Роуз Бірн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роуз Бірн
англ. Rose Byrne
Ім'я при народженні Mary Rose Byrne
Народилася 24 липня 1979(1979-07-24) (44 роки)
Балмейн, Новий Південний Уельс, Австралія
Громадянство  Австралія
Релігія агностицизм
Діяльність акторка, акторка театру, кіноакторка
Alma mater Університет Сіднея, Hunters Hill High Schoold, Australian Theatre for Young Peopled і Bradfield Colleged
Роки діяльності 1994 — донині
IMDb ID 0126284
Нагороди та премії

CMNS: Роуз Бірн у Вікісховищі

Мері Роуз Бірн[4][5] (англ. Mary Rose Byrne; нар. 24 липня 1979(19790724)) — австралійська акторка. Бірн дебютувала на екрані в 1994 році з невеликої ролі у фільмі «Лялька Далласу».[6] У 2000 році за головну роль в австралійському фільмі «Богиня 1967» отримала жіночий кубок Вольпі на Венеційському кінофестивалі.[7]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась 24 липня 1979 у Балмейні, передмістя Сіднея, Новий Південний Уельс, Австралія. ЇЇ сім'я має ірландське та шотландське походження. Мати, Джейн Бірн, працює адміністраторкою в початковій школі, батько, Робін Бірн — маркетолог[8].

Уже з восьми років почала брати уроки акторського мистецтва в Австралійському молодіжному театрі. До вступу в коледж Бредфілда в Кроуз Нест Роуз відвідувала середню школу в Балмейні. Потім було навчання в коледжі та Університеті Сіднея. У 1999 році вона почала навчатися в Атлантичному театрі Девіда Мамета та Вільяма Мейсі.

У Роуз є старший брат Джордж Бірн і дві старші сестри: Еліс Бірн та Люсі Бірн. Усі четверо безпосередньо долучені до сфери мистецтв: брат став фотографом, одна із сестер — художницею, а інша працює у видавничій фірмі Лондона.

Хоча обоє батьків Роуз атеїсти, сама себе вона вважає агностиком[9].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Свою першу роль у фільмі «Лялька Даллас» (1994) акторка отримала у дванадцять років; надалі вона грала у великій кількості австралійських телесеріалів, таких як: «Школи розбитих сердець» (1994), «Точка Ехо» (1995) і картині «Пальці віялом» із Гітом Леджером. Далі були ролі у фільмах «Побачення» (1999), «Знову в коледж» (2000) та роль сліпої дівчини у «Богині 1967 року» (2000), за яку вона отримала жіночий кубок Вольпі на Венеціанському кінофестивалі у 2000 році. У той самий час Бірн отримала епізодичну роль у поліцейському серіалі «Зов вбивці» (1997); паралельно вона грала й на сцені — вона грала одну з головних ролей в класичній чеховській постановці «Три сестри».

Бірн брала участь в зніманні кліпу на сингл Даррена Хейза «I Miss You» та зіграла головну роль у кліпі австралійського музиканта Алекса Ллойда на його сингл «Black the Sun»; вона ж прикрасила собою обкладинку цього синглу. Одночасно з цим їй дістався контракт на знімання телереклами для Sony.

У 2002 році Бірн вперше зіграла в голлівудській картині. Її дебютом була роль Дормі, прислуги героїні Наталі Портман у фільмі Джорджа Лукаса «Зоряні війни. Епізод II. Атака клонів». Того ж рокуі акторка зіграла в картині «Місто привидів» із Меттом Діллоном.

За рік до цього Роуз відвідала Велику Британію — там вона зіграла в проєкті Тіма Файвелла «Я захопила замок». У 2003 році Бірн знялась як Роза Мортмейн, старша сестра Кассандри, персонаж Ромоли Гері. Також у 2003 році акторка встигла взяти участь у фільмування трьох австралійських картин: «Ніч, яку ми назвали днем» з Мелані Гріффіт і Денісом Хоппером, «Невиправний оптиміст» з Беном Лі (ця робота принесла їй звання «Найкращої акторки» за версією Австралійського кіноінституту) і прохідній комедії «На виніс».

