Руденко Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Іванович Руденко
220px
Сергій Іванович Руденко в молоді роки
Народився 16 (29) січня 1885(1885-01-29)
Харків
Помер 16 липня 1969(1969-07-16) (84 роки)
Ленінград, Росія
Національність Українець
Діяльність Археологія, Антропологія

Сергí́й Іва́нович Руде́нко (* 16 (29) січня 1885(18850129), Харків — † 16 липня 1969, Ленінград) — український та російський археолог, антрополог і етнограф (учень Федора Вовка). Один із видатних людей свого часу. Перу цього вченого належить понад сотня публікацій з різних галузей знань: археології, антропології, етнографії, мистецтвознавства, гідрології. Людина, яка зробила значний внесок у розвиток української антропології та етнології. Входив до групи студентів, що стали учнями Федора Вовка за часів його викладання у Російській Імперії. Все життя Сергія Івановича було присвячене науці, творчий шлях ученого можна розглядати через призму дослідницької діяльності.

Життя[ред.ред. код]

Народився 16 (29) січня 1885 р. у м. Харкові в дворянській українській родині. Під час навчання в Пермської гімназії став цікавитися етнографічними дослідженнями. Інтерес до етнографії у нього збережеться протягом усього життя. Після закінчення гімназії в 1904 р. С. І. Руденко вступив на природне відділення фізико-математичного факультету Імператорського Санкт-Петербурзького університету.

У 1908 р. опублікував у Паризькому журналі «Revue: des Traditions Populairs» свою першу статтю «Перекази і казки башкир». У тому ж році майбутній учений уперше взяв участь в археологічній експедиції, що займалася розкопками Мезинської палеолітичної стоянки.

Ще студентом С. І. Руденко отримав глибокі знання і практику з цілої низки наукових дисциплін. У 1909 р. він відправився в Сибір для антропологічного, етнографічного та археологічного вивчення хантів, мансі, ненців у рамках наукового проекту Етнографічного відділу Російського музею та за підтримки Томського губернатора Н. Л. Гондатті. Ця експедиція відсунула термін закінчення університету до весни 1910 р. Після цього дослідника залишили на кафедрі географії та антропології, що давало можливість для проведення наукових досліджень і отримання ступеня магістра.

Для підготовки до отримання звання професора Санкт-Петербурзького університету С. І. Руденко в 1913–1914 рр. пройшов закордонне стажування, побувавши в Сирії, Палестині, Єгипті, Туреччині та Італії. Протягом року він слухав лекції і займався антропологією в Парижі. У зазначені роки С. І. Руденко взяв участь у кількох міжнародних конгресах і був обраний членом Паризького антропологічного товариства. Після свого повернення із закордонного відрядження Сергій Іванович став викладати в Петроградському університеті і на Бестужевських курсах. Влітку 1916 р. він як асистент кафедри географії та антропології, а також секретаря університетського Антропологічного суспільства і співробітника Етнографічного музею ім. Олександра III взяв участь у топографічної експедиції, яка проводила на Південному Уралі роботи для військового міністерства.

Хронологія подій[ред.ред. код]

