Ротоногі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ротоногі
Час існування: 400-0 млн років тому
Odontodactylus scyllarus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Ракоподібні (Crustacea)
Клас: Вищі ракоподібні (Malacostraca)
Підклас: Hoplocarida
Ряд: Ротоногі (Stomatopoda)
Latreille, 1817
Надродини[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Stomatopoda
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Stomatopoda
EOL logo.svg EOL: 7370
ITIS logo.svg ITIS: 99140
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 75390
Fossilworks: 22267

Ротоногі або раки-богомоли (Stomatopoda) — ряд ракоподібних.

Поширення[ред.ред. код]

Переважна більшість відомих видів цих ракоподібних живе в тропічних і субтропічних морях на невеликій глибині. Вид Squilla oratoria зустрічається і досить звичайний в Середземному морі. В Індійському і Тихому океанах ведеться промисел великих ротоногих.

Опис[ред.ред. код]

Загальний вигляд ротоногих

Тіло досить велике, досягає до 34 см завдовжки. Воно розчленоване на кілька відділів: протоцефалон, головогруди, груди і розвинене сегментоване черевце. Головогруди в свою чергу складаються із злитих трьох головних і чотирьох грудних сегментів. До складу грудей входить чотири вільних сегмента.

Перша пара грудних ніжок виконує роль органу чуття. Наступні ніжки, з другої по п'яту пари — хапальні, вони призначені для захоплювання і утримання здобичі. І тільки останні три пари виконують ходильну функцію. Крім того, на перших п'яти парах грудних ніг є зябра, що виконують функцію органу дихання.

Хапальні ноги мають незвичайну особливість: в них останній членик лапок гострий і зубчастий. Він подібний до леза ножа і вкладається в спеціальну повздовжню борозну передостаннього членика, як складаний ніж. Перша пара хапальних ніг найбільша і найсильніша, ними раки-богомоли схоплюють здобич, а інші хапальні ніжки тільки її утримують. Так як за будовою хапальних ніг ​​ротоногі ракоподібні багато в чому схожі на комах-богомолів, то це і послужило приводом для їх назви: раки-богомоли.

Черевний відділ ротоногих помітно довший за передню частину тіла. При цьому перші п'ять черевних ніжок двогілясті, листоподібні, з пір'ястими щетинками. Функції передніх черевних ніжок досить різноманітні. За їхньою допомогою ротоногі здатні плавати. До того ж, на всіх передніх черевних ніжках розташовуються зябра, які мають вигляд тонкостінних, багаторазово розгалужених придатків, що сприяє збагаченню їх гемолімфи киснем. У самців перші дві пари черевних ніг перетворені в спеціальний копулятивний апарат, який грає визначальну роль у розмноженні. Остання пара черевних ніг трохи сплющена і разом з тельсоном вони утворюють хвостовий плавець, який грає важливу роль в маневреному плаванні.

Розвиток ротоногих ракоподібних відбувається з метаморфозом.

Особливості очей[ред.ред. код]

Вважається, що ротоногі ракоподібні є власниками найскладніших очей тваринного світу. По-перше, вони розрізняють 12 основних кольорів, а це в чотири рази більше, ніж здатні люди. По-друге, вони диференціюють різні види світлової поляризації, тобто визначають напрямок коливань світлової хвилі. По-третє, їхні світлочутливі клітини очей обертаються відносно площини поляризації світла, сприймаючи практично весь видимий спектр — від ультрафіолетової межі до інфрачервоної.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Більшість видів ротоногих ракоподібних риють нори в морському ґрунті. Більшу частину часу вони проводять в норах. Раки-богомоли зариваються в ґрунт переднім кінцем тіла, орудуючи рострумом і ногощелепами. Готова нора зазвичай має два виходи, і вода, яку направляють помахами передніх черевних ніжок, вільно протікає через неї. Нори Lysiosquilla excavathrix досягають глибини 1 метр. Дрібні види ротоногих, що відносяться до родів Gonodactylus і Соronida ховаються в щілинах між гілками різних коралів. А є й такі дрібні види, які самі норки не риють, а використовують нори більших побратимів. Практично всі представники родини поширені в теплих морях. Вони ведуть хижий спосіб життя, полюючи на дрібних безхребетних. Вилазячи назовні зі своїх нір, вони повзають по поверхні ґрунту за допомогою задніх грудних ніг, допомагаючи собі і ногощелепами. При цьому вони згинаються і рак спирається на них, як на милиці. Можуть раки при необхідності і досить швидко плавати.

Класифікація[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Joel W. Martin & George E. Davis (2001). An Updated Classification of the Recent Crustacea (PDF). Natural History Museum of Los Angeles County. с. 132. 

Посилання[ред.ред. код]