Ртищево
| Ртищево рос. Ртищево | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 52°15′ пн. ш. 43°47′ сх. д. / 52.250° пн. ш. 43.783° сх. д.Координати: 52°15′ пн. ш. 43°47′ сх. д. / 52.250° пн. ш. 43.783° сх. д. | |||||
| Країна | Росія | ||||
| Регіон | Саратовська область | ||||
| Столиця для | Ртищевський район і Q21195804?[2] | ||||
| Засновано | 1666 — село, 1871 — станція | ||||
| Статус міста | 1920 | ||||
| Площа | 32 км² | ||||
| Населення | 43 300 осіб (2007) | ||||
| Висота НРМ | 210 м | ||||
| Міста-побратими | Левіце, Словаччина | ||||
| Телефонний код | (7) 84540 | ||||
| Часовий пояс | UTC+3, UTC+4 і SAMT[3] | ||||
| GeoNames | 500886 | ||||
| ЗКАТО | 63440000000 | ||||
| ЗКТМО | 63641101001 | ||||
| Поштові індекси | 412030-412036 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Олександр Бисеров[1] | ||||
| Вебсайт | rtishevo.sarmo.ru | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
  Ртищево Ртищево (Росія) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Ртищево у Вікісховищі | |||||
.png)
.png)
Рти́щево (рос. Рти́щево) — місто (з 1920) у Росії, адміністративний центр Ртищевського району Саратовської області.
Розташовано на заході Приволзької височини, за 214 км на захід від Саратова.
Історія[ред. | ред. код]
Село Ртищево[ред. | ред. код]
.jpg)
(нині інфекційне відділення
Ртищевської ЦРЛ)
Село Ртищево виникло наприкінці XVI — початку XVII століть і належить до найдавніших російських поселень Прихопер'я. Вже в 1666 року у селі значився церковний прихід. Першими жителями його були переселенці з Перемишльської землі, Руського воєводства Королівства Польського. Село мало розміри півтори версти завдовжки й триста сажнів завширшки. До 1723 року воно називалося Покровським — від назви церкви.
В 1723 року по указу Петра I на території майбутніх Балашовського й Сердобського повітів були відведені землі й угіддя учасникам Північної війни. У їхньому числі був майор, що вирізнився в боях В. М. Ртищев, що одержав у помісне володіння село Покровське й землі по ріці Ольшанці площею близько 4000 десятин. В 1727 року Ртищеви перевезли сюди кріпаків з інших своїх маловрожайних маєтків. З цього часу в села з'явилася друга назва: Ртищево — на прізвище поміщика. У 1971 році село Ртищево увійшло до складу міста.
Пристанційне селище Ртищево[ред. | ред. код]
В 1868 року комітетом земської Тамбово-Саратовської залізниці під будівництво станції другого класу були відчужені польові наділи селян села Ртищево Сердобського повіту. В 1871 року станція Ртищево була здана в експлуатацію.
Водночас при станції, на орендованих землях селян першого й другого Ртищевских товариств села, виникло однойменне селище. Фактично, село й селище були єдиним адміністративним утворенням: дозвіл на оренду й поселення в селищі, так звані «вироки» видавав сільський схід і підписував сільський староста. Такий стан речей зберігався аж до 1917 року, коли була утворена Ртищевська волость, із центром у селищі Ртищево, тобто селище стало самостійною адміністративною одиницею. У 1920 році селищу Ртищево було привласнено статус міста.
