Рубль Російської імперії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рубль Російської імперії

Рубль

Срібний рубль Миколи ІІ Паперовий рубль 1898-1915 рр.
Срібний рубль Миколи ІІ Паперовий рубль 1898-1915 рр.
Територія обігу
Емітент Російська імперія
Офіційно Російська імперія, Російська Республіка, УНР, БНР, ЗСПР, Сибірська Республіка, Алашська Автономія, Туркестанська Автономія, Далекосхідна Республіка
Неофіційно РСФРР, СРСР
Похідні та паралельні одиниці
Дробові копійка (1100)
дєнга (1200)
полушка (1400)
Монети і банкноти
Монети 1/4, 1/2, 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 50 коп., 1, 5, 7.5, 10, 15 руб.
Банкноти 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 500 руб.
Історія
Дата 1704 р.
Валюта-попередниця Талер
Початок вилучення 1921 р.
Валюта-наступниця Совзнак
Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр Державний банк Росії
Монетний двір Красний м.д., Кадашевський м.д., Петербурзький м.д., Сестрорецький м.д., Колпінський м.д., Єкатеринбурзький м.д., Сузунський м.д., Варшавський м.д.
Курси на 1896 р.
Американський долар = 2 рублі
Німецька марка = 46 копійок
Французький франк = 36 копійок

Рубль Російської імперії — грошова одиниця Російської імперії. Срібний рубль було введено в обіг у 1704 р., монета була рівна європейському талеру (28.3 гр), але до середини XIX ст. вага рубля зменшилась до 20.0 гр.

З 1762 року в Російській імперії випускають паперові рублі — асигнації, які мали плаваючий курс до срібної монети. Лише за результатом грошової реформи С. Ю. Вітте паперовий рубль прирівняли до 17,424 долі чистого золота або 1/10 імперіала[1].

Після Лютневої революції 1917 р. царський рубль використовувався в усіх постімперських республіках, і, навіть, неофіційно випускався в РСФРР для операцій на світовому ринку.

Зміст

Поява рубля[ред. | ред. код]

Етимологія[ред. | ред. код]

Існує безліч версій походження слова «рубль». Основні версії розходяться в деталях, але сходяться в тому, що спільнокореневим є дієслово «рубати». Відповідно до Етимологічного словника Макса Фасмера, спочатку рубль — це «обрубок, затичка», потім, з 1316 року в письмових джерелах — це «назва грошової одиниці… Від „рубати“, тобто „обрубок гривні“»[2].

Як грошова одиниця, рубль вживається з XIII ст. (в Москві — половинний обрубок гривні).

Грошова реформа 1654 р.[ред. | ред. код]

Московський рубль і «єфимок з признаком»[ред. | ред. код]

У XVI—XVII ст. в грошовому обігу Московського царства перебували дрібні срібні монети: копійка (0.48 гр.), денга (1/2 копійки, 0.24 гр.) і полушка (1/4 копійки, 0.12 гр.)[3], при цьому рубль був одиницею лічби. Дрібні монети були незручними у використанні, неохоче використовувались населенням, а на території Гетьманщини і країн Балтії взагалі не визнавались населенням.

У цей період по всій Московській державі до товаро-грошових відносин стали активно залучати привезені в Європи талери, які в Росії називали «єфимками» (перші талери карбувались у місті Йохімсталь. Від назви міста пішла назва монети — єфимок).

У 1654 р. вперше в практиці російської монетної справи було вирішено випустити велику монету, яка б замінила собою талери.

Цар Олексій Михайлович розпорядився з накопичених в казні талерів викарбувати рублі. На одному боці був зображений орел в квадраті (картуші) і в орнаментах, рік літерами («лѣта 7162») і напис «РУБЛЬ». На іншій стороні цар-вершник на коні, по колу напис: «Божиею милостию великий государь, црь и великій кнзь Алексѣй Михайлович всея Великія и Малыя Россіи».

Крім рублів, випускалися півполтини (1/4рубля= 25копійок), які карбувалися на секторах розрубаних начетверо талерів.

Оскільки московський рубль зробили рівним за вагою до європейських талерів — 28.3 гр., то він став дорівнювати 64 копійки, але царський уряд штучно дорівняв рубль до 100 копійок[4]. Це призвело до зникнення з обігу дрібних монет, що осіли в скарбах, тому у 1655 р. карбування рублів було припинене.

Замість цього на московському монетному дворі почали робити надкарбування на талерах у вигляді двоголового орла і року випуску (вперше в Росії за грегоріанським календарем і арабськими цифрами) і випускати ці монети в обіг за справедливою ціною — 64 копійки.

У народі ці монети прозвали «єфимками з признаком». На відміну від рублів 1654 р., ці монети населення приймало так само охоче, як і талери, а от на заході «ефимки» не визнавались.

Всього у 1655—1656 рр. було випущено понад 1 млн «єфимків з признаком»[1], вони використовувалися до грошової реформи Петра І.

Мідна копійка[ред. | ред. код]

Для обслуговування внутрішньої торгівлі восени 1655 року вирішено розпочати випуск копійок з мідного дроту, по оформленню і техніці карбування ідентичних срібним. Причиною випуску мідних «чешуйок» став дефіцит срібла в державній казні. Використання цих монет указом обмежувалося європейською частиною Росії — ні з європейськими купцями, ні з Сибіром ними торгувати не дозволялося. З 1658—1659 років збирання податків і мит було велено робити сріблом, а виплати з казни — мідними монетами. Грошова реформа повністю переорієнтувалася на чисто фіскальні цілі[5]. Народ мав приймати їх за однією ціною зі срібними копійками.

Надмірний випуск мідних копійок (40000 шт. з пуда, 20 млн рублів міддю за 1655 р.[1]) призвів до падіння ціни мідних копійок по відношенню до срібної.

До 1662 року за срібну копійку стали давати 15 мідних. Знецінення мідних копійок викликала розлад грошового обігу, дорожнечу і голод. Селяни відмовлялися продавати зерно, а купці — товари за мідь. Незабаром після Мідного бунту в Москві, який спалахнув у 1662 році, а також ряду народних хвилювань в інших містах, в тому числі Новгороді і Пскові, карбування мідних копійок була припинено, відновилось карбування срібних копійок. Мідні монети були вилучені з обігу, протягом місяця після скасування реформи скарбниця викуповувала мідні копійки за курсом: 100 мідних копійок за 1 срібну[5].

В останнє десятиліття XVII ст., через дефіцит срібної монети, і без того дрібні копійки почали рубати надвоє, утворюючи, таким чином, з копійки 2 дєнги[4].

Грошова реформа Петра І[ред. | ред. код]

Докладніше: Реформи Петра I
Для раціональної організації грошового обігу в державі був необхідний набір грошей великих і дрібних номіналів. Росія, яка все більше долучалась до зовнішньої торгівлі із Західною Європою, повинна була реформувати свою грошову систему на основі, схожою з грошовими системами західноєвропейських держав.
Старі срібні «чешуйкі»

Гроші виступають мірою ваги і вартості, засобом обігу і платежу, а також виконують і прокламативну роль. Російські срібні монети в традиційному оформленні — невеликих розмірів, із зображенням вершника на лицьовій стороні і з ім'ям і коротким титулом царя на зворотному — значно програвали в репрезентативності великим західноєвропейським монетам типу талерів.

У Росії формувалась абсолютна монархія, яка була персоніфікована в Петрі I, який став одноосібним володарем величезної держави, і вимагала від грошей пропаганди деякої нової суми ідей: божественного походження царської влади, її необмеженого самодержавного характеру. Маленька непоказна копійка в цьому відношенні мала вельми скромні можливості.

Успіх реформи мав принести в казну гроші, необхідні для подальших державних реформ.

Ці обставини спонукали Петра I до грошової реформи, що визначила розвиток грошової системи країни на наступні 200 років.

Підготовка реформи[ред. | ред. код]

Оскільки в Росії своїх запасів дорогоцінних металів видобувалося мало, то для карбування монети його набували різними способами. Наприклад сенатським указом від 15 вересня 1713 року для продовження карбування монет санкціонувався викуп старих монет на території України:

«В Малороссийских городах на ярмарках золото, серебро, ефимки, старые деньги и медь покупать на Великого Государя на Денежные дворы, и для той покупки на те ярмарки послать гостиной сотни Ивана Боровитинова, да с ним послать к той покупке за обычного человека из Купецкой Палаты, на ту покупку денег с денежного двора 6.000 рублей с целовальники, с сколькими человеки пристойно, и покупать им то все по указным пробам и по указным же ценам без передачи всяких чинов у людей повольною ценой, а принуждения и обид в той покупке отнюдь никому никаких не чинить…[6]»

З 1696 року почали карбувати срібні копійки старого типу із датуванням[7]. У 1698 році вагу срібних копійок зменшили до 0.28 грамів, що дорівнювало 1/100 європейського талера, з яким мав зрівнятись російський рубль. Стару срібну копійку карбували до 1718 року і наказували приймати з новою монетою, а вилучили з обігу лише у 20-і роки XVIII ст.

Петровський рубль 1723 р.

Проведення реформи[ред. | ред. код]

Нова мідна монета. Дєнга 1704 р.

У 1700 р. почалося карбування мідних круглих монет — дєнег (1/2 копійки), полушек (1/4 копійки), півполушек (1/8 копійки), тобто номіналів менших, ніж копійка. Мідні монети карбувалися в кількостях, що не перевищують потреб роздрібної торгівлі. Цим була ліквідована небезпека складання різних курсів срібла і міді, попереджено зникнення з обігу срібних монет[1].

