Перейти до вмісту

Ротоногі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Ротоногі
Час існування: карбон—наш час
Odontodactylus scyllarus
Lysiosquillina maculata
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Підтип:Ракоподібні (Crustacea)
Клас:Вищі ракоподібні (Malacostraca)
Підклас:Hoplocarida
Ряд:Ротоногі (Stomatopoda)
Latreille, 1817
Надродини[1]
Посилання
Вікісховище:Stomatopoda
Віківиди:Stomatopoda
EOL:7370
ITIS:99140
NCBI:75390
Fossilworks:22267

Ротоногі або раки-богомоли (Stomatopoda) — ряд хижих морських ракоподібних. Ротоногі відокремилися від інших представників класу вищих ракоподібних близько 400 мільйонів років тому[2]. Раки-богомоли зазвичай виростають до 10 см, хоча деякі з них можуть сягати 38 см завдовжки[3]. Карапакс рака-богомола покриває лише задню частину його голови та перші чотири сегменти грудей. Види, яких відомо понад 520, варіюються за кольором від відтінків коричневого до яскравих та строкатих кольорів. Вони є одними з найважливіших хижаків у багатьох мілководних, тропічних і субтропічних морських біотопах. Однак, попри свою поширеність, вони погано вивчені, оскільки багато видів проводять більшу частину свого життя, ховаючись у норах[4].

Раки-богомоли мають потужні ногощелепи, які використовуються для атаки та вбивства здобичі шляхом проколювання, оглушення або розчленовування. Деякі види богомолів мають спеціалізовані кальциновані «булави», для ураження здобичі з максимальною силою, в той час як інші мають гострі передні кінцівки, що використовуються для захоплення здобичі[5].

Поширення

[ред. | ред. код]

Понад 520 видів ротоногих знайдено у всьому світі. Всі живі види відносяться до підряду Unipeltata, як виник приблизно 250 мільйонів років тому[2][6].

Ці агресивні та зазвичай поодинокі морські істоти проводять більшість свого життя ховаючись в кам'яних утвореннях або риють складні системи тунелів в морському дні. Вони рідко виходять зі своїх домівок, окрім полювання та переселення, а також залежно від виду можуть мати денний, нічний або сутінковий спосіб життя. На відміну від більшості ракоподібних, ротоногі деколи полюють, переслідують та вбивають здобич. Хоча деякі види живуть в помірних морях, переважно більшість видів живуть в тропічних і субтропічних водах в Індійському і Тихому океанах між східною Африкою та Гаваями. Вид Squilla oratoria зустрічається і досить звичайний в Середземному морі.

Загальний вигляд ротоногих

Тіло досить велике, досягає до 34 см завдовжки. Воно розчленоване на кілька відділів: протоцефалон, головогруди, груди і розвинене сегментоване черевце. Головогруди своєю чергою складаються зі злитих трьох головних і чотирьох грудних сегментів. До складу грудей входить чотири вільних сегменти.

Перша пара грудних ніжок виконує роль органу чуття. Наступні ніжки, з другої по п'яту пари — хапальні, вони призначені для захоплювання та утримання здобичі. І тільки останні три пари виконують ходильну функцію. Крім того, на перших п'яти парах грудних ніг є зябра, що виконують функцію органу дихання.

Хапальні ноги мають незвичайну особливість: в них останній членик лапок гострий і зубчастий. Він подібний до леза ножа і вкладається в спеціальну поздовжню борозну передостаннього членика, як складаний ніж. Перша пара хапальних ніг найбільша і найсильніша, ними раки-богомоли схоплюють здобич, а інші хапальні ніжки тільки її утримують. Оскільки за будовою хапальних ніг ​​ротоногі ракоподібні багато в чому схожі на комах-богомолів, то це і послужило приводом для їх назви: раки-богомоли.

