Рубахо Філіпп Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Рубахо Федір Якович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіпп Якович Рубахо
Народження 13 січня 1923(1923-01-13)
Аксай, Ростовська область, РРФСР, СРСР
Смерть 14 вересня 1943(1943-09-14) (20 років)
Новоросійськ, Краснодарський край, РРФСР, СРСР
Поховання Завокзальний цвинтар (Сочі)d
Країна СРСР СРСР
Рід військ Снайпер, піхота
Звання Старшина
Війни / битви Друга Світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора
CMNS: Рубахо Філіпп Якович у Вікісховищі

Філіпп Якович Рубахо (* 13 січня 1923, Аксай, Ростовська область, РРФСР, СРСР — 14 вересня 1943, Новоросійськ, Краснодарський край, РРФСР, СРСР) — російський радянський снайпер казахського походження в армії СССР у часи Другої Світової війни.

Радянська пропаганда стверджує, що Рубахо вбив 346 солдатів армії противника.

Біографія[ред. | ред. код]

Казах. Його батько був звичайним робітником.

Отримав середню освіту. Захоплювався стрілецьким спортом, був відзначений значком «Ворошиловський стрілець».

Влітку 1941 року призваний до проходження служби у Військово-Морському Флоті. Рубахо бере участь у багатьох військових операціях у складі 7-ї бригади морської піхоти. Під час одного з боїв він був тяжко поранений. З госпіталю солдат виписався лише через рік.

У березні 1943 року Пилип Рубахо повернувся на передову вже як командир снайперської команди. Разом з іншими снайперами він проходить службу під Новоросійськом.

Незабаром Рубахо та його групу перекинули в район висоти Цукрова Голівка, де німецькі снайпери знищили багато радянських бійців.

Радянська пропаганда стверджує, що вночі 7 липня 1943 року Рубахо підірвав дот із цілим гарнізоном німецьких військ, за що був нагороджений орденом Червоного Прапора, а під час звільнення Новоросійського порту офіційно ліквідував двох кулеметників, застрелив 68 німецьких солдатів і знищив вогневу точку.

Коли Рубахо брав участь у боях на Малій землі, офіційна кількість убитих ним німецьких солдат досягла 276 чоловік.

Проте невдовзі він був поранений в обидві ноги. Незважаючи на страждання, Рубахо залишився воювати. Під час чергової артилерійської атаки Рубахо був смертельно поранений в голову.

22 січня 1944 року йому було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому составу Военно-Морского флота» от 22 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 3 февраля (№ 6 (266)). — С. 1

Посилання[ред. | ред. код]