Мідну копійку було введено в обіг лише у 1704 році, після введення усіх інших номіналів окрім рубля. При чому вона мала зображення і датування подібне до срібних копійок. Введення копійки в останній момент мало попередити виникнення чергового «мідного» бунту.

з 1701 року було введено в обіг срібні полтини (50 копійок), півполтини (25 копійок), гривеник (10 копійок), десять дєнег (5 копійок), алтин (3 копійки)[8].

Найдорожчу — золоту монету стали випускати з 1701 р. Червоні, або золоті, дукати не мали визначеного номіналу, але по вазі і пробі вони відповідали європейським дукатам. В народі їх часто іменували «червінцями».

Червінці були двох номіналів. Вага одинарних становила 3,458 гр. золота, подвійні були відповідно в два рази важче.

У 1704 р. з'явився і срібний рубль, який важив 28.44 гр. (по ваговій нормі дорівнював талеру)[9]. Він став не тільки рахунковою одиницею, але і монетою. На монеті був зображений сам цар, а на звороті — двоголовий орел, або монограма з 4 літер «П»

Нову монету охоче приймали в усіх регіонах Росії, а також закордоном.

Рубль після Петра І[ред. | ред. код]

У наступні роки рубль фактично не змінився. Мінялись лише портрети імператорів на монета. Натомість випуск дрібних монет значно збільшився. За Катерини І відбувся масовий випуск «хрестових» мідних п'ятаків, а за Анни Іоанівни було масово випущено монети номіналом — дєнга.

У роки Семилітньої війни, видатки на армію підірвали економіку держави, через що було зменшено монетну стопу (з пуда міді робили монет на 16 рублів), а старі «хрестові» п'ятаки почали вилучати з обігу і перекарбовувати на двокопійочники. 1 912 000 рублів мідними копійками було виготовлено зі старих мідних гармат.

З 1755 року на красному (московському) і петербурзькому монетних дворах почали випускати монети вартістю 5 та 10 рублів, які отримали назву «півімперіал», та «імперіал». Для них було встановлено 88-му золотникову пробу сплаву[1]. За Петра ІІІ проба стала 72 золотниковою.

За Катерини ІІ дефіцит державного бюджету сягнув 200 млн рублів. Його намагалися покрити різними способами, і один з них — зміна монетної стопи. Почався масовий випуск мідних монет, загальною суммою на 5,5 млн рублів. А срібний рубль став важити 24 гр.

Розв'язання Російсько-турецької війни 1768—1774 рр. і пов'язане з цим зростання видатків та державного боргу, який сягнув 1 880 100 рублів, дали привід для випуску паперових грошей, які б забезпечувались не сріблом, а мідною монетою. Згідно з проектом генерал-прокурора князя Олександра Вяземського, передбачалось створення Асигнаційного Банку із статутним капіталом 2 млн рублів міддю, які мали забезпечувати випуск асигнацій, котрих до кінця 1768 року планувалось надрукувати на суму 2,5 млн рублів[1].

Асигнації ввели в обіг 29 грудня 1768 року. Були випущені папери номіналами в 25, 50, 75 та 100 рублів. На вигляд вони нагадували розписку на кольоровому папері, а друкувались на пергаменті з водяними знаками і печаткою. Вільний обмін на мідну монету сприяв росту довіри населення до асигнацій.

До 1770 р. було випущено в обіг асигнацій на суму в 5 млн рублів. Зростання державних видатків змушувало збільшувати емісію щороку. У 1785 р. на ринку налічувалось асигнацій на суму 45 млн рублів, а у 1796 р. — 158 млн рублів. В цій ситуації виник брак мідної монети, яка нагромадилась в Асигнаційному банку; почалась інфляція, і уряду довелось обмежувати обмін асигнацій на монети. Через це до 1794 року за 1 рубль асигнаціями давали 68 копійок[1]. Паралельно велась надмасова емісія мідних п'ятикопійочних монет, вагою в 50 гр.

За царювання Павла І змінився вигляд срібного рубля, з нього зник портрет царя, замість якого було вміщено 4 літери «П» у вигляді хреста, подібно петровським рублям. Продовжувався масовий випуск мідної монети, але тепер номіналами 1 і 2 копійки.

Продовжувалось використання катериненських асигнації, але тепер на короткий проміжок часу було відновлено їх обмін на монети, за курсом — 100 копійок = 1.3 рубля асигнаціями.

У роки Олександра І, через війну з наполеонівською Францією, довелось зменшити стопу випуску мідних монет, тепер їх карбували на суму 24 рублі з пуда.

Згідно указу від 20 червня 1810 р., срібний рубль оголошувався головною монетною одиницею Російської імперії. Всі інші монети були прив'язані до курсу рубля[1]. Рублі Олександра І важили вже 20,7 гр[10].

На території України в той час, крім рублів випущених в центральній Росії, почали ходити рублі варшавського монетного двору. У 1810 р. уряд Росії викупив у нащадків Станіслава Августа будівлю монетного двору з усім устаткуванням. У 1815—1841 рр. там випускались срібні, мідні і золоті монети для Польського Королівства у складі Російської імперії, але ці монети не були заборонені для обігу в усій імперії, і тому часто потрапляли в Україну. На польських монетах ставився подвійний номінал — за польською монетною системою і російською. У Варшаві випускались монети в 3 рублі/20 злотих з золота, срібні 1 1/2 і 1 3/4 рублі, 30 і 15 копійок[4].

За катерининські і нові асигнації у 1810 р. давали 25 копійок сріблом. 2 лютого цар підписав маніфест, який передбачав здійснення наступних кроків: скорочення державних видатків; припинення випуску асигнацій та повернення ім номінальної вартості, за якою держава викупила їх в населення. Цікавий факт: за номінальною вартістю держава викупала також наполеонівські підробки[1].

У 1818 р. було надруковано нові асигнації, номіналом 5, 10, 25, 50, 100 та 200 рублів. Новы асигнації швидко знецінились до рекордного рівня — 20 копійок за 1 рубль, тому було розпочато поступове вилучення паперових грошей з обігу.

Монометалізм Є. Канкріна[ред. | ред. код]

Міністр фінансів Російської імперії Єгор Канкрін

У 1823 р. міністром фінансів став Єгор Канкрін, який відзначався дуже обережним ставленням до реформування державних фінансів імперії. Він відразу ж припинив викуп асигнацій як недоцільне розтрачання державних грошей. Випуск нових асигнацій було припинено, натомість збільшився випуск срібної і золотої монети. Була розпочата грошова реформа, яка змогла вберегти російські фінанси від падіння до початку чергової кримської війни.

Перший етап грошової реформи 1839—1843 рр. розпочався з видання 1 липня 1839 маніфесту «Про влаштування грошової системи». Міністр фінансів перейшов до політики суворої економії, були підняті акцизи на вино і ввізні мита[11]. Згідно з маніфестом з 1 січня 1840 в Росії всі угоди повинні були обчислюватися виключно в сріблі. Головним засобом платежу ставав срібний рубль із вмістом чистого срібла 4 золотника 21 доля (18 гр. чистого золота). Державні асигнації, згідно з первісним призначенням визнавались допоміжними грошовими знаками. Вони повинні були прийматися за незмінним курсом (3 руб. 50 коп. асигнаціями за срібний рубль)[11]. Надходження в скарбницю і видача грошей з неї обчислювалися в срібних рублях. Самі ж платежі могли здійснюватися як у дзвінкій монеті, так і в асигнаціях. Золота монета повинна була прийматися і видаватися з казенних установ з 3 % надбавкою від її номінальної вартості.

Другим етапом грошової реформи стала емісія кредитних білетів «сохранної» казни, виховних будинків і Державного позикового банку. Вона здійснювалась у відповідності з маніфестом від 1 липня 1841 «Про випуск в народний обіг кредитних білетів на 30 мільйонів сріблом». Прийняття цього акту не розглядалося як захід щодо впорядкування грошового обігу, а було викликано економічною необхідністю. У 1840 р. у середній смузі Росії був сильний неврожай. Почалося посилене вилучення вкладів з кредитних установ. Банки перебували на межі банкрутства. Цьому значною мірою сприяла система перманентних «позаимствований» з державних кредитних установ, в силу чого вони виявилися не в змозі не тільки відкривати кредити, але і видавати вклади. 26 лютого 1841 як екстрений захід було прийнято рішення про емісію кредитних білетів з метою надання допомоги державним кредитним установам і скарбниці. Білети вільно розмінювалися на срібну монету.

Отже, починаючи з 1841 р. в Росії паралельно в обігу перебували три види паперових грошових знаків: асигнації, депозитні та кредитні білети. Їх економічна сутність була різна. Асигнації були засобом обігу і платежу, їх реальна вартість була в чотири рази нижче номінальної. Депозитні білети були фактично квитанціями на срібло. Вони перебували в обігу у розмірі, що дорівнює сумі вкладів, і скарбниця не мала додаткових доходів від їх емісії[1].

На останньому етапі у відповідності з проектом реформи повинна була відбутися заміна асигнацій на депозитні білети. Але емісія депозитних білетів не приносила додаткових доходів державі. У той же час в обігу перебували стійкі паперові грошові знаки, лише частково покриті металом, — кредитні білети. Їх емісія була вигідна для скарбниці. Тому уряд прийняв рішення про розширення випуску в обіг кредитних, а не депозитних квитків. В результаті на третьому етапі реформи асигнації, депозитні білети були обмінені на кредитні білети. Обмін здійснювався на основі маніфесту «Про заміну асигнацій та інших грошових представників кредитними квитками» від 1 червня 1843 року.

