Російська окупація Херсонської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Російська окупація Херсонської області
Kherson military–civilian administration.png
      Окупована територія Херсонської області (станом на 29 червня).
      Території бойових дій.
Дата 24 лютого 2022 — дотепер
Місце Україна Херсонська область, Україна
Організатор Росія Росія
Учасники Збройні сили РФ
Результат триває

Від початку російського вторгнення в Україну територія Херсонської області перебувала під ударами Збройних сил Росії. У перший день вторгнення 24 лютого 2022 року російська армія перейшла адміністративний кордон Херсонської області з анексованим Кримом та розпочала окупацію регіону. На початку березня Збройні сили України втратили контроль над обласним центром — містом Херсон; російські війська окупували практично всю територію області.

На окупованих територіях України росіяни за допомогою місцевих колаборантів створюють окупаційні органи влади, викрадають проукраїнських політиків, активістів, журналістів, вчиняють вбивства та катування цивільних мешканців. Попри тиск окупантів, протягом березня 2022 року місцеві жителі в найбільших містах Херсонщини виходили на мирні демонстрації проти окупації.

Наприкінці березня 2022 року Збройні сили України перейшли в контрнаступ в західній частині області, визволивши декілька населених пунктів.

Окупація окремих територій 2014 року[ред. | ред. код]

Вперше окремі території Херсонської області були окуповані Збройними силами Росії під час захоплення Криму у лютому-березні 2014 року. Наприкінці лютого 2014 року росіяни зайшли на територію півостровів Чонгар та Ад на Перекопському перешийку, а 15 березня 2014 року окупували село Стрілкове у північній частині Арабатської стрілки, що адміністративно належить до Херсонської області. На зайнятих територіях росіяни облаштували блокпости і окопи; українські підрозділи так само укріплювали оборони задля стримування можливого наступу на північ, проте протистояння не відбулося і в грудні 2014 року російські підрозділи повернулися до Криму[1].

Окупація області 2022 року[ред. | ред. код]

Oleksandr Kobets.jpg Volodymyr Saldo in 2017.png
Олександр Кобець Володимир Сальдо
Вторгнення російської армії з Криму 24 лютого 2022.

24 лютого російські війська з Криму вдерлися до Генічеського і Скадовського районів. Протягом перших днів наступу росіяни зайняли кілька найбільших міст області: Генічеськ, Скадовськ, Олешки, Каховку, Нову Каховку, Голу Пристань, а також мости через Дніпро і Північнокримський канал та Каховську ГЕС[2].

Більшість міст і містечок росіяни оточували, блокуючи в'їзди до них блокпостами, проте не заходячи до самих міст[3]. Значні бої точилися за Антонівський міст, який сполучає Лівобережну Україну з Херсоном. Українська армія змушена була відступити під натиском ворога[4].

1 березня росіяни почали артилерійські обстріли Херсона, навколо міста було облаштовано блокпости[5][6]. Під час наступу росіяни знищували житлові будинки, торговельні центри, інші споруди, вбивали цивільних мешканців: за даними міської ради лише у перший день наступу загинули щонайменше 40 осіб[7]. Окупанти одразу ж знищили підрозділи територіальної оборони у Бузковому парку та на вулиці Кулика, захопили будівлі Херсонської ОДА та управління поліції[7].

Мерія Херсона, попри окупацію міста, продовжувала діяти до 25 квітня, коли росіяни зайшли до приміщення міської ради[8][9]. Наступного дня росіяни оголосили про призначення керівників Херсона і області: головою окупаційної обласної адміністрації став Олександр Кобець, міської — мер Херсона у 2002—2012 роках Володимир Сальдо[10].

Головне управління розвідки повідомляло, що окупаційні сили прагнуть провести псевдореферендум про відокремлення Херсонщини від України. Проект «Схеми» натомість оприлюднив проект створення псевдодержавного утворення «Південна Русь» у тому числі ймовірно й на території окупованої Херсонської області, курований партією «Єдина Росія»[11].

