Рослини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зелені рослини
Різноманіття рослин
Різноманіття рослин
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eucaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Cavalier-Smith T, 1981[1]
Відділи
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Plantae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Plantae
EOL logo.svg EOL: 281
ITIS logo.svg ITIS: 202422
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 33090
Fossilworks: 151418
Термін росли́ни зазвичай посилається на представників царства Зелені рослини (Viridiplantae), про них ведеться мова в цій статті. Також цей термін інколи посилається на наземні рослини, тобто представників таксона Ембріофіти (Embryophyta).

Зеле́ні росли́ни — царство живих організмів. Назва була запропонована у 1981[1] році, щоб відрізнити представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу. Також царство відоме під назвою Chlorobionta[2] або група Chlorophyta/Embryophyta.[3] Більшість членів царства були включені до царства Рослини (Plantae) в 1866 Ернстом Геккелем. Представники царства — автотрофні організми, для яких є характерною здатність до фотосинтезу та наявність щільної клітинної оболонки, яка утворена здебільшого целюлозою. Запасною речовиною у рослин є, як правило, крохмаль. Рослини є першою ланкою всіх харчових ланцюжків, так що від них залежить життя тварин. Вони є джерелом більш як десяти тисяч біологічно активних речовин, які діють на організм людини та тварин, зокрема при вживанні у їжу.

Вивченням рослин займається ботаніка.

Біологічна класифікація рослин[ред. | ред. код]

Царство рослин налічує понад 500 тисяч видів. Усі рослини поділяються на 2 відділи: Справжні зелені водорості (Chlorophyta), до яких відносять більшість зелених водоростей, і Вищі рослини (Streptophyta), до якого відносять деякі складніші зелені водорості та всі наземні рослини.

Раніше до нижчих рослин відносили також слизовики, гриби, всі водорості: діатомові, бурі, червоні та євгленові, але останні класифікації виділяють перші два до царства Гриби, а решта залишається некласифікованою (їх інколи відносять до царства Найпростіші).

Таксономія основних груп рослин[4]


Філогенія[ред. | ред. код]

Філогенетична кладограма, що відображає родинні зв'язки рослин, за Kenrick and Crane[6] та Smith et al.[7]



Prasinophyceae (мікромонади)



Streptobionta

Embryophyta

Stomatophytes

Polysporangiates

Tracheophytes
Eutracheophytes
Euphyllophytina
Lignophyta

Spermatophyta (насінні рослини)



Progymnospermophyta †



Pteridophyta


Pteridopsida (папоротевидні)



Marattiopsida



Equisetopsida (хвощевидні)



Psilotopsida (псилотоподібні)



Cladoxylopsida †





Lycophytina

Lycopodiophyta (плауноподібні)



Zosterophyllophyta †





Rhyniophyta †





Aglaophyton †



Horneophytopsida †





Bryophyta (мохи)



Anthocerotophyta (антоцеротовидні)





Marchantiophyta (печіночники)





Charophyta (харофіти)





Chlorophyta


Trebouxiophyceae (Pleurastrophyceae)



Chlorophyceae




Ulvophyceae (ульвофіцієві)






Філогенетична кладограма запропонована Leliaert et al. 2011[8], доповнена Silar 2016[9] та Novíkov & Barabaš-Krasni 2015[10]:


Chlorobionta

Chlorophyta


Streptobionta

?Chlorokybophyta



Mesostigmatophyta




Klebsormidiophyta


Phragmoplastophyta

Charophyta (харофіти)


Plasmodesmophyta

Chaetosphaeridiales



Coleochaetophyta




Zygnematophyta


Embryobiotes

Marchantiophyta (печіночники)


Stomatophyta

Bryophyta (мохи)




Anthocerotophyta


Polysporangiophyta

Horneophyta




Aglaophyta



Tracheophyta (судинні)














Різноманітність[ред. | ред. код]

Станом на початок 2010 року за даними Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) було описано близько 320 тисяч видів рослин, з них близько 280 тисяч видів квіткових, 1 тисяча видів голонасінних, близько 18 тисяч мохоподібних, близько 12 тисяч видів вищих спорових рослин (Плауноподібні, Папоротеподібні, Хвощеподібні)[11]. Однак, це число збільшується, оскільки постійно відкриваються нові види.

