Ртуть самородна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ртуть самородна
Mercure natif 3(Espagne).jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Хімічна формула Hg
Nickel-Strunz 10 1.AD.05[2]
Ідентифікація
Сингонія Тригональна сингонія[3]
Просторова група space group 166d[3]
CMNS: Ртуть самородна на Вікісховищі

Ртуть самородна (рос. ртуть самородная; англ. native mercury, natural mercury; нім. gediegenes Quecksilber n) — характерний мінерал зони окиснення ртутних родовищ, де утворюється при розкладанні кіноварі.

Назва — від тюрк. «utarid» — планета Меркурій (Dioscorides, 50).

Історія[ред. | ред. код]

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Іноді містить незначні домішки срібла або золота. При кімнатній т-рі — рідина. При т-рі –37-38 °С — кристалізується в тригональній сингонії. Дитригонально-скаленоедричний вид. Форми виділення: дрібні краплі в пустотах, порожнинах і серед уламків порід; при затвердінні — ромбоедричні кристали. Густина змінюється: у рідинної при 0 °С — 13,596, при 15°С — 13,558, у твердому стані при –46 °С — 14,26. Колір сріблясто-білий, олов'яно-білий. Блиск металічний. Зустрічається часто, однак ніде не утворює великих скупчень. Входить до складу ртутних руд.

Поширення[ред. | ред. код]

Знахідки: Мошельландсберґ (Рейнланд-Пфальц, ФРН), Альмаден (Іспанія), шт. Техас і Каліфорнія (США), Хуапкавеліка (Перу), Микитівка (Донбас, Україна), Хайдаркен (Сер. Азія, Киргизстан).

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]