Перейти до вмісту

Руденко Марія Авксентіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Руденко Марія Авксентіївна
Народилася14 лютого 1915(1915-02-14)
Слобода-Яришівська
Померла14 травня 2003(2003-05-14) (88 років)
Слобода-Яришівська, Могилів-Подільський район, Вінницька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Російська імперія → СРСР СРСР → Україна Україна
Діяльністьпоетеса Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВДПУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Заслужений працівник культури УРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Руденко.

Марі́я Авксе́нтіївна Руде́нко (14 лютого 1915, с. Слобода-Яришівська, Вінницька область — 14 травня 2003, там само) — українська фольклористка, етнографиня, краєзнавиця, педагогиня, майстриня декоративного мистецтва. Заслужений працівник культури України (1970), лауреатка премії імені Павла Чубинського (1992), Праведник народів світу (1995)[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Руденко Марія Авксентіївна народилася 14 лютого 1915 р. в с. Слобода-Яришівська Могилів-Подільського району Вінницької області. Майстриня витинанки, вишивки, декоративного розпису, краєзнавець, етнограф, фольклористка.[2]

Формуванню Марії Авксентіївни як творчої особистості сприяла атмосфера любові до народної пісні, що панувала в сім'ї Мельників. Мати, Ганна Іванівна, батько, Авксентій Федорович, та тітка Марія з молодих років співали в сільському хорі, яким керував Григорій Данилович Гриневич — учень Миколи Леонтовича. Померла 14 травня 2003 р.

Освіта

[ред. | ред. код]

У с. Яришів «Марія закінчила семирічну школу, згодом учительські курси в Могилеві-Подільському і, вже вчителюючи, заочно — Тульчинську педагогічну школу»[3] У 1948 р. — Вінницький педагогічний інститут. Вчителювала в селах Придністров'я.

Довгий час керувала Мрія Руденко дитячим фольклорним ансамблем «Сонечко» в рідному селі.

У 1966 році Марія Авксентіївна створила і протягом 33 років була керівницею жіночого вокально-етнографічного ансамблю «Горлиця», який вивчав і популяризував українські народні пісні: веснянки, колядки, щедрівки, купальські і обжинкові пісні. В ансамблі брали участь близько 20 учасниць різного віку, колектив існує і понині[4].

Творчість

[ред. | ред. код]

Марія Руденко першою взялася за відродження витинанок. Вчилася робити витинанки у своєї бабусі Одарки. Її роботи поклали початок унікальній колекції сучасних витинанок у Державному музеї етнографії народів колишнього Союзу.

Брала участь у міжнародних виставках у Челябінську, Харкові, Львові та інших містах. Була відзначена дипломами.

Роботи майстрині прикрашають експозиції Декоративного музею етнографії в Санкт-Петербурзі (Росія), а також Музею народної архітектури і побуту України в с. Пирогів, де вона демонструвала свої витинанки і розписувала хату.

Впродовж всього життя фольклористка записала понад 3000 українських народних пісень, тисячі загадок, прислів'їв та приказок, казок, легенд, прикмет, зберегла для майбутніх поколінь чимало давніх обрядів. Вперше творчі доробки Марії Авксентіївни світ побачив у 1949 р. в обласному видавництві вийшла книга, що вмістила записані нею пісні разом з творами Г. Танцюри, І. Глинського, Є. Горб[5].

У науковому архіві ІМФЕ ім. М. Т. Рильського зберігається понад 80 шкільних зошитів, що містять різноманітний фольклорний та етнографічний матеріал, зібраний М. Руденко та 2 великих альбоми мелодій (багато з яких записано голосом самої фольклористки)[4].

Вшанування

[ред. | ред. код]

Кримський астроном М. Черних відкрив малу планету, яку назвав на честь Марії Авксентіївни Руденко — «Горлиця»[6].

1993 року в Могилеві-Подільському було започатковано Всеукраїнське свято витинанки, згодом воно переросло у міжнародне. Тут у 2003 р. створено музей етнографії і народного мистецтва імені Марії Руденко, де зберігається кілька сотень цінних експонатів з домашнього архіву Марії Руденко, фотографій, фольклорно-етнографічних записів, листів, нагород, витинанок, вишитих її руками речей[7].