Черевний відділ ротоногих помітно довший за передню частину тіла. При цьому перші п'ять черевних ніжок двогіллясті, листоподібні, з пір'ястими щетинками. Функції передніх черевних ніжок досить різноманітні. За їхньою допомогою ротоногі здатні плавати. До того ж на всіх передніх черевних ніжках розташовуються зябра, які мають вигляд тонкостінних, багаторазово розгалужених придатків, що сприяє збагаченню їхньої гемолімфи киснем. У самців перші дві пари черевних ніг перетворені в спеціальний копулятивний апарат, який грає визначальну роль у розмноженні. Остання пара черевних ніг трохи сплющена і разом з тельсоном вони утворюють хвостовий плавець, який грає важливу роль в маневреному плаванні.

Розвиток ротоногих ракоподібних відбувається з метаморфозом.

Особливості очей

[ред. | ред. код]
Рак-богомол зблизька, що демонструє будову очей. Три темні плями — це псевдозіниці, що вказують на оматідії, спрямовані в бік камери.

Вважається, що ротоногі ракоподібні є власниками найскладніших очей тваринного світу. По-перше, вони розрізняють 12 основних кольорів, а це в чотири рази більше, ніж здатні люди. По-друге, вони диференціюють різні види світлової поляризації, тобто визначають напрямок коливань світлової хвилі. По-третє, їхні світлочутливі клітини очей обертаються відносно площини поляризації світла, сприймаючи практично весь видимий спектр — від ультрафіолетової межі до інфрачервоної.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]
Odontodactylus scyllarus, Андаманське море, Таїланд

Більшість видів ротоногих ракоподібних риють нори в морському ґрунті. Більшу частину часу вони проводять в норах. Раки-богомоли зариваються в ґрунт переднім кінцем тіла, орудуючи рострумом і ногощелепами. Готова нора зазвичай має два виходи, і вода, яку направляють помахами передніх черевних ніжок, вільно протікає через неї. Нори Lysiosquilla excavathrix досягають глибини 1 метр. Дрібні види ротоногих, що належать до родів Gonodactylus(інші мови) і Coronida(інші мови) ховаються в щілинах між гілками різних коралів. А є й такі дрібні види, які самі норки не риють, а використовують нори більших побратимів. Практично всі представники родини поширені в теплих морях. Вони ведуть хижий спосіб життя, полюючи на дрібних безхребетних. Вилазячи назовні зі своїх нір, вони повзають по поверхні ґрунту за допомогою задніх грудних ніг, допомагаючи собі й ногощелепами. При цьому вони згинаються і рак спирається на них, як на милиці. Можуть раки при необхідності й досить швидко плавати.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Joel W. Martin & George E. Davis (2001). An Updated Classification of the Recent Crustacea (PDF). Natural History Museum of Los Angeles County. с. 132. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2013. Процитовано 3 листопада 2017.
  2. 1 2 Van Der Wal, Cara; Ahyong, Shane T.; Ho, Simon Y.W.; Lo, Nathan (21 вересня 2017). The evolutionary history of Stomatopoda (Crustacea: Malacostraca) inferred from molecular data. PeerJ (англ.). 5: e3844. doi:10.7717/peerj.3844. ISSN 2167-8359. PMC 5610894. PMID 28948111.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  3. Gonser, James (14 лютого 2003). Large shrimp thriving in Ala Wai Canal muck. The Honolulu Advertiser. Hawaii's Newspaper (англ.).
  4. Ross Piper (2007). Extraordinary Animals: An Encyclopedia of Curious and Unusual Animals (англ.). Greenwood Press. ISBN 978-0-313-33922-6.
  5. Michelson, Molly (5 березня 2015). Why are Mantis Shrimp so Awesome?. California Academy of Sciences (англ.). Процитовано 24 грудня 2024.
  6. Stomatopoda – mantis shrimps. The Tree of Life. Mikko's Phylogeny Archive (англ.). Процитовано 24 грудня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]