Рубчакова Катерина Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рубчакова Катерина Андріївна
Зображення

Катерина Рубчакова

Ім'я при народженні: Коссак Катерина Андріївна
Народилася 29 квітня 1881(1881-04-29)
Чортків
Померла 1919(1919)
с. Зіньківці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область
тиф
Громадянство: ЗУНР ЗУНР
Рід діяльності: акторка, співачка
Чоловік: Іван Рубчак
Діти: Ольга Рубчаківна-Юра
Ярослава Рубчаківна -Барнич
Надія Рубчаківна-Гура

Катери́на Андрі́ївна Рубчако́ва (уроджена Коссак) (29 квітня 1881(18810429)[1], м. Чортків (нині Тернопільської області) — 1919, с. Зіньківці (нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області)) — визначна українська галицька акторка універсального перевтілення і співачка (ліричне сопрано). «Примадонна» театру Галичини.[2]

Родина[ред.ред. код]

Катерина Рубчакова — сестра Антоніни Дякової, Василя і Михайла Коссаків, М. Костів-Коссаківни, дружина Івана Рубчака (сім'ю створили 28 січня 1899 в Рогатині[3]), мати актрис Ярослави, Ольги і Надії Рубчаківних, теща Гната Юри.

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася в сім'ї дяка, самодіяльного диригента міського хору Андрія Коссака (1850—1917), сина коваля і ткача Івана Коссака з села Білої поблизу Чорткова, та його дружини Розалії Григорівної Федорович (1856—1923), доньки селян з Вигнанки.[3]

Навчалася в міській школі у Чорткові, тут вперше виступала в хорі.[2] Сценічну діяльність починала під керівництвом Степан Яновича та Костя Підвисоцького. Навчалася в музично-драматичній студії при театрі під керівництвом Йосипа Стадника, співу — в С. Козловської (1901—1902).

У 1886—1914 роках у театрі товариства «Руська Бесіда» ві Львові (1917—1918 — директор), у 1916—1918 очолювала трупу Стрілецького Театру.

У 1918—1919 роках грала в Українському театрі Миколи Бенцаля у м. Тернопіль; від 1919 — в Чернівецькому українському драматичному театрі та Новому Львівському театрі, які гастролювали в містах Галичини (Тернопіль, Борщів, Копичинці та інші), Буковини, Поділля.

На сцені виступала з Амвросієм Бучмою, Марією Заньковецькою, Мар'яном Крушельницьким, Лесем Курбасом, Антоніною Осиповичевою, Миколою Садовським, Василем і Ганною Юрчаками й іншими.

Могили артисток Теодозії Бенцалевої та Катерини Рубчакової на Микулинецькому цвинтарі

Померла в Зінківцях (від тифу,[3] біля Кам'янця Подільського). Була похована на передміському кладовищі Кам'янця Подільського, яке наприкінці 1950-х роках ліквідували. Перепохована на Микулинецькому цвинтарі Тернополя 1958 року стараннями доньки Ольги.

Ролі[ред.ред. код]

Зіграла 79 драматичних ролей, 18 партій в операх і 27 в оперетах.

  • Партії в операх:
    • Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського),
    • Катерина і Галька (в однойменних операх М. Аркаса і С. Монюшка),
    • Дідова («Еней на мандрівці» Я. Лопатинського),
    • Маргарита («Фавст» Ґуно),
    • Маженка («Продана наречена» Б. Сметани),
    • Батерфляй («Мадам Батерфляй» Пуччіні) та інші.
  • Партії в оперетах:
    • Ольга («Підгіряни» М. Вербицького),
    • Зоріка («Циганська любов» Ф. Леґара),
    • Арсена («Циганський барон» Й. Штрауса) та інші.
  • У побутових мелодрамах:
    • Аза, Маруся, Маруся Богуславка («Циганка Аза», «Ой, не ходи Грицю», «Маруся Богуславка» М. Старицького),
    • Ярина («Невольник» М. Кропивницького),
    • Галя («Назар Стодоля» Т. Шевченка) та інші.
  • У психологічних драмах:
    • Ріта («Чорна пантера і білий медвідь» В. Винниченка),
    • Анна («Украдене щастя» І. Франка),
    • Тетяна («Міщани» М. Ґорького),
    • Маша («Живий груп» Л. Толстого) та інші.

К. Рубчакова відома також як камерна співачка. Її сценічному виконанню притаманні глибока емоційність і драматизм. У концертному репертуарі — вокальні твори М. Лисенка, В. Матюка, народні пісні й на вірші Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка та інші. Пісні у її виконанні записані на платівки.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Пам'ятник у Чорткові
  • У 1981 році за рішенням ЮНЕСКО відзначалося 100-річчя від дня народження Катерини Рубчакової.
  • У 1989 в Києві вийшла книжка Петра Медведика «Катерина Рубчакова».
  • Портрети Рубчакової створили Любомир Медвідь і Ярослав Омелян.
  • У 1991 році в Чорткові споруджено пам'ятник (скульптор Дмитро Стецько); тут її ім'ям названо Народний дім, а в Чортківському краєзнавчому музеї діє постійна виставка.
  • 19 лютого 2015 року в місті Хмельницький з'явилися вулиця і провулок Катерини Рубчакової.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Родовід
  2. а б Медведик П., Миськів В., Іванко Н. (укладачі). Театральна Тернопільщина… — С. 62.
  3. а б в Безбах Віторія, Гаврилюк Олег. Служителька Мельпомени з Чорткова… — С. 3.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]