Рочестер Американс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Рочестер Американс»
Rochester Americans
«Рочестер Американс»Rochester Americans
Конференція Американська хокейна ліга
Дивізіон Північ
Заснована 1956
Історія Детройт Олімпікс
(1935 – 1936)
Піттсбург Горнетс (1936 – 1956)
Рочестер Американс (з 1956)
Домашня арена Блю Кросс Арена
Місто Рочестер, Нью-Йорк
Кольори червоний, синій та білий
              
Переможці конференції 6 разів здобував Кубок Колдера (АХЛ)

«Рочестер Американс» (англ. Rochester Americans) — американська професійна хокейна команда, базується в місті Рочестер, штат Нью-Йорк, виступає в Американській хокейній лізі. Свої ігри проводять на Блю Кросс Арена, яка вміщує 11 000 глядачів. Логотип команди включає в себе щит з національними кольорами США та надписом «американці».

Досягнення[ред.ред. код]

  • Володар Кубка Колдера — 1965, 1966, 1968, 1983, 1987 та 1996 років.
  • Фіналіст Кубка Колдера — 1957, 1960, 1967, 1977, 1984, 1990, 1991, 1993, 1999 та 2000 років.

Історія[ред.ред. код]

«Рочестер» є другою найстаршою командою в АХЛ, тільки «Герші Бірс» (Hershey Bears) провів більше сезонів у цій лізі. Нині «Рочестер» є фарм-клубом «Баффало Сейбрс». Спочатку «Рочестер Американс» був заснований як фарм-клуб канадського «Монреаль Канадієнс». На додаток до співпраці з «Канадієнс» існував контракт із «Торонто Мейпл-Ліфс» і «Флоридою».

Заснування та становлення[ред.ред. код]

Перший сезон в АХЛ «американці» закінчили під керівництвом тренера Біллі Рея на третьому місці в таблиці і зустрілися в першому раунді плей-оф з «Провіденс Редс». Завдяки чудовій грі воротаря Боббі Перро вийшли до фіналу Кубка Колдера, де вони програли «Клівленд Баронс» (Cleveland Barons). У 1959 році знову дійшли до фіналу, де поступились «Баффало Бізонс» (Buffalo Bisons) у п'яти матчах. Відомі гравці того часу: Руді Мігай, Стів Крафтчек, Гарі Алдкорн і Біллі Хайк. Мігай та Хайк були згодом визнані MVP в АХЛ сезону 1958/59, а Хайк отримав ще одну нагороду «Новачок року».

Рік по тому «Рочестер Американс» переграли в серії «баронів» з Клівленда 3:0 та вийшли до фіналу Кубка Колдера. Але там вони програли в п'яти матчах «Спрінгфілд Індіанс», не допоміг клубу і воротар Ед Чедвік який проводив цей сезон у складі американців (права на нього належать клубу НХЛ «Торонто Мейпл-Ліфс»). Після того як хокеїсти з Рочестера пропустили плей-оф сезону 1960/61, «Монреаль Канадієнс» закінчив свою співпрацю з ними, таким чином тільки «Торонто Мейпл-Ліфс» залишився як партнер клубу.

У сезоні 1962/63 тут завершував свою кар'єру учасник трьох фіналів Кубка Стенлі Боб Армстронг.

У сезоні 1963/64 команду очолив колишній гравець клубу Джо Кроз'є. Під його керівництвом «Рочестер Американс» виграв Кубок Колдера в 1964/65, 1965/66, 1967/68, а 1967 року грали в фіналі — таким чином, вони є єдиною командою в історії АХЛ, що грала в фіналі Кубка чотири роки поспіль. Відомі гравці тієї епохи: Бронко Хорват, Джеррі Чіверс, Ларрі Гіллмен, Боббі Перро, Ал Арбо, Дерріл Слай, Норм Армстронг, Дуейн Рапп, Воллі Бойєр, Дік Гембл, Джим Паппен, Дон Черрі, Джеррі Ейман, Ед Літценбергер і Майк Волтон.