Бої під Чорнобаївкою[ред. | ред. код]

24 лютого росіяни завдали повітряного удару по аеропорту «Херсон» у Чорнобаївці, потім захопивши його. Аеропорт відіграє стратегічну роль для потенційного наступу російських військ на Миколаїв, тому через нього здійснюється доправлення з Криму палива та припасів для окупаційного контингенту. Збройні сили України неодноразово завдавали ударів по території летовища, знищуючи російську авіатехніку, склади паливно-мастильних матеріалів та озброєнь, які росіяни щоразу поновлювали[12]. Олексій Арестович заявиви, що 2 травня цілі були успішно знищені 18-й раз[13].

Громадський спротив[ред. | ред. код]

Від початку окупації в Херсоні та інших містах регіону регулярно проходили мирні антиокупаційні мітинги. В Херсоні мешканці міста регулярно збиралися на центральній площі Свободи. Перші 3 тижні окупаційний контингент не перешкоджав проведенню таких акцій, проте 21 березня 2022 року росіяни заборонили проведення масових акцій[14]. Попри це того ж дня херсонці знову вийшли на протест, який був розігнаний світлошумовими та сльозогінними гранатами[15]. Мітинги продовжувалися до середини квітня, хоча вони й стали менш регулярними[14], що на думку мера Херсона Ігора Колихаєва, може свідчити про посилення в місті Росгвардії та ФСБ[16].

27 квітня 2022 року в Херсоні вчергове зібрався мітинг проти проведення псевдореферендуму за відокремлення від України, який розігнали російські військовики[17].

Акції протесту відбувалися і в інших містах області. 31 березня 2022 року в Голій пристані відбувся мітинг проти російської окупації з вимогами звільнити міського голову та інших людей, захоплених разом з ним[18]. Мітинг у Каховці 3 квітня 2022 року було розігнано російськими військовиками[19].

Партизанський рух[ред. | ред. код]

Херсонщина стала одним з осередків партизанського руху проти російських окупантів. Херсонські партизани взаємодіють зі Збройними силами України, збираючи і передаючи розвіддані, зокрема, про шляхи переміщення і скупчень російських військ, склади боєприпасів та місцевих колаборантів; ще одним напрямком діяльності є поширення антиокупаційних листівок[20].

Із встановленням в області окупаційної адміністрації цілями партизанів, окрім російськихс військових, стали й колаборанти. У червні було скоєно замах на начальника виправної колонії № 90 Євгена Соболєва, який перейшов на бік ворога, та під час обіду в кафе були вбиті троє росіян[21] (за даними Олексія Арестовича — співробітників ФСБ[22]).

22 червня був підірваний автомобіль народного депутата-зрадника Олексія Ковальова, проте невідомо чи він постраждав[23]. 24 червня внаслідок підриву автомобіля загинув голова окупаційного управління молоді і спорту Дмитро Савлученко[24].

Репресії проти активістів[ред. | ред. код]

Після захоплення міст окупанти розпочали переслідування проукраїнських активістів, журналістів, політиків, ветеранів АТО, волонтерів, священиків ПЦУ[25]. Так, було викрадено міських головів Скадовська[25], Голої Пристані[26], Таврійська[27], Берислава[28], Володимира Миколаєнка, який був мером Херсона протягом 2014—2020 років[29], і Андрія Путілова — голову Херсонської ОДА у 2014-2015 роках[25].

28 червня росіяни викрали мера Херсона Ігора Колихаєва, який лишився у місті попри окупацію[30].