2016 року до ювілею колективу «Горлиця» видано репертуарний збірник пісень, зібраних фольклористкою та учасницями ансамблю.

Література

[ред. | ред. код]
  • На радість людям… : до 90-річчя від дня народж. Марії Авксентіївни Руденко (1915—2003): бібліогр. покажч. / уклад.: О. Г. Ніколаєць, Т. М. Кристофорова ; авт. передм. А. М. Подолинний. — Вінниця : Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, 2005. — 25 с. — (Наші видатні земляки).
  • Візнюк, В. Г. «Подільська горлиця» — Марія Руденко / В. Г. Візнюк // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзн. дослідж. : матеріали XXII Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф. 22 жовт. 2009 р. — Вінниця, 2009. — С. 507—509.
  • Горлиця: [про Марію Руденко — краєзнавця, етнографа, фольклориста, уродженки с. Слобода-Яришівська Могилів-Поділ. р-ну] / А. М. Подолинний // Жити Україною: ст., рец., есе / А. М. Подолинний. — Вінниця, 2007. — С. 31–35.
  • Дзюба, А. С. Марія Руденко — Подільська фолькльористка ХХ ст. / А. С. Дзюба // Наук. зап. : Сер.: Історія. / ВДПУ ім. М. Коцюбинського. — Вінниця, 2006. — Вип. Х. — С. 237—242.
  • Захар'яш, Є. Ім'я планети — Горлиця: [нову планету крим. астрономи назвали «Горлиця» — на честь самодіял. ансамблю с. Слобода-Яришівська Могилів-Поділ. р-ну] / Є. Захар'яш // Робітн. газ. — 1992. — 3 груд.
  • Маніленко, П. Перші відвідувачі: [побували в Могилів-Поділ. музеї етнографії та народного мистецтва ім. М. Руденко] / П. Маніленко // Вінниц. газ. — 2004. — 10 лют. — С. 3.
  • Руденко Марія Авксентіївна // Народні майстри Вінниччини: довідник / Упр. культури і туризму Вінниц. ОДА, Вінниц. обл. центр нар. творчості ; уклад.: Т. О. Цвігун, Н. А. Сентемон, Т. Г. Гец. — Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2009. — С. 88–89.
  • Руденко Марія Оксентіївна // Краєзнавці Вінниччини: Біографії. Бібліографія / С. Гальчак. — Вінниця, 2005. — С. 166—167.
  • У вінок пошани Берегині: [про відкриття музею етнографії Марії Руденко. Могилів-Поділ. р-н] // Слово Придністров'я. — 2004. — 26 трав. — С. 2.
  • Ювілей подільської берегині: [М. Руденко — 90 років, уродженці с. Слобода-Яришівська Могилів-Поділ. р-ну] / М. Гоцуляк // Слово Придністров'я. — 2005. — 12 лют. — С. 1.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Праведники народів світу : довідник / за ред. І. Я. Щупака. — Дніпро : Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2016. — С. 34.
  2. ↑ Руденко Марія Авксентіївна // Народні майстри Вінниччини: довідник / Упр. культури і туризму Вінниц. ОДА, Вінниц. обл. центр нар. творчості ; уклад.: Т. О. Цвігун, Н. А. Сентемон, Т. Г. Гец. — Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2009. — С. 88–89.
  3. ↑ storinka-m.kiev.ua. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)
  4. ↑ а б Єфімова, Валентина (13 лютого 2025). Педагогічно-мистецький світ Марії Руденко (1915-2003). Педагогічний музей України. Процитовано 2 березня 2025.
  5. ↑ https://slobozhane.at.ua/publ/vidatni_osobistosti/marija_rudenko/gorlicja_podillja_biografichnij_naris/3-1-0-1
  6. ↑ Чебан, Олег (18 лютого 2015). На честь краєзнавця і фольклориста Марії Руденко назвали планету. Урядовий кур'єр. Процитовано 2 березня 2025.
  7. ↑ Колесник, Людмила (20 лютого 2019). Марія Руденко - наша гордість і берегиня українських традицій. Могилів-Подільська районна державна (військова) адміністрація. Процитовано 2 березня 2025.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Руденко_Марія_Авксентіївна