ 240,909 млн

  • 2018 рік — $ 374,621 млн
  • 2017 рік — $ 368,964 млн
  • 2016 рік — $ 386,782 млн
  • 2015 рік — $ 610,883 млн
  • 2014 рік — $ 588,831 млн
  • 2013 рік — $ 600,596 млн
  • 2012 рік — $ 555,355 млн[10]

Білорусь[ред. | ред. код]

У березні 2011 року підписано угоду між урядами Російської Федерації і Республіки Білорусь про співробітництво у спорудженні на території Білорусі атомної електростанції з двома енергоблоками потужністю 1200 МВт кожен. Будівництво АЕС здійснюється ДК «Росатом» «під ключ» і повністю відповідає рекомендаціям МАГАТЕ. Генеральний проектувальник — АТ «АТОМПРОЕКТ», генеральний підрядник — Група компаній ASE. Спорудження забезпечено усіма необхідними ліцензіями. Одночасно споруджуються обидва енергоблоки.[11]

У листопаді 2011 року було підписано Міжурядову угоду про надання російською стороною білоруській стороні державного кредиту на будівництво станції.

Ядерне паливо на Білоруську АЕС поставлятиме компанія «ТВЕЛ». Відпрацьоване ядерне паливо з БілАЕС, згідно до міжурядової угоди, відправлятиметься на переробку в Росію[12]

Вірменія[ред. | ред. код]

  • Постачання ядерного палива для Вірменської АЕС. З 2009 року до Вірменії постачається модернізоване вібростійке паливо з підвищеним збагаченням урану-235, яке має поліпшені техніко-економічні характеристики.[13]
  • Продовження терміну експлуатації другого енергоблоку Вірменської АЕС. В результаті реалізації проекту буде підвищено рівень безпеки та ефективності АЕС, потужність якої зросте до 445—450 МВт.

Контракт підписаний в 2015 році і реалізується АТ «Русатом Сервіс». В результаті проведення робіт мінімальний термін експлуатації станції складе 10 років (термін дії енергоблоку № 2 Вірменської АЕС буде подовжено до 2026 року).[14]

Литва[ред. | ред. код]

  • Nukem Technologies (входить до контуру управління Держкорпорації «Росатом») успішно реалізувало ключові проекти в рамках виведення з експлуатації Інгалінської АЕС. Зокрема, будівництво проміжного сховища відпрацьованого ядерного палива (ПХОЯТ) (холодні випробування почалися 09.10.14.).

Влітку 2017 року після отримання ліцензії на промислову експлуатацію нового проміжного сховища для відпрацьованого ядерного палива відновлено вивантаження ядерного палива з реактора 2-го блоку.

25 лютого 2018 року була вивантажена остання тепловиділяюча збірка, в обох реакторах не лишилося відпрацьованого ядерного палива.

У вересні 2019 почалося будівництво могильника (для відходів низького радіоактивного рівня), був оголошений тендер на зведення двох залізобетонних модулів. Орієнтовна ціна об'єкта — 73,1 мільйона євро.[15]

Латвія[ред. | ред. код]

У 2008 році відпрацьоване паливо Саласпілсского ядерного реактора було вивезено до Росії для переробки.[16]

Естонія[ред. | ред. код]

Навчальний центр радянського атомного підводного флоту. Рішення про припинення роботи навчального центру було прийнято в 1991 році. До 1995 року російська сторона виконала роботи з забезпечення довгострокової безпеки реакторних відсіків. Зокрема, відпрацьоване ядерне паливо було вилучено з реакторів і вивезено в Росію.