Асигнації були девальвовані, їх обмін припинився з 13 квітня 1851, а обмін депозитних білетів — з 1 березня 1853 року. Депозитні та кредитні білети 1841 р., розмінні на срібло, обмінювалися за номіналом[1].

У результаті проведення реформи в Росії була створена система грошового обігу, при якій паперові гроші розмінювалися на срібло і золото. Кредитні білети мали на 35-40 % золоте і срібне забезпечення. Законодавство в галузі грошового обігу, що склався в результаті реформи Єгора Канкріна, забороняло випуск кредитних білетів для кредитування торгівлі.

Золоті імперіали і полуімпериали карбувалися з написом «десять рублів» і «п'ять рублів», причому уряд прагнув закріпити за допомогою законодавства вартісне відношення між золотим і срібним рубльом.

Маніфест від 1 липня 1839 р. встановлював, що «золота монета в казну і кредитні встановлення приймається і з них видається 3 % вище номінальної її вартості, а саме — імперіал в 10 руб. 30 коп. і півімперіал в 5 руб. 15 коп. сріблом».

Кредитні білети міняли не тільки на срібло, але й на золото. Розмін цей проводився «з дотриманням зазначеного між цими грошима співвідношення» — 103 руб. кредитними білетами обмінювалися на 103 руб. сріблом або на 100 руб. золотом, тобто уряд прагнув закріпити за кредитним рублем не тільки певний срібний, але і золотий вміст.

Також, в ході реформи були випущені нові мідні монети, номіналами від 1/4 копійки до 3 копійок. На нових монетах зазначалось: «Копѣйка серебромъ». Нові монети були більші за розміром і вагою від попередніх, і вміст міді в них дорівнював кількості срібла на суму в номінал монети.

Криза 1853—1885 рр. Реформа С.Вітте[ред. | ред. код]

У 1854 році банківська система Росії почала відчувати труднощі: з початком міжнародних ускладнень, що передували Кримській війні, курс рубля до європейських валют впав, і населення почало активно розмінювати кредитні білети на монету. Уряд у відповідь почав вводити різні обмеження щодо сум та умов обміну, в основному щодо золотої монети. Нарешті, в 1858 році обмін кредитних білетів на золото і срібло був повністю припинений. Кредитні білети перетворилися на незабезпечені гроші, відношення вартості срібла і золота до них тепер визначалося ринком. Метал в золотій і срібній монеті тепер коштував дорожче їх номіналу, у зв'язку з чим ці види монет вийшли з внутрішнього грошового обігу — тепер населення розглядало їх як злитки дорогоцінних металів. Скарбниця продовжувала використовувати імперіали для виплати купонного доходу по державних позиках, номінованим в золоті. З травня 1862 року по листопад 1863 року уряд в спробі відновити металевий грошовий обіг обмінював кредитні квитки на дзвінку монету, але по вичерпанні розмінного фонду відмовився від своїх планів.

Формально рубль як і раніше вважався кредитним (забезпеченими), але фактично ж таким не був[12]. У 1877 році держава вимагає сплачувати митні збори російської золотою монетою, після чого в загальних рисах сформувалася та система грошового обігу, яка, з невеликими модифікаціями, діяла до 1897 року. Ця система була двовалютною з плаваючим курсом валют: з паперовим рублем як основною валютою, і золотим монетним рублем як спеціальною валютою для зовнішньої торгівлі.

Срібний рубль фактично зник з обігу і використовувався лише для облікових цілей. Біметалічний грошовий обіг у Росії припинив існування через нестачу державних фінансів. Але відновити його виявилося неможливим вже з іншої причини: з початку 1860-х років у світі зріс видобуток срібла, і, завдяки новим технологіям, знизилась його собівартість. В результаті срібло, історично ставилось до золота як 1:15, з кінця 1860-х стало дешевшати. Вже в першій половині 1870-х років країни, що мали біметалічний грошовий обіг, закрили вільний розмін на срібло і тим самим перейшли на золотий стандарт[13].

Золотий рубль також мав змінну ринкову вартість, що відрізнялась від теоретичної паритетної; коливання визначалися величиною поточного попиту і пропозиції на валюту. Коливання були жорстко обмежені золотими точками експорту і імпорту — величиною витрат на перевезення, страхування в шляхи і перекарбовування однієї валюти в іншу. Коли ринковий курс доходив до золотої точки, учасникам ринку ставало вигідніше не купувати векселі на валюту, а фізично перемістити і перекарбувати золоті рублі. Відхилення золотої точки від паритету починалося від 0,9 % (операції на Берлін) і доходило до 4,1 % (операції на Нью-Йорк)[14]. Держава продовжувала дотримуватися свого зобов'язання карбувати монету з золота, принесеного приватними особами; а карбування повновагої срібної монети була невигідна для власників срібла і фактично припинилася.

Кредитний рубль на міжнародному ринку вів себе як волатильна валюта, його курс легко розгойдувався при впливі на ринок спекулянтів. В кінці 1880-х нормальними вважалися річні відхилення до 25 % різниці між максимумом і мінімумом курсу. Курс рубля міг утримуватися від коливань, тільки якщо уряд справляв в необхідних випадках ринкові інтервенції. В цьому крилась інша небезпека: уряд не вміло боровся з використанням службової інформації для отримання особистої вигоди. У 1892 році голова Комітету фінансів А. А. Абаза був викритий у тому, що грав на позикові гроші і на курс рубля, використовуючи секретну службову інформацію. Разом з тим, ще з кінця 1870-х виявився аттрактор курсу рубля — 66 копійок золотом за кредитний рубль; понад 10 років середньорічні значення курсу майже не відхилялися від цієї величини[15].

До початку 1880-х років уряд став готуватися до поступового переходу на золотий грошовий обіг. Активну і успішну політику в цьому напрямку проводили міністри фінансів Микола Бунге (1881—1886) та Іван Вишнеградський (1887—1892), а завершена ця робота була за Сергія Вітте (1892—1903).

Микола Бунге
Іван Вишнєградський
Сергій Вітте

З 1884 року почалося поступове накопичення скарбницею золотого фонду; фонд умовно називався розмінним, але не використовувався для гарантування банкнот або для їх розміну і, отже, не впливав на поточний грошовий обіг. З 1888 року було прийнято за правило, що при випуску чергових серій кредитних білетів рівна їм сума в золоті депонувалась у Державному банку. Банкноти, не забезпечені золотом в розмінному фонді, іменувалися тимчасово-випущеними; держава поступово виводила їх з обігу. Сальдо розрахункового балансу за весь час дії монетної системи 1885 року було для Росії негативним — золото мало тенденцію витікати з країни. Відповідно, підвищення золотого запасу, який мала скарбниця, не могло відбуватися інакше як при зростанні зовнішньої заборгованості Росії — держава безперервно займала все нові й нові кошти на зовнішньому ринку. Ні активний торговий баланс (за 1882—1897 роки експорт продукції перевищив імпорт на 2635 млн рублів), ні збільшення видобутку золота (у першій половині 1890-х років середньорічний видобуток золота досяг 42 202,7 кг, що становить 17,2 % світового видобутку) не змінювало цієї картини[16].

З літа 1890 року уряд перейшов до політики підтримки курсу кредитного рубля на рівні 3:2, тобто 150 кредитних копійок за золотий рубль. Курс підтримувався шляхом купівлі золота на ринку (кредитний рубль в той період демонстрував тенденцію до підвищення). З 1893 року уряд перейшов до непрямих заходів по боротьбі з коливаннями курсу кредитного рубля. Були заборонені форвардні і безпоставкові (на курсову різницю) угоди на золотий рубль на російських біржах. Міністерство фінансів проводило індивідуальні переговори з банками та великими біржовими гравцями, використовуючи адміністративний ресурс для неофіційної заборони участі в угодах на курс кредитного рубля. Зусилля уряду були успішними, і до кінця 1893 року кредитний рубль став показувати низьку волатильність (коливання не більше 3 % від цільового курсу — 3:2)[14].

Влітку 1893 року вартість срібла щодо золота впала нижче його (срібла) номінальної ціни в повноваговій срібній монеті (це було викликане технологічними причинами — здешевленням і збільшенням світового видобутку), тобто банківська срібна монета стала неповноваговою і перестала відрізнятися від розмінної. Уряд не міг підтримувати вигідне вільне карбування срібної монети з принесеного приватними особами срібла і 16 червня 1893 року відкликало це своє зобов'язання. Разом з тим, тепер срібна монета перестала випадати з обігу, і скарбниця змогла почати її карбування з власного срібла. Враховуючи, що срібло тепер коштувало дешевше монети, скарбниця стала отримувати при цій операції дохід. Виготовлення фальшивої срібної монети, раніше безглузде, тепер стало можливим, і уряд заборонив ввезення в країну іноземної срібної монети. До 1895 року курс кредитного рубля настільки стабілізувався у відношенні 3:2, що в травні уряд дозволив укладати угоди та здійснювати розрахунок на золоту монету за поточним біржовим курсом. Це повинно було показати ринку, що спекуляція на золотому рублі більше неможлива, так як уряд має достатньої фінансової сили, щоб утримувати його курс[17].

З 1895 року уряд став тимчасово приймати різні податки і збори в золотій монеті, вважаючи імперіал (10 рублів) за 14 рублів 80 копійок на кредитних білетах (на 20 копійок менше ідеального для уряду ринкового курсу); види податків, для яких це було можливо, і дозволені періоди встановлювалися індивідуально для кожного випадку. З початку 1896 року курс був піднятий до 15 рублів, що значно полегшило усні розрахунки. У серпні 1896 року Найвищим указом було оголошено, що курс в 15 кредитних рублів за імперіал буде використовуватися як мінімум до грудня 1897 року і далі, якщо не буде особливого розпорядження про його скасування[18].