Головне управління розвідки Міноборони України заявляє, що в херсонському ізоляторі тимчасового утримання станом на кінець квітня 2022 року перебувало близько 300 активістів та ветеранів; також повідомлялося про фільтраційний табір у селищі Велика Лепетиха[31].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дмитро Євчин (16 жовтня 2021). Росіяни в «Аду». Як вдалося зберегти південь під контролем України у 2014 році?. Радіо Свобода. Процитовано 26 квітня 2022. 
  2. Аніта Вінкельмаєр (24 лютого 2022). Російська армія окупувала частину Херсонської області України - ХОДА. Deutsche Welle. Процитовано 26 квітня 2022. 
  3. Лілія Ржеутська (9 березня 2022). Як Херсонщина живе під російською окупацією. Deutsche Welle. Процитовано 26 квітня 2022. 
  4. Олена Рощина (25 лютого 2022). Україна втратила контроль над переправою в Херсон, але не над містом. Українська правда. Процитовано 26 квітня 2022. 
  5. Роман Петренко (1 березня 2022). Херсоном їде російська техніка, беруть людей у полон – ОДА. Українська правда. Процитовано 26 квітня 2022. 
  6. Влада Херсонщини повідомляє про обстріл житлових будинків російською армією. Радіо Свобода. 1 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  7. а б Діана Куришко (5 березня 2022). Що буде з Херсоном? "ХНР" чи "Російський корабель, йди на...". BBC Україна. Процитовано 26 квітня 2022. 
  8. Севгіль Мусаєва, Світлана Кізілова (25 квітня 2022). Російські окупанти зайняли будівлю міськради Херсону, мерія призупинила роботу. Українська правда. Процитовано 27 квітня 2022. 
  9. Світлана Кізілова (13 квітня 2022). Херсон: усі виконавчі органи на своїх місцях – мер. Українська правда. Процитовано 27 квітня 2022. 
  10. Окупанти призначили своїх «керівників» у Херсоні та області. Радіо Свобода. 26 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  11. Георгій Шабаєв (28 квітня 2022). «Южная Русь». Перехоплений російський сценарій про квазіутворення на території України – «Схеми». Радіо Свобода. Процитовано 28 квітня 2022. 
  12. Чорнобаївка. Чому аеродром під Херсоном такий важливий для росіян і став легендою. BBC Україна. 24 березня 2022. Процитовано 3 травня 2022. 
  13. Чорнобаївка-18. Українські мінометники ліквідували склад боєприпасів окупантів – відео. Ліга. 2 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022. 
  14. а б Олександра Бодняк (6 квітня 2022). «Йдемо готовими – з масками та окулярами». Zaxid.net. Процитовано 27 квітня 2022. 
  15. У Херсоні в людей, які вийшли на мирний мітинг, стріляли російські військові. Суспільне. 21 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  16. У Херсоні через роботу ФСБ і Росгвардії слабшають проукраїнські мітинги – мер Колихаєв. Радіо Свободи. 6 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  17. Військові РФ розігнали мітинг у Херсоні. Суспільне. 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  18. Ірина Сітнікова (31 березня 2022). Жителі Голої Пристані, що на Херсонщині, вийшли на мітинг. Вимагають від окупантів повернути викраденого мера. Громадське. Процитовано 27 квітня 2022. 
  19. Андрій Стець (3 квітня 2022). Росіяни зі стріляниною розігнали мирний мітинг в окупованій Каховці. Zaxid.net. Процитовано 27 квітня 2022. 
  20. Олег Черниш (22 червня 2022). Буремний південь. Як українські партизани стали символом спротиву Херсонщини і Запоріжжя. BBC Україна. Процитовано 25 червня 2022. 
  21. Олександр Янковський (21 червня 2022). «Буде більше замахів на життя». Як змінюється партизанський рух на півдні?. Радіо Свобода. Процитовано 21 червня 2022. 
  22. У Херсоні з автомата розстріляли трьох російських ФСБівців - Арестович повідомив подробиці. ТСН. 21 червня 2022. Процитовано 21 червня 2022. 
  23. У Херсоні підірвали автівку депутата-колаборанта Ковальова – розвідка. Укрінформ. 22 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  24. У Херсоні підірвали автомобіль одного з найвідоміших колаборантів: він загинув на місці. Новое Время. 24 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  25. а б в Викрадення на півдні України. Кого переслідує Росія?. Радіо Свобода. 29 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  26. У Голопристанській громаді на Херсонщині окупанти викрали восьмеро людей. Укрінформ. 30 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  27. Юрій Корогодський (2 квітня 2022). Окупанти викрали мера Таврійська на Херсонщині. Лівий берег. Процитовано 27 квітня 2022. 
  28. Іван Бойко (3 квітня 2022). Російські загарбники відпустили з полону мера Берислава. Уніан. Процитовано 27 квітня 2022. 
  29. Окупанти викрали колишнього мера Херсона Миколаєнка. Новинарня. 18 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  30. Мер Херсона Колихаєв відмовився співпрацювати з російською владою. Укрінформ. 28 червня 2022. Процитовано 29 червня2022. 
  31. В ізоляторі Херсона утримують понад 300 проукраїнских активістів і військових – розвідка. Радіо Свобода. 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]