Назви Росії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Росія (назва) — етимологія назви сучасної держави Росія.

Виникнення[ред.ред. код]

Термін «Росія» має візантійське походження та закріпився у вжитку константинопольського докуменооббігу в Х столітті. Прикладом однієї із найбільш ранніх згадок терміну «Росія» (грец. "Ρωςία") є адресування листа імператора Романа І Лакапіна руському князю Ігорю: Гραμματα Κωνσταντινου και Ρωμανου των φιλοχριστων βασιλεων Ρωμαιων προζ τον αρχοντα Ρωσιαζ[1] (Лист Константина і Романа боголюбивих царів Римських князю Росії). На відміну від оригінального слов'янського кореня «рус», використовувався співзвучний йому корінь «рос». Таке заміщення відбулось у зв'язку із поширеним з ІХ століття у Візантії ототожненням народу «Русь» із біблійним «князем Росом», таким чином термін отримав вигляд «Росія» замість «Русія».

У біблійній літературі князь Рос (або Рош) згадується в канонічному грецькому перекладі Старого заповіту Септуаґінті, як провідник диких народів Півночі (Гога і Магога), котрі згідно пророцтва Єзекиїля будуть виведені для покарання та знищення Ізраїля[2]. У Новому Заповіті це пророцтво було повторене у Апокаліпсисі Івана Богослова де нашестя Гога і Магога пов'язано із коротким періодом звільнення Сатани із темниці[3]. Асоціація Русі із князем Росом, з'явилась у час походу руських військ на Константинополь у 860 році, що супроводжувався численними жорстокостями та вбивствами. Це, зокрема, засвідчено у одній із, присвячених цій події, проповідей патріарха Фотія[4]. Про «страшне ім'я» росів згадується у Житії Георгія Амастрітського, а Лев Диякон дає таке пояснення біблійних асоціацій імені Рос: «багато хто свідчить, і навіть божественний Єзекиїль про це згадує в таких словах: „Ось наводжу на тебе Гога і Магога, княза Роса“»[5]. Видатний радянський візантиність професор М. Сюзюмов вважав що після прийняття християнства, асоціації Русі із негативними біблійними образами стали неприйнятними і були відкинені[6], однак у самій Русі, простягом всього домонголського періоду, назва «Росія» ніколи не використовувалась.

Подальше поширення[ред.ред. код]

З 15 століття в церковній документації Московського царства вживалася назва «Руссія» для позначення власної країни, а також східних і південних земель Великого князівства Литовського. Це слово було калькою з грецького слова «Руссія» (рос. Ρωσία), яким у середньовічній Візантії позначали Русь з центром у Києві. Паралельно з цим, від останньої чверті 16 століття в титулатурі великих князів московських, за прикладом монархів Литви і Польщі, стали використовувати слово «Руссія». У 17 столітті воно було змінене на «Росія» під впливом церковно-книжної традиції. На початку 18 століття, за сприяння українських гуманістів і церковників, таких як Феофан Прокопович, московський цар став іменуватися «імператором Російським», а Московське царство — Російською імперією.

Існує також думка, що назва Россія походить не від Русі, а від слова «розсіяний». Зокрема українських церковних діячів XVII ст. Софонович Теодосій в своєму творі Хроніка з літописців стародавніх пише наступне: «Для того потомъ россиянами и земля ихъ Россия ωт широкого ихъ по свЂту розсияния назвалися»[7].

Від 1991 року у держави Росія, згідно з її Конституцією, є дві рівнозначні офіційні назви — Росія та Російська Федерація.

Інші історичні назви[ред.ред. код]

.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Vogt, Basile, I, 433
  2. Книга пророка Єзекиіля 38
  3. Апокаліпсис 20:7
  4. Свт. Фотій Константанопольскiй Бесѣда первая на нашествіе россовъ (Εἰς τὴν ἔϕοδον τῶν Ῥῶς) § 1
  5. Лев Диякон, IX, 6
  6. М. Сюзюмов К вопросу о происхождении слова ʻΡώς, ʻΡωσία, Россия Вестник древней истории, — 1940, № 2, -С.123
  7. Феодосій СОФОНОВИЧ.ХРОНІКА З ЛІТОПИСЦІВ СТАРОДАВНІХ. — К.: Наук. думка, 1992. — 336 с.
  8. (рос.) Верзилин Николай Михайлович. По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. Цитата з стор.196:
    Англійський мандрівник Річард Ченслер, який відвідав Росію в XVI столітті, писав у своїй книзі «Торгівля в Московії»: На захід від Холмогор знаходиться місто Новгород, біля якого росте прекрасний льон ... Голландські купці мають у Новгороді свій складський будинок;...
  9. (рос.) Верзилин Николай Михайлович. Путешествие с домашними растениями. — М.: Государственное Издательство Детской Литературы, 1951. — 354с. Цитата:
    Наукова ж назва цієї рослини милозвучніша - традесканція, дана на ім'я ботаніка XVII століття Джона Традесканта, який в 1618 році відвідав Московію з метою вивчення флори нашої півночі.
  10. Грінченко. Словник української мови, т. 2
  11. Вилинбахов В. Б. Славяне в Ливонии (Некоторые соображения о вендах Генриха Латвийского) // Acta Baltico-Slavica. — Warszawa, 1973. — T. VIII. — S. 61—62.
  12. Daudznozaru zinātniskā konference "Baltu-slāvu kultūrkontakti". Latvijas Universitāte. Процитовано 2009-07-16. 


Література[ред.ред. код]

Прапор Росії Це незавершена стаття про Росію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.