  • У 1916 р. С. І. Руденко публікує першу частину своєї магістерської дисертації "Башкири. Досвід етнологічної монографії " (друга частина опублікована в 1925 р., а перероблене видання обох частин у 1931 р.). За цю роботу в 1918 р. вчена Рада Московського університету присудила йому ступінь магістра географії.
  • У 1919–1921 рр. С. І. Руденка спочатку обрали доцентом Новоросійського університету, а потім професором кафедри географії Томського університету, в якому він працював деканом фізико-математичного факультету, а також здійснював різні дослідницькі заходи. Після повернення в Петроград в 1921 р. Сергій Іванович став завідувачем Етнографічного відділу Російського музею і був обраний професором, завідувачем кафедри антропології та етнографії університету.
  • У 1920-і рр.. вчений активно працював в Особливому комітеті Академії наук по дослідженню союзних і автономних республік. У ці ж роки його обрали старшим науковим співробітником ГАИМК.
  • У 1930 р. С.І Руденко був заарештований за сфабрикованою справою. Після засудження його направили в Біломорсько-Балтійський виправно-трудовий табір, звідки його достроково в 1934 р. звільнили. Повністю вченого реабілітували в 1957 р. Під час свого ув'язнення С. І. Руденко досліджував елементи озерної хвилі та їх вплив на захисні споруди. За вдалі розробки в цій області його перевели у відділ гідрології Біломоро-Балтійського комбінату, де він вивчав режим р. Тулома. Результати своєї наукової діяльності в цій області Сергій Іванович представив в якості дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук.
  • З 1944 р. С. І. Руденко відновив викладання в Ленінградському університеті. У 1945 р. дослідника нагородили медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.». У 1950 р. його затвердили у вченому званні професора по кафедрі і спеціальності «фізична географія». У 1953 р. вчений за завданням дирекції Інституту археології АН СРСР організував при Ленінградському відділенні Лабораторію археологічних технологій.
  • У 1947–1950 рр. керівник археологічної експедиції в район Гірського Алтаю, що виявила пазирицькі поховання.
  • 23 лютого 1967 С. І. Руденка перевели на пенсію, але залишили науковим консультантом лабораторії. За внесок у розвиток науки Сергій Іванович у 1954 р. був нагороджений орденом «Знак пошани», а в 1964 р. Географічне товариство присудило йому золоту медаль П. П. Семенова-Тян-Шанського.

Видатний вчений помер 16 липня 1969 р. і похований на Шуваловському кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Праці

1908

  • Traditions et contes bachkirs // Revue de traditions populaires. Paris, 1908. Vol. 23. № 2-3. P. 49-63.

1909

  • Traditions et contes bachkirs // Revue de traditions populaires. Paris, 1909а. Vol. 24. № 4-6. P. 129-136.
  • Башкиры // Новый энциклопедический словарь. СПб., 1909б. Т. 5. Стб. 483-508. Библиогр.: стб. 508.
  • Вогулы // Новый энциклопедический словарь. СПб., 1909в. Т. 11. Стб. 46-47. Библиогр.: стб. 47.
  • Грузины // Новый энциклопедический словарь. СПб., 1909г. Т. 15. Стб. 134-146. Библиогр.: стб. 136.
  • Камчадалы // Новый энциклопедический словарь. СПб., 1909д. Т. 20. Стб. 665-666.
  • Корелы или Карелы // Новый энциклопедический словарь. СПб., 1909е. Т. 22. Стб. 751-754. Библиогр.: стб. 754.
  • Культ предков // Новый энциклопедический словарь. СПб., 1909ж. Т. 23. Стб. 632-634.

1910

  • Чувашские надгробные памятники // МЭР. СПб., 1910а. Т. 1. С. 81-88.
  • Этнографические коллекции из бывших Российско-Американских владений // МЭР. 1910б. Т. 1. С. 155-200 (в соавторстве с Ф.К. Волковым).

1911

  • Добывание огня трением у чувашей // Труды студ. науч. кружков физ.-мат. фак-та СПб. ун-та. 1911. Т. 1. Вып. 1. С. 61-67.

1912

  • Предварительный отчёт об экспедиции на Север Тобольской губ. // Отчёт Этнографического отдела Русского музея Императора Ал-ра III за 1910 г. СПб., 1912. Приложение. С. 44-50. (94/95)

1913

  • По поводу опыта антропологической классификации населения земного шара А.А. Ивановского // ЕРАО. 1913. Т. 4. С. 159-172.

1914

  • Погляд на антропольогічні відносини в украіньского народу // Праці наукова ім. Т.Г. Шевченка. Львів, 1914а. С. 1-9 (в соавт. с И. Раковским).
  • Etudes de la crâne ossements humains // BMSA de Paris. 1914б, janv. P. 1-6 (в соавт. с И. Раковским).
  • Предметы из остяцкого могильника возле Обдорска // МЭР. Петроград, 1914в. Т. 2. С. 35-56.
  • Notes sur les variations de l’inclinaisons de la tête du fémur etsur la hauteur ischio-suscoty loidienne suivant l’indice busto-ceulique // BMSA de Paris. 1914г, mai. P. 200-204.
  • Resultats de mensuration antropologique sur le peuplade du Norouest de la Sibérie // BMSA de Paris. 1914д, mars. P. 123-143.
  • Etudes de la squelettes Gaulois // BMSA de Paris. 1914е, juin. P. 257-268.
  • Антропологическое исследование инородцев Северо-Западной Сибири // ЗАН. Сер. 8: Физ.-мат. отд. 1914ж. Т. 33. № 3. С. 1-125, 7 л. ил.
  • Инородцы нижней Оби (Этнографический очерк) // ТОЗ. СПб., 1914з. Т. 3 (1909–1918). С. 28-44, ил., 2 табл., 1 л. карт, 1 прилож.
  • Лаклинская и Игнатьева пещеры Южного Урала // ТОЗ. СПб., 1914и. Т. 3. С. 118-132, 5 табл., 2 л. карт.

