Ртищевський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ртищевський район

рос. Ртищевский муниципальный район

Герб Прапор
місто Ртищево
Країна Росія Росія
Регіон Саратовська область
Саратовський край
Нижньо-Волзький край
Balashov Okrugd
Номерний знак 64, 164
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 58 678[1]
Площа
 - повна 2,3 тис. км²
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Дата заснування 23 липня 1928
Вебсайт офіційний сайт адміністрації (рос.)

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ртищевський район

Рти́щевський райо́н рос. Ртищевський район — муніципальне утворення в Саратовській області. Адміністративний центр району — місто Ртищево.

Географія[ред. | ред. код]

  • Ртищевський район розташований у північно-західній частині Саратовскої області на межі з Пензенською областю, у лісостеповій зоні на сході Оксько-Донської височини, у басейні річки Хопер.
  • Ліси збереглися переважно у долині Хопра, де знаходиться Макаровське лісництво.
  • Територія району — 2,3 тис. км².
  • Довжина автодоріг загального користування із твердим покриттям — 263,9 км.
  • Найбільші населені пункти: Єлань (786 людей), Макарово (920 людей), Темп (1057 людей), Ртищевський (1156 людей), Салтиковка (1424 людини).

Історія[ред. | ред. код]

  • 27 червня 1928 р. відбулося перше засідання організаційної комісії з організації Ртищевського району. Постановою комісії до складу району були включені такі сільради: Курганська, Урусовська, Подгоренська, Голіцинська, Сапожковська, Владикінська, Алєксандровська, Івано-Куліковська, Пєсчанська, Ртищевська, Благодатовська, Бітяговська, Ізнаірська, Міщанська, Уваровська, Дівовська, Чаусовська, Пєсковська з колишньої Ртищевської волості; Чіганакська з Пугачевської волості; Потьмінська, Ключевська, Єкатериновська, Скачіхінська, Красно-Звєздінська із Краснозвєздінської волості; Мало-Сестринська із Краснознаменської волості; Малиновська, Аннено-Байковська, Пєсковатська, Драгуновська, Змєєвська, Аннено-Зибінська, Софьїнська, Петропавлівська із Салтиковської волості. Усього 33 сільради, 11 189 господарств, 56 336 людей населення й 185 населених пунктів.

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

До складу району входять 7 муніципальних утворень:[2]

  1. Краснозвєздінське сільське поселення
  2. Макаровське сільське поселення
  3. Октябрьське сільське поселення
  4. Ртищевське міське поселення
  5. Салтиковське сільське поселення
  6. Урусовське сільське поселення
  7. Шило-Голіцинське сільське поселення

Населення[ред. | ред. код]

  • Районний центр і залізнична станція — місто Ртищево (41 295[1] осіб)
  • Населення — 58 678[1] осіб.
  • Число сільських населених пунктів — 93.

Економіка[ред. | ред. код]

Сільське господарство району виробляє зернові, цукровий буряк, тваринницьку продукцію. Є плодове господарство.

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Ртищевский район багатий пам'ятниками археології, історії й культури. На його території перебувають більш 200 поселень і курганів (II тисячоріччя до нашої ери — початок І тис. нашої доби). У районі відкриті православні храми в селах Владыкино й Червона Зірка, каплиця в селі Свіщьовка.

Збереглися дворянські садиби князів Волконських (Владикіно, будинок керуючого), князів Гагаріних (Урусово), панський будинок Ешліман у селищі Ртищевський. У селі Сапожок похований винахідник «російського світла», електротехнік зі світовим ім'ям П. Н. Яблочков.

На берегах річки Хопер є 4 туристичні бази відпочинку.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Всероссийская перепись населения 2010 г. Архів оригіналу за 27 червня 2011. Процитовано 13 липня 2012.  (рос.)
  2. Устав Ртищевского муниципального района (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Атлас автомобильных дорог Саратовской области (Комитет по дорожно-транспортному строительству и эксплуатации дорог). — Саратов: Полиграфкомбинат, 2000. — 208 с ISBN 5-93956-001-6 (рос.)
  • Сдобников А. Из истории Ртищевского района // Не за тридевять земель. — № 2 (4). — 2008. — С. 10—11 (рос.)
  • Танонин В. К 50-летию образования Ртищевского района// Перекрёсток России (газета) «Путь Ленина». — 23 июня 1978. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]