У 1896 році казна, до великого незадоволення публіки, стала примусово насичувати грошовий обіг золотою монетою. Купюри в 1, 3 і 5 рублів вилучалися з обігу, а натомість скарбниця стала виробляти значну частину платежів імперіалами і півімперіалами. До цього моменту 90 % населення (за оцінкою економіста С. Ф. Шарапова) ніколи не бачило золотої монети, і те, що номінал цих монет (10 і 5 рублів) не відповідав їх реальній ціні (15 і 7,5 рубля), призводило до численних непорозумінь[19]. Таким чином, у 1895—1896 роках грошова система практично перетворилася в монометалічну золоту. Курс кредитного рубля до золотого виявився де-факто фіксованим, скарбниця (шляхом прийняття золотого рубля в платежі за фіксованою ціною) гарантувала, що він не підніметься вище. Єдина відмінність з повноцінним золотим грошовим обігом полягала в тому, що скарбниця не гарантувала, що буде підтримувати цей курс постійно. Крім того, замість зобов'язання нелімітовано розмінювати на золото кредитні білети скарбниця де-факто гарантувала, що вона буде підтримувати стабільний біржовий курс, що дозволяє кожному виконати цю операцію на вільному ринку. Імперіали і півімперіали, що були в обігу, отримали фактичний номінал 15 і 7,5 рублів, хоча на них було позначено — 10 і 5 рублів[14].

Нарешті, після року успішної дії «майже золотої» грошової системи, з 3 січня 1897 року уряд перейшов на повноцінний золотий грошовий обіг. Десятирублевий імперіал отримав, при збереженні колишньої ваги в золоті, новий номінал в 15 рублів (тобто золотий рубль був формально девальвований до поточного курсу кредитного рубля); був оголошений вільний обмін кредитного рубля на золоту монету і назад; зобов'язання про обмін кредитного рубля на срібло і назад було ліквідовано; вільне карбування золотої монети зберігалося, вільна чеканка срібної монети (скасована в 1893 році) більше не поновлювалася і остаточно перейшла в руки держави, вся срібна монета залишилася у обігу. Колишні нерозмінні кредитні білети (формально номіновані в срібних рублях) перетворилися на кредитні білети, номіновані в золотих рублях і забезпечені золотим розмінним фондом. Вартість старого кредитного рубля на золото при перетворенні його в золотій не змінилася; не змінилися, отже, і внутрішні ціни. На цьому тимчасово закінчилася реформа російських паперових грошей, яка продовжилася через 16 років, коли перед самим початком Першої світової війни (законом від 27 липня 1914 року) уряд був змушений закрити розмін кредитних білетів на золото і знову перетворити їх на незабезпечені гроші[14].

Згідно реформам протягом 1898—1912 рр. були випущені нові кредитні білети номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 і 500 рублів. Продовжувався випуск монет номіналами від 1/4 копійки до 15 рублів. На срібних рублях знову з'явились портрети імператорів, а вага рубля стала рівною — 20,0 гр.

З 1898 р. випуск 7,5 і 15 рублів золотом припинився, замість цього знову повернули випуск 5 і 10 рублів.На всіх кредитних білетах було вказано: «Державний банк розмінює кредитні білети на золоту монету без обмеження суми (1 руб.=1/15 імперіала, містить 17,424 частки чистого золота)», напис відповідав дійсності до 27 липня 1914 року.

На всіх банкнотах позначався тільки перший рік емісії, тому розрізнити банкноти можна лише за підписами управляючих банку.

Занепад фінансів в роки Першої Світової Війни[ред. | ред. код]

Напередодні світової війни усі європейські держави зупинили обмін паперових грошей на золото. Державний банк Росії також прийняв таке рішення 27 липня 1914 року.

В умовах війни емісійна політика царського уряду докорінно змінилась. 1915 р. став останнім роком випуску золотих і великих срібних монет (1 рубль, 50 і 25 копійок). За різними даними, у 1915 році срібних рублів було випущено від 600 до 5000 штук (у 1914 р. — 536 тис.), а полтини і роздрібні монети замінили на паперові банкноти.

Такими банкнотами у 1915 р. замінили срібну монету

До кінця 1916 року царська монета повністю зникла з обігу; її замінили масовим випуском паперових грошей. Якщо станом на 1 січня 1914 р. в обігу було паперових грошей на суму 1 633 млн рублів, то на 1 січня 1915 р. — 2 947, на 1 січня 1916 р. — 5 617, а на 1 січня 1917 р. аж 9 103 млн рублів.

Після лютневої революції 1917 р. фінансове господарство країни перейшло до рук Тимчасового уряду. Фінансова політика нової влади значно загострила становище на грошовому ринку. Якщо емісійна політика царського уряду диктувалася лише воєнними потребами, то нове керівництво країни вдалося до цього інструменту для вирішення будь-яких, часто другорядних, проблем. За 8 місяців існування Тимчасового уряду емісія паперових грошей зросла вдвічі. Незабаром Тимчасовий уряд вже випускав власні банкноти — спершу повноцінні «думки», за тим «керенки» у вигляді відрізних талонів в рулонах.

Царський рубль зберігав довіру в населення навіть в роки громадянської війни, тому банкноти і монети царського уряду перебували в обігу до 1921 року, коли були замінені совзнаками.

Банкноти[ред. | ред. код]

Асигнації[ред. | ред. код]

Державні асигнації зразка 1769 року[ред. | ред. код]

Банкноти випуску 1843 року
Зображення Номінал
(рублів)
Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
Лицьова сторона Зворотня сторона Лицьова сторона Зворотня сторона
[[Файл:|170пкс]] [[Файл:|170пкс]] 25
[[Файл:|196пкс]] [[Файл:|196пкс]] 50
[[Файл:|196пкс]] [[Файл:|196пкс]] 75
[[Файл:|178пкс]] [[Файл:|178пкс]] 100

Державні асигнації зразка 1786 року[ред. | ред. код]

Банкноти випуску 1843 року
Зображення Номінал
(рублів)
Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
Лицьова сторона Зворотня сторона Лицьова сторона Зворотня сторона
5 рублів 1805.jpg 5 рублів 1805 2.jpg 5 170×133
10 рублів 1788.JPG 10 рублів 1805 2.JPG 10 170×133
25 рублів 1788 2.jpg 25 рублів 1788.jpg 25 170×133
50 рублів 1785.jpg 50 рублів 1785 2.jpg 50 195×127
100 рублів 1785.jpg [[Файл:|195пкс]] 100 195×175

Державні асигнації зразка 1818 і 1819 років[ред. | ред. код]

Банкноти зразка 1818 і 1819 років
Зображення Номінал
(рублів)
Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Дата
друку
Дата
вилучення
Лицьова сторона Зворотня сторона Лицьова сторона Зворотня сторона Водяний знак
5 рублей 1821.jpg Асигнація 5 рублів 1818 року (зворотній бік).jpg
5
180×132
Темно-синій
RussiaPA18-10Rubles-1819-donatedos f.jpg RussiaPA18-10Rubles-1819-donatedos b.jpg
10
185×132
Червоний відтінок
Асигнація 25 рублів 1818 року.jpg Асигнація 25 рублів 1818 року (зворотній бік).jpg
25
180×130
Білий
Асигнація 50 рублів 1818 року.jpg Асигнація 50 рублів 1818 року (зворотній бік).jpg
50
188×135
Білий
Асигнація 100 рублів 1818 року.jpg Асигнація 100 рублів 1818 року (зворотній бік).jpg
100
210×175
Білий
Асигнація 200 рублів 1819 року.jpg Асигнація 200 рублів 1818 року (зворотній бік).jpg
200
195×117
Білий

Кредитні білети[ред. | ред. код]

Державні кредитні білети зразка 1843 року[ред. | ред. код]

Банкноти випуску 1843 року
Зображення Номінал
(рублів)
Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
Лицьова сторона Зворотня сторона Лицьова сторона Зворотня сторона
1 рубль 1857.jpeg 1 рубль 1856.jpeg 1 140×108
3 рубля 1857.jpeg 3 рубля 1843 (5).jpeg 3 155×110
5 рублів 1843.jpeg 5 рублів 1843 (4).jpeg 5 170×110
10 рублей 1854 аверс.jpg 10 рублів 1843 2.jpeg 10 114×155
25 рублів 1843.jpg 25 рублів 1843 2.jpg 25 110×170
50 рублів 1843.jpg 50 рублів 1843 (1).jpg 50 196×115
100 рублів 1843.jpg 100 рублів 1843 2.jpeg 100 132×178

Державні кредитні білети зразка 1866 року[ред. | ред. код]

Банкноти випуску 1866 року
Зображення Номінал
(рублів)
Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
Лицьова сторона Зворотня сторона Лицьова сторона Зворотня сторона
1 рубль 1866.jpg Рубль 1866 2.jpg 1 150×90
3 рубля 1884.jpg 3 рубля 1884 2.jpg 3 150×95
5 рублей 1876.PNG Bbb4568356719cff.PNG 5 164×93
10 рублів 1866.jpg 10 рублів 1866 2.jpeg 10 166×98
25 рублів 1866.jpg 25 рублів 1866 2.jpg 25 175×100
50 рублів 1866.jpeg 50 рублів 1866 2.jpeg 50 175×105
100 рублів 1874.jpeg 100 рублів 1874 2.jpeg 100 214×130