1915

  • Размеры бедра и таза в пропорциях человеческого тела // ЕРАО. 1915а. Т. 5. С. 89-98.
  • Половое бессилие в этнографической литературе // Якобзон И. Половое бессилие. Пг., 1915б. С. 5-12.
  • Пособие для остеометрии. Пг., 1915в. 30 с., ил., табл. 1916

1916

  • Башкиры: Опыт этнологической монографии. Ч. I: Физический тип башкир // ЗРГО по отд. этногр. Пг., 1916а. Т. 43. Вып. 1. 312 с., ил., 4 л. карт.
  • Лебедев Н.Н. (некролог) // ЕРАО. 1916б. Т. 6. С. V-VIII.
  • Указатель русской антропологической литературы за 1912 и 1913 гг. // ЕРАО. 1916в. Т. 6. С. 167-176.
   (95/96)
   Обычай // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916г. Т. 29. Стб. 194-197.
   Огонь // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916д. Т. 29. Стб. 249-253.
   Одежда // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916е. Т. 29. Стб. 262-270.
   Орочи // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916ж. Т. 29. Стб. 698-699.
   Орудие // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916з. Т. 29. Стб. 715-717.
   Остеометрия // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916и. Т. 29. Стб. 721-723.
   Остяки // Новый энциклопедический словарь. Пг., 1916к. Т. 29. Стб. 862-865.

1918

  • Отчёт о раскопках Прохоровских курганов // МАР. 1918а. № 37. С. 2-12.
  • Описание скелетов из Прохоровских курганов (приложение к статье Ростовцева М.И. «Курганные находки Оренбургской области эпохи раннего и позднего эллинизма)» // МАР. 1918б. № 37. С. 84-102.

1921

  • Остатки первобытного человека в Южной Африке // Экскурсионное дело. 1921. № 2-3. С. 240-242.

1922

  • Ископаемые люди // Географический вестник. Пг., 1922а. Т. I. Вып. 2-3. С. 21-24.
  • Последние данные к вопросу о происхождении человека // Природа. 1922б. № 89. С. 3-10.

1924

  • Географический и этнографический очерк Сибири // Вся Сибирь: Справочная и адресная книга на 1924 год. Л.: Изд-во Сев.-Зап. областного отделения Главной конторы «Известия ЦИК СССР и ВЦИК», 1924а. С. 1-16.
  • Предисловие к книге Крофорда. Человек и его прошлое : Пер. с англ. Ф.А. Фиельструп; Под ред. С.И. Руденко. Л., 1924б. С. 11-12.

1925

  • Инструкция для измерения черепа и костей человека: Материалы по методологии археологической технологии. Л.: РАИМК, 1925а. 40 с.
   (96/97)
  • Башкиры: Опыт этнологической монографии. Ч. 2: Быт башкир // ЗРГО по отд. этногр. Л., 1925б. Т. 43. Вып. 2. 330 с., ил., 4 л. карт.

1926

  • Погребение человека каменного века в восточном Алтае // Природа. 1926а. № 1-2. Стб. 108-109.
  • Главнейшие успехи антропологии в СССР за время Революции // Научный работник. 1926б. № 1. С. 33-42.
  • Алтайская экспедиция // Этнографические экспедиции 1924 и 1925 гг. Гос. Русского музея. Л., 1926в. С. 61-78.
  • Современное состояние и ближайшие задачи этнографического изучения турецких племён // Первый всесоюзный тюркологический съезд. Баку, 1926г. С. 58-66.

