Метельницький Ростислав Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ростислав Георгійович Метельницький
Народження 7 листопада 1929(1929-11-07)
Смерть 3 березня 2007(2007-03-03) (77 років)
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність архітектор
Праця в містах м.Луцьк
Найважливіші споруди Будинок Голованя
Містобудівні проєкти кінотеатр Промінь, Школа № 8 (Луцьк), ДЮСШ (Луцьк)
Нереалізовані проєкти Історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»
Членство Національна спілка архітекторів України

Ростисла́в Гео́ргійович Метельни́цький (7 листопада 1929, Кам'янець-Подільський — 3 березня 2007, Луцьк) — український архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Ростислав Георгійович Метельницький народився 7 листопада 1929 року у Кам'янці-Подільському у вчительській родині. Мати Софія Іванівна викладала українську мову та літературу, батько Георгій Миколайович — біологію та географію. Вони працювали у школах Вінницької та Кам'янець-Подільської областей. 1944 року Метельницькі переїхала до Луцька, куди Георгій Миколайович отримав призначення на роботу.

1948 року Ростислав закінчив середню школу у Луцьку та вступив на архітектурний факультет Київського художнього інституту (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Навчався в майстерні професора Євгена Катоніна. 1954 року закінчив інститут, захистивши дипломний проєкт «Великопанельний житловий будинок на 203 квартири в Києві» на відмінно.

Призначення на роботу отримав у Луцьк, у Волинський «Облпроект». Від листопада 1954 року до жовтня 1956 року проходив службу в армії.

1959 року вступив до аспірантури при Науково-дослідному інституті архітектури споруд Академії будівництва і архітектури УРСР, де працював над питаннями трансформації планів громадських будівель. Після здачі кандидатського мінімуму і затверження програми дисертації «Інтер'єри клубу з планом, що трансформується» 1961 року за сімейними обставинами припинив навчання в аспірантурі та повернувся в Луцьк, де до 1965 року працював керівником майстерні та одночасно головним архітектором Облпроекту.

1965 року Облпроект реорганізували у Волинську філію проєктного інституту «Діпроміст», в якій Ростислав Георгійович у 1965—1971 роках працював директором, а у 1971—1995 роках — головним архітектором.

Під час професійної діяльності виконав низку цікавих і значних у архітектурному житті Луцька проєктів. У його творчому доробку понад 40 здійснених об'єктів, збудованих у важкі для архітекторів роки будівельного диктату[1]. Всі вони відрізняються оригінальністю архітектурного задуму та високим професіоналізмом.

Член Спілки архітекторів України з 17 листопада 1967 року.

Ініціатор створення Волинського осередку Спілки архітекторів України.

Ініціатор та один з авторів розробки проєкту Луцького історико-культурного заповідника. Ростиславу Георгійовичу належала провідна роль у збереженні та пропаганді архітектурної спадщини на Волині.

У 1948—2000 роках виконав понад 700 малюнків[2], частина з яких експонувалась на персональних виставках у Луцьку у 2001 (галерея «Крайня хата»), 2002 (Волинський національний університет) та 2003 (галерея «Крайня хата») роках.

Вийшовши 1995 року на пенсію, працював науковим співробітником Луцького історико-культурного заповідника. Під час роботи в заповіднику здійснив ґрунтовну історико-архітектурну реконструкцію забудови Луцька відповідно до люстрації 1789 р.[3]. Важливою ділянкою його роботи був кропіткий аналіз даних 250 геологічних свердловин, здійснених по всій площі Старого міста протягом 1978-1992 рр., який дозволив обґрунтовано реконструювати первісний рельєф острова Лучеськ[4]. Неодноразово критикував міську владу та дирекцію заповідника через їхні некомпетентні дії, за що був звільнений з роботи[5].

Постійні публікації Метельницького в республіканській і всесоюзній пресі на архітектурні теми мали широкий резонанс у архітектурних колах та досі не втратили актуальності.

1 березня 2004 року Метельницькому надано звання почесного члена Української академії архітектури.