Державні кредитні білети зразка 1898—1899 років[ред. | ред. код]

Банкноти випуску 1898—1899 років
Зображення Номінал
(рублів)
Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
Лицьова сторона Зворотня сторона Лицьова сторона Зворотня сторона
Russian Empire-1898-Bill-1-Reverse.jpg Roebel1898verso.jpg 1 154×99 синій
коричневий
номінал, пояснювальний напис, державний герб, монограма Миколи II, підписи касира і керуючого, рік випуску номінал, державний герб, пояснювальна напис 1898
Russian Empire-1898-Bill-3 rubles-Timashev-avers.jpg Russian Empire-1898-Bill-3 rubles-Timashev-revers.jpg 3 150×96 синій
зелений
1898
Russian Empire-1898-5-ruble-Signatures-Timashev-Koptelov-serial-ГЪ-619484-avers.jpg Russian Empire-1898-5-ruble-Signatures-Timashev-Koptelov-serial-ГЪ-619484-revers.jpg 5 95×154 синій номінал, пояснювальний напис, персоніфікація Росії з щитом і державним гербом, підписи касира і керуючого номінал, державний герб, пояснювальний напис, жіночі портрети, рік випуску 1898
RussiaP4b-10Rubles-1898-donatedtj f.jpg Russian Empire-1898-Bill-10 rubles-revers.jpg 10 104×174 червоний номінал, державний герб, пояснювальний напис, рік випуску 1898
Russian Empire-1899-Bill-25 rubles-Timashev-avers.jpg Russian Empire-1899-Bill-25 rubles-Timashev-revers.jpg 25 175×104 фіолетовий
синій
номінал, державний герб, пояснювальний напис, жіночі портрети, рік випуску 1899
Russian Empire 50 rub Nickolay F.jpg Russian Empire 50 rub Nickolay R.jpg 50 189×119 сірий
зелений
номінал, пояснювальний напис, портрет Миколи I, підписи касира і керуючого, рік випуску номінал, державний герб, пояснювальний напис 1899
RussiaP5b-100Rubles-1898-donatedta f.jpg RussiaP5b-100Rubles-1898-donatedta b.jpg 100 260×122 коричневий
синій
номінал, пояснювальний напис, портрет Катерини II, підписи касира і керуючого, рік випуску номінал, державний герб 1898
RussiaP6c-500Rubles-1898-donatedtj f.jpg RussiaP6c-500Rubles-1898-donatedtj b.jpg 500 275×126 сірий
червоний
номінал, пояснювальний напис, портрет Петра I, підписи касира і керуючого, рік випуску номінал, державний герб, пояснювальний напис 1898

Державні кредитні білети зразка 1905—1912 років[ред. | ред. код]

Банкноти зразка 1905—1912 років
Зображення Номінал
(рублів)
Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
Лицьова сторона Зворотня сторона Лицьова сторона Зворотня сторона
Roebel1905recto.jpg Roebel1905verso.jpg
3
154×99
зелений
Фон і малюнок багатобарвні. Друк чорний. Вензель «Н II». Керуючі: С. І. Тімашов, О. В. Коншин, І. П. Шипов
Фон багатобарвний (від світло-зеленого кольору до зелено-лілового. Малюнок багатобарвний).
1905
Russian Empire-1909-Bill-5-Obverse.jpg Russian Empire-1909-Bill-5-Reverse.jpg
5
99×158
синій
Фон жовто-коричневого кольору. Малюнок і друк темно-синього кольору. Керуючі: О. В. Коншин, І. П. Шипов
Фон багатобарвний. Малюнок синювато-чорного кольору.
1909
Russian Empire-1909-Bill-10-Reverse.jpg Russian Empire-1909-Bill-10-Obverse.jpg
10
105×175
червоний
Фон і малюнок багатобарвні. Друк чорного кольору. Керуючі: С. І. Тімашов, О. В. Коншин, І. П. Шипов
Фон і малюнок багатобарвні.
1909
Russian Empire-1909-Bill-25-Reverse.jpg Russian Empire-1909-Bill-25-Obverse.jpg
25
178×108
червоний
Фон лівої половини бузковий, а правої блакитно-зеленуватого кольору. Малюнок і друк чорного кольору з фіолетовим відтінком. Керуючі: А. В. Коншин, І. П. Шипов
Фон темно-фіолетовий. Малюнок багатобарвний. Друк чорний.
1909
Russian Empire-1910-Bill-100 rubles-Konshin-avers.jpg Russian Empire-1910-Bill-100-Obverse.jpg
100
260×122
бежевий
Фон світло-коричневий. Малюнок чорного кольору. Світле поле на 1/4 довжини білета. Керуючі: О. В. Коншин, І. П. Шипов
Фон коричневий. Друк чорний. Вензель «Н II».
1910
Russian Empire-1912-Bill-500 rubles-Obverse.jpg Russian Empire-1912-Bill-500 rubles-Reverse.jpg
500
275×127
зелений
Фон білий. Малюнок малюнок синьо-сталевого кольору. Світле поле на 3/10 довжини квитка. Керуючі: О. В. Коншин, І. П. Шипов
Фон в 3 кольори: коричневий, фіолетовий, зелений. Друк чорна. Вензель «Н II».
1912

Монети[ред. | ред. код]

Єлизавета (1741—1761)[ред. | ред. код]

Номінал Зображення Метал Проба Гурт Діаметр
(мм)
Маса
(г)
[[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]]
[[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]]
[[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]]
[[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]]
[[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]]
[[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]]
[[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]]
[[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]]
[[Файл:|60пкс]][[Файл:|60пкс]]

Петро ІІІ (1761—1762)[ред. | ред. код]

Номінал Зображення Метал Проба Гурт Діаметр
(мм)
Маса
(г)
1761—1762
Дєнга Denga-1762-goda (1).jpgDenga-1762-goda.jpg мідь рубчастий
гладкий
20,0 2,38
1
копійка
1-kopeyka-1762-goda (1).jpg1-kopeyka-1762-goda.jpg мідь рубчастий
сітчастий
22,0 4,88
2
копійки
2-kopeyki-1762-goda.jpg2-kopeyki-1762-goda (1).jpg мідь сітчастий
рубчастий
27,0 12,57
4
копійки
4-kopeyki-1761-goda.jpg4-kopeyki-1761-goda (1).jpg мідь сітчастий
гладкий з написом
гладкий
32,0 24,54
10
копійок
10-kopeek-1762-goda.jpg10-kopeek-1762-goda (1).jpg мідь сітчастий 43,0 51,19
Полтина Poltina-1762-goda.jpgPoltina-1762-goda (1).jpg срібло 750 шнуровидний 34,0 12,13
1
рубль
1-rubl-1762-goda (1).jpg1-rubl-1762-goda.jpg срібло 750 шнуровидний 38,0 24,52
Червінець 1-chervonec-1762-goda.jpg1-chervonec-1762-goda (1).jpg золото 979 шнуровидний 20,0 3,47
5
рублів
5-rubley-1762-goda (1).jpg5-rubley-1762-goda.jpg золото 917 шнуровидний 25,0 8,26
10
рублів
10-rubley-1762-goda.jpg10-rubley-1762-goda (1).jpg золото 917 шнуровидний 31,0 16,56

Катерина ІІ (1762—1796)[ред. | ред. код]

Номінал Зображення Метал Проба Гурт Діаметр
(мм)
Маса
(г)
1763—1796
Полушка Polushka-1791-goda.jpgPolushka-1791-goda (1).jpg мідь рубчастий 19,5 2,56
Дєнга Denga-1791-goda.jpgDenga-1791-goda (1).jpg мідь рубчастий 23,5 5,12
1
копійка
1-kopeyka-1791-goda.jpg1-kopeyka-1791-goda (1).jpg мідь сітчастий 28,0 10,24
2
копійки
2-kopeyki-1793-goda1 (1).jpg2-kopeyki-1793-goda1.jpg мідь сітчастий 33,0 20,48
5
копійок
5-kopeek-1793-goda.jpg5-kopeek-1793-goda (1).jpg мідь сітчастий 43,0 51,2
1762—1776
Гривеник Grivennik-1766-goda.jpgGrivennik-1766-goda (1).jpg срібло 750 шнуровидний 19,0 2,37
15
копійок
15-kopeek-1766-goda.jpg15-kopeek-1766-goda (1).jpg срібло 750 шнуровидний 21,0 3,56
20
копійок
20-kopeek-1766-goda.jpg20-kopeek-1766-goda (1).jpg срібло 750 шнуровидний 23,0 4,8
Пів
полтини
Polupoltinik-1764-goda.jpgPolupoltinik-1764-goda (1).jpg срібло 750 шнуровидний 23,0 6,0
Полтина Poltina-1764-goda.jpgPoltina-1764-goda (1).jpg срібло 750 шнуровидний 34,0 12,0
1
Рубль
1-rubl-1763-goda.jpg1-rubl-1763-goda (1).jpg срібло 750 шнуровидний 40,2 24,0
1777—1796
Гривеник Grivennik-1779-goda.jpgGrivennik-1779-goda (1).jpg срібло 750 шнуровидний 19,0 2,37
15
копійок
15-kopeek-1779-goda.jpg15-kopeek-1779-goda (1).jpg срібло 750 шнуровидний 21,0 3,56
20
копійок
20-kopeek-1779-goda.jpg20-kopeek-1779-goda (1).jpg срібло 750 шнуровидний 23,0 4,8
Пів
полтини
Polupoltinik-1779-goda.jpgPolupoltinik-1779-goda (1).jpg срібло 750 шнуровидний 23,0 6,0
Полтина Poltina-1777-goda1.jpgPoltina-1777-goda1 (1).jpg срібло 750 шнуровидний 34,0 12,0
1
Рубль
1-rubl-1777-goda (1).jpg1-rubl-1777-goda 2.jpg срібло 750 шнуровидний 40,2 24,0
1762—1778
5
рублів
5-rubley-1762-goda1.jpg5-rubley-1762-goda1 (1).jpg золото 917 шнуровидний 23,0 6,54
10
рублів
10-rubley-1762-goda1.jpg10-rubley-1762-goda1 (1).jpg золото 917 шнуровидний 30,0 13,09
1763—1766
Червінець 1-chervonec-1763-goda.jpg1-chervonec-1763-goda (1).jpg золото 979 шнуровидний 21,0 3,47
1777—1796
5
рублів
5-rubley-1778-goda.jpg5-rubley-1778-goda (1).jpg золото 917 шнуровидний 23,0 6,54
10
рублів
10-rubley-1777-goda.jpg10-rubley-1777-goda (1).jpg золото 917 шнуровидний 30,0 13,09
1796
Червінець 1-chervonec-1796-goda1.jpg1-chervonec-1796-goda1 (1).jpg золото 979 шнуровидний 21,0 3,47