1927

  • Могильник Кудыргэ на Алтае // МЭ. 1927а. Т. 3. Вып. 2. С. 37-52 (в соавт. с А.Н. Глуховым).
  • Physical Antropology in Russia (USSR) // American Journal of physical antropology, 1927б, july-september. Vol. 10. № 3. P. 483-486.
  • Антропологические особенности западных казаков // Мат. Особого Комитета по исслед. Союзн. и авт. Респ. 1927в. Вып. 3. С. 7-59.
  • Очерк быта казаков бассейна рек Уила и Сагыза // Мат. Особого Комитета по исслед. Союзн. и авт. Респ. 1927г. Вып. 11. С. 83-134.

1928

  • Погляд на антропольогічні відносини в украіньского народу // Пр. наукова товариства ім. Т.Г. Шевченка. Б.И., 1928. C. 1-10 (в соавт. с И. Раковским).

1929

   Перевес // Мат. по этн. Издание Гос. Русского музея. 1929а. Т. 4. Вып. 2. С. 1-12 (рец. на фр. яз.).
   Графическое искусство остяков и вогул // Мат. по этн. Издание Гос. Русского музея. 1929б. Т. 4. Вып. 2. С. 13-40 (рец. на фр. яз.).
   Исключительная находка на Алтае: интервью с С.И. Руденко // Ленинградская правда. 1929в. 17 мая.
   Les sépultures de l’époque des kourganes de Minoussinsk // L’Antropologie. Paris, 1929г. T. 39. P. 401-430.
   Объяснительная записка к этнографической карте Сибири // Труды комиссии по изучению племенного состава населения
   (97/98)
   СССР и сопредельных территорий / Ред. издания акад. С.Ф. Ольденбург и С.И. Руденко. Л.: Изд-во АН СССР, 1929д. № 17.


   1930
   Очерк быта северо-восточных казаков // Материалы комиссий экспедиционных исследований. Вып. 15: Казаки: Сб. ст. антропологического отряда Казакстанской экспедиции АН СССР. Исслед. 1927 / Под ред. С.И. Руденко. Сер. казакстанская. Л.: Издание АН СССР, 1930а. С. 1-72.
   К палеоантропологии Южного Алтая // Материалы комиссий экспедиционных исследований. Вып. 15: Казаки: Сб. ст. антропологического отряда Казакстанской экспедиции АН СССР. Исслед. 1927 / Под ред. С.И. Руденко. Сер. казакстанская. Л.: Издание АН СССР, 1930б. С. 137-148.


   1931
   «Скифское» погребение Восточного Алтая // СГАИМК. 1931. № 2. С. 25-31, ил.


   1932
   Эмпирические данные об элементах волны на озерах средней величины и искуственных бьефах // За качество. Медвежья Гора, 1932. 1 дек. № 8. С. 116-119.


   1933
   Волны и ветер // За качество. Медвежья Гора, 1933а. 2 мая. С. 221-224.
   Сгонные и нагоннные явления на озере Выг // За качество. Медвежья Гора, 1933б. 18 мая. С. 225-228.


   1935
   Донный лед на реке Нижний Выг // Беломор.-Балт. Комбинат. Медвежья Гора, 1935а. № 4. С. 13-15 (в соавт. с Н.И. Бочановским).
   Приливы и отливы на участке Нижне-Туломского строительства // Беломор.-Балт. комбинат. Медвежья Гора, 1935б. № 5. С. 11-16.
   Пропуск паводка 1935 г. через Нижне-Туломский гидротехнический узел // Беломор.-Балт. комбинат. Медвежья Гора, 1935в. № 10-11. С. 40-44.


   1938
   Вопросы расчёта потерь на испарение при проектировании водохранилищ // Труды гос. гидролог. ин-та. 1938. Вып. 2. С. 255-286.
   (98/99)


   1939
   Об учёте влияния ледяного и снегового покровов на водный баланс естественных и искусственных водоемов // Метеорология и гидрология. 1939. № 1. С. 56-68 (в соавт. с В.Г. Андреяновым).


   1941
   Вопросы расчета потерь на испарение при проектировании водохранилищ // Труды Гос. гидролог. ин-та. Вып. 2: Вопросы гидрофизики. 1941. С. 285-286, ил. Библиогр.: с. 284-286.


   1944
   Скифская проблема и алтайские находки // ИАН. Серия ист. и филос., 1944. Т. 1. № 6. С. 266-275, ил.


