Ртищевський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ртищевський район

рос. Ртищевский муниципальный район

Coat of Arms of Rtishchevo (Saratov oblast).png
Flag of Rtischevo (Saratov oblast).png
Герб Прапор
Rajon Rtischtschewo (Oblast Saratow).png
місто Ртищево
Країна Росія Росія
Регіон Саратовська область
Номерний знак 64, 164
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 58 678[1]
Площа
 - повна 2,3 тис. км²
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Дата заснування 23 липня 1928
Веб-сайт офіційний сайт адміністрації (рос.)
Rajon Rtischtschewo (Oblast Saratow).png

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ртищевський район

Рти́щевський райо́н рос. Ртищевський район — муніципальне утворення в Саратовській області. Адміністративний центр району — місто Ртищево.

Географія[ред. | ред. код]

  • Ртищевський район розташований у північно-західній частині Саратовскої області на межі з Пензенською областю, у лісостеповій зоні на сході Оксько-Донської височини, у басейні річки Хопер.
  • Ліси збереглися переважно у долині Хопра, де знаходиться Макаровське лісництво.
  • Територія району — 2,3 тис. км².
  • Довжина автодоріг загального користування із твердим покриттям — 263,9 км.
  • Найбільші населені пункти: Єлань (786 людей), Макарово (920 людей), Темп (1057 людей), Ртищевський (1156 людей), Салтиковка (1424 людини).

Історія[ред. | ред. код]

  • 27 червня 1928 р. відбулося перше засідання організаційної комісії з організації Ртищевського району. Постановою комісії до складу району були включені такі сільради: Курганська, Урусовська, Подгоренська, Голіцинська, Сапожковська, Владикінська, Алєксандровська, Івано-Куліковська, Пєсчанська, Ртищевська, Благодатовська, Бітяговська, Ізнаірська, Міщанська, Уваровська, Дівовська, Чаусовська, Пєсковська з колишньої Ртищевської волості; Чіганакська з Пугачевської волості; Потьмінська, Ключевська, Єкатериновська, Скачіхінська, Красно-Звєздінська із Краснозвєздінської волості; Мало-Сестринська із Краснознаменської волості; Малиновська, Аннено-Байковська, Пєсковатська, Драгуновська, Змєєвська, Аннено-Зибінська, Софьїнська, Петропавлівська із Салтиковської волості. Усього 33 сільради, 11 189 господарств, 56 336 людей населення й 185 населених пунктів.

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

До складу району входять 7 муніципальних утворень:[2]

  1. Краснозвєздінське сільське поселення
  2. Макаровське сільське поселення
  3. Октябрьське сільське поселення
  4. Ртищевське міське поселення
  5. Салтиковське сільське поселення
  6. Урусовське сільське поселення
  7. Шило-Голіцинське сільське поселення

Населення[ред. | ред. код]

  • Районний центр і залізнична станція — місто Ртищево (41 295[1] осіб)
  • Населення — 58 678[1] осіб.
  • Число сільських населених пунктів — 93.

Економіка[ред. | ред. код]

Сільське господарство району виробляє зернові, цукровий буряк, тваринницьку продукцію. Є плодове господарство.

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Ртищевский район багатий пам'ятниками археології, історії й культури. На його території перебувають більш 200 поселень і курганів (II тисячоріччя до нашої ери — початок І тис. нашої доби). У районі відкриті православні храми в селах Владыкино й Червона Зірка, каплиця в селі Свіщьовка.

Збереглися дворянські садиби князів Волконських (Владикіно, будинок керуючого), князів Гагаріних (Урусово), панський будинок Ешліман у селищі Ртищевський. У селі Сапожок похований винахідник «російського світла», електротехнік зі світовим ім'ям П. Н. Яблочков.

На берегах річки Хопер є 4 туристичні бази відпочинку.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Атлас автомобильных дорог Саратовской области (Комитет по дорожно-транспортному строительству и эксплуатации дорог). — Саратов: Полиграфкомбинат, 2000. — 208 с ISBN 5-93956-001-6 (рос.)
  • Сдобников А. Из истории Ртищевского района // Не за тридевять земель. — № 2 (4). — 2008. — С. 10—11 (рос.)
  • Танонин В. К 50-летию образования Ртищевского района// Перекрёсток России (газета) «Путь Ленина». — 23 июня 1978. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]