Павло І (1796—1801)[ред. | ред. код]

Номінал Зображення Метал Проба Гурт Діаметр
(мм)
Маса
(г)
1797—1801
Полушка Polushka-1800-goda.jpgPolushka-1800-goda (1).jpg мідь шнуровидний 19,0 2,56
Деньга Denga-1801-goda.jpgDenga-1801-goda (1).jpg мідь шнуровидний 21,0 5,12
1
копійка
1-kopeika-1801-goda.jpg1-kopeika-1801-goda (1).jpg мідь шнуровидний 27,0 10,24
2
копійки
2-kopeiki-1801-goda (1).jpg2-kopeiki-1801-goda.jpg мідь шнуровидний 36,7 20,48
1796
1
рубль
1-ruble-1796-goda.jpg1-ruble-1796-goda (1).jpg срібло 868 шнуровидний 41,0 29,25
1797
5
копійок
5-kopeek-1797-goda.jpg5-kopeek-1797-goda (1).jpg срібло 868 шнуровидний 16,0 1,46
10
копійок
10-kopeek-1797-goda.jpg10-kopeek-1797-goda (1).jpg срібло 868 шнуровидний 18,0 2,93
Пів
полтини
Polupoltinik-1797-goda.jpgPolupoltinik-1797-goda (1).jpg срібло 868 шнуровидний 25,0 7,31
Полтина Poltina-1797-goda (1).jpgPoltina-1797-goda.jpg срібло 868 шнуровидний 31,0 14,63
1
рубль
1-ruble-1797-goda.jpg1-ruble-1797-goda (1).jpg срібло 868 шнуровидний 41,0 29,25
1798—1801
5
копійок
5-kopeek-1801-goda.jpg5-kopeek-1801-goda (1).jpg срібло 868 шнуровидний 15,0 1,04
10
копійок
10-kopeek-1801-goda.jpg10-kopeek-1801-goda (1).jpg срібло 868 шнуровидний 17,0 2,07
Пів
полтини
Polupoltinik-1801-goda.jpgPolupoltinik-1801-goda (1).jpg срібло 868 шнуровидний 23,0 5,18
Полтина Poltina-1801-goda.jpgPoltina-1801-goda (1).jpg срібло 868 шнуровидний 29,0 10,37
1
рубль
1-ruble-1801-goda (1).jpg1-ruble-1801-goda.jpg срібло 868 гладкий
з написом
37,0 20,73
1796
Червінець 1-chervonec-1796-goda.jpg1-chervonec-1796-goda (1).jpg золото 986 шнуровидний 21,0 3,47
1797
Червінець 1-chervonec-1797-goda.jpg1-chervonec-1797-goda (1).jpg золото 986 шнуровидний 23,0 3,49
1798—1801
5
рублів
5-rubley-1798-goda.jpg5-rubley-1798-goda (1).jpg золото 986 шнуровидний 23,0 6,08

Олександр І (1801—1825)[ред. | ред. код]

Номінал Зображення Метал Проба Гурт Діаметр
(мм)
Маса
(г)
1802—1809
Полушка Polushka-km-1803-goda.jpgPolushka-km-1803-goda (2).jpg мідь шнуровидний 19,0 2,56
Деньга Denga-1803-goda.jpgDenga-1803-goda (2).jpg мідь шнуровидний 20,0 5,12
1
копійка
R1-kopeika-1803-goda.jpgA1-kopeika-1803-goda.jpg мідь шнуровидний 28,0 10,24
2
копійки
R2km-kopeiki-1803-goda.jpgA2km-kopeiki-1803-goda.jpg мідь шнуровидний 35,0 20,48
5
копійок
5km-kopeek-1803-goda (1).jpg5km-kopeek-1803-goda.jpg мідь шнуровидний 45,0 51,19
1802—1810
Полушка Rem-polushka-1802-goda-300x300.jpgAem-polushka-1802-goda-300x300 2.jpg мідь шнуровидний 19,0 2,56
Деньга Rem-denga-1802-goda-300x298.jpgAem-denga-1802-goda-300x300.jpg мідь шнуровидний 20,0 5,12
1
копійка
Km1-kopeika-1802-goda.jpgKm1-kopeika-1802-goda (1).jpg мідь шнуровидний 28,0 10,24
2
копійки
Rkm2-kopeiki-1802-goda.jpgAkm2-kopeiki-1802-goda.jpg мідь шнуровидний 35,0 20,48
5
копійок
5-kopeek-1802-goda (1).jpg5-kopeek-1802-goda.jpg мідь шнуровидний 45,0 51,19
1810—1825
Деньга Denga-1825-goda.jpgDenga-1825-goda (1).jpg мідь гладкий 20,0 3,41
1
копійка
1-kopeika-1825-goda.jpg1-kopeika-1825-goda (1).jpg мідь гладкий 24,0 6,83
2
копійки
A2-kopeiki-1825-goda-300x300.jpgR2-kopeiki-1825-goda-300x300.jpg мідь гладкий 30,0 13,65
1802—1805
10
копійок
10-kopeek-1802-goda.jpg10-kopeek-1802-goda (1).jpg срібло 868 шнуровидний 17,0 2,07
Пів
полтинника
Polupoltinik-1803-goda (1).jpgPolupoltinik-1803-goda.jpg срібло 868 шнуровидний 23,0 5,18
Полтина
Poltina-1803-goda.jpgPoltina-1803-goda (2).jpg срібло 868 гладкий
з написом
29,0 10,37
1
рубль
1-ruble-1802-goda.jpg1-ruble-1802-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з написом
37,5 20,73
1807—1810
10
копійок
R-10-kopeek-1809-goda-297x300.jpgA-10-kopeek-1809-goda-297x300.jpg срібло 868 шнуровидний 17,0 2,07
Пів
полтинника
Polupoltinik-1809-goda.jpgPolupoltinik-1809-goda (1).jpg срібло 868 шнуровидний 23,0 5,18
Полтина
Poltina-1809-goda.jpgPoltina-1809-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з написом
29,0 10,37
1
рубль
1-ruble-1808-goda.jpg1-ruble-1808-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з написом
37,5 20,73
1810—1825
5
копійок
5-kopeek-1828-goda.jpg5-kopeek-1825-goda.jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
15,1 1,04
10
копійок
10-kopeek-1828-goda.jpgR10-kopeek-1825-goda-300x295.jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
17,5 2,07
20
копійок
20-kopeek-1831-goda.jpg20-kopeek-1825-goda.jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
22,0 4,14
Полтина Poltina-1831-goda.jpgR-poltina-1825-goda-300x300.jpg срібло 868 гладкий
з написом
28,5 10,37
1
рубль
1-ruble-1831-goda.jpg1-ruble-1825-goda.jpg срібло 868 гладкий
з написом
35,5 20,73
1802—1805
5
рублів
5-rubley-1804-goda.jpg5-rubley-1804-goda (1).jpg золото 986 шнуровидний 28,0 6,08
10
рублів
10-rubley-1804-goda.jpg10-rubley-1804-goda (2).jpg золото 986 шнуровидний 28,0 12,17
1817—1825
5
рублів
5-rubley-1825-goda.jpg5-rubley-1825-goda (1).jpg золото 917 гладкий
з пунктиром
22,6 6,54

Микола І (1825—1855)[ред. | ред. код]

