Росинант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Росинант
Портрет
Росинант. Фрагмент пам'ятника Сервантесу в Мадриді, скульптор Лоренцо Кулло Валера, 1930.
Творець: Мігель де Сервантес

Росинант (roθiˈnante) — ім'я коня Дон Кіхота, головного героя роману «Дон Кіхот» Мігеля де Сервантеса. Як відзначають деякі літературознавці, Росинант є не просто конем, але і свого роду двійником господаря: він також незграбний і під час роману вчиняє дії, що перевершують його можливості[1][2].

Етимологія[ред.ред. код]

Ім'я «Росинант» (ісп. Rocinante) являє собою складний каламбур, який складається з двох частин. Перша частина — Rocín — по-іспанськи означає «робочий кінь» або «шкапа», в переносному сенсі може також означати «неграмотний» або «груба людина». Подібні слова є в інших романських мовах: французькою (фр. roussin; фр. россе), португальською (порт. rocim) та італійському (італ. ronzino). Етимологія цього слова невідома.

Друга частина — ante — в іспанській мові має кілька значень («до», «раніше», «перед») і може бути використане як самостійне слово, так і як суфікс. Суфікс ante в іспанській мові є обставинним; тобто «Rocinante» буквально означає «той, що робить щось як Rocin». На думку літературознавців, ім'я «Росинант» означає зміну його статусу зі «старої шкапи» на початку роману у «визначного коня» в кінці.

У Росинанта виявляються літературні попередники, герой «огледів свою шкапу і, хоч вона в нього була куксовата й мала більше всякої ґанджі, ніж горезвісна Гонеллина коняка, що, кажуть, tantum pellis et ossa fuit, визнав, що ні Олександрів Буцефал, ані Сідів Баб'єка його коневі не рівня»[3].

Сервантес описує вибір Дон Кіхотом імені для свого коня наступним чином:

«Чотири дні над тим думав, як його назвати — бо де ж видано, щоб кінь такого зацного лицаря, та ще такий сам собою добрий, не мав якогось голосного імені? Отож і старався прибрати йому таке ймення, що ясно показувало б, чим був той кінь, поки не служив мандрованому лицареві, і чим тепер став — гадав, бачите, що як у пана стан змінився, то й кінь відповідно мав змінити ім'я на якесь нове, славне та гучне, гідне нового звання і нового покликання його пана. Крутив мізком туди й сюди, перебирав сотні ймень, вигадував і відкладував, подовжував і скорочував, перевертав на всі боки — і назвав нарешті Росинантом, себто Перешкапою. Се ім'я здалось йому благородним і милозвучним, а до того ще й промовистим: бувши передніше шкапою, перетворився б то його кінь у найпершого румака на світі»[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Mancing, Howard (2004). «Rocinante». The Cervantes Encyclopedia: L–Z. Westport, CT: Greenwood Press. p. 618. 
  2. Cull, John T. (1990). The 'Knight of the Broken Lance' and his 'Trusty Steed': On Don Quixote and Rocinante. Cervantes: Bulletin of the Cervantes Society of America 10 (2): 37–53. 
  3. а б М. де Сервантес Сааведра. Премудрий гідальго Дан Кіхот з Ламанчі. — К.: Дніпро, 1995. — 704 с.