   1946
   К методике изучения элементов озерной волны // Науч. бюл. ЛГУ. 1946. № 7. С. 31-34.


   1947
   Древние наконечники гарпунов азиатских эскимосов // ТИЭ. Новая серия. 1947а. Т. 2. С. 233-256, ил.
   Древняя культура Берингова моря и эскимосская проблема. М.; Л.: Изд. Главсевморпути, 1947б. 135 с., ил., карт. Библиогр.: с. 114-116.


   1948
   Второй Пазырыкский курган: Результаты работ экспедиции ИИМК АН СССР в 1947 г. Предварительное сообщение. Л.: Гос. Эрмитаж, 1948а. 64 с., ил., 15 л., карт.
   Культура доисторического населения Камчатки // СЭ. 1948б. № 1. С. 153-179.
   Испарения с водной поверхности и потери на испарение с больших водохранилищ // Труды Гос. гидролог. ин-та. 1948в. Вып. 357. С. 3-90.


   1949
   Культура Алтая времени сооружения Пазырыкских курганов // КСИИМК. 1949а. Вып. 26. С. 97-109, ил.
   Предварительное сообщение о раскопках в Улагане 1947 г. // СА. 1949б. № XI. С. 261-270.
   Искусство скифов Алтая. М.: Изд. ГМИИ им. А.С. Пушкина, 1949в. 90 с., ил. (в соавт. с Н.М. Руденко).
   Татуировка азиатских эскимосов // СЭ. 1949г. № 1. С. 149-154.
   (99/100)
   Древнейшая скифская татуировка // СЭ. 1949д. № 3. С. 133-143.


   1950
   К древнейшей истории Горного Алтая: Горноалтайская экспедиция ИИМК АН СССР 1949 г. // ВИ. 1950а. № 2. С. 155-159.
   Раскопки Пазырыкской группы курганов // КСИИМК. 1950б. Вып. 32. С. 11-25, ил.


   1951
   Пятый Пазырыкский курган // КСИИМК. 1951а. Вып. 37. С. 106-116.
   Башадарские курганы // Тез. докл. на сессии Отд. ист. и филос. и пленуме ИИМК, посвящ. итогам археологических исследований 1946–1950 гг. М., 1951б. С. 49-51.
   Сокровища Пазырыкских курганов // По следам древних культур. М., 1951в. С. 113-142, ил.
   Стрелы и принадлежности для стрельбы из лука // Исторический памятник русского мореплавания XVII в. М.; Л., 1951 г. С. 97-102 (в соавт. с Я.В. Станкевич).
   Der Zweite Kurgan von Pazyryk. Arbeits ergebnisse der Expedition des Instituts für Geschichte der Materiallen Kultur der Akademie der Wissenschaften der UdSSR v.g. 1947. Berlin, 1951д. 96 s., mit. i1; 15 sit.


   1952
   Башадарские курганы // КСИИМК. 1952а. Вып. 45. С. 30-39, ил.
   Горноалтайские находки и скифы. М.; Л., 1952б. 268 с., ил. Библиогр.: с. 259-261.


   1953
   Культура населения Горного Алтая в скифское время. М.; Л., 1953. 402 с., ил., 120 табл. Библиогр.: с. 377-380.


   1954
   В курганах Горного Алтая: Работы Института истории материальной культуры (беседа с начальником экспедиции С.И. Руденко) // Вечерний Ленинград. 1954. 22 окт. 1955
   Башкиры: Историко-этнографические очерки. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1955а. 392 с., ил., 5 л. карт.
   (100/101)
   О датировке Горноалтайских курганов // ВИ. 1955б. № 11. С. 120-123.
   Сокровища Горного Алтая // Нева. 1955в. № 4. С. 134-140, ил.


   1957
   К вопросу о датировке и историко-культурной оценке горноалтайских находок // СА. 1957а. Т. 27. С. 301-306.
   О древних связях Китая с племенами Алтая // Каогу сюэбао. 1957б. № 2 (16). С. 37-48 (на кит. яз.).
   I grifoni custodi dell’oro // Realta sovietica Roma. 1957в. An 5. № 6. P. 28-29, 6 photo (на итал. яз.).