Здійснені проєкти[ред. | ред. код]

Пам'ятник Лесі Українці в Парку ім Лесі Українки
Будинок Голованя
  • 1956. Інтер'єри адміністративного будинку обкому і облвиконкому в Луцьку.
  • 1959. Упорядкування центральної площі в Луцьку.
  • 1959. Житловий будинок на вулиці Богдана Хмельницького в Луцьку.
  • 1959. Інтер'єр кінотеатру «Хроніка» в Луцьку.
  • 1959—1961. Вставка між типовими будинками на вул. Леніна, 12 в Луцьку.
  • 1962—1963. Школа № 8 в Луцьку.
  • 1963—1964. Архітектурна частина проєкту мосту через річку Стир у Луцьку.
  • 1964. Будинок мисливця в Луцьку.
  • 1964. Училище № 29 у Львові.
  • 1966—1967. Дитяча спортивна школа у Луцьку.
  • 1967. Архітектурна частина пам'ятника Лесі Українки у Луцьку
  • 1968—1970. Проєкт Луцького державного історико-культурного заповідника.
  • 1969—1970. Широкоформатний кінотеатр «Промінь».
  • 1969—1970. Фасад будинку зв'язку на вул. 5 лютого у Луцьку.
  • 1973. Проєкт житлового району «Гнідава».
  • 1980. Проєкт будинку Голованя.

Публікації[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Колосок Б. В., Метельницький Р. Г. Луцьк: Архітектурно-історичний нарис. — К.:Будівельник, 1990. — 192 с.
  • Деякі сторінки єврейської забудови Луцька. — К.: Дух і літера, 2001. — 178 с.

Статті[ред. | ред. код]

  • Создать архитектуру социалистическую // Строительство и архитектура. — К.,1964. — № 11. — С.21-22.
  • Некоторые проблемы застройки Луцка // Строительство и архитектура. — К.,1966. — № 1. — С.15−16.
  • Еще раз о праве на поиск // Литературная газета. — 1969. — 14 мая.
  • Кто мы? // Литературная газета. — 1972. — 11 ноября.
  • О проблеме современного стиля // Строительство и архитектура — К.,1972. — № 3. — С.29-31.
  • Объект и ансамбль (о недостатках в застройке Луцка) // Строительство и архитектура. — К.,1972. — № 9. — С.34-37,41.
  • На примере природных и градостроительных особенностей Луцка // Строительство и архитектура. — К.,1973. — № 10. — С.1-3.
  • Трое в каминном зале // Литературная газета. — 1976. — 14 июля. — № 28 — С.12.
  • Будущее прошлого // Приложение «Архитектура» к «Строительной газете». — К.1977. — № 12. — 12 июня. — С.6.
  • Три основные помехи противостоят ускорению в архитектурно — строительной практике // Архитектура. — М., 1986. — № 10. — 18 мая.
  • Дослідження первинного рельєфу старого Луцька // Старий Луцьк: Науково-інформаційний збірник. — Луцьк: історико-культурний заповідник, 1998. — С.156—159.
  • Деякі питання валоризації фонової забудови (вимоги до новобудов на заповідному терені) // Старий Луцьк: Науково — інформаційний збірник. — Луцьк: Історико-культурний заповідник, 1998. — С.29—35.
  • На перетині топографічних та історичних свідчень) // Минуле і сучасне Волині: літописні міста і середньовічна культура: Матеріали VIII Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції. — Луцьк,1998. — С.23—25.
  • Топографія і літопис (про метаморфози русла Стиру і середньовічної греблі Луцька) // Старий Луцьк. Науково — інформаційний збірник. — Луцьк: Історико-культурний заповідник, 1998. — С.84−92.
  • Луцький острів (природна підоснова середньовічного міста) // Літопис Волині. — Луцьк, 2001 р. — Ч.1. — С.107—114.
  • Загадка 1. Блукаючи русла довкола острова // Волинь: Всеукраїнський суспільно -політичний, літературно -мистецький часопис. — Луцьк, 2003. — Ч.5. — С.47—53.
  • Загадки старого Луцька // Волинь: Всеукраїнський суспільно-політичний, літературно-мистецький часопис. — Луцьк, 2003. — Ч.5. — С.47—92.

Література[ред. | ред. код]

 — С. 150.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Т. В. Рабан . Метельницький Ростислав Георгійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=65595 (дата перегляду: 10.11.2021)
  2. ↑ Терський, Святослав (2001). Олика. Історичний нарис (українська) . Львів: Вид-во "Нова доба", Львівський історичний музей. с. 35—36. ISBN 966-95279-8-8.
  3. ↑ Див.: Науковий архів Луцького історико-культурного заповідника
  4. ↑ Терський, Святослав (2006). Лучеськ X-XV ст (українська) . Львів: Національний ун-тет Львівська політехніка. с. 16. ISBN 966-553-573-0.
  5. ↑ Терський, Святослав (2010). Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині (українська) . Львів: Національний ун-тет "Львівська політехніка". с. 134. ISBN 978-966-553-872-1.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Метельницький_Ростислав_Георгійович&oldid=42182505