Сезони кінця 60-х — 70-х років[ред.ред. код]

У 1967 році розширюється Національна хокейна ліга з шести до дванадцяти команд, багато гравців з Рочестера перебираються до нових клубів. Арбо та Едестранд до «Сент-Луїс Блюз», Ейман та Бойєр до «Окленда», Хорват («Міннесота») і Рапп («Піттсбург»), покинули команду Паппен і Волтон. Отже, сезон 1967/68 років розпочався з поразок, команда була на останньому місці (перед Різдвом). Щоб розв'язати проблеми, Кроз'є уклав угоду про обмін гравців з «Міннесота Норз-Старс». Уже в середині березня 1968 року «Рочестер» повертає втрачені позиції. Після перемоги в регулярному чемпіонаті, вони перемогли «Герші Бірс» 4:1 у півфіналі і «Квебек Ейсес» 4:2 у фіналі. Останню гру серії виграв «Американс» 4:2 у Колісіум-де-Квебек при 11 711 глядачах.

Влітку 1968 була продана франшиза «Ванкувер Канакс», який пізніше взяв участь у Національній хокейній лізі, цього разу, «Канакс» грали в Західній хокейній лізі. У 1972 клуб з Рочестера був проданий місцевій інвестиційній групі. В наступні роки команда почала виходити в плей-оф і виграла регулярний сезон 1973/74 та почала співпрацювати з «Бостон Брюїнс». Цього ж сезону тут завершив кар'єру володар Кубка Стенлі 1965 Жан Готьє.

У 70-і найкращим захисником ліги тричі визнають Ноеля Прайса в 1970, 1972, 1976.

У сезоні 1975/76 ворота команди захищав бронзовий призер зимових Олімпійських ігор 1968 року Кен Бродерік. Наприкінці 70-х завершував кар'єру нападник «Брюїнс» Ерл Андерсон.

Сезони 80-х — 90-х років[ред.ред. код]

1980, «Рочестер Американс» стають єдиним фарм-клубом «Баффало Сейбрс». У 80-х регулярно грають у плей-оф і двічі виграють Кубок Колдера в сезонах 1982/83 і 1986/87 років. З командою в цей час працювали такі тренери, як Майк Кінан, Джон Ван Боксмер, Джоді Гейдж, Джорді Робертсон та інші.

Джон Торторелла у 1996 році виграє черговий Кубок Колдера (вже вшосте в історії клубу). В наступних сезонах Брайн МакКатчен двічі виводив «Рочестер» у фінал кубка.

Відомі гравці: Доменік Піттіс, Деніс Амель, Бенуа Гогю, Франциск Мето, Джеремі Аддуоно та воротарі Міка Норонен та Мартін Бірон.

Сьогодення[ред.ред. код]

Влітку 2000 року, команду очолив Ренді Куннейворт. У сезоні 2003/04 «американці» вийшли у фінал Західної конференції, де програли «Мілуокі Адміралс» 4:1.

2005 року в доповнення до співпраці з «Сейбрс» додається «Флорида». Багато гравців «Американс» початку 2000-х тепер грають у НХЛ, у тому числі Джейсон Помінвіль, Даніель Пайє, Пол Гастед, Раєн Міллер, Кріс Торбурн, Дуг Яник і Каміл Крепс.

У 2007 році було оголошено, що після сезону 2007/08 угода про співпрацю між «Баффало» і «Рочестером» не буде продовжена. Причиною цього кроку стала співпраця з «пантерами».[1] У травні 2008 року керівництвом Американської хокейної ліги був затверджений продаж франшизи «Рочестер».[2] У червні 2008 року «Сейбрс» оголосили про новий фарм-клуб з Портленда. На цьому закінчилась 28-річна співпраця між двома клубами. Три роки по тому «Баффало» в особі Терренса Пегули оголосили про відновлення співпраці між двома клубами. 24 червня 2011 року Американська хокейна ліга затвердила співпрацю двох клубів.[3]

Закріплені номера[ред.ред. код]

  • #6 Норм Армстронг
  • #9 Дік Гембл, Джоді Гейдж

Домашня арена[ред.ред. код]

«Рочестер Американс» грає від часу свого заснування (1956 р.) на «Блю Кросс Арена», яка вміщує 11 215 глядачів під час хокейних матчів. Винятком є 1965/66 сезону, коли вони провели останні десять ігор сезону і плей-оф на домашній арені «Торонто Мейпл-Ліфс». Нині вони поділяють цю арену з «Рочестер Найтхокс» (Rochester Knighthawks), які виступають у Національній лізі Лакроса, та баскетбольною командою «Рочестер Разоршаркс» (Rochester Razorsharks).

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рочестер Американс