Рубіжне (Покровський район)
| село Рубіжне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Покровський район |
| Громада | Добропільська міська громада |
| Облікова картка | Рубіжне |
| Основні дані | |
| Населення | 105 |
| Поштовий індекс | 85022 |
| Телефонний код | +380 6277 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°30′38″ пн. ш. 37°11′37″ сх. д. / 48.51056° пн. ш. 37.19361° сх. д.Координати: 48°30′38″ пн. ш. 37°11′37″ сх. д. / 48.51056° пн. ш. 37.19361° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Облачний |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85022, Донецька область, Покровський район, село Ганнівка, вулиця Комарова, 48 |
| Карта | |
  Рубіжне | |
 Рубіжне | |
| Мапа | |
| |
Рубі́жне (Снігаровка) — село Добропільської міської громади Покровського району Донецької області, Україна.
Історія.[ред. | ред. код]
-with_frame.jpg)
Заснування.[ред. | ред. код]
Територія села була в стародавні часи частиною Залозного шляху, по якому в часи Київської Русі переправляли сіль.
Козацький період[ред. | ред. код]
У часи Запорізької Січі тут був козацький волок з річки Бик в річку Грузька. Під час будівництва другої черги каналу «Дніпро - Донбас» в районі села Золотий Колодязюь знайшли залишки «чайок» гетьмана Петра Сагайдачного. Долину і балки системи річки Казений Торець запорожці освоювали в XVII -XVIII сторічч. Село Рубіжне виникло на місці сторожової застави запорізьких козаків кінця XVII - початку XVIII сторіччя.
Російська імперія.[ред. | ред. код]
Село засноване приблизно в 1860 році. На території землі, оточуючої нинішнє село Рубіжне була розташована економія пана Снігірьова. Він мав маєток, який був розташований на північ літнього табору бригади №03, де ще й зараз зустрічаються залишки споруди. Села тоді не було.
Пан Грузчан, який жив на території нинішнього села Грузьке, віддав свою доньку заміж за сина пана Снігірьова і в придане доньці дав селян, яких пан Снігірьов поселив на березі річки Бик. Для садиб селянам він віділив по 4 десятини землі, але то були найгірші, самі незручні ділянки землі.[1] Спочатку в селі налічувалося 37 дворів з 260 жителями. Село входило до складу Казенно-Торсько-Олексіївської волості, Бахмутського повіту, Катеринославської губернії.
Південніше, в Харцизькій балці в XIX сторіччі виник хутор Пастуха.
Селяни після скасування кріпацтва працювали на пана 3 дні, а 3 дні на своїх ділянках землі. Через нестачу землі й неможливість її викупити у пана селяни їхали до Сибіру. Так з села виїхали сім'ї Стогнушенко Андрія і Компанійця Михайла. Які вернулися в село після Лютневої революції, їм виділили як і всім селянам по дві десятини відібраних земель у пана.
Станом на 1908 рік, в селі Рубіжне було 42 двори, де проживало 318 осіб. Селяни користувалися 240 десятинами зручної, 11 десятинами незручної та 260 десятинами придбаної землі (дані 1909 і 1915 років)[2].
У 1912 році Слов'янською міською управою було розроблено проєкт шлюзування річки Сіверський Донець і судноплавного каналу з річки Дон до річки Дніпро, - із використанням колишнього волоку в районі Рубіжного.
УРСР.[ред. | ред. код]
Після революції в селі вже було 69 дворів з 490 жителями. Ці 69 сімей користувались 240 десятинами землі .[3] У 30 роках ХХ сторіччя в Рубіжному відкрилися дитсадок і початкова школа (зруйнована в роки другої світової війни, відновлена в 1958 році, ліквідована в 70 роках ХХ сторіччя). З 50 років ХХ сторіччя в Рубіжному функціонував сільський клуб. Також в селі є братська могила радянським воїнам.
Жертви сталінських репресій.[ред. | ред. код]
- Дерев’янко Микола Матвійович, 1905 року народження, село Рубіжне Добропільського району Донецької області, українець, освіта 2 класи, безпартійний. Проживав в селі Рубіжне Добропільського району Сталінської (Донецької) області. Староста сільської общини. Заарештований 08 березня 1943 року. Військовим трибуналом військ НКВС по Сталінській (Донецькій) області засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1968 році.
- Денисенко Олексій Леонтійович, 1919 року народження, село Рубіжне Добропільського району Донецької області, українець, освіта 7 класів, безпартійний. Проживав в селі Рубіжне Добропільського району Сталінської (Донецької) області. Колгоспник колгоспу “Новий побут”. Заарештований 25 грудня 1943 року. Військовим трибуналом 3 гвардійської армії засуджений на 10 років ВТТ з позбавлення прав на 3 роки. Реабілітований у 1956 році.
- Парпара Герасим Дмитрович, 1887 року народження, село Велика Новосілка Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав в селі Рубіжне Добропільського району Донецької області. Бджоляр радгоспу. Заарештований 31 грудня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.
Джерела.[ред. | ред. код]
- http://pabel2007.narod.ru/kdd.htm
- Подолян В.В. Слово про Добропілля: роки, події, люди. Донецьк: Престиж-party, 2009. с. 36
- Добропільська районна централізована бібліотечна система Центральна бібліотека. "Береже пам'ять село" Матеріали історіко-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6 Збірник у двох частинах . Частина 2 . Добропілля 2016.
Примітки.[ред. | ред. код]
- ↑ Добропільська районна централізована бібліотечна система Центральна бібліотека. "Береже пам'ять село" Матеріали історико-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6 Збірник у двох частинах. Частина 2. Стр 90
- ↑ Список населённых мест Бахмутского уезда Екатеринославской губернии. Екатеринослав. 1911.
- ↑ Добропільська района централізована бібліотечна система Центральна бібліотека . "Береже пам'ять село" Матеріали історико-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6 Збірник у двох частинах . Частина 2 . Стр 91
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