У 2004 році Бірн зіграла троянську жрицю, викрадену Ахіллесом під час Троянської війни в епічному фільмі «Троя». З колегою по фільму, Пітером О'Туллом, акторка знову зустрілась у телепроєкті «Казанова» (2005). Бірн також з'являється у фільмі Денні Гріна «Мешканці» (2005) за мотивами роману Бернарда Малмута, а також у фільмі «Одержимість» (2005), де вона зіграла Алекс, жінку, яка маніпулює героєм Джоша Хартнетта, щоби розлучити його з коханою.

У 2006 році Роуз запросили на роль Габріель де Поліньяк в картину Софії Копполи «Марія-Антуаннета». Цікаво, що Роуз та Коппола виконували одну роль у «Зоряних війнах»: Дорме, прислугу Падме — Софія в першому епізоді («Зоряні війни. Епізод I. Прихована загроза»), а Роуз у другому («Зоряні війни. Епізод II. Атака клонів»).

У 2007 році вона зіграла в науково-фантастичному трилері Денні Бойла «Пекло», комедійній драмі «Свіжозахоронені» і в постапокаліптичному фільмі жахів «28 тижнів потому».

У 2008 році Роуз виконала головну роль у кримінальній мелодрамі «М'який удар». Наступного року вона з'явилася в таких фільмах, як «Знамення», де її партнером по знімальному майданчику був Ніколас Кейдж, і мелодрамі «Адам».

Роуз Бірн у 2010 році

У 2010 році Роуз зіграла у фільмі «Втеча із Вегаса».

У 2011 році вона виконала ролі Мойри МакТаггерт у фільмі «Люди Ікс: Перший Клас», Рене у фільмі «Астрал» та Гелен Гарріс у фільмі «Дівичвечір у Вегасі».

У 2012 році Роуз знялась в короткометражці «Збитки» і фільмі «Місце під соснами», а у фільмі «Єдність» виступила як розмовник.

Бірн протягом двох років була обличчям компанії «Max Factor» (2004—2006 рр.).

У своїх фільмах Роуз використовувала декілька різних акцентів: австралійський, британський[10], американський[11], та канадський[12].

У 2007—2012 роках Бірн знімалась у серіалі «Сутичка».

У 2015 році на екрани вийшов фільм «Шпигунка», де Роуз зіграла головну негативну роль Рейни Боянової.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Роуз зустрічалася у 1999—2002 з Грегором Джорданом,[13] австралійським письменником та режисером, який зняв її у своїй картині «Пальці віялом».[14] Потім був роман з австралійським письменником, режисером та актором Бренданом Ковеллом. Їхні стосунки протривали понад шість років (2003 — поч. 2010),[15] при цьому більшу частину часу, у зв'язку з вимогами професій, їм доводилось знаходитись вдалині один від одного, часто на різних континентах. Пара розійшлась у січні 2010 року.[16]

З серпня 2012 року Роуз зустрічається з актором Боббі Каннавале.[17] 23 жовтня 2015 року стало відомо, що пара очікує на появу свого первістка.[18] У лютому 2016 року в пари народився син Рокко, у листопаді 2017 року — другий син, Рафа.[19][20]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Фільм
Рік Фільм Роль Примітки
1994 Лялька Даллас (англ. Dallas Doll[en]) Растус Соммерс
1999 Дві руки (англ. Two Hands[en]) Алекс
Дата Софі
2000 Знову в коледж (англ. My Mother Frank[en]) Дженні
Богиня 1967 (англ. The Goddess of 1967[en]) БіДжи Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль
2001 The Pitch дівчина
2002 Зоряні війни. Епізод II. Атака клонів Дорме
Місто привидів[en] Сабріна
2003 Я захоплюють замок (англ. I Capture the Castle[en]) Роуз Мортмейн
Ніч, яку ми назвали днем[en] Одрі Епплбі
Монстр У титрах не вказана
Невиправний оптиміст Джемма Тейлор (номінація Австралійської кіноакадемії за найкраще виконання головної ролі)
Take Away Сонья Стілано
2004 Троя Брісеїда
Одержимість Алекс
2005 Мешканці (англ. The tenants[en]) Ірен Белл
2006 Марія Антуанетта герцогиня де Поліньяк
Мертва дівчинка Леа
2007 Пекло Кессі
28 тижнів потому майор Скарлетт Росс
2008 Свіжозахоронені (англ. Just_Buried[en]) Роберта Ніклі

М'який удар (англ. The Tender Hook[en])

