Очікує на перевірку

Рудаков Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудаков.
Рудаков Микола Іванович
Народився23 жовтня 1954(1954-10-23) (69 років)
Чупахівка, Охтирський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Діяльністьжурналіст, діяч культури, краєзнавець
Alma materКНУКіМ
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
Нагороди

Рудаков Микола Іванович (нар. 23 жовтня 1954(19541023), Чупахівка Охтирський район Сумська область) — український журналіст, культуролог, громадській діяч, меценат і продюсер.[1][2][3][4].

Автор і засновник фестивалів «Майбутнє України — діти»[5] (2000-2024) і «Гребінчині вечорниці» (2017-2021)[6][1]

Член Національної спілки журналістів України, Почесний працівник туризму України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 жовтня 1954 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області.

Під час літніх канікул та після закінчення десяти класів Чупахівської середньої школи (1972), працював на Чупахівському цукрокомбінаті, а потім перебував у лавах Радянської армії (1972—1974). Освіту здобував: у Ленінградській школі воєнкорів (1974), народному університеті правових знань в м. Києві (1979), а згодом - у Київському державному інституті культури (1986), а також на факультеті підвищення кваліфікації при Київському державному університеті імені Тараса Шевченка (1987).

Працював в системі МВС України, по тому - заступником директора «Укрконцерт» (УГКО), першим директором Республіканського будинку художніх колективів УРСР на бульварі Шевченка 50-52, а також директором низки творчих організацій у місті Києві.

У 1994 році Микола Рудаков створив і очолив Міжнародний доброчинний фонд «Українська хата», засновник і головний редактор газети «Хата» (1995). Неодноразово брав участь у передачах Першого і Другого каналу Українського радіо, на радіо «Голос Києва» (його пісні є в фондах Українського радіо), інтерв'ю радіо і телебаченню Словаччини (1993, 1994).[7]

Засновник та очільник Видавництва МДФ "Українська хата"(1995).

Микола Рудаков працював заступником завідувача Історико-документального відділу Кабінету Міністрів України (2002—2003). Державний службовець України 6 рангу.

За багаторічну доброчинну діяльність у справі естетичного та патріотичного виховання дітей та молоді нагороджений Почесними грамотами — Київського міського голови та Київської обласної державної адміністрації, Почесними грамотами — Київської та Сумської обласних рад та голів багатьох районів, міст і сіл України.

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]
  • Засновник і голова Київського міського молодіжного клубу правоохоронців (1977—1988)
  • Засновник, автор і ведучий КЛУБУ ЦІКАВИХ ЗУСТРІЧЕЙ Миколи Рудакова(1975)
  • Засновник і голова Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата» (1994-2019)
  • Член Національної спілки журналістів України (1996)
  • Член Творчої спілки "Асоціація діячів естрадного мистецтва України" (1989) Асоціація діячів естрадного мистецтва України - член Правління(1989)
  • Голова Київського обласного комітету і член президії Ради ПАП(профспілки атестованих працівників) ОВС України (2006-2009).
  • Засновник і керівник громадської організації «Голосіївський ветеран правопорядку м. Києва» (2020)
  • Засновник, організатор і художній керівник Всеукраїнських фестивалів мистецтв:
    • «Зорі над Ташанню» (1991)
    • «Майбутнє України — діти» (2000-2023))
    • «Горнусь до тебе, рідний краю!» (2000) . Засновник і президент міжнародних фестивалів:
    • Міжнародного фестивалю-марафону «Будьмо, люди!» (Україна — Словаччина) — 1994
    • Міжнародного фестивалю культури «Гребінчині вечорниці» (2017-2021)[1]
  • Учасник установчих зборів Сумського земляцтва в місті Києві 17 березня 1995 року в Будинку літераторів України, багаторічний член ради земляцтва та керівник Охтирського віддідення.

Мистецька, культурна діяльність

[ред. | ред. код]

Микола Рудаков є автором сценаріїв, режисером-постановником та ведучим низки концертних програм, ювілейних вечорів та членом журі Всеукраїнських і Міжнародних фестивалів культури та мистецтв:

  • Директор Новорічних вистав в Палаці мистецтв «Україна» грудень 1989/січень 1990 р.
  • Сільський фестиваль мистецтв "Зорі над Ташанню" Сумська область, серпень 1991 р.
  • Шоу-програма для дітей «В променях зірок» в Київському палаці дітей та юнацтва, 17 березня  1991 р.
  • Концерти майстрів мистецтв України в Франції «Вас вітає Україна!», 8-26 серпня 1992 р.[7]
  • Гастролі фольк-шоу гурту «Українські вечорниці» по Волинській області, 1993 р.
  • Міжнародний фестиваль-марафон "Будьмо, люди!" (Україна-Словаччина), 12-18 квітня 1994 р.[7]
  • Святковий концерт до Дня журналіста в Київському театрі оперети, 5 червня 1998 р.
  • 10-річний ювілей ПМШР «Беркут» в Палаці культури МВС України, 4 грудня 1998 р.
  • Всеукраїнський фестиваль-марафон «Горнусь до тебе, рідний краю» (Київська, Чернігівська, Сумська обл.), 2000  р.
  • Концерти до 10-річчя Незалежності України «Єднаймося, люба родино!»: Віталій Свирид, Василь Волощук, Ігор Якубовський, Заслужений народний ансамбль пісні і танцю України «Дарничанка» на літній естраді «Мушля» Центрального парку культури і відпочинку м. Києва, травень-серпень 2001 р.
  • Вечір пам'яті народного артиста України Олександра Таранця в Палаці «Український дім»,29 березня 2001 р.
  • Презентація альбому та компакт-диску «Діловий імідж України. Інтеграція у світовий економічний простір» в Центральному Будинку вчителя, 24 березня 2004 р.
  • Цикл вечорів «Ім'я…» в Центральному Будинку художника України, 1999—2004 рр.
  • Літературно-мистецькі вечори, за участю письменників Дмитра Білоуса, Василя Довжика, Володимира Морданя, Василя Скуратівського, Петра Осадчука, Ганни Чубач, Анатолія Тарана, Василя Юхимовича, Павла Глазового, Миколи Сингаївського, Олекси Ющенка, Євгена Дудара, Бориса Чіпа, Юрія Кругляка. 1995—2005 рр.
  • Ювілейні урочистості до 85-річчя та 90–річчя Київського «Бессарабського ринку», липень1997, липень 2002 р.
Автор слів пісень

та інших.[8]

Публікації

[ред. | ред. код]

М. І. Рудаков — автор низки статей в Енциклопедії сучасної України ІЕД.

В його доробку понад тисяча публікацій в періодиці України та зарубіжжя, є автором та упорядником кількох книг.

Основні друковані праці

[ред. | ред. код]

Книжкові видання

[ред. | ред. код]
  • Чупахівка чотирьохсотлітня. / М. І. Рудаков. — К. : Міжнародний доброчинний фонд «Українська хата», 2003.[10] — 80 с.: іл. — ISBN 966-7025-02-0
  • Автографи майстрів. / М. І. Рудаков. — К. : Міжнародний доброчинний фонд «Українська хата», 2005. — 128 с.: фотогр. — ISBN 966-7025-05-5[11]
  • У росах ноги набродив. / М. І. Рудаков. — К.: МДФ "Українська хата", 2022. - 48 с.: ISBN 978-966-7025-28-1
  • Поетична топоніміка. Поезія та проза про міста і села України, альманах (співавтор), С. 142-143 ISBN 978-617-513-350-7
  • Редактор-упорядник та автор макета книги Володимира Морданя «Це Європі далеко до нас».ISBN 966-7025-04-7
  • Есе в збірці «Лариса Недін. У зоні досяжності» / Н.Капустянська. — К.:ТОВ ВГ«Атопол», 2020. -256 с., с.224.-ISBN 978-966-2111-45-3
  • Упорядник 6 книг.

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Поетичні присвяти Миколі Рудакову від українських письменників

[ред. | ред. код]

Дмитро Білоус, Владислав Бойко, Василь Довжик, Павло Глазовий, Валентина Козак, Петро Медвідь, Володимир Мордань, Іван Левченко, Лідія Рижкова, Зоя Ружин, Галина Савка, Юрій Удод, Борис Харитонов, Олекса Ющенко ...

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Галина Ілєва (Жовтень 20, 2020). Гості: Микола Рудаков - журналіст, громадський і культурний діяч. Емігрантське радіо. Процитовано 15 жовтня 2023.
  2. ↑ НУХТ: Феєричне свято української пісні відбулося в університеті | НУХТ, accessdate: January 21, 2023
  3. ↑ Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація: 'Грані таланту': Новини 20 червня 2018, accessdate: January 21, 2023
  4. ↑ perohanych (Жовтень 20, 2020). Побачила світ книжка про творчість Лариси Недін. Жінка-УКРАЇНКА. Процитовано 15 жовтня 2023.
  5. ↑ Ірина Майданюк (7 червня 2023 року). Майбутнє України - діти. Національний університет біоресурсів і природокористування України. Процитовано 15 жовтня 2023.
  6. ↑ На Полтавщині відбувся І-й Міжнародний фестиваль культури "Гребінчині вечорниці" (12 вересня 2017). На Полтавщині відбувся І-й Міжнародний фестиваль культури "Гребінчині вечорниці" - Культура - Grebenka.com. Гребінка (міський сайт Гребінки). Процитовано 15 жовтня 2023.
  7. ↑ а б в Галина Ілева [інтерв'ю], 'Гість: Микола Рудаков - письменник і громадський та культурний дія', Емігрантське радіо «Україна без кордонів», 3 лютого, 2020
  8. ↑ Микола Рудаков - пісні на сайті проєкту «Українські пісні»
  9. ↑ Рудаков М. (14 травня 2021). Сила краси та індивідуальної творчості]. Урядовий кур'єр. Процитовано 15 жовтня 2023.
  10. ↑ Про Видавництво. Інформаційно-видавничий центр “Діловий партнер”. Архів оригіналу за 29 серпня 2004. Процитовано 15 жовтня 2023.[Архівовано 29 серпня 2004 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Петро Кравченко. З нових видань: Книга про майстрів // Вільна думка, 30 січня 2007, ч. 5-6, С. 34

