Російська православна церква закордоном

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Російська православна церква закордоном[1] (на сайті УПЦ самоназвана, як «Руська правосла́вна це́рква закордо́ном»[2][3][4][5], або скорочено: РПЦЗ) — самоврядна частина Руської православної церкви, що утворилася в кінці 1910-х — початку 1920-х років в результаті масової еміграції мільйонов громадян колишньої Російської імперії, головним чином діячів білого руху (за що отримала неофіційну назву «Біла церква»); потім вбирала в себе всі наступні хвилі російської еміграції. Довгий час існувала з неврегульованим канонічним статусом, свій нинішній статус має з 17 травня 2007 року з підписанням "Акту про канонічне спілкування".

Історія[ред.ред. код]

У листопаді-грудні 1921 року було проведено Перший Закордонний («Карловацький») Собор РПЦЗ. На ньому Предстоятелем церкви обрано колишнього митрополита Київського та Галицького Антонія (Храповицького). За місцем першого собору в містечку Сремські Карловци в Сербії священиків і мирян спершу названо «карловчанами».

З 1927 року усі контакти РПЦЗ із Російською православною церквою були припинені після відомої «Декларації митрополита Сергія (Страгородського)», в якій заступник «Патриаршего Местоблюстителя РПЦ» закликав усіх православних Радянського Союзу бути лояльними до сталінського режиму.

На території колишнього Союзу церква мала дві єпархії —Одеська єпархія в Україні та в Сибіру.

25 жовтня 2005 року на зборах духовенства і мирян Одеської єпархії РПЦЗ одним із чотирьох делегатів на IV Всезакордонний собор РПЦЗ був обраний громадянин США, Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Джон Гербст.

У травні 2006 року в Сан-Франциско проходив IV Всезакордонний собор Російської православної церкви за кордоном. У 2007 році увійшла до складу Російської Православної Церкви як самоврядна Церква.

Частина єпископату та вірних РПЦЗ виступила проти приєднання до РПЦ та утворила Синод РПЦЗ. Зараз до РПЦЗ, яка не стала частиною РПЦ та зберігла самостійність входить Північноамериканський адміністративний округ, Західно-європейська єпархія, Південноамериканська епархія, Австралійсько-Новозеланська єпархія, Одеська єпархія, Болградська епархія (частина Одеської обл. та Молдова) а також, Воронежська, Московська, Сибірська та інші єпархії на території РФ.

Предстоятелем Синоду РПЦЗ є митрополит Нью-Йоркський та Східно-Американський, архієпископ Таврійський та Одеський, тимчасово керуючий Південно-Американською єпархією Председатель Архієрейського Собору та Синоду РПЦЗ Агафангел (Пашковський).

На території України знаходиться Одеська та Запорізька єпархії Російської Православної Церкви Закордонної з центром в місті Одеса, а також Болградська і Білгород-Дністровська з центром в Болграді. Керуючим єпископом Одеської і Запорізької єпархій є митрополит Агафангел (Пашковський).

Єпархії включають в себе громади на території України, Білорусі та Молдови.

На території України знаходиться 28 парафій.

Діє заочна Свято Кириломефодіївська семінарія та монастир на честь свт. Іоана Максимовича в Одеській області.

Болградською єпархією керує єпископ Георгій (Кравченко).

Першоієрархи РПЦЗ[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]