Різноманітність сучасних рослин
  Відділи Українська
назва
Число
видів
Зелені водорості Chlorophyta Зелені водорості 13 000 — 20 000[12]
Charophyta Харові водорості 4000—6000[13]
Мохоподібні Marchantiophyta Печіночники 6000—8000[14]
Anthocerotophyta Антоцеротоподібні 100—200[15]
Bryophyta Мохи 13 000[16]
Вищі спорові рослини Lycopodiophyta Плауноподібні 1200[17]
Pteridophyta Папоротеподібні 11 000[17]
Equisetophyta Хвощеподібні 15[18]
Насінні рослини Cycadophyta Саговникоподібні 160[19]
Ginkgophyta Гінкгоподібні 1[20]
Pinophyta Хвойні 630[17]
Gnetophyta Гнетові 70[17]
Magnoliophyta Квіткові рослини 281 821[11]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Cavalier-Smith T. Eukaryote kingdoms: seven or nine? // Biosystems. — 1981. — Т. 14. — С. 461-481. — DOI:10.1016/0303-2647(81)90050-2. — PMID:7337818.
  2. Bremer, K. Summary of green plant phylogeny and classification. // Cladistics. — 1981. — Т. 1. — С. 369–385. — DOI:10.1111/j.1096-0031.1985.tb00434.x.
  3. Viridiplantae. NCBI taxonomy browser. Процитовано 2006-08-22. 
  4. Green plants. Tree of life web project. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2006-08-22. 
  5. Калинець-Мамчур, Звенислава (2011). Словник-довідник з альґології та мікології (укр). Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. с. 399 с. ISBN ISBN 978-966-613-821-0. 
  6. Kenrick, Paul & Peter R. Crane. 1997. The Origin and Early Diversification of Land Plants: A Cladistic Study. (Washington, D.C., Smithsonian Institution Press.) ISBN 1-56098-730-8.
  7. Smith Alan R.; Pryer Kathleen M.; Schuettpelz E.; Korall P.; Schneider H.; Wolf Paul G. (2006). A classification for extant ferns (PDF). Taxon 55 (3): 705–731. doi:10.2307/25065646. Архів оригіналу за 26 February 2008. 
  8. Leliaert, Frederik; Verbruggen, Heroen; Zechman, Frederick W. (2011). Into the deep: New discoveries at the base of the green plant phylogeny. BioEssays 33 (9): 683–692. ISSN 0265-9247. PMID 21744372. doi:10.1002/bies.201100035. 
  9. Silar, Philippe (2016). Protistes Eucaryotes: Origine, Evolution et Biologie des Microbes Eucaryotes. HAL archives-ouvertes: 1–462. 
  10. Novíkov & Barabaš-Krasni (2015). Modern plant systematics. Liga-Pres. с. 685. ISBN 978-966-397-276-3. doi:10.13140/RG.2.1.4745.6164. 
  11. а б lnternational Union for Conservation of Nature and Natural Resources, 2010.1. IUCN Red List of Threatened Species: Summary Statistics (англ.) (Перевірено 20 травня 2010)
  12. Van den Hoek, C., D. G. Mann, & H. M. Jahns, 1995. Algae: An Introduction to Phycology. pages 343, 350, 392, 413, 425, 439, & 448 (Cambridge: Cambridge University Press). ISBN 0-521-30419-9
  13. Van den Hoek, C., D. G. Mann, & H. M. Jahns, 1995. Algae: An Introduction to Phycology. pages 457, 463, & 476. (Cambridge: Cambridge University Press). ISBN 0-521-30419-9
  14. Crandall-Stotler, Barbara. & Stotler, Raymond E., 2000. «Morphology and classification of the Marchantiophyta». page 21 in A. Jonathan Shaw & Bernard Goffinet (Eds.), Bryophyte Biology. (Cambridge: Cambridge University Press). ISBN 0-521-66097-1
  15. Schuster, Rudolf M., The Hepaticae and Anthocerotae of North America, volume VI, pages 712–713. (Chicago: Field Museum of Natural History, 1992). ISBN 0-914868-21-7.
  16. Buck, William R. & Bernard Goffinet, 2000. «Morphology and classification of mosses», page 71 in A. Jonathan Shaw & Bernard Goffinet (Eds.), Bryophyte Biology. (Cambridge: Cambridge University Press). ISBN 0-521-66097-1
  17. а б в г Raven, Peter H., Ray F. Evert, & Susan E. Eichhorn, 2005. Biology of Plants, 7th edition. (New York: W. H. Freeman and Company). ISBN 0-7167-1007-2.
  18. Шаблон:APWeb
  19. Gifford, Ernest M. & Adriance S. Foster, 1988. Morphology and Evolution of Vascular Plants, 3rd edition, page 358. (New York: W. H. Freeman and Company). ISBN 0-7167-1946-0.
  20. Taylor, Thomas N. & Edith L. Taylor, 1993. The Biology and Evolution of Fossil Plants, page 636. (New Jersey: Prentice-Hall). ISBN 0-13-651589-4.

Література[ред. | ред. код]

  • Ріст і розвиток рослин : навч. посіб. / О. І. Терек, О. І. Пацула ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л. : Вид. центр ЛНУ, 2011. – 328 с. : іл. – Бібліогр.: с. 321-323 (54 назви).