Рубен Аморім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Рубен Аморім
Рубен Аморім
Особисті дані
Повне ім'я Рубен Філіпе Маркеш Аморім
Народження 27 січня 1985(1985-01-27)[1][2] (36 років)
  Лісабон, Португалія
Зріст 178 см[3]
Вага 73 кг
Громадянство Flag of Portugal.svg Португалія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1998—1999
2000–2003
Португалія «Бенфіка»
Португалія «Белененсеш»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2003–2008 Португалія «Белененсеш» 96 (4)
2008–2015 Португалія «Бенфіка» 95 (5)
2012–2013   Португалія «Брага» 30 (4)
2015   Португалія «Бенфіка Б» 2 (0)
2015–2016   Катар «Аль-Вакра» 14 (2)
Усього: 237 (15)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2005–2008 Португалія Португалія U-21 10 (0)
2010–2014 Португалія Португалія 14 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2018–2019 Португалія «Каза Піа»
2019 Португалія «Брага Б»
2019–2020 Португалія «Брага»
2020– Португалія «Спортінг»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Рубен Аморім (порт. Rúben Amorim; нар. 27 січня 1985, Лісабон) —— португальський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2020 року очолює тренерський штаб команди «Спортінг».

Виступав, зокрема, за клуби «Белененсеш», «Бенфіка» та «Бенфіка», а також національну збірну Португалії.

Чотириразовий чемпіон Португалії. Володар Кубка Португалії. Чемпіон Португалії (як тренер).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 27 січня 1985 року в Лісабоні. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Бенфіка» та «Белененсеш».

«Белененсеш»[ред. | ред. код]

Рубен дебютував в Прімейра-лізі 14 грудня 2003 року в домашньому матчі «Белененсеша» проти клубу «Алверка» (2:0)[4]. Рубен вийшов на заміну на 90-й хвилині матчу. У сезоні 2005–06 він став регулярним гравцем основи.

У кампанії 2007–08 років Аморім стартував у 28 із 29 матчів ліги (усього провів 2491 хвилину на полі) і допоміг своїй команді закінчити сезон на восьмій позиції.

Усього в клубі провів п'ять сезонів, взявши участь у 96 матчах чемпіонату.

«Бенфіка»[ред. | ред. код]

Своєю грою за останню команду привернув увагу клубів «Бенфіка», «Брага», «Порту», «Шальке 04», «Тоттенгем Готспур», «Тулуза». І наприкінці квітня 2008 року Аморім підписав чотирирічну угоду з «Бенфікою» після закінчення терміну дії контракту з «Белененсешом»[5]. Протягом свого першого сезону він був регулярним стартером, забив свій перший гол 23 листопада, здобувши перемогу 0–2 над коїмбрською Академікою[6].

30 січня 2012 року став на правах оренди до червня наступного року гравцем «Браги».

14 серпня 2015 року Аморім приєднався до складу катарського клубу «Аль-Вакра» на правах оренди на сезон[7]. 4 квітня 2017 року, після більш ніж року бездіяльності, 32-річний Рубен розірвав контракт з «Бенфікою» та завершив кар'єру[8].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 2005–2008 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах.

2010 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Португалії.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2010 року у ПАР.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 14 матчів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2018 року, очоливши тренерський штаб клубу «Каза Піа», де пропрацював з 2018 по 2019 рік.

2019 року став головним тренером фарм-клубу, а потім і основної команди «Браги», тренував португальський клуб один рік.

Аморім став тренером «Спортінга» 4 березня 2020 року після звільнення Сілаша, підписавши угоду до 30 червня 2023 року з опцією викупу за 20 мільйонів євро[9]. 23 січня 2021 року Аморім виграв другий поспіль фінал Кубка португальської ліги проти свого попереднього клубу; і його, і тренера «Браги» Карлуша Карвальяла відправили на трибуни через суперечки між собою[10].

