Рудаков Євген Васильович

Євген Рудаков
Євген Рудаков
Особисті дані
Повне ім'я	Євген Васильович Рудаков
Народження	2 січня 1942(1942-01-02)
	Москва, СРСР
Смерть	21 грудня 2011(2011-12-21) (69 років)
	Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Зріст	190 см
Вага	79 кг
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	воротар
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1960 1961—1962 1963—1977	«Торпедо» (Москва) «Суднобудівник» «Динамо» (Київ)	0 (0) 35 (-51) 258 (-169)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1968—1976	СРСР	48 (-35)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1979 1994	«Спартак» (Ів.-Фр.) «Кремінь» (Кременчук)
Звання, нагороди
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 29 березня 2010.

Євге́н Васи́льович Рудако́в (нар. 2 січня 1942, Москва — пом. 21 грудня 2011 року, Київ) — радянський український футболіст воротар. Майстер спорту міжнародного класу (1973). Заслужений майстер спорту СРСР (1973).

Життєпис

Народився 2 січня 1942 року в Москві. У 17-річному віці був зарахований в юнацьку команду «Торпедо» і отримав місце в дублі. У зв'язку з присутністю у складі команди сильних воротарів поїхав грати за миколаївський «Суднобудівник». У 1963 році перейшов у київське «Динамо», кольори якого захищав у 1964—1977 роках.

За збірну СРСР провів 48 матчів (в тому числі 6 матчів — за олімпійську збірну СРСР). Учасник Євро 1968, 1972. Олімпіади Мюнхені 1972, лише травма завадила зіграти на чемпіонаті світу у Мексиці 1970.

Один з самих визначних матчів за участю Євгена Рудакова відбувся 27 жовтня 1971 року в іспанській Севільї, де у відбірковому до чемпіонату Європи 1972 матчі зустрічалися збірні Іспанії та СРСР. Збірну Іспанії влаштовувала лише перемога з будь-яким рахунком, і вона провела два тайми в невпинних атаках на ворота збірної СРСР, але Євген Рудаков, демонструючи неймовірну реакцію та клас гри, жодного разу не дозволив м'ячу після ударів іспанських гравців перетнути лінію воріт, забезпечивши нульову нічию і вихід збірної СРСР до фінальної частини чемпіонату Європи. У грудні 1971 року Рудаков не тільки вдруге був визнаний найкращим воротарем року і отримав приз від журналу «Огонек», але і отримав нагороду тижневика «Футбол» — Футболіст року в СРСР.

У 1980-х роках працював у київському клубі «Зміна». У 1990-х — в спортінтернаті, а пізніше — в школі «Динамо» Київ.

У рейтингу найкращих воротарів XX століття в Європі посів 42 місце.

Помер 21 грудня 2011 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Досягнення

• Чемпіон СРСР (7): 1966, 1967, 1968, 1971, 1974, 1975, 1977.
• Володар Кубка СРСР (3): 1964, 1966, 1974
• Срібний призер чемпіонату СРСР (5): 1965, 1969, 1972, 1973, 1976(о).
• Чемпіон СРСР серед дублерів (2):1963, 1965
• Володар Кубка володарів Кубків: 1975
• Володар Суперкубка УЄФА: 1975
• Віце-чемпіон Європи: 1972
• Бронзовий олімпійський призер: 1972
• Номінант на «Золотой м'яч (France Football)»: (1971 — 12 місце), (1972 — 18-27 місце)
• Найкращий футболіст СРСР (за результатами опитування щотижневика «Футбол-Хоккей») — 1971
• Найкращий футболіст України — 1971
• Триразовий володар призу «Воротар року» в СРСР  — 1969, 1971, 1972
• Семиразовий володар призу «Воротар року в Україні» — 1966, 1969, 1971, 1972, 1973, 1974, 1975
• Засновник однойменного воротарського Клубу: 208 матчів на «0».

Нагороди

• Орден «За заслуги» III ступеня (2004)

Могила Євгена Рудакова

Література

• В. Хохлюк. Воротарі. — Луганськ, 2012. — С. 27. — ISBN 978-966-158-934-3.(рос.)

Посилання

• На сайті «Сборная России по футболу» (рос.)
• Статистика на сайті КЛИСФ (рос.)
• Статистика на сайті «National Football Teams» (англ.)