Посилання

[ред. | ред. код]

https://esu.com.ua/author/М.+І.+Рудаков

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Розпорядження Голови Верховної Ради України № 1212 від 18 жовтня 2004 року
  • Постанова Колегії Міністерства культури і мистецтв України від 17 березня 2003 року, №3/30-г. Про нагородження Рудакова М. І.
  • Укази Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета:№ 15 від 14 жовтня 2004 р. та № 2533 від 3 липня 2014 року
  • Наказ Державної туристичної адміністрації України № 145-к від 17 червня 2004 року
  • Розпорядження Київського міського голови від 5 жовтня 2004 року,№ 257
  • Поетична топоніміка. Хмельницький. - 2015 р., c.142-143 ISBN 978-617-513-350-7
  • Сумське земляцтво в м. Києві. Вип. 1 / Упорядк. В.Г. Морданя. - К. : Довіра, 2005 - 318 с., с.6, 10, 214 - ISBN 966-507-172-6
  • Третьяков А. П. Бессарабская площадь.- К. : Имидж Принт, 2013.,- 171, [4] с. : фот. — 100 прим.,с.91 - ISBN 978-966-2397-07-9
  • Художньо-мистецька спадщина Сумщини. - К.: Хрещатик, 2007.с135,255. ISBN 966-581-344-8
  • Анна Багряна: "Бо Київ не пахне війною.Київ пахне собою". // Слово Просвіти. №44(2-8 листопада 2023), с.8
  • Біленко В. В. Пульс років майбутніх. // Ранок, журнал. № 5. - 1978, с.13.
  • Борисенко Галина. Зустріч «Хвилі творчості» з Миколою Рудаковим. // Громада плюс: газета. Чупахівка Сумськ. обл.,9 жовтня 2020 р.,с.4
  • Давиденко Е. В., Кто согреет озябшую «звезду». // Независимость: газета. - 1994, 30 березня.
  • Давиденко Е. В., Давиденко В. П. Как наши козаки Пряшев взяли... // Независимость - 1994, 13 липня.с.4-5
  • Душенко М. М.. Єднання через серця. // Урядовий кур'єр. - 1994, 30 квітня. С.1
  • Кохан Антоніна.50 автографів і побажань добра. // Сумщина: газета. - 2006, 5 серпня, с.1
  • Кравченко П. М. Степан Хвиля в Україні // Вільна думка: газета (Австралія). Число 32-34. 2007, 7-27 серпня. С.20
  • Матвійчук А. М. Будьмо, люди! // Музика. № 4. — 1994, с. 27.
  • Махінчук М. Г. Тепло «Української хати».// Голос України. -2014,1 листопада, с.12.
  • Мордань В. Г. Розкішне древо нашої культури. // Культура і життя. Київ,-2006,16 серпня, с.1
  • Мордань В.Г. Райдуги підкова:Лірика.-К.:Фенікс,2006.96 с., с.48. ISBN 966-651-330-7
  • Приймак О. Г., Брикульський М. Н. Миколі Рудакову — 50! // Робітнича газета. - 2004, 22 жовтня. С.2
  • Редакційна стаття. Золота осінь з друзями. // Урядовий кур'єр. — 2004, 23 жовтня. с.12
  • Рудаков Я. М. Готуймося на «Гребінчині вечорниці»! // Час і події: газета. Чикаго(США). 2017, 2 лютого
  • Рудько К. В променях зірок. / Анонс шоу-вистави Є.Роженко і М.Рудакова. // Київський вісник: газета. 1991, 21 березня. С.8
  • Харитонов Б. С. Білий вірш про доброчинність. // Київський вісник: газета. - 2014, 14 жовтня. С.3
  • Вл. інф. Творча зустріч. // Слово Просвіти. ч.6,15-21 лютого 2024 . С.1
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудаков_Микола_Іванович&oldid=43498548