   1958
   The mythological Eagle, the Gryphon, the winged Lion and the Wolf in the Art of Northern Nomads // Artibus Asiae. 1958а. Vol. 21. № 2. P. 101-122, il. 5 tb.
   О чём поведали курганы // Наука и жизнь. 1958б. № 10. С. 23-25, ил.


   1960
   The Troove of Pazyryk Horison // Magasine of the Arts. N.Y., 1960а. № 1, janv. P. 110-112, il.
   Алтай и его древние обитатели // Доклады на ежегодных чтениях памяти Л.С. Берга. ГО. М.; Л., 1960б. Чт. IV-VII, 1956–1959. С. 60-74.
   Культура населения Центрального Алтая в скифское время. М.; Л., 1960в. 360 с., ил.
   Культура населения Горного Алтая в скифское время и её связи с культурами Азии и Китая // Научная конференция по истории Сибири и Дальнего Востока. Секция археологии, этнографии, антропологии и истории Сибири и Дальнего Востока дооктябрьского периода: Доклады. Иркутск, 1960г. С. 45-46.
   Усть-Канская палеолитическая стоянка // МИА. 1960д. № 79. С. 104-125, ил.
   Рец. на кн.: М.П. Грязнов. Древнее искусство Алтая: Альбом. Л., 1958 // СА. 1960е. № 1. С. 312-315.


   1961
   The Ust’-Kanskais paleolitnic cave site Siberia // American Antiquiti. 1961а. Vol. 27. № 2. P. 203-215, il. Bibliogr.: p. 314.
   Искусство Алтая и Передней Азии. Середина I тысячелетия до н.э. М., 1961б. 68 с., ил., 9 л. ил. Библиогр.: с. 65-66.
   (101/102)
   К вопросу о формах скотоводческого хозяйства и о кочевниках // МЭ. Ч. I: Доклады за 1958–1961 гг. 1961в. С. 1-15.
   The ancient cultur of the Bering sea and eskumo problem (Transl. P. Tolstoy) // Toronto: Univ. Toronto press, 1961г. 198 p., il., cart., 38 tb. Il.


   1962
   Жидкие сцинтилляторы для радиоуглеродного датирования в археологии // Radioisotops in the physical sciences and Industry. Vienna: Internat. Atomic Energey Ageney, 1962а. Vol. 1. P. 91-99 (Proceedings of the Conference on the use of radioisotopes in the physical sciense and industry held by the international atomic energy agency, with the cooperation of the United Nations educational, scientifique and cultural organisation at Copenhagen, 6-17 sempt. 1960. in 3 vols. (на англ., фр., рус. яз.) (в соавт. с Е.Е. Стариком, В.В. Артемьевым, С.В. Бутомо, В.М. Дрожжиным, Е.Н. Романовой).
   Культура хуннов и Ноинулинские курганы. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1962б. 205 с., ил., 73 л. ил. Библиогр.: с. 203-204.
   Сибирская коллекция Петра I. М.; Л., 1962в. 52 с., ил., 27 табл. Библиогр.: с. 40.
   Счётчик веков // Звезда. 1962г. № 5. С. 182-183.


   1963
   Григорий Николаевич Потанин как этнограф // ИВГО. 1963а. Т. 95. Вып. 2. С. 177-180.
   Из истории древней металлургии и литейного дела // МЭ. 1963б. Вып. 3. С. 17-26.
   Предисловие к книге «Новые методы в археологических исследованиях»: Сб. ст. / Отв. ред. С.И. Руденко. Л., 1963в. С. 3-8.


   1964
   О работе радиоуглеродной лаборатории Института археологии АН СССР // Абсолютная геохронология четвертичного периода. М., 1964а. С. 17-19.
   Die Sibirische Sammlung Peters I. Düsseldorf, 1964б. S. 1-67.
   The Culture of Prehistorie Population of Kamchatka // The Archaeology and Geomorphology of Northen Asia. Canada, 1964в. P. 265-295.


   1965
   Gold Guarding Griffins. Southern Siberia in Scythian times. N.Y., 1965а. 128 p., il.
   (102/103)
   К вопросу об историческом синтезе. По поводу одной дискуссии // ДЭ. Л., 1965б. Вып. I (4). С. 59-65.