4 березня 2021 року Аморім продовжив свій контракт ще на один рік, цього разу із опцією викупу вже на 30 мільйонів євро[11]. 11 травня, після домашньої перемоги від «Боавішти» з рахунком 1:0, він виграв перший національний чемпіонат для команди за 19 років[12].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Гравець
«Бенфіка»: 2009-10, 2013-14, 2014-15
«Бенфіка»: 2013-14
«Бенфіка»: 2008-09, 2009-10, 2010-11, 2012-13, 2013-14, 2014-15
«Бенфіка»: 2014
Тренер
«Брага»: 2019-20
«Спортінг»: 2020-21
«Спортінг»: 2020-21
«Спортінг»: 2021

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Португалія Португалія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
15-6-2010 Порт-Елізабет Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 0 – 0 Португалія Португалія ЧС 2010 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 85-ій хвилині 85'
11-9-2012 Брага (Португалія) Португалія Португалія 3 – 0 Азербайджан Азербайджан Відбір до ЧС 2014 - Вийшов на заміну на 76-ій хвилині 76'
16-10-2012 Порту Португалія Португалія 1 – 1 Північна Ірландія Північна Ірландія Відбір до ЧС 2014 - Вийшов на заміну на 47-ій хвилині 47'
14-11-2012 Лібревіль Габон Габон 2 – 2 Португалія Португалія товариський матч - Вийшов на заміну на 85-ій хвилині 85'
6-2-2013 Гімарайнш Португалія Португалія 2 – 3 Еквадор Еквадор товариський матч - Вийшов на заміну на 80-ій хвилині 80'
7-6-2013 Лісабон Португалія Португалія 1 – 0 Росія Росія Відбір до ЧС 2014 - Вийшов на заміну на 73-ій хвилині 73'
10-6-2013 Женева Хорватія Хорватія 0 – 1 Португалія Португалія товариський матч -
14-8-2013 Фару Португалія Португалія 1 – 1 Нідерланди Нідерланди товариський матч - Замінений на 84-ій хвилині 84'
6-9-2013 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 2 – 4 Португалія Португалія Відбір до ЧС 2014 - Вийшов на заміну на 90-ій хвилині 90'
11-9-2013 Фоксборо (Массачусетс) Бразилія Бразилія 3 – 1 Португалія Португалія товариський матч - Вийшов на заміну на 60-ій хвилині 60'
31-5-2014 Oeiras Португалія Португалія 0 – 0 Греція Греція товариський матч - Замінений на 46-ій хвилині 46'
6-6-2014 Фоксборо (Массачусетс) Мексика Мексика 0 – 1 Португалія Португалія товариський матч - Вийшов на заміну на 80-ій хвилині 80'
10-6-2014 Іст-Ратерфорд Ірландія Ірландія 1 – 5 Португалія Португалія товариський матч - Замінений на 81-ій хвилині 81'
26-6-2014 Бразиліа Португалія Португалія 2 – 1 Гана Гана ЧС 2014 - 1-й етап -
Усього Матчів 14 Голів 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. AsMadrid: Grupo PRISA, 1967.
  3. Rúben Amorim. worldfootball.net (en). Процитовано 2021-01-04. 
  4. Belenenses frente ao Alverca. www.record.pt (pt-PT). Процитовано 2021-05-26. 
  5. Ruben Amorim.Ai Jesus que lá vou eu. ionline (pt). Процитовано 2021-05-26. 
  6. Benfica vence (0-2) a Académica. www.jn.pt (pt). Процитовано 2021-05-26. 
  7. Ruben Amorim emprestado ao Al-Wakrah. web.archive.org. 2015-09-29. Процитовано 2021-05-26. 
  8. Rúben Amorim rescinde com o Benfica e coloca ponto final na carreira. www.ojogo.pt (pt). Процитовано 2021-05-26. 
  9. Rúben Amorim no Sporting até 2023. www.record.pt (pt-PT). Процитовано 2021-05-26. 
  10. Sporting battle their way to League Cup glory with victory over Braga. portugoal.net. Процитовано 2021-05-26. 
  11. Admin. Rúben Amorim Renews Contract With Sporting Until June 2024 - ZAP » Sports » Prime Time Zone (en-US). Процитовано 2021-05-26. 
  12. UEFA.com (2021-05-11). Sporting é campeão de Portugal ao fim de 19 anos. UEFA.com (pt). Процитовано 2021-05-26. 

Посилання[ред. | ред. код]