Перейти до вмісту

Рубен Фонсека

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рубен Фонсека
порт. Rubem Fonseca
Народився11 травня 1925(1925-05-11)[2][3][…]
Жуїз-ді-Фора, Мінас-Жерайс, Бразилія
Помер15 квітня 2020(2020-04-15)[1] (94 роки)
Ріо-де-Жанейро, Бразилія[1]
·інфаркт міокарда[5]
Країна Бразилія[6]
Діяльністьписьменник, сценарист, журналіст, прозаїк-романіст, новеліст
Alma materFederal University of Rio de Janeiro Faculty of Lawd
Знання мовбразильський варіант португальської мови і португальська[7][8]
Роки активностіз 1963
Magnum opusThe Seminariand, Q9588461?, Q10338848?, Q18239165?, Q10322235?, Q10281037? і Q10338889?
ДітиJosé Henrique Fonsecad
Нагороди
IMDbID 0284707
Сайтeducacao.globo.com/literatura/assunto/autores/rubem-fonseca.html

Рубен Фонсека (порт. Rubem Fonseca, 11 травня 1925, Жуіс-ді-Фора — 15 квітня 2020, Ріо-де-Жанейро)[9] — бразильський письменник.

Біографія

[ред. | ред. код]

З восьмирічного віку жив у Ріо-де-Жанейро. Навчався на юридичному факультеті столичного університету. У 1952—1958 служив у поліції. У 1953—1954 вивчав право в Нью-Йорку, з 1954 викладав в поліцейській школі Ріо-де-Жанейро.

Один з трьох синів — кінорежисер Жозе Енріке Фонсека.

Рубен Фонсека помер 15 квітня 2020 року в Ріо-де-Жанейро від серцевого нападу в 94-річному віці (за місяць до свого 95-го дня народження)[10].

Творчість

[ред. | ред. код]

Дебютував як новеліст. Автор кримінальних новел і романів з життя дна, написав кілька кіносценаріїв, багато його творів були екранізовані (в тому числі — його сином). Міський, зазвичай, столичний фон дії, увага до темних сторін людського існування, еротичні мотиви різко відрізняють прозу Фонсеки від традиційної бразильської словесності, багато в чому зосередженої на картинах сільського життя.

Письменник не давав інтерв'ю, не з'являвся на публіці.

Визнання

[ред. | ред. код]

Один з найбільш авторитетних і впливових бразильських та латиноамериканських прозаїків, лауреат премії Хуан Рульфо (2003), премії Камоенса (2003), премії Меркосура Конекс за літературу (2004), а також багато інших нагород, зокрема — він п'ятикратний лауреат національної літературної премії Жабуті. Романи та новели письменника перекладені на більшість європейських мов.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Rubem Fonseca, escritor que renovou a literatura brasileira no século 20, morre aos 94 anos // G1 — Globo Comunicação e Participações S.A., 2020.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119049155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  5. ↑ Morre o escritor Rubem Fonseca aos 94 anos — 2020.
  6. ↑ Prêmio Camões de Literatura
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  9. ↑ Rubem Fonseca, escritor que renovou a literatura brasileira no século 20, morre aos 94 anos. G1 (pt-br) . Процитовано 16 квітня 2020.
  10. ↑ Morre o escritor Rubem Fonseca aos 94 anos. GaúchaZH (pt-BR) . 15 квітня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
  • Coutinho A. O erotismo na literatura (o caso Rubem Fonseca). Rio de Janeiro: Editora Cátedra, 1979
  • Santa Helena R. Rubem Fonseca. Rio de Janeiro: R. Santa Helena, 1985
  • Pereira M.A. No fio do texto: a obra de Rubem Fonseca. Belo Horizonte: Faculdade de Letras da UFMG, 2000
  • Coutinho Viegas A.C. Literatura e consumo: o caso Rubem Fonseca. Rio de Janeiro: Editora Ágora da Ilha, 2002
  • Follain de Figueiredo V. Os crimes do texto: Rubem Fonseca e a ficção contemporânea. Belo Horizonte: Editora UFMG, 2003
  • Luis Carlos de Morais Junior. «Mago articial», in O Estudante do Coração. Rio de Janeiro: Quártica, 2010

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рубен_Фонсека&oldid=37629482