Номінал Зображення Метал Проба Гурт Діаметр
(мм)
Маса
(г)
1825—1829
Деньга Denga-1825-goda.jpgDenga-1825-goda (1).jpg мідь гладкий 20,0 3,41
1
копійка
1-kopeika-1825-goda.jpg1-kopeika-1825-goda (1).jpg мідь гладкий 24,0 6,83
2
копійки
A2-kopeiki-1825-goda-300x300.jpgR2-kopeiki-1825-goda-300x300.jpg мідь гладкий 30,0 13,65
1830—1839
1
копійка
A1-kopeika-1830-goda-300x300.jpgR1-kopeika-1830-goda-300x300.jpg мідь гладкий 24,0 4,55
2
копійки
A2-kopeiki-1830-goda-prob-300x300.jpgR2-kopeiki-1830-goda-prob-300x300.jpg мідь гладкий 29,0 9,1
5
копійок
A5-kopeek-1830-goda-300x300.jpgR5-kopeek-1830-goda-300x300.jpg мідь гладкий 36,5 27,75
10
копійок
A10-kopeek-1830-goda-300x300.jpgR10-kopeek-1830-goda-300x300.jpg мідь гладкий 42,0 45,5
1839—1848
1/4
копійки
14-kopeiki-1839-goda.jpg14-kopeiki-1839-goda (1).jpg мідь гладкий 16,0 2,56
1/2
копійки
12-kopeiki-1840-goda.jpg12-kopeiki-1840-goda (1).jpg мідь гладкий 21,0 5,12
1
копійка
1-kopeika-1840-goda-prob.jpg1-kopeika-1840-goda-prob (1).jpg мідь гладкий 27,0 10,24
2
копійки
2-kopeiki-1840-goda.jpg2-kopeiki-1840-goda (1).jpg мідь гладкий 33,0 20,48
3
копійки
3-kopeiki-1840-goda-prob.jpg3-kopeiki-1840-goda-prob (2).jpg мідь гладкий 39,0 30,71
1849—1855
Полушка Polushka-1850-goda.jpgPolushka-1850-goda (1).jpg мідь гладкий 14,2 1,28
Денежка Denejka-1850-goda.jpgDenejka-1850-goda (1).jpg мідь гладкий 18,2 2,56
1
копійка
1-kopeika-1850-goda (1).jpg1-kopeika-1850-goda.jpg мідь гладкий 23,0 5,12
2
копійки
2-kopeiki-1850-goda.jpg2-kopeiki-1856-goda (1).jpg мідь гладкий 28,3 10,24
3
копійки
3-kopeiki-1850-goda.jpg3-kopeiki-1856-goda.jpg мідь гладкий 32,5 15,36
5
копійок
5-kopeek-1850-goda.jpg5-med-kopeek-1856-goda (1).jpg мідь гладкий 35,8 25,59
1825—1826
5
копійок
5-kopeek-1828-goda.jpg5-kopeek-1825-goda.jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
15,1 1,04
10
копійок
10-kopeek-1828-goda.jpgR10-kopeek-1825-goda-300x295.jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
17,5 2,07
20
копійок
20-kopeek-1831-goda.jpg20-kopeek-1825-goda.jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
22,0 4,14
Полтина Poltina-1831-goda.jpgR-poltina-1825-goda-300x300.jpg срібло 868 гладкий
з написом
28,5 10,37
1
рубль
1-ruble-1831-goda.jpg1-ruble-1825-goda.jpg срібло 868 гладкий
з написом
35,5 20,73
1827—1831
5
копійок
5-kopeek-1828-goda.jpg5-kopeek-1828-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
15,1 1,04
10
копійок
10-kopeek-1828-goda.jpg10-kopeek-1828-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
17,5 2,07
20
копійок
20-kopeek-1831-goda.jpg20-kopeek-1831-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
22,0 4,14
25
копійок
25-kopeek-1831-goda.jpg25-kopeek-1831-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
24,3 5,18
Полтина Poltina-1831-goda.jpgPoltina-1831-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з написом
28,5 10,37
1
рубль
1-ruble-1831-goda.jpg1-ruble-1831-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з написом
35,5 20,73
1832—1846
10
копійок
10sereb-kopeek-1832-goda.jpg10sereb-kopeek-1832-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
17,5 1,8
20
копійок
20-kopeek-1832-goda.jpg20-kopeek-1832-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
22,0 3,6
25
копійок
25-kopeek-1832-goda.jpg25-kopeek-1832-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з візерунком
24,2 5,18
Полтина Poltina-1832-goda.jpgPoltina-1832-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з написом
28,5 10,37
1
рубль
1-ruble-1832-goda.jpg1-ruble-1832-goda (1).jpg срібло 868 гладкий
з написом
35,5 20,73
1847—1855
5
копійок
5-kopeek-1855-goda1.jpg5-kopeek-1855-goda1 (1).jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
15,1 0,9
10
копійок
10-kopeek-1855-goda1.jpg10-kopeek-1855-goda1 (1).jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
17,5 1,8
20
копійок
20-kopeek-1855-goda1.jpg20-kopeek-1855-goda1 (1).jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
22,0 3,6
25
копійок
25-kopeek-1855-goda1.jpg25-kopeek-1855-goda1 (1).jpg срібло 868 гладкий
з пунктиром
24,2 5,18
Полтина Poltina-1855 1.jpgPoltina-1855-goda1 (1).jpg срібло 868 гладкий
з написом
28,5 10,37
1
рубль
1-ruble-1855 1.jpg1-ruble-1855-goda1 (1).jpg срібло 868 гладкий
з написом
35,5 20,73
1825—1831
5
рублів
5-rubley-1825-goda.jpg5-rubley-1825-goda (1).jpg золото 917 гладкий
з пунктиром
22,6 6,54
1832
5
рублів
5zol-rubley-1832-goda.jpg5zol-rubley-1832-goda (2).jpg золото 917 гладкий
з пунктиром
22,6 6,54
1833—1842
5
рублів
5-rubley-1842-goda.jpg5zol-rubley-1832-goda (2).jpg золото 917 гладкий
з пунктиром
22,6 6,54
1843—1846
5
рублів
5-rubley-1843-goda.jpg5-rubley-1843-goda (1).jpg золото 917 гладкий
з пунктиром
22,6 6,54
1847—1855
5
рублів
5-rubley-1855-goda1 (1).jpg5-rubley-1855-goda1.jpg золото 917 гладкий
з пунктиром
22,6 6,54
1828—1845
3
рубля
3-rubly-1832-goda.jpg3-rubly-1832-goda (1).jpg платина 950 рифлений 23,3 10,37
6
рублів
6-rubley-1832-goda.jpg6-rubley-1832-goda (1).jpg платина 950 рифлений 28,5 20,66
12
рублів
12-rubley-1832-goda (1).jpg12-rubley-1832-goda.jpg платина 950 рифлений 35,75 41,41

Олександр ІІ (1855—1881)[ред. | ред. код]

Номінал Зображення Метал Проба Гурт Діаметр
(мм)
Маса
(г)
1855—1860
Полушка Polushka-1857 (1).jpgPolushka-1857-goda.jpg мідь гладкий 14,2 1,28
Денежка Denejka-1857 (1).jpgDenejka-1857-goda.jpg мідь гладкий 18,2 2,56
1
копійка
1-kopeika-1857.jpg1-kopeika-1857-goda (1).jpg мідь гладкий 23,0 5,12
2
копійки
2-kopeiki-1856.jpg2-kopeiki-1856-goda (1).jpg мідь гладкий 28,3 10,24
3
копійки
3-kopeiki-1856 (1).jpg3-kopeiki-1856-goda.jpg мідь гладкий 32,5 15,36
5
копійок
5-med-kopeek-1856.jpg5-med-kopeek-1856-goda (1).jpg мідь гладкий 35,8 25,59
1858—1867
Полушка Polushka-1861.jpgPolushka-1861-goda (1).jpg мідь гладкий 14,2 1,28
Денежка Denejka-1861-goda.jpgDenejka-1861-goda (1).jpg мідь гладкий 18,2 2,56
1
копійка
1-kopeika-1861.jpg1-kopeika-1861 (2).jpg мідь гладкий 23,0 5,12
2
копійки
2-kopeiki-1860.jpg2-kopeiki-1860-goda (1).jpg мідь гладкий 28,3 10,24
3
копійки
3-kopeiki-1860-4.jpg3-kopeiki-1860-goda (1).jpg мідь гладкий 32,5 15,36
5
копійок
5-med-kopeek-1860.jpg5-med-kopeek-1860-goda (4).jpg мідь гладкий 35,8 25,59
1867—1881
1/4
копійки
Chetverte-kopeiki-1868.jpgChetverte-kopeiki-1868-goda (1).jpg мідь рифлений 13,2 0,82
1/2
копійки
Polkopeiki-1868.jpgPolkopeiki-1868 (1).jpg мідь рифлений 16,2 1,64
1
копійка
1-kopeika-1868.jpg1 копійка 1894 (аверс).jpg мідь рифлений 21,7 3,28
2
копійки
2-kopeiki-1868.jpg2 копійки 1895 (аверс).jpg мідь рифлений 24,2 6,56
3
копійки
3-kopeiki-1868.jpg3 копійки 1894 (аверс).jpg мідь рифлений 28,4 9,83
5
копійок
5 копійок 1881.jpg5 копійок 1911 (аверс).jpg мідь рифлений 32,4 16,3
1855—1858
5
копійок
5-kopeek-1855-goda1.jpg5-kopeek-1855-goda1 (1).jpg срібло 15,1 0,9
10
копійок
10-kopeek-1855-goda1.jpg10-kopeek-1855-goda1 (1).jpg срібло 17,5 1,8
20
копійок
20-kopeek-1855-goda1.jpg20-kopeek-1855-goda1 (1).jpg срібло рифлений 22,0 3,6
25
копійок
25-kopeek-1855-goda1.jpg25-kopeek-1855-goda1 (1).jpg срібло 868 гладкий
з візерунком
24,2 5,18
Полтина Poltina-1855 1.jpgPoltina-1855-goda1 (1).jpg срібло 868 гладкий
з написом
28,5 10,37
1
рубль
1-ruble-1855 1.jpg1-ruble-1855-goda1 (1).jpg срібло 868 гладкий
з написом
35,5 20,73
1859—1881
5
копійок
5-kopeek-1861.jpg5 копійок 1910 (аверс).jpg срібло 500 рифлений 15,1 0,9
10
копійок
10-kopeek-1861.jpg10 копійок 1894 (аверс).jpg срібло 500 рифлений 17,5 1,8
15
копійок
15-kopeek-1860.jpg15 копійок 1908 (аверс).jpg срібло 500 рифлений 19,7 2,7
20
копійок
20-kopeek-1859.jpg20 копійок 1910 (аверс).jpg срібло 500 рифлений 22,0 3,6
25
копійок
25-kopeek-1859.jpg25-копеек 1885 (1).jpg срібло 868 гладкий
з візерунком
24,2 5,18
Полтина Poltina-1859.jpgPoltina-1882-goda.jpg срібло 868 гладкий
з написом
28,5 10,37
1
рубль
1-ruble-1859.jpgРубль 1885 аверс.PNG срібло 868 гладкий
з написом
35,5 20,73
1855—1858
5
рублів
5-rubley-1855-goda1 (1).jpg5-rubley-1855-goda1.jpg золото 917 гладкий
з пунктиром
22,6 6,54
1869—1881
3
рубля
3-rubly-1869-goda.jpg3-rubly-1869-goda (1).jpg золото 917 гладкий
з пунктиром
19,7 3,93
1859—1881
5
рублів
5-rubley-1864-goda.jpg5-rubley-1864-goda (1).jpg золото 917 гладкий
з пунктиром
22,6 6,54