   1966
   Археологические исследования П.К. Козлова в аспекте исторической географии // ИВГО. 1966а. Т. 98. № 3. С. 240-246 (в соавт. с Л.Н. Гумилевым).
   О возрасте сибирских мамонтов // ДЭ. 1966б. Вып. 3. С. 51-55.
   Bibliographical references to Central Asia and the Caucasus // Series of the Peabody Musem of Archaelogy and Ethnology. Harvard: Un-ty press, 1966в. Vol. 3. P. 175-177.


   1967
   Ноин-Ула // Советская историческая энциклопедия. М., 1967а. Т. 10. Стб. 301.
   Пазырык // Советская историческая энциклопедия. М., 1967б. Т. 10. Стб. 723-724.
   Итоги дискуссий по проблеме этногенеза // Доклады отделений и комиссий ГО. Л., 1967в. Вып. 3. С. 108-112.


   1968
   Культура бронзы Минусинского края и радиоуглеродные датировки // Доклады отделений и комиссий ГО. Л., 1968а. Вып. 5. С. 39-45.
   Древнейшие в мире художественные ковры и ткани из оледенелых курганов Горного Алтая. М.: Искусство, 1968б. 136 с. (рец. на англ., фр., нем. яз.).
   Падзирику Кофун-но // Согудо-то харедзуму согд. Токио, 1968в. С. 5-38 (1 ст. из кн. «По следам древних культур, 1951) (на япон. яз.).


   1969
   Рец. на кн.: Э.Б. Вадецкая. Древние идолы Алтая. [ошибка, д. б.: Енисея] М.; Л., 1967. 78 с. // СА. 1969а. № 2. С. 286-288.
   Die Kultur der Hsiung-nu und die Hügelgräber von Noin-Ula (Übers. Auf dem Rüss. M. Pollems; Vorwort K. Iettmar // Antiquitas Reihe. Bonn, 1969б. Bd. 7. № 3. 320 s., il.
   Studien über das Nomadentum // Vichwirschaft und Hirtenkultur. Ethnographische Studien. Bd.: Akadémiae. Kiady, 1969в. S. 15-32.
   Юбилей уцайы менэн бер-ике тел к (Несколько пожеланий в связи с юбилеем) / Предисл. Т. Сагитова // Совет Башкортостаны. 1969г, 21 марта (на башк. яз.).
   (103/104)


   1970
   Опыт применения методов естественных наук к исследованию неолитических памятников // Доклады отделений и комиссий ГО. 1970а. Вып. 15. С. 38-59, ил. Библиогр.: с. 59.
   Frozen Tombs of Siberia: The Pazyryk burials of iron age horsemen (Transl. autors revisions. Pref. M.W. Thomson) // Berkeley; Los Angeles: Univ. Calif. Press, 1970б. 340 p., il., kart. (72 tb., il.).
   Предисловие к книге Л.Н. Гумилёва «Поиски вымышленного царства». М., 1970в. С. 3-8.
   Раздел этнография // Географическое общество за 125 лет (в соавт. с Н.Н. Степановым). Л.: Наука, 1970г. С. 193-200, ил.


   1971
   Сравнительная этнография тангутов и их потомков // Этнография народов СССР / ГО. Отд. этногр.: Сборник, посвящ. памяти С.И. Руденко. Л., 1971а. С. 21-30. Библиогр.: с. 30.
   Искусство Алтая и Южной Сибири в скифское время // История искусства народов СССР. М., 1971б. Т. 1. С. 255-275, ил.


1972 Die Ugrie und die Nenzen an Unteren Ob: Ihre Vergangen heit und ihre Familien und Sippenver haltnisse // AE. T. 21 (1-2). Budapest, 1972 (на нем. яз.).


1973 Башкирские сказки и поверия // Археология и этнография Башкирии. Уфа, 1973. Т. 5. С. 17-31.


1996 Скифская проблема и алтайские находки // Антология советской археологии (1941–1956). М., 1996. Т. III.


Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
  • Руденко Сергей Иванович (29.1.1885, Харьков — 16.7.1965, Ленинград)
  • Массон В. М. К 80-летию С. И. Руденко «Советская археология» 1965, — 4
  • Бикбулатов Н. В. С. И. Руденко и башкирская этнография «Археология и этнография Башкирии» Уфа, 1973 Т.5.
  • С. И. Руденко. Библиографический указатель. К 100-летию со дня рождения. Уфа, 1986.