Руденко Бела Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руденко Бела Андріївна
Народилася 18 серпня 1933(1933-08-18)[1] (86 років)
Антрацит, Луганська область
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність музична педагогиня, співачка, music pedagogy
Alma mater Одеська національна музична академія імені Антоніни Нежданової
Заклад Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Жанр опера
Нагороди
орден Леніна орден Дружби народів медаль «За освоєння цілинних земель»
Державна премія СРСР народний артист СРСР
Орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений артист УРСР

Бе́ла Андрі́ївна Руде́нко (нар. 18 серпня 1933) — українська оперна співачка, лірико-колоратурне сопрано. Народилася в м. Боково-Антрациті (Луганська обл.). Заслужена артистка України (1959), Народна артистка СРСР (1960).

Біографія[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Бела Руденко
Searchtool.svg Розповідь про минуле на телеканалі «Культура»
Searchtool.svg Не лише співачка, а й педагог вокалу
Searchtool.svg На черговій репетиції

Закінчила Одеську консерваторію (1956) по класу співу О. М. Благовидової.

У 1955 дебютувала в Одеському театрі опери та балету. Від 1956 солістка Київської опери, від 1973 — Великого театру. Відзначена на фестивалях і конкурсах у Москві й Тулузі (1956—1957).

З 1957 Бела Руденко виступала з концертами (у її програмі твори західно-європейських і радянських композиторів та українські народні пісні) як в СРСР, так і в різних країнах Європи, США, Канаді, в Японії тощо.

З 1977 року викладає в Московської консерваторії імені П. І. Чайковського, з 1988 року — професор кафедри сольного співу.

В 1992 році очолила Фонд розвитку Великого театру.

Завершила творчу діяльність у 1995 році. Прощальним спектаклем співачки у Великому театрі була опера П.Чайковського «Іоланта». У 1995—1999 рр. Б. Руденко — художній керівник оперної трупи Великого театру.

Оперні партії[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Відеозаписи Бели Руденко
Nuvola apps kaboodle.svg арія Цариці ночі з опери Чарівна флейта В.А. Моцарта з українським текстом Е. Дроб'язко (відео з фільму-концерту "театр и поклонники")
Nuvola apps kaboodle.svg Соловейко Кропівницького в супроводі хорової капели "Думка"
  • Джільда («Ріґолетто» Дж. Верді),
  • Розіна («Севільський цирульник» Дж.-А. Россіні),
  • Наташа («Війна і мир» С. Прокоф'єва),
  • Віолетта («Травіата» Дж. Верді),
  • Йолан, Ярина («Милана», «Арсенал» Ю. Майбороди) та ін.

Оцінка творчості[ред. | ред. код]

«Бела Руденко росла від ролі до ролі, від вистави до вистави. Її рух був поступовим — без стрибків, але і без зривів. Її сходження на музичний Олімп було неухильним; вона не здіймається стрімко, а піднімалася, завзято завойовуючи все нові вершини в кожної нової партії, і від того так просто і впевнено її високе мистецтво і її видатні успіхи».

— професор В. Тольба [2]

«Бела Руденко — одна з найвидатніших представниць сучасного радянського виконавського мистецтва. Рідкісне багатство тембрового і динамічного нюансування, пластичність і виразність вокальних фарб дозволяють Б. Руденко передавати всі різноманітності емоційного і психологічного змісту, ледь вловимі душевні рухи і настрої».

— Т. Швачко. «Бела Руденко. Творчий портрет »[3]

«Сопрано, які виконують запаморочливі пасажі, не вдаючись до штучних прийомів, беруть будь-яку ноту з абсолютною впевненістю, відтворюють трелі з легкістю флейтиста, — рідкісне явище. Бела Руденко — таке рідкісне явище. З усіх точок зору її виступ був тріумфом».

— «Нью-Йорк таймс» (США) [3]

«У Бели Руденко сліпуча техніка, величезна музичне обдарування, виняткове сценічна чарівність».

— «Daily worker» (Велика Британія) [3]

«Чудесний, прозорий і сильний голос співачки підкорив усіх. Її по праву можна назвати сьогодні одним з найкращих у світі колоратурних сопрано. Якщо ви хочете почути, як котяться перли по оксамиту — слухайте, як співає Бела Руденко».

— «Майніті» (Японія)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Руденко Бэла Андреевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Л. Омельчук. «Співаки Великого театру СРСР: Одинадцять портретів».
  3. а б в Швачко Т. А. Бела Руденко. Творчий портрет. — М. : Музика, 1982. — С. 30. — (Майстри виконавського мистецтва) — 50000 прим.

Джерела та література[ред. | ред. код]