Олександр ІІІ (1881—1894)[ред. | ред. код]

1881—1894
Номінал Зображення Метал Проба Гурт Діаметр
(мм)
Маса
(г)
1/4
копійки
1-4 копійки (реверс).jpg1-4 копійки 1893.jpg мідь рифлений 13,2 0,82
1/2
копійки
1-2 копійки 1895 (реверс).jpg1-2 копійки 1893.jpg мідь рифлений 16,2 1,64
1
копійка
1 копійка 1894 (реверс).jpg1 копійка 1894 (аверс).jpg мідь рифлений 21,7 3,28
2
копійки
2 копійки 1894 (реверс).jpg2 копійки 1895 (аверс).jpg мідь рифлений 24,2 6,56
3
копійки
3 копійки 1894 (реверс).jpg3 копійки 1894 (аверс).jpg мідь рифлений 28,4 9,83
5
копійок
5 копійок 1881.jpg5 копійок 1911 (аверс).jpg мідь рифлений 32,4 16,3
5
копійок
5 копійок 1891.jpg5 копійок 1910 (аверс).jpg срібло 500 рифлений 15,1 0,9
10
копійок
10 копійок 1894 (реверс).jpg10 копійок 1894 (аверс).jpg срібло 500 рифлений 17,5 1,8
15
копійок
Cn rossiya 15 kopeek 1915.jpg15 копійок 1908 (аверс).jpg срібло 500 рифлений 19,7 2,7
20
копійок
20 копійок 1893.jpg20 копійок 1910 (аверс).jpg срібло 500 рифлений 22,0 3,6
1881—1885
25
копійок
25-копеек 1885 реверс.jpg25-копеек 1885 (1).jpg срібло 868 гладкий
з візерунком
24,2 5,18
Полтина Poltina-1882-goda (1).jpgPoltina-1882-goda.jpg срібло 868 гладкий
з написом
28,5 10,37
1
рубль
Рубль 1885 реверс.PNGРубль 1885 аверс.PNG срібло 868 гладкий
з написом
35,5 20,73
1886—1894
25
копійок
25-копеек-1893-768x384 (1).jpg25 копійок 1893 аверс.jpg срібло 900 гладкий
з написом
23,0 5,0
50
копійок
50-копеек-1893.jpg50-копеек-1893 (1).jpg срібло 900 гладкий
з написом
26,75 10,0
1
рубль
1 рубль 1893.jpgРубль 1893 аверс.jpg срібло 900 гладкий
з написом
33,65 20,0
1881—1885
3
рубля
3 рубля 1882.jpg4201-3-rublya-1882-goda.jpg золото 917 гладкий
з візерунком
19,7 3,93
5
рублів
5 рублів 1882.jpg8291-5-rublej-1882-goda.jpg золото 917 гладкий
з візерунком
22,6 6,54
1886—1894
5
рублів
5-rubley-1888-goda.jpg5-rubley-1888-goda (1).jpg золото 900 гладкий
з написом
21,3 6,44
10
рублів
10-rubley-1888.jpg10-rubley-1888 (1).jpg золото 900 гладкий
з написом
24,6 12,9

Микола ІІ (1894—1917)[ред. | ред. код]

1894—1917
Номінал Зображення Метал Проба Гурт Діаметр
(мм)
Маса
(г)
1/4
копійки
1-4 копійки (реверс).jpg1-4 копійки (аверс).jpg мідь рифлений 13,2 0,82
1/2
копійки
1-2 копійки 1895 (реверс).jpg1-2 копійки 1895 (аверс).jpg мідь рифлений 16,2 1,64
1
копійка
1 копійка 1894 (реверс).jpg1 копійка 1894 (аверс).jpg мідь рифлений 21,7 3,28
2
копійки
2 копійки 1894 (реверс).jpg2 копійки 1895 (аверс).jpg мідь рифлений 24,2 6,56
3
копійки
3 копійки 1894 (реверс).jpg3 копійки 1894 (аверс).jpg мідь рифлений 28,4 9,83
5
копійок
5 копійок 1911 (реверс).jpg5 копійок 1911 (аверс).jpg мідь рифлений 32,4 16,3
5
копійок
5 копійок 1910 (реверс).jpg5 копійок 1910 (аверс).jpg срібло 500 рифлений 15,1 0,9
10
копійок
10 копійок 1894 (реверс).jpg10 копійок 1894 (аверс).jpg срібло 500 рифлений 17,5 1,8
15
копійок
15 копійок 1908 (реверс).jpg15 копійок 1908 (аверс).jpg срібло 500 рифлений 19,7 2,7
20
копійок
20 копійок 1910 (реверс).jpg20 копійок 1910 (аверс).jpg срібло 500 рифлений 22,0 3,6
25
копійок
25 копійок 1901 (реверс).jpg25 копійок 1901 (аверс).jpg срібло 900 рифлений 23,0 5,0
50
копійок
50 копійок 1912 (реверс).jpg50-kopeek-1912-goda (1).jpg срібло 900 гладкий
з написом
26,75 10,0
1
рубль
1-ruble-1912-goda.jpg1-ruble-1912-goda (аверс).jpg срібло 900 гладкий
з написом
33,65 20,0
5
рублів
5 рублів (1898) реверс.jpg5 рублів (1898) аверс.jpg золото 900 гладкий
з написом
18,5 4,3
7,5
рубля
7,5 рублів 1897 (реверс).jpg7,5 рублів 1897 (аверс).jpg золото 900 гладкий
з написом
21,3 6,45
10
рублів
10 рублів 1899 (реверс).jpg10-rublej-1899-goda.jpg золото 900 гладкий
з написом
22,5 8,6
15
рублів
15-руб-1897-768x384 (1).jpg15 рублів 1897 аверс.jpg золото 900 гладкий
з написом
24,6 12,9

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Шуст Р. М. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2009. — 376 с.
  2. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В четырех томах / Пер. с нем. и доп. члена-кор. АН СССР О. Н. Трубачева / Под ред. проф. Б. А. Ларина. — 2-е изд., стереотипное. — М.: Прогресс, 1986— С. 87
  3. Гайдуков П. Г. Русские полуденги, четверетцы и полушки XIV—XVII вв.. — М. : Палеограф, 2006. — 408 с.
  4. а б в Спасский И. Г. Русская монетная система . — Л.: Издательство Государственного Эрмитажа, 1962. — 174 с.
  5. а б Мельникова А. С. Русские монеты от Ивана Грозного до Петра Первого // История русской денежной системы с 1533 по 1682 год. — М.: Финансы и статистика, 1989.  — 318 с.
  6. Деменни М. Сборникъ указовъ по монетному и медальному дѣлу въ Россіи помѣщенныхъ въ полномъ собраніи законовъ съ 1649 по . – СПб., 1887. – С. 58
  7. Юхт А. И. Русские деньги от Петра Великого до Олександра I. — М., 1994. — С. 15
  8. Зандер Р. Серебряные рубли и ефимки романовской России 1654—1915. — К., 1998. — С. 33
  9. Маршак М. Б., Уздеников В. В. Денежная реформа 1698—1718 гг. Петра I // Денежное обращение России. -Т.1. — М., 2010. — С. 91
  10. Юсупов Б. С. Монеты Российской Империи: альбом-каталог. — Казань, 1999. — С. 487
  11. а б Воробьев М. Русская история. Часть 2. — Москва, 1999. — С.136
  12. Никольский, П. А. Бумажные деньги в России. — Казань, 1892. — 393 с.
  13. Подробный обзор ситуации с серебром и её влияния на денежные системы: Дмитриев-Мамонов, 1915, с. 247—257.
  14. а б в г Дмитриев-Мамонов В. А., Евлзин З. Деньги. — Пг., 1915. — 308 с.
  15. Анализ исторических колебаний курса: Денежная реформа, 1896, с. 30—31.
  16. Хрулёв, С. С. Подробный анализ составляющих расчётного баланса России. —СПб., 1907.  — 292 с..
  17. Материалы по денежной реформе 1895—1897 гг. / Вып. 1. Под ред. А. И. Буковецкого. — Пг.-М., 1922. — 210 с.
  18. Полный перечень правительственных мероприятий за 1895—1896 годы: Материалы, 1922, с. 115—117.
  19. Мигулин, П. П. Русский государственный кредит (1769—1906). Опыт исторического обзора. — Харьков, 1907. — Т. III (эпоха 1893—1906 гг.). — 1216 с

Джерела[ред. | ред. код]