Населення[ред. | ред. код]
| 1875[4] | 886 | 1923[5] | 10,800 | 1940[6] | 30,000 | 1970[7] | 37,100 | 1996[7] | 45,100 | 2005[7] | 43,600 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1897[4] | ~3,000 | 1926[7] | 11,400 | 1942[6] | 28,203 | 1979[7] | 41,100 | 2000[7] | 45,000 | 2006[7] | 43,448 |
| 1912[4] | ~6,000 | 1936[6] | 23,100 | 1959[7] | 32,700 | 1989[7] | 44,339 | 2001[7] | 44,800 | 2007[7] | 43,300 |
| 1917[5] | 8,600 | 1939[5] | 24,800 | 1967[7] | 35,800 | 1992[7] | 44,300 | 2003[7] | 44,200 |
Промисловість[ред. | ред. код]
Ртищево — великий залізничний вузол на перетині ліній Саратов— Тамбов і Пенза— Поворино.
| Роки / з | по | Назва |
|---|---|---|
| 14 (27) січня 1871 | 1 січня 1891 | Тамбово-Саратовська залізниця |
| 1 січня 1891 | 11 січня 1892 | Козлово-Саратовська залізниця |
| 11 січня 1892 | лютий 1939 | Рязано-Уральська залізниця |
| лютого 1939 | квітень 1942 | Пензенська залізниця |
| квітня 1942 | 1 березня 1958 | Південно-східна залізниця |
| 1 березня 1958 | вересень 1985 | Приволзька залізниця |
| вересня 1985 | Південно-східна залізниця |
На підприємствах залізничного транспорту зайняте майже три чверті населення міста.
У місті також є м'ясокомбінат, завод «Аргон» і фабрика гігроскопічної вати.
Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
Залізничний вокзал, будинки паровозного депо — зразки архітектури XIX століття.
Міський культурний центр (раніше Палац культури залізничників імені В. І. Леніна) — 1935 року будування.
Серед пам'ятників потрібно також відзначити Олександро-Невську церкву зі своєрідною архітектурою.
Однопрестольна, в ім'я святого Благовірного Великого князя Олександра Невського, спочатку дерев'яна, церква була побудована на станції Ртищево Рязано-Уральської залізниці в 1889 року на пожертви залізничних службовців і приватних осіб. Побудована вона була на згадку чудесного рятування Найяснішої родини (17 (29) жовтня 1888 року на станції Боркі, під Харковом, відбулася катастрофа імператорського поїзда, у якому знаходився Олександр III зі своєю родиною. Ніхто з імператорського сімейства серйозно не постраждав). В 1911 року на засоби Товариства Рязано-Уральської залізниці, замість дерев'яної, побудували кам'яну церкву, розраховану на 780 осіб. У дерев'яному будинку розмістилася церковнопарафіяльна школа.
В 1924 року церкву закрили. У її будинку спочатку розташовувався робочий клуб імені В. І. Леніна (до 1935 року), потім аероклуб і райрада Осоавіахіма. У вересні 1940 року будинок був переданий у тимчасове користування райкому й райвиконкому під гараж, у березні 1941 року — під майстерні Ртищевського райпромкомбінату, потім під етапну комендатуру.
В 1944 року будинок церкви було повернуто вірянам. 1 липня 1944 року у місті Ртищево знову відкрилася православна церква.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Офіційний сайт Адміністрації Ртіщевского муніципального району
- ↑ ЗКТМУ
- ↑ (unspecified title) — 2016.
- ↑ а б в Шишмарёв Н. А. Город Ртищево. — Саратов: Приволж. кн. изд-во, 1986. — (Города Саратовской области).
- ↑ а б в Народное хозяйство Саратовской области за 50 лет Советской власти: статистический сборник. — Саратов: Саратовское отделения изд-ва «Статистика», 1967.
- ↑ а б в Архив Ртищевского горрайисполкома
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Народная энциклопедия «Мой Город», Ртищево.
Література[ред. | ред. код]
- Сдобников А. Нашему храму — 115 лет// Перекрёсток России. — 29 июня 2004
- Селиванов Д. Ю.; Станция Ртищево: шаги становления// Перекрёсток России. — 20 января 2001, 27 января 2001
- Соколов Н. Раскол в Саратовском крае, 1888
- Шишмарёв Н. А.; Город Ртищево. — Саратов: Приволж. кн. изд-во, 1986. — (Города Саратовской области). — С. 9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт міста Ртищево (рос.)
- Оглядова карта міста Ртищево (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||