Назви Росії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Росія (назва)етимологія назви сучасної держави Росія.

Історія[ред.ред. код]

З 15 століття в церковній документації Московського царства вживалася назва «Руссія» для позначення власної країни, а також східних і південних земель Великого князівства Литовського. Це слово було калькою з грецького слова «Руссія» (рос. Ρωσία), яким у середньовічній Візантії позначали Русь з центром у Києві. Паралельно з цим, від останньої чверті 16 століття в титулатурі великих князів московських, за прикладом монархів Литви і Польщі, стали використовувати слово «Руссія». У 17 столітті воно було змінене на «Росія» під впливом церковно-книжної традиції. На початку 18 століття, за сприяння українських гуманістів і церковників, таких як Феофан Прокопович, московський цар став іменуватися «імператором Російським», а Московське царство — Російською імперією.

Існує також думка, що назва Россія походить не від Русі, а від слова "розсіяний". Зокрема українських церковних діячів XVII ст. Софонович Теодосій в своєму творі Хроніка з літописців стародавніх пише наступне : "Для того потомъ россиянами и земля ихъ Россия ωт широкого ихъ по свЂту розсияния назвалися".[1].

Від 1991 року у держави Росія, згідно з її Конституцією, є дві рівнозначні офіційні назви — Росія та Російська Федерація.

Інші історичні назви[ред.ред. код]

.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Феодосій СОФОНОВИЧ.ХРОНІКА З ЛІТОПИСЦІВ СТАРОДАВНІХ. — К.: Наук. думка, 1992. — 336 с.
  2. (рос.) Верзилин Николай Михайлович. По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. Цитата з стор.196:
    Англійський мандрівник Річард Ченслер, який відвідав Росію в XVI столітті, писав у своїй книзі «Торгівля в Московії»: На захід від Холмогор знаходиться місто Новгород, біля якого росте прекрасний льон ... Голландські купці мають у Новгороді свій складський будинок;...
  3. (рос.) Верзилин Николай Михайлович. Путешествие с домашними растениями. — М.: Государственное Издательство Детской Литературы, 1951. — 354с. Цитата:
    Наукова ж назва цієї рослини милозвучніша - традесканція, дана на ім'я ботаніка XVII століття Джона Традесканта, який в 1618 році відвідав Московію з метою вивчення флори нашої півночі.
  4. Грінченко. Словник української мови, т. 2
  5. Вилинбахов В.Б. Славяне в Ливонии (Некоторые соображения о вендах Генриха Латвийского) // Acta Baltico-Slavica. — Warszawa, 1973. — T. VIII. — S. 61—62.
  6. Daudznozaru zinātniskā konference "Baltu-slāvu kultūrkontakti". Latvijas Universitāte. Процитовано 2009-07-16. 

Література[ред.ред. код]


Прапор Росії Це незавершена стаття про Росію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.