Айріс
2009 Знамення Діана Вейленд
Адам[en] Бет Бакуолд
2010 Зірковий ескорт Джекі Кью
2011 Люди Ікс: Перший клас (англ. X-Men: The First Class) Мойра Мактаггерт
Астрал Рене
Дівичвечір у Вегасі[21] Гелен Гарріс
2013 Місце під соснами (англ. The Place Beyond the Pines) Дженніфер
Даю рік (англ. I Give It a Year) Нет
Стажери Дана
Застарілий Ганна
Астрал. Частина 2 (англ. Insidious: Chapter 2) Рене Ламберт
2014 Сусіди (англ. Neighbors) Келлі Реднер
Енні (англ. Annie) Ґрейс
Дальше живіть самі (фільм, 2014) (англ. This Is Where I Leave You) Пенні Мур
2015 Шпигунка (англ. Spy) Рейна Боянова
2016 Люди Ікс: Апокаліпсис (англ. X-Men: Apocalypse) Мойра Мактаггерт
2018 Кролик Петрик (англ. Peter Rabbit) Беатріс Поттер
Родина за хвилину Еллі
2019 Дитя робота (англ. I Am Mother) Робот Мати (голос)
Джексі (англ. Jexi) Джексі (голос)
2020 Гламурний бізнес (англ. Like a Boss) Міа Картер
Місіс Америка (англ. Mrs. America) Ґлорія Стайнем
2021 Кролик Петрик 2: Втеча до міста (англ. Peter Rabbit 2: The Runaway) Беатріс Поттер
2022 Дух Різдва (англ. Spirited) Карен
2023 Астрал: Червоні двері Рене
Неналежна поведінка Дженна

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #136486835 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. http://www.nytimes.com/2009/01/07/arts/television/07dama.html
  4. Rose Byrne talks Irish Roots – & movies Damages, Knowing & Get Him to the Greek. YouTube. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 30 травня 2010.
  5. Annette Dasey (10 червня 2009). Ten Minutes with Rose Byrne. Yahoo! 7 Lifestyle. Yahoo! Lifestyle Network. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 4 січня 2014.
  6. Michael Bodey (27 лютого 2013). A funny thing happened to Rose Byrne. The Australian. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 27 лютого 2013.
  7. Paul Fischer (22 квітня 2001). Interview: Rose Byrne for "The Goddess of 1967". Dark Horizons. Dark Futures Pty. Limited. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 27 лютого 2013.
  8. Rose Byrne Biography (1979-). Filmreference.com. Архів оригіналу за 10 січня 2010. Процитовано 30 травня 2010.
  9. Actress Rose Byrne on ‘Knowing’ Religion & the End of the World. Blackbookmag.com. 18 березня 2009. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 30 травня 2010.
  10. Sacha, Molitorisz (5 July 2007). Rose Byrne accidental star. [Архівовано 7 травня 2008 у Wayback Machine.] The Age
  11. Michael, Flaherty (19 July 2007). 60 Seconds With Rose Byrne[недоступне посилання] [недоступне посилання — історія] LA Times
  12. Collins, Catarina (10 September 2007). Just Buried a hilarious look at some dark truths. [Архівовано 23 травня 2008 у Wayback Machine.] Toronto Film Festival
  13. Friedlander, Noam (24 липня 2009). Rose Byrne interview for Adam (en-GB) . ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 4 лютого 2019.
  14. Biography. TV Guide. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 7 листопада 2015.
  15. Byrne and Cowell split. www.heraldsun.com.au (англ.). 6 лютого 2010. Процитовано 4 лютого 2019.
  16. Rose Byrne and Brenden Cowell Split. Pedestrian TV. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 7 листопада 2015.
  17. Michael Rothman. (22 вересня 2013). Bobby Cannavale Calls Rose Byrne 'Love of My Life' During Emmy Speech (англ.). ABC News. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 4 лютого 2014.
  18. Rose Byrne Is Pregnant — See Her Baby Bump!. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 7 листопада 2015.
  19. Bobby Cannavale Reveals His Newborn Son's Name & the Sweet Family Inspiration Behind It (Exclusive). Entertainment Tonight (амер.). Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  20. A New Little One to Love! Rose Byrne and Bobby Cannavale Welcome Second Child. PEOPLE.com (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  21. Garth, Franklin (18 June 2010) Several More Join Wiig's «Bridesmaids» [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] darkhorizons.com