Польща[ред. | ред. код]

Росатом здійснює постачання палива і мішеней для дослідницького реактора «Марія». Перша партія серійних ТВС низького збагачення для польського дослідницького реактора «Марія» виготовлена ​​на Новосибірському заводі хімконцентратів (входить в Паливну компанію Росатома «ТВЕЛ») в 2017 році.[17]

Грузія[ред. | ред. код]

У червні 2015 року уряд Грузії звернувся по допомогу до МАГАТЕ з питання вилучення ВЗУ з джерела нейтронів Breeder-1 розташованої в Тбіліському державному університеті. Згодом МАГАТЕ уклало контракт з дочірнім підприємством Росатома «Луч» та Інститутом фізики ім. Андронікашвілі Тбіліського державного університету.[18]

Азербайджан[ред. | ред. код]

Росатом постачає ізотопи для стерилізаційної установки. Допомагає в підготовці кадрів для атомної галузі Азербайджану і розвитку суспільної прийнятності, зокрема програми навчання азербайджанських студентів у НІЯУ «МІФІ». Ведеться обговорення перспектив проекту спорудження ЦЯНТ, будівництва АЕС великої потужності на території Республіки Азербайджан.[19]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Представительство ЗАО РАОС. rosatom.com.ua. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 14 листопада 2016.
  2. ↑ Ударим мирным атомом по энергетическому кризису. nedelya-ua.com. Процитовано 14 листопада 2016.
  3. ↑ Novosti, RIA. Росатом открыл в Украине маркетинговый офис своей глобальной сети. РИА Новости Украина. Процитовано 14 листопада 2016.
  4. ↑ Глава украинского офиса Росатома назначен президентом международной сети корпорации || Финансовые рынки || E-FINANCE.COM.UA: Финансовые новости. e-finance.com.ua. Процитовано 14 листопада 2016.
  5. ↑ Novosti, RIA. Глава украинского офиса "Росатома" стал президентом международной сети корпорации. РИА Новости Украина. Процитовано 6 грудня 2016.
  6. ↑ Novosti, RIA. "Росатом" в Украине: мы не занимаемся политикой. РИА Новости Украина. Процитовано 6 грудня 2016.
  7. ↑ Госкорпорация «Росатом» формирует дивизион в области в области «back end». Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 21 листопада 2016. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  8. ↑ Генеральний директор ЧАЕС Ігор Грамоткін: "Поразка на Чорнобильській АЕС скінчилася, далі будемо лише перемагати". Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 6 грудня 2016.
  9. ↑ «Энергоатом» подтвердил продление контракта на поставки российского ядерного топлива до 2025 года. Терминал | НТЦ Психея. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
  10. ↑ Украина за пять месяцев купила ядерное топливо на 33 млн долларов. www.ukrrudprom.com. Процитовано 18 червня 2021.
  11. ↑ Подписан акт приемки в промышленную эксплуатацию первого энергоблока БелАЭС | Аналитика | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 18 червня 2021.
  12. ↑ ТВЭЛ начала передавать ядерное топливо генподрядчику для поставки на БелАЭС | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 18 червня 2021.
  13. ↑ Армянская АЭС и российская компания «ТВЭЛ» законтрактовали поставки ядерного топлива на 2021 год. arka.am. Процитовано 18 червня 2021.
  14. ↑ Армения намерена продлить срок эксплуатации АЭС до 2036 года. Интерфакс-Украина (рос.). Процитовано 18 червня 2021.
  15. ↑ Проект B25. Проектирование поверхностного могильника для низко- и среднеактивных короткоживущих радиоактивных отходов | Игналинская атомная электростанция. Проект B25. Проектирование поверхностного могильника для низко- и среднеактивных короткоживущих радиоактивных отходов | Игналинская атомная электростанция (рос.). Процитовано 18 червня 2021.
  16. ↑ На химкомбинат «Маяк» прибыло отработанное ядерное топливо из Латвии. ura.news. Процитовано 18 червня 2021.
  17. ↑ Первая партия серийных ТВС низкого обогащения для польского исследовательского реактора «Мария» изготовлена на НЗХК. Атомная энергия 2.0 (рос.). 27 січня 2017. Процитовано 18 червня 2021.
  18. ↑ Директор МАГАТЭ изучает вопросы применения ядерных технологий в Грузии. www.iaea.org (рос.). 19 квітня 2018. Процитовано 18 червня 2021.
  19. ↑ В Азербайджане хотят возвести сверхмощную АЭС. delo.ua (рос.). Процитовано 18 червня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Росатом_Східна_Європа&oldid=41134758